Ім'я файлу: ист;.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 04.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
онтогенез.ppt
біологія л.р.8.doc
fizra.docx
ФЕЗЕКА.docx

1. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Криза феодальної системи, її вплив на стан суспільства, економіки, загострення національного, політичного гноблення українського народу.

Соц: Крім поміщицьких селян-кріпакі в існували державн і селяни , як і вважалися вільними . За користування землею вони виплачували держав і феодальну грошову ренту.. Оскільки основна частина селянства була не в змозі сплачувати такі суми, зростали недоїмки , як і на 1853 р . становили 68 млн крб . Страждали селяни ще й від прогресуючого обезземелення , як е підривало їхні господарства. З а підрахунками фахівців , дл я сплати податків та забезпечення потреб сім'ї необхідно було мати не менше 5 десятин на ревізьку душ у А у всіх областях не було в середньому й 4. Отже , форсований наступ поміщиків на селянськ і землі на початку XIX ст. руйнував самі основи феодального способу виробництва (порушувався принцип наділення селянина засобами виробництва , різко падала рентабельність індивідуальних селянських господарств).

Госп: Рутинний стан техніки , традиційна система землеробства , низька організація праці та малоземелля були головними чинниками прогресуючого падіння врожайності. Прогресуюче обезземелення, руйнація індивідуальних господарств зумовили появу надлишків робочої сили в аграрному секторі. Начали зарожджаться підприємства з найманими робітниками, которые всё больше распространялись и переезжали из сёл в города

ЭТО БЫЛО ВРЕМЯ «НА СТЫКЕ» ЗАГНИВАЮЩЕЙ ФЕОД СИСТЕМЫ ИЗ-ЗА СТАРЫХ ОРУДИЙ ТРУДА, ОБЕЗЗЕМЛЕНИЯ И ЭКСПЛУАТАЦИИ СЕЛЯН С ЗАРОЖДЕНИЕМ ПРЕДПРИЯТИЙ, КАПИТАЛИСТИЧЕСКИХ ИДЕЙ И ПРОМЫШЛЕННЫМ ПЕРЕВОРОТОМ

2. Суспільні рухи.( Селянські виступи, виникнення масонських лож в Україні, Декабристський рух, Варшавське повстання та його вплив на українські землі.)

Недовольные селяне часто палили маетки, убегали, повставали, самые удачные выступы – Кармелюка, которые длились аж 23 года, не смотря та то, что его высылали в сибрирь, он сбегал. Пока его не убили, последователей не могли остановить. Так или иначе все повстання душили из-за неорганизованности и малочисленности.
У першій половині XIX ст. посилюється невдоволення кризою феодально-кріпосницької системи та зростає опозиційність до самодержавної влади. Одним з показникі в цього процесу стало виникнення в українських землях масонських лож, які були організаційними формами об'єднання опозиційно настроєної ліберальної еліти. Цьому процесові сприяли Велика Французька революція, включення Правобережної України до складу Російської імперії, поширення ідей просвітництва та європейського стилю життя , війна 1812 р. тощо. Основні шляхи проникнення масонства в Україну проходили чере з Польщу , Росію та безпосередньо із західноєвропейських держав . У зв'язку з цим Галичина та Правобережжя перебували під впливом польських масонів , а Лівобережжя та Слобожанщина — російських . Масонські ложі виникали переважно в містах та містечках, оскільки до їхнього складу входили головним чином елітні верстви населення(Членами цих об'єднань були військові, чиновники , поміщики , діячі культури). Одні займалися релігійно-естетичним руслом, інші – намагалися залучити місцеве дворянство до активної громадсько-політичної діяльності, до опозиційного всеросійського руху. Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р . видав указ про заборону всіх таємних організацій та гуртків , насамперед масонських лож. Проте це рішенн я не припинило діяльності масонського руху . Тому вже 1826 р . Микола І підтвердив чинність «височайшого» указу , а 1849 р . по всій Російській імперії від чиновників , священиків , викладачів було взято підписку про те, що вони не належать і не належатимуть до таємних організацій «під якою б назвою ті не існували»
Основною причиною декабристського руху стала криза феодально-кріпосницько ї системи, а своєрідним ката ­ лізатором — війна 1812 р. , яка привела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним досвідом Європи, зростання серед дворянства відчуття власної гідності та значимості. У 1816 р . в Петербурзі виникає «Союз порятунку » — дворянська таємна політична організація , як а ставила собі за мету шляхом воєнного державного перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право.
Виникло південне та північне товариства, які мали план держ перевороту.
Але він не вдався, бо не було єдності(одна частина хотіла держ перевороту, друга демонстрацій, третя вважала, що виступ має чисто символічне значення). До вечора повстання придушили
29 грудня 1825 р. члени Васильківсько ї управи С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмі н піднял и повстання Чернігівського піхотного полк у в селі Триліса х поблизу Васильков а на Київщині, але й воно було придушене переважаючими царськими силами.
Варшавское восстание пошло из-за наступления россии на польское самодержавие, но полякам не хватало сил, они пытались просить помощи у беларуси, литвы и украины под лозунгом «За вашу и нашу свободу», но поляки хотели устанавливать свои порядки и не хотели отменять крепостничество, давать автономию Правобер, поэтому укр селяне им не хотели помогать, Вскоре восстание подавили, а лидера расстреляли

3. Розкрити джерела національного відродження українського народу у першій половині ХІХ ст. Як вплинули на цей процес І.Котляревський, , особливо Т.Шевченко. Кирило – Мефодіївське братство
Відродження пов'язане із значним зростанням уваги до проблем, явищ та процесів, які є національно-значимими , але у попередні часи свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися
Річ у тім, що 1790 р . Імперська геральдична канцелярі я стала вимагати від частини нащадкі в старшин и беззаперечних юридичних документальних доказів права на дворянство, незважаючи на заслуги предкі в на козацькі й служб і в минулому . Намагаючис ь відстояти свої права , почали активн о збирати документи про свій родовід. На ґрунт і накопичени х джере л та матеріалі в з'явилос я багато історичних творів. ці праці свідчил и про появу двох важливи х прогресивних тенденцій — розширення джерельної бази та початок активного осмисленн я й узагальнення вузлових моментів вітчизняної історії, у ході яки х дедалі очевиднішою ставала думк а про те, що український народ має власну історію та самобутню культуру. Копітка праця істориків-аматорів другої половини XVIII ст. підготувала появу в першій половині XIX ст. двох самобутніх, оригінальних, хоча і протилежних за ідеологічною основою творів, як і відіграли значну роль у процесі формування історичної й національної самосвідомості українського народу та позитивно вплинули на розвиток наукових досліджень української історії. Йдеться про «Історію Русів»(В основі твору лежат ь ідеї автономізму, республіканства , протесту проти національного поневолення, що тільк и Україна була прямою спадкоємицею Київської Русі), та працю Д. Бантиш-Ка - менського «Історія Малої Росії»(фактичн о перша масштабна узагальнююча прац я з історії України) Поява прац ь з історії України стимулювала посилення цікавості елітної частини українського суспільства до житт я народу, його побуту, звичаїв , традицій та обрядів.
Видатний харківськи й славіст І. Срезневський. У 1834 р . він опублікував статтю «Взгляд на памятник и украинско й народной словесности», лейтмотивом якої була теза про те, що українськ а мова — не діалект , а повноцінна , самобутня мова , я к а має велик е літературне майбутнє . Своєрідним підтвердженням слів І. Срезневського стала творчість не тільк и родоначальник а української літера ­ тури І. Котляревського , а й відомих байкарі в П. Гулака - Артемовськог о та Є. Гребінки , талановитог о прозаїк а Г. Квітки-Основ'яненка , геніального поета Т. Шевченка та інших , як і повною мірою реалізували художні й потенціал української мови, розширил и діапазон її вживання , урізноманітнил и жанр и українсько ї літератури . У цій блискучій плеяді особливе місце належит ь Т. Шевченку . В же перша збірка його поезій «Кобзар» (1840) продемонструвала світу широки й спект р лексичних , семантичн и х та фразеологічних можливостей українсько ї мови
Появ а пропагандистського гасла «народності» означал а не що інше , я к посилення процесу русифікації т а новий наступ на прав а національ ­ них меншин. У цьому контекст і й слід оцінювати та сприймати фак т виникненн я 1846 р . у Києв і українсько ї політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Вони сформулювали основні постулати українського національного відродження , визначили форми та методи досягнення поставленої мети
Концепція кирило-мефодіївці в містила : 1) створення демократичної федерації християнськи х слов'ян ­ ських республік; 2) знищенн я царизму та скасування кріпосного прав а та станів; 3) утвердженн я в суспільстві демократични х пра в і свобод дл я громадян; 4) досягнення рівності у правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов'янськими народами; 5) поступове поширенн я християнськог о ладу на весь світ

Навесні 1847 р . післ я доносу студент а О. Петрова Кирило-Мефодіївське товариство було викрите і розгромлене
Котляревський
– один з родонач ук лит, литератор, член масонского ложа.


4. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Реформи Марії-Терези і Йосифа ІІ та їх вплив на пробудження національного життя.» Товариство священиків», «Руська трійця», Головна Руська Рада.


В результате разделов польши и австро-тур конвенци, австрия получила Галичину, Букловину и Закарпатье(но им управляли венгры в составе Австрии)

Реформы Марии терезии и Иосифа 2 имели цель усилить контроль династии над всеми сферами жизни и не отставать от основного соперника Пруссии

Проводились реформы управления, военная реформа, которая ввела обязательную военную повинность также реформы были направлены на образование и улучшения состояния селян. Наследник Марии Иосиф 2 убрал личную зависимость селян и дал им некоторые прав. Даже такое даже незначительное улучшение было довольно хорошо видно на контрасте с землями подчинёнными Российской империей где крепостничество было в порядке дел .Религиозная повлекла то что священники стали государственными службовцям. Католическую протестантскую и греко-католическую церкви сравняли в правах.

Модернизация образования проходила с объявлением общего среднего образования, созданием сети учебных заведений также Школьное образование была переведена на государственное содержание. Был открыт Львовский университет и в начальных школах ввели возможность учиться на родном языке. Но после смерти Иосифа новое правительство резко изменила официальный курс отказавшись от политики модернизации и начали возвращать старые порядки боясь того что случится восстание в Империи. Помещики снова продолжали эксплуатировать селян захватывать их земли увеличивать повинности и разорять сельское хозяйство феодальные отношения только тормозили развитие сельского хозяйства и промышленного производства Австрия хотела просто превратить западноукраинские земли в рынок сбыта и источник сырья вместе с дешёвой рабочей силой.

Соответственно селянам это всё не нравилось и они начали противодействовать оказывать сопротивление делать разные выступы.
можно сказать что реформы Марии Терезы и Иосифа 2 способствовали пробуждению национальной жизни в западноукраинских землях
Так как основными носителями Украинской национальной идее были представители духовенства то В 1816 году по инициативе священника в перемышле возникло первое в Галичине культурно-образовательная организация товарищество священников вокруг которого собиралась патриотично настроенные греко-католическая духовенство. Товарищество стало активным оборонителем прав украинского языка и украинизации школьного образования

Русская Троица это это группа студентов Львовской семинарии во главе с шашкевичем которая была создана в 1833 году главной их задачей было формирование патриотического национального движения на Галичине с помощью Просвещения. Они занимались культурно Просвещение детской деятельностью составляли полностью украинские книги альманахи самый ведомый самой известной из которых назывался Русалочка Днестровская. К это было первое украиноязычная книга в Западной Украине но австрийская власть его конфисковала

Головна Руська рада была создано представителями Греко католического духовенства и украинской интеллигенции во Львове с целью защиты национальных интересов украинцев главной целью было и деление галичины на западную, то есть польскую и Восточную (украинскую). Меньшая же часть участников роды хотела создание славянской Федерации или независимой Украины. К из их деятельности можно назвать издание украинской газеты создание издательства украинских учебников создания местных рад в городах и сёлах расширение идеи Революции на провинцию. Это была первая украинская политическая организация которая выражала интересы и нужды украинцев
5. Модернізаційні процеси в Російській та в Австрійській  імперіях та їх вплив на Україну. Антиукраїнська політика царизму під час запровадження адміністративно - правових реформ 1861 -1870 рр. в Росії.
Модернизация в России была скорее вынужденной. Основным толчком стала Крымская война которая в полной мере показала упадок хозяйства, я кризис организации труда и невозможность конкурировать с европейскими технологиями. Страна не наследоваа полностью какие-то системы, а использовала только выборочные наработки опрелелённых стран "идолов". Внаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії (металургія, кам’яновугільна промисловість)

Александр 2 решил перейти к радикальным реформам, первым его шагом а стала отменена крепостного права. У селянской общины появлялось местное самоучреждение, Ну на украинских землях селянские общины не были сильно распространены. Поэтому в перспективе тяга к приватности земли у украинцев была больше. В общем Селянские реформы в Австрии и России имели схожие причины цели формы проведения роме этого в обоих империях в послереформенный период осталось много пережитков феодальной системы, таких как помещицкое землевладение, безземелье крестьян, общины и так далее

Но с другой стороны это модернизация способствовала формированию приватной власности на землю, становлению рынка рабочей силы, стимулировали развитие предпринимательства, создавали предусловия для становления гражданского общества
6. .Суспільні течії та рухи другої половини ХІХ ст. Народницький, соціал-демократичний, ліберальний, та національний рухи.Валуєвський та Ємський укази.
НАРОДНИЦЬКИЙ РУХ:
хотіли некапіталістичної індустріалізації, артіль но-общинного методу організації господарства, встановлення соціалістичного устрою на основі селянської общини. Частина з них сильныше займалась проукр пропагандою, інша ж була впевнена, що селяни готові до бунту
Соціал-демократичний рух: Розчарування частини народників у ставці на революційний потенціал селянства призводить наприкінці 19 ст. до поширення ідеології марксизму. Марксизм певною мірою продовжував ідеї народницько ­го соціалізму та традиційну тактику народників. Спільними були й форми та методи досягнення поставленої мети — народна революція , тільки марксизм робив ставку на пролетаріат , а народництво — на селянство. У 80—90-х роках у Катеринославі, Києві, Одесі та Харкові виникають нелегальні марксистськ і гуртки , як і займаються пропагандою та агітацією і намагаються налагодит и зв'язок з робітничим рухом. Якісно новий крок соціал-демократія зробила наприкінці 90-х років , коли після появи петербурзького «Союзу за визволення робітничого класу» аналогічні групи виникли в Києві, Катеринославі, Миколаєві та інших містах.
Ліберальний рух: В основі ліберальної альтернативи суспільного розвитку лежала ідея побудови економіки з а законами вільного ринку , конкуренції. Держава мала стати правовою, оберігати демократичн і прав а особи і мінімально втручатися в економічну сферу. Ідеальною формою правління ліберали вважали конституційну монархію. Не визнаючи революційних форм і методів боротьби, в основу своєї діяльності вони поклали тактику пошук у компромісів з урядом.
НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ: Колишні члени к-м БРАТСТВА, повернувшись із заслання після амністії, створюють у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Підтримуючи національне відродження , активно починає діяти інтелігенція . Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Найвпливовішою в українських землях у цей час була Київська громада , що утворилася на основі таємного гуртка хлопоманів.
Вже 1863 р. побачив світ сумнозвісний Валуєвський указ, що забороняв видання українською мовою шкільних та релігійних видань (заборона не стосувалася лише творів художньої літератури). Мета цього указу цілком очевидна: не дати можливості українському рухові стати масовим, загальмувати його розвиток, звузити сферу впливу патріотично настроєної частини національної еліти.
Громадівці активно шукал и модель майбутнього суспільного розвитку . У 1873 р. вони сформулювал и свою політичну програму , в основі яко ї лежал а вимог а перетворення Росії на федерацію і наданн я широко ї автономії Україні. Відповіддю самодержавства на пожвавленн я українського руху став Емський ука з 1876 р. , який забороняв друкування літератури українською мовою в Російській імперії та ввіз її з-за кордону. Тож провідні діячі їдуть за кордон
В основі запропонованої Драгомановим альтернативи лежали— демократизм— федералізм— європеїзм— культурництво— еволюційність


7. Соціально-економічний розвиток в пореформений період. (Зміни в аграрному секторі економіки .Завершення промислового перевороту та особливості розвитку української промисловості.
В Україні відбулися значні зміни в соціально-економічній сфері. В аграрному секторі сформувався досить високий рівень концентрації землі; було здійснено докорінний перерозподіл земельної власності, що йшо в по лінії переходу від становості до безстановості; у сільськогосподарському виробництв і значного поширення набули застосування техніки, використання вільнонайманої праці.Україна перетворитися на потужний центр виробництва сільськогосподарської продукції не тільки імперського, а й світового значення . У 60—80- х рока х XIX ст. завершився промисловий переворот . Розвиваючись у руслі загальноімперських тенденцій, українська промисловість водночас мала низку особливостей. У пореформений час індустріалізований Південь України перетворився на основну паливно-металургійну базу імперії. Розвиток української промисловост і характеризувався більш швидкими порівняно із загальноімперськими темпами розвитку ; високим рівнем концентрації виробництва ; значною заангажованістю та впливом іноземного капіталу ; структурною та територіальною диспропорційністю; побудовою промислових об'єкті в на принцип і незавершеності тощо . Внаслідок буржуазних реформ та завершення промислового перевороту ускладнилася соціальна структура суспільства : активно відбувалася диференціація в межах традиційних класів феодального суспільст а — дворянств а та селянства , крім того, виникли нові класи — буржуазі я та пролетаріат , дедалі помітнішу роль почал а відігравати інтелігенція
скачати

© Усі права захищені
написати до нас