Ревматоїдний артрит Етіологія Як і для більшості автоімунних захворювань, тут можна виділити 3 основних фактори (ревматологічна тріада): 1. Спадкова схильність до автоімунних реакцій. 2. Інфекційний фактор Гіпотетичні тригери ревматичних захворювань: — Параміксовіруси — віруси епідемічного паротиту, кору, респіраторно-синцитіальні; — Гепадновіруси — вірус гепатиту В; — Герпесвіруси — віруси простого герпесу, варіцелли/оперізувального герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейна — Барр; — Ретровіруси — Т-лімфотропний вірус. 3. Пусковий фактор (переохолодження, гіперінсоляція, інтоксикації, мутагенні медикаменти, ендокринопатії, стреси і т. д.). • Судини синовії реагують на появу невідомого антигену й переробку його макрофагами, підвищенням проникності та виходом за межі судинного русла активованих Т-лімфоцитів, що супроводжується підвищеною продукцією речовин міжклітинної взаємодії – цитокінів. • Продукція цитокінів із прозапальною деструктивною дією: фактор некрозу пухлини α (ФНП α), інтерлейкін-1 (ІЛ-1), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), інтерферон γ (ІФ γ) та ін. • Продукція цитокінів забезпечує хемотаксис і залучення до підсиновіальної тканини нових формених елементів Патогенетичні механізми РА В-лімфоцити через трансформацію у плазматичні клітини забезпечують продукцію антитіл; Руйнування клітин, що призводить до викиду значної кількості біологічно активних речовин – цитокінів, простагландинів, металопротеїназ, посилюючи запалення і деструкцію суглобових тканин. Цитокінова стимуляція синовії, ендотеліальних клітин і фібробластів спричинює проліферацію синовіальної тканини, розростання капілярної мережі та колагенізацію. Заміщення нормальних структур суглоба новоутвореною сполучнотканинною структурою призводить до деформації і порушення його функцій. Клінічна картина До появи симптомів, властивих розгорнутій стадії РА, можуть спостерігатися наступні ранні симптоми: – швидка втомлюваність; – підвищена пітливість; – субфебрильна температура тіла; – втрата маси тіла чи поганий апетит; – ранкова скутість п′ястково-фалангових суглобів кистей; – болючість при пальпації суглобів кистей; – підвищена чутливість до холоду; – гіпергідроз долонь. Лабораторна діагностика Нормохромна чи гіпохромна анемія Підвищення ШОЕ Лейкоцитоз у разі приєднання інфекції або лікування глюкокортикостероїдами Іноді розвивається лейкопенія (при синдромі Фелті, лікуванні імунодепресантами) Загальний аналіз крові • збільшення рівня α2-глобулінів – ознака деструкції сполучної тканини і гострої фази процесу (норма – 8–9 %); • гіпергаммаглобулінемія - свідчить про підвищення активності й тяжкість процесу (норма – до 18 %); • збільшення фібриногену в крові пропорційно активності й тяжкості процесу (норма – 0,005 г/л); • С-реактивний протеїн характерний для гострої фази процесу й відбиває його динаміку. • збільшення глікопротеїнів відповідно до тяжкості процесу: – дифеніламінові реакції – у нормі 0,210 ОД; – серомуцин – у нормі 0,75 г/л; – гексози – в нормі 25 г/л; Біохімічні дослідження а) Наявність РФ у крові;
б) Збільшення вмісту ІgС, ІgМ, ІgА; в) Зниження вмісту Т-лімфоцитів, зокрема Т-супресорів. Імунологія Дослідження синовіальної рідини
Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати. ХМАРП поділяють на: 1) синтетичні (сХМАРП) а) традиційні (тсХМАРП): метотрексат, лефлуномід, сульфасалазин. б) цільові (цсХМАРП): тофацитиніб (інгібітор янус-кіназ JAK3 і JAK1), баріцитиніб (інгібітор JAK1 і JAK2); 2) біологічні (бХМАРП) а) оригінальні (боЛЗМПЗ): антицитокінові — адалімумаб, анакінра. Неантицитокінові — абатацепт, рутиксимаб; б) біосиміляри (бсХМАРП): біосимілярний інфліксимаб. Лікування Дякую за увагу |