Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економічний факультет
Індивідуальна самостійна робота №2
З навчальної дисципліни
«Статистика діяльності зовнішнього сектору»
Виконала:
студентка 4 курсу
спеціальності 051 Економіка
за програмою «Економічна аналітика та статистика»
Салабай М. В.
Викладач:
к.е.н., доцент
Трубнік Тетяна Євгенівна
Київ-2021
В Україні основним джерелом даних зі статистики зовнішньої торгівлі послугами є державне статистичне спостереження. Державне статистичне спостереження щодо зовнішньої торгівлі послугами здійснюється за формою № 9-ЗЕЗ (квартальна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг» на суцільній основі з квартальною періодичністю і поширюється на підприємства-юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб, незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання, які здійснювали експортно-імпортні операції послугами.
Більш детальна інформація про періодичність, респондентів та показники, що включають форми державного статистичного спостереження, а також інформацію про нормативну основу спостережень з зовнішньої торгівлі подано нижче.
№ 5-ЗЕЗ. Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування
Періодичність: місячна
Форма включає дані про обсяги експортно-імпортних операцій з товарами, що не проходять митного декларування, які здійснюють юридичні особи-резиденти України, у тому числі з іноземними інвестиціями.
Подається регіональними управліннями.
Форма має два розділи. У розділах 1 "Експорт товарів" та 2 "Імпорт товарів" міститься інформація стосовно вивезення (ввезення) за звітний місяць товарів, що не проходять митного декларування.
Форма включає перелік наступних показників:
Риба та морепродукти, які продані українськими суднами за кордон;
товари підняті з дна у відкритому морі і продані нерезидентам або куплені в них;
завезені до країни риба і морепродукти, виловлені у територіальних водах іноземних держав за умовами концесії;
товари, передані в оренду на строк 1 рік і більше;
передача електроенергії по загальній електромережі;
високі технології та їх продаж, отримання у космосі на космічних судах України;
товари, на які не сформовано митні декларації, якщо їх вартість не більше як 100 євро
№ 14-ЗЕЗ. Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу
Періодичність: квартальна.
Подається транспортними компаніями, агентствами та всіма підприємствами, що здійснюють продаж та придбання у портах, аеропортах та вокзалах визначених товарів.
Форма містить інформацію про Товари, необхідні для технічного забезпечення й експлуатації транспортного засобу. Форма також має 2 розділи. У розділах 1 "Експорт товарів" та 2 "Імпорт товарів" міститься інформація стосовно експорту (імпорту) за звітний квартал товарів із забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу.
№ 9-ЗЕЗ. Звіт про експорт (імпорт) послуг
Періодичність: квартальна
Подається підприємствами-юридичними особами та відокремленими підрозділами юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми господарювання, що здійснюють експорт (імпорт) операцій послугами, включаючи міністерства та інші органи виконавчої влади
Містить інформацію, зазначену у відповідних документах управлінського та бухгалтерського обліку (договорах-контрактах, актах здачі-прийняття робіт, банківських валютних рахунків, платіжних вимогах-дорученнях на виконання або одержання послуг, авансових звітах на відрядження, оборотно-сальдових відомостях).
Звіт складається із чотирьох розділів.
Розділ 1 звіту характеризує обсяг вартості послуг, наданих резидентом України нерезиденту протягом звітного періоду, включаючи послуги військового призначення та подвійного використання.
Розділ 2 звіту характеризує обсяг вартості послуг, наданих нерезидентом українському підприємству-резиденту протягом звітного періоду, включаючи послуги військового призначення та подвійного використання.
Розділ 3 звіту характеризує обсяг вартості послуг, пов'язаних з подорожами, наданих протягом звітного періоду нерезиденту як на території України, так і за її межами, юридичними особами-резидентами України, а також кількість нерезидентів, які одержали ці послуги, в залежності від мети їх подорожі.
Розділ 4 звіту характеризує обсяг вартості послуг, пов'язаних з подорожами, одержаних протягом звітного періоду від нерезидента як на території України, так і за її межами, юридичними особами-резидентами України, а також кількість резидентів, які одержали ці послуги, в залежності від мети їх подорожі.
№13-ЗЕЗ. Звіт підприємства про інвестиції за кордон
Періодичність: квартальна
Показники форми уключають дані щодо підприємства, яке має внески із часткою участі 10 або більше відсотків у загальному обсязі статутного капіталу підприємства-нерезидента або голосів у його управлінні (у кожному окремому нерезиденті, а не в підсумку), здійснених для створення або придбання підприємства-нерезидента (його матеріальних чи нематеріальних активів, акцій та інших цінних паперів, що дають право участі в капіталі) з урахуванням даних щодо всіх відокремлених підрозділів респондента, що знаходяться за межами України; та/або здійснює спільну інвестиційну діяльність у рамках концесійних договорів і договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність; а також дані про отримані дивіденди від підприємства-нерезидента, взаєморозрахунки із нерезидентами за товари, роботи, послуги, та внески підприємства до статутного капіталу нерезидента (із часткою участі менше 10 відсотків).
Форма складається з трьох розділів
Розділ І відображає інформацію про інвестиції підприємства, здійснені за кордон (із часткою участі ≥10%): внески підприємства до статутного капіталу підприємств-нерезидентів відповідно до його участі в капіталі (10 або більше відсотків у загальному обсязі статутного капіталу підприємства-нерезидента або голосів в його управлінні), вартості матеріальних активів відокремлених підрозділів підприємства, що знаходяться за межами України, та/або за концесійними договорами та/або договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо).
Розділ ІІ містить інформацію щодо взаєморозрахунків підприємства із підприємством-нерезидентом за отримані/надані товари, роботи, послуги та внесків підприємства до статутного капіталу підприємства із часткою участі менше 10 відсотків станом на початок та кінець звітного періоду, отриманих від підприємств-нерезидентів та перерахованих за офіційним курсом гривні до іноземної валюти кредиту, встановленого НБУ, дані щодо руху (збільшення та/або зменшення кредиту та/або внесків підприємства-нерезидента до статутного капіталу підприємства) – на дату здійснення операції.
Розділ ІІІ містить дані про наявність у підприємства інформації про відносини в рамках іноземного інвестування станом на 31 грудня звітного року.
Характерною особливістю оцінювання зовнішньоекономічної діяльності країни є аналіз основних тенденції, структури і динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків національних учасників зовнішньоекономічної діяльності в ув’язці з аналізом їх макроекономічних показників. Аналітична оцінка динаміки дає можливість визначити зміни, які відбулися в структурі експорту (імпорту) певного товару (послуги), і зробити відповідні висновки щодо її поліпшення або погіршення, тоді як основою оцінювання діяльності підприємства є аналіз виконання обов’язків за експортними та імпортними операціями й аналіз динаміки експорту та імпорту.
Основою аналітичної роботи із зовнішньоекономічної діяльності є групування. У практиці міжнародної торгівлі зовнішньоторговельні операції між країнами контрагентами групуються:
1) за видами операції – купівля (продаж) товарів і торгівля послугами;
2) за групами товарів (машини, устаткування, мінеральні продукти) і видами послуг (транспортні, туристичні);
3) за ступенем технологічної обробки товару – готові вироби, напівфабрикати, сировина;
4) за видами товарообмінних операцій – зустрічні закупівлі, бартер, операції з давальницькою з сировиною [4].
Угрупування є основою аналізу структури експорту (імпорту) і структурних зрушень. На основі розподілу експорту за видами операції, групам товарів і видів послуг визначають найбільш вагомі експортні товари (послуги), для імпорту – товари критичного імпорту.
Для характеристики виробничо-технічного потенціалу країни велике значення має структура за ступенем технологічної обробки товару: частка сировини в загальному обсязі експорту; частка готових виробів у загальному обсязі імпорту; співвідношення експорту (імпорту) промислових виробів і продукції агропромислового комплексу.
На підставі угруповання за видами товарообмінних операцій визначають частку бартеру, який через відтік капіталу сприяє диспропорції зовнішньої торгівлі. У статистичній практиці для аналітичної характеристики зовнішньої торгівлі використовуються такі групи показників
об’єм зовнішньої торгівлі (експорт, імпорт, зовнішньоторговий обіг, сальдо зовнішньоторгового балансу);
розвиток і збалансованість зовнішньої торгівлі (рівень відкритості економіки, експортна квота, рівень імпортної залежності, рівень покриття експорту імпортом);
динаміка зовнішньої торгівлі (індекс «умови торгівлі», еластичність);
ефективність зовнішньої торгівлі (валютна ефективність, бюджетна ефективність, виробнича ефективність).
Якщо абсолютні показники характеризують масштаб розвитку зовнішньоекономічної діяльності, то за допомогою відносних показників оцінюється рівень розвитку і збалансованості економіки. Так, коефіцієнт покриття оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Якщо сальдо торгового балансу активне, то даний показник більше одиниці. Якщо коефіцієнт імпортної залежності перевищує 15%, то дана ситуація є небезпечною для економіки країни. Під ефективністю зовнішньої торгівлі розуміють економію суспільної праці, яка утворюється за рахунок різних рівнів витрат на виробництво однакових товарів в окремих країнах.
Важливим напрямком аналізу є також формування та інтерпретація індексної моделі. Так, оскільки форми мають дані про кількісний та вартісний обсяг товарів і послуг в торгівлі, то можна побудувати індексну модель. Таким чином, при аналізі динаміки варто звернути увагу на фактори, що спричинили певні зміні (і наскільки вони значущі).
Нижче подано характеристику та алгоритм розрахунку статистичних показників, що характеризують діяльність зовнішньої торгівлі в Україні.
Таблиця 1 - Система статистичних показників зовнішньої торгівлі Україні
Митна декларація або вантажна митна декларація, скорочено МД, ВМД – є основним документом, за допомогою якого здійснюється декларування (заявлення) митному органу відомостей про товари, що є предметом зовнішньоекономічної угоди.
Згідно Митного кодексу України: митна декларація – письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна митна декларація) і містить відомості про товари й транспортних засобах, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, в який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування й сплати податків, зборів та інших платежів.
ВМД складається митним брокером або декларантом з допомогою відповідного програмного забезпечення, разом з МД для митного оформлення надається її електронна копія. Порядок заповнення митної декларації, а також особливостей тих чи інших її граф, в залежності від обраного митного режиму, регламентується наказом Міністерства фінансів України.
Бланк ВМД являє собою зброшурований на 4 листах документ форми МД-2 (основний аркуш) та МД-3 (додатковий аркуш). Два аркуши призначено для державного митного контролю, третій – для органів статистики, четвертий – для експортера (імпортера), п’ятий – для декларанта. Декларація заповнюється на кожну партію товару. Якщо в партії кілька найменувань, то використовують додаткові аркуші (ф. МД-3), кожен з яких дає можливість декларувати ще три найменування товарів. До ВМД може бути докладено не більше 33 додаткових аркушів, що дає змогу декларувати одночасно не більше ста найменувань товарів або майна.
Висновки.
Отож, інформаційне забезпечення аналізу зовнішньої торгівлі полягає у висвітленні законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють міжнародну торгівлю, вивченні класифікацій, що застосовуються для систематизації товарів та послуг у разі подання даних за різними характеристиками, а також у вивченні форм державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньої торгівлі товарами та послугами, якими доповнюється та уточнюється інформація, яку подають митні служби.
Інформація, що подається у формах, надає можливість провести комплексний аналіз зовнішньої торгівлі країни. Так, абсолютні показники дають змогу оцінити або різницю між обсягами експорту та імпорту товарів та послуг України, або провести зіставлення даних між обсягами експорту України й обсягами імпорту країни-партнера (і навпаки), або оцінити загальну ситуацію, що склалась із зовнішньою торгівлею України. Відносні показники дають змогу оцінити зміну одного показника стосовно іншого, у тому числі й у динаміці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Pilyuta M.Yu. Statistical analysis of the balance of foreign trade of Ukraine. URL: http://nasoa.edu.ua/wp-content/uploads/zah/pyliuta_dis.pdf
Popova Y.M., Guchenko Y.O. Informational and analytical aspects of foreign economic activity’s statistics. URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/8_ukr/14.pdf
Зовнішньоекономічна діяльність та платіжний баланс. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/albom/albom_2021/2_4.htm#%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_
Митна декларація, вантажна митна декларація, заповнення митної декларації, складання митної декларації. URL: https://brokstar.com.ua/ua/statti/mitna-deklaracija-md
Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#n19