Ім'я файлу: Соборність України.1docx.docx
Розширення: docx
Розмір: 41кб.
Дата: 29.01.2020
скачати

Соборність України. Естафета поколінь: від діда – прадіда



Мета: виховання національної свідомості учнів і людської гідності, відродження паростків духовності, єдності родини; формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження інтересу до поглибленого вивчення історії та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо життєйське поле,

І не на день минущий – на віки.

Б. Олійник
Учитель. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не усвідомлюєш свого коріння, не знаєш історії свого народу і своєї сім'ї. Сьогодні ми з вами проводимо виховну годину «Соборність України. Естафета поколінь: від діда – прадіда».
Український танець
Ведуча. У всіх народів світу існує повір'я, що того, хто забув звичаї своїх батьків, карають люди і Бог. Він блукає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого на­роду.

Ведучий. Упродовж останніх років українці все частіше звертаються до свого коріння, до своєї історії. Безцінним є й історичний досвід поколінь, тому, перейняти його естафету, засвоїти найкраще — дуже важливо для молоді.
Звучить пісня «Родина»

Слова: Вадим Крищенко, музика: Олександр Злотник

Може в житті хтось принаду підкине

У чарівничих, звабливих очах.

Тільки родина, як зірка єдина,

Твій порятунок – надійний причал.

Ні, не шукай в своїм серці причину,

Якщо зневіра тебе обпече...

Тільки родина у прикру годину

Схилить надію тобі на плече.

Приспів:

Родина, родина – від батька й до сина

Від матері доні добро передам.

Родина, родина – це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,

Та не забудь у захопленні ти,

Що лиш родина – бальзамові ліки,

Ліки від старості і самоти.

Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття...

Тільки родина, як вічна зернина,

На невмирущому полі життя.

Приспів (3)

Ведуча. Славна Україна наша героїчними сторінками історії, мужністю борців за її волю. Згадаймо слова Тараса Шевченка, які мають закарбуватись у свідомості кожного українця:

Все розберіть... та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Ведучий. Протягом багатьох років нас намагалися зробити людьми без роду та племені, а сьогодні наше прагнення знати своє героїчне минуле свідчить про Духовне відродження нашого народу, про його славу і могутність.
Звучить Козацький марш.


Учень

Гей, гуртуймося,

Українські діти!

Зранку, змалку вже вчимося

Для Вкраїни жити.

Україна — край мій рідний

Від Кавказу по Карпати,

І веселий, і свободний,

І великий, і багатий!

Ведуча. Вчитуємось у слова «Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра», і мимоволі задумуєшся про минуле, хочеться відшукати своє коріння, знайти ту силу, яка дасть наснагу жити в сьогоденні, любити свій народ, свою рідну землю.
Учень

Як спитають мене люди,

Хто я, тоді скажу їм,

Що я українець щирий,

Український в мене дім!

І для України в мене

Серце із любові б'є,

Я за Україну

Віддам все життя своє.

Учень

Люблю землю українську

Усім серцем, з усіх сил,

А любові цеї вчуся

Від насипаних могил.

В цих могилах сплять герої,

Що у хвилю у страшну

Буйні голови поклали.

Учень

За рідню і за Вітчизну.

І як ці герої впали;

Так і я готов —

За Вкраїну жертвувати

Все життя, майно і кров.

(Р Завидович)

Звучить пісня «Моя Україна»

Слова: Юрій Рибчинський, музика: Ніколо Петраш

Ти шляхом праведним, святим

йшла до волі, Україно.

Ти перед ворогом своїм

не ставала на коліна.

Ти до омріяних зірок

йшла крізь терни. (2)

Ти в душах сіяла добро,

наче зерна. (2)

Приспів:

Є на світі моя країна,

де червона цвіте калина.

Гори, ріки і полонина -

це моя Україна.

Є на світі моя країна,

найчарівніша, як перлина.

В моїм серці вона єдина.

Це моя Україна.

Де б я на світі не була -

ти зі мною, Україно.

Ти - моя мати, що дала

мені мову солов'їну.

Тут я пила із джерела

чисту воду. І до рання

тут я п'яніла без вина

в ніч медову від кохання.

Приспів.

Ти до омріяних зірок

йшла крізь терни. (2)

Ти в душах сіяла добро,

наче зерна. (2)

Приспів.
Ведучий. Справді, однією із найславетніших сторі­нок історії України є доба, про яку довго нама­галися замовчувати, але все одно пам'ять про неї передавалася від одного покоління до наступного в думах, вона жила у свідомості людей, викликала повагу і захоплення.

Ведуча. Споконвічна мрія українців про волю і незалежність теж передавалася від покоління до покоління, тому, нарешті, й здійснилася. Втім,

представники старшого і молодшого поколінь іно­ді по-різному сприймають історичний досвід.

Учень

Пам'ять віри. Пам'ять роду.

Пам'ять прапора і серця.

Лиш по пам'яті в людині

Пізнає людину світ.

Ведучий. Мудрість говорить про необхідність за­лучати молоде покоління до історичного досвіду батьків, дідів, прадідів.

Ведуча. Протягом багатьох століть історичного роз­витку Україна не мала власної державності та єди­ної території. Українські землі належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Угорщині, Речі Посполитій, згодом Румунії, Чехословаччині. Але цей славетний день прийшов — 22 січня, День соборності України.

Учень

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.
Звучить пісня О. Білозір «Україночка»
Не одні хани у полон мене брали,

Били-вбивали, на чужину гнали,

Били-вбивали, на чужину гнали.

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

Приспів:

Кажуть люди я сама, наче квіточка,

Що пливуть мої слова, як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка.

А я просто українка, україночка,

А я просто українка, україночка.

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

Приспів (2).
Ведучий. У березні 1917 року у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція.

Ведуча. Було обрано Центральну Раду, першого президента М. Грушевського, проголошено ство­рення Української Народної Республіки — УНР.

Ведучий. Четвертим універсалом від 22 січня 1918 року було проголошено незалежність Укра­їни. Подібні процеси відбувались і на Галичині.

Ведуча. 9 листопада 1818 року було проголошено назву держави — ЗУНР — і створено перший уряд — Державний секретаріат на чолі з Костем Левицьким.

Учень

Зламався врешті двох імперій мур!

І на розвалинах у слушну цю нагоду

З'явилися держави УНР і ЗУНР

Як вияв волі нашого народу.

Ведучий. 1 грудня 1918 року у Фастові було під­писано угоду про об'єднання ЗУНР і УНР.

Ведуча. 4 січня 1919 року у Станіславі Центральна Ра­да схвалила закон про злуку двох українських держав.

Ведучий. 22 січня 1919 року в Києві на площі свя­тої Софії відбулося урочисте проголошення злуки

УНР і ЗУНР. Під час урочистостей представник директорії Федір Швець проголосив довгоочіку­ваний Універсал.

Учень

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна»

Гордо прозвучало.

Ведуча. День соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли Президент підписав відповідний указ.

Ведучий. Згідно з цим документом 22 січня — день, коли було проголошено 1919-го року Акт злуки, визнано Днем соборності України.

Учень

Велична і свята, моя ти, Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

Ведуча. Ніби звертаючись до нас, один із творців Акту злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив так про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова стали справді пророчими.
Звучить пісня «На Україну повернусь»

Слова: Степан Галябарда, музика: Остап Гавриш

Є у мене дім, одіж і авто,

Ранок, вечір, ніч, є вишневий сад.

Це у мене вже не візьме ніхто,

Як мої літа не вернуть назад.

Тільки раптом задзвенить

Мого серця тятива,

Як почую хоч на мить

Українськії слова.

Приспів:

На Україну повернусь

Через роки, через віки,

Устами вдячно притулюсь

До материнської руки.

Сяду у літак, стріну земляків,

Поєднаємо всі свої жалі,

Ляже довгий шлях нам у край батьків

І наздоженем, певно, журавлів.

Може хліб черствіший тут

Та душа враз ожива,

Бо фіалками цвітуть

Українськії слова.

Приспів (2)

До свого гнізда полечу я знов,

Певно там уже діти підросли.

А залишу тут віру і любов,

Може назавжди повернусь колись.

Приспів (3)

Ведучий. 22 січня 1973 року в Чорткові на Тер­нопільщині гурт молоді під орудою Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори, за що хлопців ув'язнили до радянського конц­табору.

Ведуча. 22 січня 1990 року сотні тйсяч українців узялися за руки, утворивши живий ланцюг від Ки­єва до Львова, на згадку про проголошення Акту соборності.

Звучить запис церковних дзвонів.
Учень

Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день!

Віднині Навік-віки Україні вільній бути!».

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім з корогвами

Їх зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса,

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

Учитель. Здобутки попередніх поколінь» продовжу­ють своє життя у поколіннях прийдешніх. Вони допомагають, підтримують, зберігають найсвятіше — пошану до наших батьків, дідів, справу бо­ротьби за українську державу. Міцніє прагнення молодих продовжити батьківську справу, підтри­мати честь свого роду, щоб не перервалася еста­фета поколінь.

Учень

Маєм сонце, маєм .море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро.

Синьо-жовтий прапор маєм

І Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми — народ-великолюб.

Учень

Боже-Отче всемогутній,

Захисти, коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

Учень

Хай собори на руїні

Стануть там, де Ти прорік.

Незалежній Україні...

Разом. Слава нині і повік!
Звучить пісня «Пісня про Україну»

Музика: Наталія Май, слова: Наталія Май.

Засміється небо сонячним розмаєм,

І нап’ється сонця у саду калина.

І духмяні трави росами заграють

Заспіває серце пісню про Вкраїну.

Приспів:

Хай воно розкаже світу про ранковую зорю,

Про волошки синьоокі у гаю.

Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг,

Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.

І нехай не згасне зіронька ранкова,

Хай твоєї долі вдача не покине,

Будь благословенна, земле калинова,

Найдорожча в світі рідна Україна.

Приспів:

Ти одна розкажеш світу про ранкову зорю

Про волошки синьоокі у гаю.

Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг,

Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас