Творче завдання
Тема: Соціальний статус як показник становища особистості в групі.
Соціальний статус особистості - це її позиція в соціальній системі, пов'язана з приналежністю до певної соціальної групи чи спільноти, аналізом її соціальних ролей та якістю і ступенем їх виконання.
Соціальний статус охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві:
професію,
кваліфікацію,
характер реально виконуваної праці,
посаду,
матеріальне становище,
політичний вплив,
партійну і профспілкову приналежність,
ділові стосунки,
національність,
релігійність,
вік,
сімейне становище,
родинні зв'язки.
Все це Роберт. Мертон називає "статусним набором". В соціології вирізняються соціальні статуси привласнені, або одержані незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік, національність), і досягнуті, або надбані власними зусиллями індивіда (сімейне становище, партійна заангажованість, входження до певної громадської організації, профспілки, тощо).
Соціальна роль - це очікувана типова поведінка людини, пов'язана з її соціальним статусом. Людина в суспільному житті, як правило, виконує декілька соціальних ролей, які утворюють, згідно термінології Р. Мертона, "рольовий набір". Соціальні ролі конкретної людини-особистості можуть закріплюватись формально (через посередництво закону чи іншого правового акту) або носити неформальний характер (наприклад, моральні норми поведінки в тому чи іншому суспільстві).
Одна з перших спроб систематизації соціальних ролей належить Т. Парсонсу. На його думку, кожну роль можна описати, п’ятьма основними характеристиками:
емоційною (одна роль вимагає емоційної стриманості, інша - цілковитої розкутості);
способом одержання (одні притаманні особистості органічно, інші виборюються нею);
масштабом (декотрі ролі сформульовані і суворо обмежені, а деякі нечіткі й розмиті);
ступенем формалізації (дія згідно жорстко встановлених правил і приписів або довільна дія);
характером і скеруванням мотивів (орієнтованих на особистий прибуток або на загальне благо).
Однією з принципових засад рольової теорії особистості є визнання залежності соціальної ролі людини, як істоти соціальної, від очікувань інших людей, пов'язаних з їх розумінням соціального статусу конкретної особистості. Розбіжність між уявленнями про соціальну роль тої чи іншої особистості та її реальною поведінкою виступає основою соціальних конфліктів, що звичайно носять міжособистісний характер. Внутрішній конфлікт особистості може виникнути внаслідок виконання людиною декількох соціальних ролей, несумісних між собою; його наслідком, як правило, є стрес.
Роль соціології полягає у виявленні передконфліктних і передстресових ситуацій або ґрунту для їх появи та у пошуках конкретних шляхів гармонізації соціальних ролей.
Помітне місце у соціологічній думці сучасності займають теорії соціальної установки, в яких особистість являє собою результат установок, що їх формує суспільство самим фактом постійної повсякденної дії, впливів, тиску на індивіда. Накопичення людиною протягом її життя різноманітних установок призводить до того, що вона звикає бути особистістю; у неї складається принципова установка на те, щоби бути особистістю.