Соціально-психологічний мотив у творчості Л. Українки за твором «Contra spem spero».
В цьому вірші досить широко простежується психологічний мотив. Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мотивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.
Герой оптимістично ставиться до життєвої ситуації, адже, знає, що після чорної смуги буде біла. Він запевняє, що якщо вірти у добро, коли навіть немає віри, світ зміниться на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. Головний герой є яскраво вираженим сангвініком, адже це людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна ототожнити з Лесею Українкою. Темперамент сангвініка є яскраво вираженим у таких рядках вірша:
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Описуючи характер можна сказати, що герой є волелюбним, життєлюбним, він наділений оптимізму, веселий, має сподівання на краще життя, ніколи не здається, йде впевнено до своєї мети, великодушний, вірший, бо був вірним та відданим своїй ідеї, має досить сильний та витривалий характер, гордий за те, що доб’ється своєї мети, добрий, мудрий, упевнений, шляхетний та щирий.
Що ж до психічних процесів, то дуже тонко відчуває навколишній світ, сприймає його у цілому і бачить усю цілісну картину, вміє мислити, бо знає, що зробити для тогго щоб добитися своєї мети. Але і мислить герой досить свідомо, бо сприймає ситуацію оптимістично і не ставить певних рамок, а отже і уява у нього є досить розвинутою, може побачити та вибудувати своє краще майбутнє. Звісно, що для нього є характерними і мова за допомогою якої ми і дізнаємося саме про яку життєву історію хоче розповісти нам герой, і емоції та почуття, бо читаючи вірш ми самі переносимося в нього і відчуваємо все те, що переживає герой у дану секунду, а також і воля, бо в цьому вірші вона є найбільш вираженою, бо саме ліричний герой з такою сльною волею як у цьому вірші, зміг впоратися із страшною недугою та продовжував жити далі наперекір всьому і всім:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!