Ім'я файлу: Соціальні детермінанти і серцево-судинні захворювання.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 1834кб.
Дата: 02.02.2020
скачати
Розширення: pptx
Розмір: 1834кб.
Дата: 02.02.2020
скачати
Соціальні детермінанти і серцево-судинні захворювання
Підготував
Студент 6 групи, VI курсу
Мурмило Віталій
Соціальні детермінанти, такі як розподіл доходу або рівень освіти, опосередковано впливають на здоров’я серцево-судинної системи зокрема і на здоров'я людини вцілому. Ці детермінанти визначають набір соціально-економічних позицій в системі ієрархії влади, престижу і доступу до ресурсів. За формування соціального положення конкретної людини відповідають кілька структурних механізмів, включаючи систему державного управління, систему освіти, структури ринку праці і наявність або відсутність механізму перерозподілу доходів в рамках системи соціального забезпечення. Соціальна стратифікація формує індивідуальний стан здоров'я індивіда, а також результати ССЗ визначаються соціальною стратификацією шляхом впливу на поведінкові і метаболічні ризики серцево-судинних захворювань, соціально-психологічний статус, умови життя і систему охорони здоров'я. Соціальні детермінанти, такі як розподіл доходу або рівень освіти, опосередковано впливають на здоров’я серцево-судинної системи зокрема і на здоров'я людини вцілому. Ці детермінанти визначають набір соціально-економічних позицій в системі ієрархії влади, престижу і доступу до ресурсів. За формування соціального положення конкретної людини відповідають кілька структурних механізмів, включаючи систему державного управління, систему освіти, структури ринку праці і наявність або відсутність механізму перерозподілу доходів в рамках системи соціального забезпечення. Соціальна стратифікація формує індивідуальний стан здоров'я індивіда, а також результати ССЗ визначаються соціальною стратификацією шляхом впливу на поведінкові і метаболічні ризики серцево-судинних захворювань, соціально-психологічний статус, умови життя і систему охорони здоров'я. У 2005 р ВООЗ створила Комісію з соціальних детермінант здоров'я для вироблення рекомендацій щодо зменшення нерівності в області здоров'я. У заключній доповіді Комісії наведені три підсумкові рекомендації: (І) покращувати умови повсякденного життя; (IІ) долати несправедливий розподіл влади, грошей і ресурсів; і (ІІІ) вести моніторинг нерівності в області здоров'я. У 2009 р. на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я держави - члени ВООЗ обговорили цю доповідь і прийняли резолюцію про необхідність термінових дій щодо соціальних детермінант. Резолюція отримала назву «Облік інтересів здоров'я у всіх напрямках політики» і знову підтвердила свою прихильність міжсекторальним діям, спрямованим на зменшення нерівності в області здоров'я, а також на застосування підходу, що враховує соціальні детермінанти, у всіх програмах громадської охорони здоров'я У 2005 р ВООЗ створила Комісію з соціальних детермінант здоров'я для вироблення рекомендацій щодо зменшення нерівності в області здоров'я. У заключній доповіді Комісії наведені три підсумкові рекомендації: (І) покращувати умови повсякденного життя; (IІ) долати несправедливий розподіл влади, грошей і ресурсів; і (ІІІ) вести моніторинг нерівності в області здоров'я. У 2009 р. на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я держави - члени ВООЗ обговорили цю доповідь і прийняли резолюцію про необхідність термінових дій щодо соціальних детермінант. Резолюція отримала назву «Облік інтересів здоров'я у всіх напрямках політики» і знову підтвердила свою прихильність міжсекторальним діям, спрямованим на зменшення нерівності в області здоров'я, а також на застосування підходу, що враховує соціальні детермінанти, у всіх програмах громадської охорони здоров'я Відмінності в поширеності факторів серцево-судинного ризику, частоті виникнення ССЗ і рівні смертності від них в різних групах населення послідовно корелює з соціально-економічною стратифікацією. Спочатку в розвинених країнах серцево-судинні захворювання і пов'язані з ними фактори ризику були більш широко поширені в вищих соціально-економічних групах, але за останні 50 років картина різко змінилася. Люди з нижніх соціально-економічних верств мають гірший профіль факторів ризику (наприклад вищий рівень артеріальної гіпертензії і діабету, а також тенденцію до підвищення поширеності куріння), ніж у осіб з більш високих соціально-економічних груп. Обернено пропорційна залежність між соціально-економічним статусом і поширеністю ССЗ найсильніше проявляється в частоті виникнення інсультів та рівні смертності від них, причому в більш низьких соціальних групах в розвинених країнах частота виникнення інсультів вище, а виживаність нижче в багатьох популяціях. Відмінності в поширеності факторів серцево-судинного ризику, частоті виникнення ССЗ і рівні смертності від них в різних групах населення послідовно корелює з соціально-економічною стратифікацією. Спочатку в розвинених країнах серцево-судинні захворювання і пов'язані з ними фактори ризику були більш широко поширені в вищих соціально-економічних групах, але за останні 50 років картина різко змінилася. Люди з нижніх соціально-економічних верств мають гірший профіль факторів ризику (наприклад вищий рівень артеріальної гіпертензії і діабету, а також тенденцію до підвищення поширеності куріння), ніж у осіб з більш високих соціально-економічних груп. Обернено пропорційна залежність між соціально-економічним статусом і поширеністю ССЗ найсильніше проявляється в частоті виникнення інсультів та рівні смертності від них, причому в більш низьких соціальних групах в розвинених країнах частота виникнення інсультів вище, а виживаність нижче в багатьох популяціях.Інші детермінанти розвитку ссз
За останні 30 років смертність від ССЗ в країнах з високим рівнем доходу знизилася. У той же час в інших країнах епідемія ССЗ продовжує поширюватися, причому більша частина тягаря цих хвороб доводиться на країни з низьким і середнім рівнем доходу (КНСРД). Така ситуація в першу чергу викликана величезними глобальними демографічними зрушеннями - старінням населення, що супроводжується урбанізацією, а також глобалізацією нездорової поведінки, в результаті яких різко підвищується поширеність серцево-судинних ризиків і, як наслідок, зростання захворюваності серед населення- обмежує вибір здорової їжі;
- не забезпечує умов, що сприяють фізичній активності, а також
- Піддає населення впливу атмосферних забруднюючих речовин (зокрема, тютюнового диму) і веде до шкідливого вживання алкоголю. Багато органів державного управління на центральному та місцевому рівні не встигають за швидким розвитком попиту на інфраструктуру і сферу послуг і не беруть до уваги той факт, що для підтримки здорової поведінки необхідно відповідним чином планувати міське середовище. В результаті люди піддаються впливу ризиків і позбавляються можливості зробити здоровий вибір щодо раціону харчування і фізичної активності.