Статья №1 міністерство фінансів україни наказ 04. 08. 2015 №693

Ім'я файлу: Документ Microsoft Word (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 43кб.
Дата: 24.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
ACFrOgDFViPIbmSsegx2KemjQpLvEOgQRe6MVQ913cp_aLZ_HTzypyt8dQ0mLvo8

Статья №1

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
04.08.2015 № 693
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2015 р. за № 1036/27481

Про діяльність митних брокерів

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів
№ 1142 від 26.12.2018}

Відповідно до статті 407 Митного кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею;

форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності;

форму заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності;

форму Витягу з реєстру митних брокерів.

2. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Державної митної служби України від 18 серпня 2009 року № 767 "Про затвердження Порядку прийняття іспиту у представників митних брокерів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2009 року за № 868/16884 (із змінами);

наказ Державної митної служби України від 30 листопада 2009 року № 1142 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2009 року за № 1243/17259 (із змінами);

наказ Державної митної служби України від 08 грудня 2009 року № 1169 "Про затвердження Порядку анулювання, переоформлення, видачі дубліката кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 року за № 1259/17275;

наказ Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1233 "Про затвердження форми акта перевірки, який складається за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю митних брокерів, та внесення змін до наказу Державної митної служби України від 30 листопада 2009 року № 1142", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 грудня 2012 року за № 2052/22364.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та заступника Голови Державної фіскальної служби України Лікарчука К.І.

Статья 2

1.1. Цим тимчасовим Порядком визначаються права й обов'язки митних брокерів та їх представників, вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності та кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера.

1.2. Терміни в цьому Порядку вживаються в такому значенні:

митний брокер - підприємство, що здійснює декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності (далі - свідоцтво), видане спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;

представник митного брокера - фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера (далі - посвідчення), видане навчальним закладом митної служби України.

Інші терміни вживаються в значенні відповідно до Митного кодексу України.

1.3. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.

1.4. Свідоцтво та посвідчення:

видаються на безоплатній основі;

надають право на здійснення декларування товарів у будь-якому митному органі України.

1.5. Прийняття навчальними закладами митної служби України іспитів у осіб, які бажають стати представником митного брокера, здійснюється на безоплатній основі. Прийняття періодичних кваліфікаційних іспитів та/або заліків у представників митних брокерів здійснюється на безоплатній основі.

1.6. Строк дії свідоцтва становить п'ять років від дати видачі.

1.7. Посвідчення діє безстроково за умови підтвердження представником митного брокера рівня знань та навиків у галузі митної справи шляхом складання в навчальному закладі митної служби України періодичного кваліфікаційного іспиту.

1.8. Для здійснення декларування товарів митний брокер повинен:

отримати в Держмитслужбі оригінал свідоцтва;

бути внесеним до реєстру митних брокерів;

мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з ним відповідну трудову угоду;

укласти письмовий договір про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом.

1.9. Фізична особа - підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера й здійснювати декларування товарів за умови:

отримання оригіналу свідоцтва;

отримання оригіналу посвідчення;

унесення до реєстрів митних брокерів і представників митних брокерів;

укладення письмового договору про надання послуг з декларування товарів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.

1.10. Представник митного брокера може розпочати свою діяльність за умови:

отримання оригіналу посвідчення;

унесення до реєстру представників митних брокерів;

перебування з митним брокером у трудових відносинах (зарахування до штату підприємства або укладення з його керівником відповідної трудової угоди).

1.11. Особа, яка вповноважила митного брокера на представлення її інтересів перед митними органами, повинна надавати митному брокеру доручення на виконання його функцій лише в цілому. Надання повноважень на декларування товарів одного й того самого обсягу декільком митним брокерам одночасно або обмеження повноважень митного брокера виконанням тільки частини функцій з декларування товарів (або виконанням операцій у межах однієї функції) не дозволяється.

1.12. Держмитслужба веде реєстри митних брокерів і представників митних брокерів і забезпечує їх оприлюднення не рідше одного разу на три місяці. Реєстри ведуться на умовах, визначених у розділі VI цього Порядку.

Статья 3

Митному контролю пiдлягають усi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходiв i зборiв декларантом або уповноваженою ним особою митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та документiв, необхiдних для митного оформлення, а в разi електронного декларування - з моменту отримання органом доходiв i зборiв вiд декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларацiї або електронного документа, який вiдповiдно до законодавства замiнює митну декларацiю.

     Декларант може здiйснювати декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення самостiйно або уповноважувати iнших осiб на здiйснення декларування вiд свого iменi.

     Декларантом является лицо, которое самостоятельно осуществляет декларирование или от имени которой осуществляется декларирование. Статтею 416 Митного кодексу України встановлено, що митний брокер - це пiдприємство, що надає послуги з декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi перемiщуються через митний кордон України.

     Декларування товарiв, що належать громадянам, може здiйснюватися цими громадянами або iншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарiв нотарiально посвiдченими дорученнями.

     Вiдповiдно до статтi 249 Митного кодексу України декларанти або уповноваженi ними особи можуть бути присутнiми пiд час митного оформлення товарiв, якi пред'являються ними для такого оформлення.

     У разi застосування заходiв, передбачених статтями 338 i 339 Митного кодексу України, а також на вимогу органу доходiв i зборiв присутнiсть декларантiв або уповноважених ними осiб пiд час митного оформлення є обов'язковою.

     У разi самостiйного декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення декларантом передбачену Митним кодексом України вiдповiдальнiсть за вчинення порушення митних правил у повному обсязi несе декларант.

     Особа, уповноважена на декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiд iменi декларанта, має такi самi обов'язки, права i несе таку саму вiдповiдальнiсть, що й декларант.

     Декларант зобов'язаний:

     1) здiйснити декларування товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення вiдповiдно до порядку, встановленого Митним кодексом України;

     2) на вимогу органу доходiв i зборiв пред'явити товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення для митного контролю i митного оформлення;

     3) надати органу доходiв i зборiв передбаченi законодавством документи i вiдомостi, необхiднi для виконання митних формальностей;

     4) у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митнi платежi або забезпечити їх сплату вiдповiдно до роздiлу X Митного кодексу України;

     5) у випадках, визначених Митним кодексом України та iншими законами України, сплатити iншi платежi, контроль за справлянням яких покладено на органи доходiв i зборiв

     З метою провадження митної брокерської дiяльностi пiдприємства повиннi отримати Дозвiл, що надається Державною фiскальною службою України (ДФС) та Адмiнiстрацiєю Державної прикордонної служби України (Адмiнiстрацiя Держприкордонслужби) вiдповiдно до поданої заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської дiяльностi, за формою, затвердженою наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 04.08.2015 N 693. Порядок подання та розгляду заяв i надання дозволу на провадження митної брокерської дiяльностi та контролю за нею затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 04.08.2015 N 693. Пiдприємство, якому надано Дозвiл, включається до реєстру митних брокерiв. Митний брокер може розпочати декларування товарiв з моменту включення його до реєстру митних брокерiв.

      Митний брокер провадить митну брокерську дiяльнiсть у будь-якому органi доходiв i зборiв України. За вчинення правопорушень, пов'язаних з провадженням митної брокерської дiяльностi, митний брокер несе вiдповiдальнiсть, встановлену Митним кодексом України та iншими законами України. Взаємовiдносини митного брокера з особою, яку вiн представляє, визначаються вiдповiдним договором.

     Вiдповiдно до статтi 418 Митного кодексу України, агент з митного оформлення - це фiзична особа - резидент, що перебуває в трудових вiдносинах з митним брокером i безпосередньо виконує в iнтересах особи, яку представляє митний брокер, дiї, пов'язанi з пред'явленням органу доходiв i зборiв товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.

     Агент з митного оформлення має право виконувати свої функцiї з пред'явлення органу доходiв i зборiв товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, а також документiв, потрiбних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому органi доходiв i зборiв України.

Статья 4

МИТНИЙ БРОКЕР

Митне право — справа серйозна, що вимагає знання безлічі нюансів, тонкощів, підводних каменів, викладених як у законодавстві, так і в негласних законах, які склалися на практиці. Далеко не всі фірми, що час від часу здійснюють експортно-імпортні операції, можуть дозволити собі мати у штаті фахівця в галузі митної справи. Як правило, вони звертаються до професіоналів — фірм, які надають послуги з «розмитнення» товарів. Про організацію та облік діяльності таких суб’єктів господарювання і поговоримо сьогодні.

Сьогоднішню Тему тижня присвячено діяльності суб’єктів господарювання, що надають послуги з митного декларування вантажів, які переміщуються через митний кордон України. У публікації розглядаються вимоги, що висуваються законодавством до митних брокерів, порядок ліцензування цієї діяльності, податковий та бухгалтерський облік, притаманний цьому виду діяльності.

Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

Статья 5

§ 1. МЕТА, МІСЦЕ, УМОВИ ТА ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ.

Відповідно до законодавства України всі особи на рівних засадах мають право на ввезення в Україну та вивезення з неї товарів. У процесі переміщення товарів через митний кордон особа вступає в суспільні відносини з державою в особі органів доходів і зборів. Ці відносини регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин складає порядок митного оформлення. Статті 246—269 Митного кодексу України безпосередньо визначають процедурні питання митного оформлення.

Митне оформлення — це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ст. 4).

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ст. 246). Митне оформлення здійснюється в місцях розташування органів доходів і зборів протягом їх робочого часу.

Відповідно до міжнародних договорів, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено Митним кодексом.

Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється безпосередньо на територіях або в приміщеннях резидентів чи нерезидентів, митним органам у тимчасове користування надаються відповідні службові й побутові приміщення, а також необхідне обладнання та засоби зв’язку на договірних засадах.

На підставі письмового звернення митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом.

Місце розташування митного органу - адреси, зазначені у положенні про митницю та положенні про митний пост, що затверджені у порядку, визначеному Митним кодексом України.

Робота поза робочим часом, установленим для митного органу, - робота посадових осіб митного органу, що здійснюється в надурочний час (понад тривалість робочого дня, установленого для митного органу), нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні.

Робочий час, установлений для митного органу, - тривалість робочого дня та режим роботи, встановлені відповідно до законодавства України про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності для митного органу.

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

Цей строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб i зразків товарiв;
4) виявлення порушень митних правил;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу на:
1) українській мові;
2) офіційній мові митних союзів, членом яких є Україна;
3) іншій іноземній мові міжнародного спілкування.

Якщо оригінали документів складені іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову за власний рахунок.

Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є:

1) для авіаперевезень:
а) при експорті — завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження;
б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;

2) для морських і річкових перевезень:
а) при експорті — здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України;
б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту;

3) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

4) для перевезень іншими видами транспорту (в т. ч. залізничним або автомобільним):
а) при експорті — здійснення або завершення митного оформлення у пункті пропуску на митний кордон України на шляху переміщення товару;
б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

Строк оформлення може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб i зразків товарів;
4) виявлення порушень митних правил;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МК України.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах 4 годин. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена.

§ 2. ДЕКЛАРУВАННЯ ТОВАРІВ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов’язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Декларант — це юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів чи транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Декларантом може бути:

1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач (після досягнення ними 16-річного віку);

2) митний брокер;

3) експедитор;

4) перевізник.

Декларант зобов’язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

2) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених Митним та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі;

5) у випадках, визначених Митним кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Строки декларування:

1) митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у орган доходів і зборів призначення;

2) товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів.

Місце декларування:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів.

2) транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3) морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України.

4) порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України.

Види декларування:
1) усне;
2) письмове;
3) шляхом вчинення дій.

Громадяни здійснюють декларування ручної поклажі й багажу в усній формі, крім випадків переміщення товарів, які декларуються в обов’язковому порядку, або товарів, що підлягають оподаткуванню. У таких випадках складається письмова декларація.

Митна декларація — це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У декларації вказують:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару згідно з УКТ ЗЕД ;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей.

Декларація не заповнюється у випадках:

1) усного декларування;

2) якщо особа не досягла 16 років або є недієздатною, у цьому випадку відомості про належні їй предмети вказуються у декларації особи, що її супроводжує;

3) при в’їзді на територію України через пункти пропуску, в яких діє система митного контролю «зелений коридор».

Види декларацій:

Тимчасова митна декларація – подається, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Періодична митна декларація - може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов’язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця.

Попередня митна декларація — подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Прикладом декларування шляхом вчинення дій може слугувати прохід пасажирів у міжнародних аеропортах «зеленим коридором». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю органів доходів і зборів.

«Зелений коридор» - зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення у спрощеному порядку митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон або обмежень. Проходження митного контролю по «зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення митної декларації. Норми переміщення товарів, готівки, тютюну, продуктів харчування та алкогольних напоїв «зеленим коридором» діють один раз на 24 години.

«Червоний коридор» - частина зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, призначена для здійснення в установленому законодавством порядку митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню чи на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.

§ 3. УПОВНОВАЖЕНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ОПЕРАТОР.

Введення інституту уповноваженого економічного оператора в українську митну практику є важливим етапом у розвитку системи взаємодії митної служби та учасників ЗЕД. Ця новела митного законодавства заснована на нормах міжнародного права. Міжнародна конвенція від 18 травня 1973 року «Про спрощення та гармонізацію митних процедур» передбачає спеціальні процедури для уповноважених осіб, що відповідають установленим митною службою критеріям, у тому числі мають належне досьє відповідності вимогам митної служби і задовільну систему ведення комерційної документації. Відповідно до Конвенції, митна служба передбачає випуск товарів по представленню мінімальної інформації, необхідної для ідентифікації товарів і достатньої для подальшого заповнення остаточної декларації на товари; очищення товарів на об’єктах декларанта або в іншому місці, дозволеному митною службою, і на додаток, за можливості, виконання інших спеціальних процедур.

Уповноважений економічний оператор - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим МК України, та має право користуватися спеціальними спрощеннями.

Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею шляхом видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів.

Підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:

1) на спрощення митних процедур;

2) щодо надійності і безпеки;

3) на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.

Для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора підприємство повинно відповідати таким умовам:

1) здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом не менше трьох років до дня звернення до митниці з заявою про надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності;

2) відсутність на день звернення до митниці невиконаного зобов’язання із сплати митних платежів та пені;

3) відсутність на день звернення до митниці заборгованості відповідно до податкового законодавства;

4) відсутність протягом трьох років до дня звернення до митниці фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтями 472 , 482-485 цього Кодексу;

5) наявність такої системи обліку товарів, яка дає змогу порівнювати документи і відомості, що надаються митним органам при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з документами і відомостями про провадження господарської діяльності;

6) відсутність на день звернення до митниці суми непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Уповноваженому економічному оператору, якому видано сертифікат на спрощення митних процедур, можуть бути надані такі спеціальні спрощення:

1) здійснення митного контролю в першочерговому порядку;

2) розміщення товарів на складі тимчасового зберігання закритого типу без отримання дозволу митного органу;

3) звільнення від надання гарантії при здійсненні внутрішнього митного транзиту товарів (крім підакцизних), якщо декларантом є уповноважений економічний оператор;

4) митне оформлення товарів на об’єктах уповноваженого оператора економічної діяльності;

5) подання однієї митної декларації, якщо протягом певного часу, погодженого з митним органом, товари неодноразово ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі однією особою за одним зовнішньоекономічним договором.

Сертифікат уповноваженого економічного оператора анулюється у разі:

1) подання підприємством заяви про виключення його з Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів;

2) припинення юридичної особи – уповноваженого економічного оператора згідно із законодавством України;

3) набрання стосовно керівників уповноваженого економічного оператора, його засновників, акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій, законної сили обвинувальним вироком суду за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової діяльності;

4) притягнення більше двох разів протягом року посадових осіб уповноваженого економічного оператора до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтями 472 , 482-485 цього Кодексу;

5) неподання підприємством відомостей, передбачених частиною дванадцятою статті 13 цього Кодексу, протягом строку призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора.

§ 4. ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ З НАДАННЯ ПОСЛУГ ПО ДЕКЛАРУВАННЮ ТОВАРІВ.

Митне оформлення та декларування мають свої особливості, що потребують певних специфічних знань і вмінь, їх незнання суттєво ускладнює митні процедури. Таке положення сприяє появі підприємців, які спеціалізуються на наданні митних послуг. Спеціальними суб’єктами таких послуг є митні брокери. Правове регулювання їх діяльності здійснюється главою 59 МК України.

Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України. За вчинення правопорушень, пов’язаних з провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену МК України та іншими законами України.

Агент з митного оформлення – це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому митному органі України

Інформація, отримана митним брокером та його працівниками - агентами з митного оформлення від особи, яку представляє митний брокер, у процесі виконання митних формальностей, може використовуватися виключно для цілей виконання цих формальностей.

За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер та його працівники – агенти з митного оформлення несуть відповідальність відповідно до закону.

Митний брокер зобов’язаний забезпечити виконання його представником таких вимог:

1) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби і всі необхідні документи для митного контролю і митного оформлення та бути присутнім під час їх проведення;

2) інформувати в письмовій формі особу, яка передала йому товари та транспортні засоби для пред’явлення митному органу, про виявлені пошкодження тари та упаковки, а також про невідповідність цих товарів, транспортних засобів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах.

Митний брокер або представник митного брокера виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення.

Для здійснення декларування товарів і транспортних засобів митний брокер повинен:

1) укласти письмовий договір доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої він представляє у взаємовідносинах з митним органом;

2) мати у своєму штаті представника митного брокера або укласти з таким представником відповідний трудовий договір.

Фізична особа - підприємець може бути одночасно митним брокером і представником митного брокера та здійснювати декларування товарів і транспортних засобів за умови укладення письмового договору доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів з особою, інтереси якої вона представляє у взаємовідносинах з митним органом.

Під час здійснення декларування товарів і транспортних засобів митним органам митний брокер та його представник повинні дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань митної справи.

скачати