Ім'я файлу: Ревматоїдний артрит.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 3326кб.
Дата: 22.11.2022
скачати

Ревматоїдний артрит

Етіологія

Як і для більшості автоімунних захворювань, тут можна виділити 3 основних фактори (ревматологічна тріада):

1. Спадкова схильність до автоімунних реакцій.

2. Інфекційний фактор Гіпотетичні тригери ревматичних захворювань:

— Параміксовіруси — віруси епідемічного паротиту, кору, респіраторно-синцитіальні;

— Гепадновіруси — вірус гепатиту В;

— Герпесвіруси — віруси простого герпесу, варіцелли/оперізувального герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейна — Барр;

— Ретровіруси — Т-лімфотропний вірус.

3. Пусковий фактор (переохолодження, гіперінсоляція, інтоксикації, мутагенні медикаменти, ендокринопатії, стреси і т. д.).

• Судини синовії реагують на появу невідомого антигену й переробку його макрофагами, підвищенням проникності та виходом за межі судинного русла активованих Т-лімфоцитів, що супроводжується підвищеною продукцією речовин міжклітинної взаємодії – цитокінів.

• Продукція цитокінів із прозапальною деструктивною дією: фактор некрозу пухлини α (ФНП α), інтерлейкін-1 (ІЛ-1), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), інтерферон γ (ІФ γ) та ін.

• Продукція цитокінів забезпечує хемотаксис і залучення до підсиновіальної тканини нових формених елементів

Патогенетичні механізми РА

В-лімфоцити через трансформацію у плазматичні клітини забезпечують продукцію антитіл;

Руйнування клітин, що призводить до викиду значної кількості біологічно активних речовин – цитокінів, простагландинів, металопротеїназ, посилюючи запалення і деструкцію суглобових тканин.

Цитокінова стимуляція синовії, ендотеліальних клітин і фібробластів спричинює проліферацію синовіальної тканини, розростання капілярної мережі та колагенізацію.

Заміщення нормальних структур суглоба новоутвореною сполучнотканинною структурою призводить до деформації і порушення його функцій.

Клінічна картина

До появи симптомів, властивих розгорнутій стадії РА, можуть спостерігатися наступні ранні симптоми:

– швидка втомлюваність;

– підвищена пітливість;

– субфебрильна температура тіла;

– втрата маси тіла чи поганий апетит;

– ранкова скутість п′ястково-фалангових суглобів кистей;

– болючість при пальпації суглобів кистей;

– підвищена чутливість до холоду;

– гіпергідроз долонь.

Лабораторна діагностика

Нормохромна чи гіпохромна анемія

Підвищення ШОЕ

Лейкоцитоз у разі приєднання інфекції або лікування глюкокортикостероїдами

Іноді розвивається лейкопенія (при синдромі Фелті, лікуванні імунодепресантами)

Загальний аналіз крові

• збільшення рівня α2-глобулінів – ознака деструкції сполучної тканини і гострої фази процесу (норма – 8–9 %);

• гіпергаммаглобулінемія - свідчить про підвищення активності й тяжкість процесу (норма – до 18 %);

• збільшення фібриногену в крові пропорційно активності й тяжкості процесу (норма – 0,005 г/л);

• С-реактивний протеїн характерний для гострої фази процесу й відбиває його динаміку.

• збільшення глікопротеїнів відповідно до тяжкості процесу:

– дифеніламінові реакції – у нормі 0,210 ОД;

– серомуцин – у нормі 0,75 г/л;

– гексози – в нормі 25 г/л;

Біохімічні дослідження

а) Наявність РФ у крові;
  • При проведенні реакції Ваалера–Роуза діагностично значущим є титр 1:32,
  • При проведенні латекс-тесту – 1:40;
  • РФ спостерігається у 5 % здорових осіб і в 20–30 % хворих на дифузні захворювання сполучної тканини (СЧВ, дерматоміозит, вузликовий поліартеріїт тощо);

  • б) Збільшення вмісту ІgС, ІgМ, ІgА;

    в) Зниження вмісту Т-лімфоцитів, зокрема Т-супресорів.

Імунологія

Дослідження синовіальної рідини

Показник

РА

Норма

Прозорість

Мутна

Прозора

В’язкість

Низька

Висока

Кількість клітин в 1 мкл

 

 

- нейтрофіли, %

Більше 75

Меньше 10

- мононуклеари, %

Меньше 25

Більше 10

- фагоцити

+

-

Загальний білок; г/л

40-60

10-20

Глюкоза, ммоль/л

0,5-3,5

3,5-5,5

Лактатдегідрогеназа, од.

Більше 300

Меньше 200

РФ

+

-

Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати. ХМАРП поділяють на:

1) синтетичні (сХМАРП)

а) традиційні (тсХМАРП): метотрексат, лефлуномід, сульфасалазин.

б) цільові (цсХМАРП): тофацитиніб (інгібітор янус-кіназ JAK3 і JAK1), баріцитиніб (інгібітор JAK1 і JAK2);

2) біологічні (бХМАРП)

а) оригінальні (боЛЗМПЗ): антицитокінові — адалімумаб, анакінра. Неантицитокінові — абатацепт, рутиксимаб;

б) біосиміляри (бсХМАРП): біосимілярний інфліксимаб.

Лікування

Дякую за увагу
скачати

© Усі права захищені
написати до нас