Ім'я файлу: Кореновськй мар'ян упр облік.doc
Розширення: doc
Розмір: 71кб.
Дата: 09.12.2021
скачати



СТАРОПОЛЬСЬКА ШКОЛА ВИЩА В КЕЛЬЦАХ

Екзменaційнa

РОБОТА
з навчальної дисципліни «Упрaвлінський облік»

Екзаменаційний білет №8


студента ІІІ року навчання

Спеціальності: «Економіка та організація підприємств»

Кореновський Мар'ян
Перевірив …………………………..

2021

Питання і завдання

  1. .Поняття витрат в управлінському обліку.

  2. Суть, мета і принципи аналізу взаємозв'язку обсягу діяльності, витрат і прибутку.

  3. При скороченні обсягу виробництва загальні змінні витрати:

а) збільшаться;

б) зменшаться;

в)залишаться незмінними

Відповідь:
1. Витрати в управлінському обліку - це певна сукупність ресурсів, використаних для досягнення будь-якої мети (виробництво продукції, маркетингові дослідження і т.д.). Витрати в управлінському обліку відіграють особливу роль. "Різні витрати - для різних цілей" - вихідна концепція, покладена в теорію і практику управлінського обліку. Менеджерам підприємства різних рівнів управління потрібна інформація про операційного прибутку, маржинального прибутку і рентабельності, собівартості товарів, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції. Ця інформація потрібна для обгрунтування цін, вибору політики технічного переозброєння, мотивації, і ін. Даних фінансового бухгалтерського обліку про величину витрат в цілому по підприємству або традиційних об'єктів калькулювання (продукція, напівфабрикат, замовлення і т.д.) недостатньо для прийняття рішень по оперативному , тактичного і стратегічного управління. У західних підручниках з управлінського обліку виділяються первинні витрати і витрати на обробку. Первинні витрати включають в себе всі прямі виробничі витрати (вартість витрачених у виробництві основних матеріалів, нарахована заробітна плата виробничих робітників з нарахуваннями до фондів соціального страхування). До групи витрат на обробку відносяться всі виробничі витрати, за винятком прямих матеріальних витрат, тобто всі витрати, пов'язані з перетворенням сировини і матеріалів в готову продукцію. Зазвичай це витрати, пов'язані з оплатою праці виробничих робітників і непрямі виробничі витрати (у вітчизняному обліку вони називаються загальновиробничих витрат). При високому ступені автоматизації виробничих процесів заробітна плата робітникам нараховується на погодинній основі, тому її складно ідентифікувати з виробництвом конкретної продукції. В цьому випадку вона входить до складу загальновиробничих витрат і згодом розподіляється непрямим шляхом. Термін "витрати на переробку" використовується в МСФЗ 2 "Запаси" і замінює звичний нам термін "витрати на виробництво".Значення показників витрат і сформованих на цій основі показників собівартості може варіюватися в залежності від мети, заради якої вони розраховуються. (Про варіативності показників витрат і собівартості, які використовуються при обгрунтуванні управлінських рішень, см. В частині четвертій підручника.) Зараз зупинимося на характеристиках процесів, що поглинають ресурси, і на характеристиці об'єктів обліку витрат. На підприємстві протікають процеси, які формують ланки ланцюжка цінностей. Це витрати на дослідження і розробку нових продуктів і технологічного процесу, витрати на виробництво, закупівлі, маркетинг, процес реалізації продукції, витрати на гарантійний ремонт і післяпродажне обслуговування покупців. Якщо порівняти потреби фінансового обліку та управлінського обліку, то при складанні фінансової звітності національними і міжнародними стандартами накладаються обмеження. Наприклад, згідно з МСФЗ в собівартість продукції включаються тільки виробничі витрати. В управлінському обліку також можуть діяти обмеження, встановлені конкретними контрактами. Подивимося, як діє принцип "різні витрати для різних цілей" щодо витрат ланцюжка цінностей підприємства для обґрунтування рішень по ціноутворенню. Якщо обгрунтовується ціна держзамовлення, то в калькуляцію собівартості зазвичай не включаються витрати на наукові дослідження і дослідно конструкторські роботи. У той же час при обгрунтуванні ціни для продажу комерційним підприємствам і населенню в калькуляцію собівартості включаються витрати кожного з процесів, що утворюють ланцюжок цінностей в підприємстві.

Для початкового збору витрат, що передує процесам калькулювання собівартості, виділяються об'єкти обліку витрат. Вибір об'єктів обліку витрат залежить від багатьох факторів: завдань обґрунтування управлінських рішень, організаційної структури управління і ін. Традиційні об'єкти обліку витрат - це місця виникнення витрат (цех, бізнес-процес і ін.), Центри відповідальності. Новітні об'єкти обліку витрат, потреба в яких виникла в другій половині XX ст., - Це:

  • • операції бізнес-процесу;

  • • процеси;

  • • бізнес процеси;

  • • життєвий цикл продукту.

2.Формування прибутку відбувається під впливом всіх господарських операцій підприємства. Проте його основним джерелом виступає операційна діяльність, яка забезпечує одержання до 95 % кінцевого фінансового результату. Тому завдання управлін­ня фінансовим результатом полягає у виявленні найважливіших чинників, що визначають величину операційного прибутку, та по­шуку резервів її подальшого збільшення. Прибуток виникає, якщо доходи звітного періоду перевищують витрати діяльності. Величина доходів визначається ціновою політикою підприємства, змінами співвідношення попиту та пропозиції на той чи інший вид продукції, діями конкурентів тощо. На витрати,
в свою чергу, впливають обсяги діяльності підприємства, закупівельні ціни на сировину й енергоносії, рівень мінімальної заробітної плати тощо. Керівництво підприємства має постійно відстежувати та оцінювати вплив зовнішніх чинників на операційні доходи і витрати. Для ефективної координації
діяльності підприємства вирішальне значення має розуміння залежності фінансового результату від обсягу діяльності, доходів та витрат. Ця теоретична залежність і покладена в основу моделі аналізу «витрати—обсяг діяльності—прибуток».

Аналіз «витрати — обсяг діяльності — прибуток» — це аналі­тичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами та дохо­дами за різних рівнів діяльності підприємства. Він дозволяє дос­лідити зміни, що відбуваються з операційним прибутком унаслідок зміни певних параметрів діяльності господарюючого суб'єкта — ці­ни продукції, обсягу продажу, а також величини і складу витрат. За допомогою цього аналізу можна визначення:

- обсяг продажу, що забезпечує відшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку;

- величину прибутку за певного обсягу продажу;

- впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток під­приємства;

- оптимальної структури витрат.

3. A) при скороченні обсягу виробництва середні постійні витрати будуть зростати.

                Середні змінні витрати (AVC) – це загальні змінні витрати на одиницю продукції.

 

.

 

                Досвід показує, що середні змінні витрати спочатку падають, досягаючи свого мінімуму, а потім починають зростати. Пояснення такої ситуації буде наведено далі.

                Середні (загальні) витрати (ATC) – це загальні витрати виробництва на одиницю продукції. Вони визначаються двома способами:

а) шляхом поділу суми загальних витрат на кількість виробленої продукції:

 

;

 

б) шляхом підсумовування середніх постійних витрат і середніх змінних витрат:

 

АТС = AFC + AVC.

 

                При невеликих обсягах виробництва продукції, середні загальні витрати залишаються високими за рахунок постійних витрат. У міру збільшення обсягів випуску середні загальні витрати знижуються та сягають мінімуму, після чого знову починають зростати.

                Граничні витрати (МС) – це витрати, викликані випуском додаткової одиниці продукції. Вони вказують величину витрат, які фірма отримує при зростанні виробництва на одну одиницю продукції від поточного обсягу виробництва, або обсяг коштів, які вона заощадить у разі зменшення виробництва на одну одиницю.

                Оскільки загальні постійні витрати не змінюються, то постійні граничні витрати завжди дорівнюють нулю, MFC=0. Тому граничні витрати – це завжди граничні змінні витрати, тобто MVC=MC.

                Граничні змінні витрати будуть обернено пропорційними  продуктивності змінного фактора виробництва. Відповідно, за фіксованої ціни праці, чим більше одиниць продукції дає додаткова одиниця праці, тим менше коштує праця, витрачена на додаткову одиницю продукції.

                Якщо граничні витрати нижче середніх витрат на вже вироблені одиниці продукції, виробництво наступної одиниці знизить середні загальні витрати. Якщо ж витрати на наступну додаткову одиницю будуть вищими, ніж середні витрати, виробництво додаткової одиниці підвищить середні загальні витрати
08.12.2021



скачати

© Усі права захищені
написати до нас