Ім'я файлу: 1 Невизначеність.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 08.04.2020
скачати

1 Невизначеність - властивість об’єкта прийняття рішення, що виражається в його необґрунтованості, неясності, яка приводить до недостатньої можливості аналізу, розуміння, визначення його теперішнього та майбутнього стану

Слово «ризик» походить від грецького rysicon – скеля, стрімчак; звідси ризикувати означає пересуватися між скелями. У словнику Вебстера «ризик» означає небезпеку, можливість збитків або втрати.

2Природа ризику в ринковій економіці обумовлена наступними факторами: - обмеженою сферою державного регулювання господарської діяльності; - посиленням ролі випадкових факторів у взаємодії підприємництва з зовнішнім середовищем; - приватною власністю підприємця, її володінням, користуванням, розпорядженням; - конкурентною боротьбою товаровиробників і інших господарських суб’єктів; - всеосяжним характером ризику, що поширюється на сфери громадського життя. Він має місце на етапах виробництва, продажу, закупівлі, менеджменту тощо. Виділяють типові ознаки ризикових ситуацій:  величина потенційного збитку ( або виграшу);  ймовірність настання наслідків прийнятого рішення (неминучі втрати не є ризиком);  альтернативність вибору (ризикувати або не ризикувати);  невизначеність умов: чим вона вища, тим більший ризик;  можливість керувати ризиком (здійснення дій, що зменшують або збільшують величину чи ймовірність ризику);  надія на успіх.

3 Комерційний ризик може виникнути в результаті зниження рівня продажі на ринку, підвищення тарифів на перевезення вантажів, коливань валютного курсу, приймання товару покупцем, росту витрат обігу, відсутності платежів від покупців товарів. Фінансовий ризик виникає у взаєминах підприємств із банками. Він залежить від рівня позикових засобів підприємства стосовно власних активів. Інноваційний ризик пов'язаний з можливістю втрат, що виникають при фінансуванні підприємцем виробництва нових товарів і послуг, які можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Технічний ризик пов'язаний з організацією виробництва і проведенням превентивних заходів (профілактика обладнання, запровадження систем безпеки), з провадженням і засвоєнням нової техніки і технології (як наслідок, небезпека виникнення техногенних катастроф). Ринковий ризик пов'язаний з можливим коливанням ринкових відсоткових ставок як національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют. Портфельний ризик полягає в імовірності втрати за окремими типами цінних паперів, а також за всіма категоріями кредитів

4 Правило (max - min) (критерій Ваальда). Принцип максиміна передбачає те, що керівник виявляє обережність, вибираючи стратегію, орієнтовану на максимальний з можливих мінімальних результатів. Основу розрахунків представляє матриця результатів, що включає таблицю обставин при конкретному варіанті дій, продиктованих визначеними умовами зовнішнього середовища Правило (min - max) (критерій Севіджа). При орієнтації менеджера на мінімізацію витрат ресурсів для досягнення планової вигоди поняттю максиміна (max — min) буде еквівалентне поняття мінімакса (min — max). Тобто, мінімізація максимальних витрат, оскільки найгіршим результатом у цій ситуації буде той, котрому відповідає найбільший по абсолютній величині розмір витрат (втрат). Допускає розумний ризик для отримання додаткового прибутку. В ситуації невизначеності цим критерієм користуються при фінансовій стійкості підприємства і впевненості в тому, що при його застосуванні не відбудеться краху фірми. Правило (max - max). Максимакса — критерій вибору альтернативи, яка максимізує максимальний вихід для кожної альтернативи. Це ситуація азартного ризику для керівника, що йде у ва-банк. За цим критерієм вишукується стратегія, що відповідає найбільшій вигоді

5 Методика передбачає ряд дій: 1. Знайти можливість усамітнитися на 30-45 хвилин, щоб ваші міркування не перервали (стуком, телефонним дзвінком і т. ін.), інакше команда не проникне в підсвідомість, заблокується. Це може бути прогулянка, окрема кімната тощо. 2. Цілком зосередитися на проблемі, не відволікаючись на сторонні предмети. Якщо ви в кімнаті, розкладіть необхідні папери, можете щось креслити, зображати, писати те, що відноситься до проблеми. 3. Якщо знайшли рішення – добре, немає – переключайтеся на інші справи. Підсвідомий мозок одержав умови задачі й почав працювати. 4. Очікуйте результат: якщо задача розв’язується, ви обов’язково отримаєте з підсвідомості рішення. Причому результат треба записати відразу, як тільки мозок його видасть, незалежно від того, де ви в цей час знаходитеся (у магазині, театрі, на роботі), бо у іншому випадку відповідь буде втрачена назавжди.

Поведінка керівника за умов ризику включає комплекс взаємопов’язаних дій,який умовно можна описати у вигляді наведеного нижче алгоритму: 1. Усвідомлення ситуації як такої, що містить ризик. Передбачає первинну оцінку ситуації ризику з точки зору прийнятності для діючого суб’єкта і можливість входження його в неї чи ні. Якщо таке входження має місце, тоді керівник повинен здійснити всебічне вивчення ситуації ризику, а це, у свою чергу, зумовлює перехід до наступного кроку когнітивних і поведінкових дій. 2. Діагностика та аналіз ризикової ситуації. Передбачає осмислення суб’єктом проблеми, що виникла; пошук тих основних чинників і умов, що зумовили ситуацію ризику; розгляд можливих способів модифікувати обставини і зменшити ризик. Зниження ризику можна досягнути за допомогою страхування, делегування повноважень, розподілу ризику серед інших тощо. 3. Відшукання зв’язку даної ризикової ситуації з попередніми обставинами. За умови подібності реальної ситуації ризику, що склалася, до тих, які вже мали місце в діяльності підприємця актуалізує наявний досвід,має місце використання апробованих стратегій поведінки, зменшується вірогідність виникнення помилки. 4. Зіставлення ризикової ситуації з імовірним розвитком подій. Як наслідок, екстраполяція (перенесення) наявних тенденцій у майбутнє, прогнозування загроз та збитків для бізнесу. Вбачення потенційних втрат (збитків) стосується не лише грошей, але престижу, відносин з партнерами, колегами по праці тощо. 5. Розгляд можливих альтернативних дій, їх оцінка і вибір такої альтернативи, що найбільш відповідає вимогам ризикованої ситуації. 6. Прийняття рішення на підставі обраної альтернативи. Результат: остаточне «прийняття ризику» керівника

6 Ризиковані рішення визначаються двома групами факторів – зовнішнім середовищем і індивідуальними властивостями особистості: рисами характеру, віком, статтю, емоційним станом, рівнем доходів, життєвим (професійним) досвідом, освітою, привабливістю мети або очікуваного прибутку, тактикою поведінки суб’єкта, його професійними ті діловими якостями

7 Поведінка керівника, його схильність до ризику визначається індивідуально-особистісними характеристиками. Рисами, що тісно корелюють зі схильністю до ризику, виступають: імпульсивність, незалежність, прагнення до успіху, схильність до лідерства і домінування. Окрім вищевказаних індивідуально-психологічних рис, на схильність до ризику впливає ціла низка інших чинників, серед яких привертають увагу наступні: вік й стать людини, емоційний стан, в якому перебуває діючий суб’єкт; рівень доходів; життєвий (професійний) досвід; освіта; привабливість мети або очікуваного прибутку; тактика поведінки суб’єкта, його професійні та ділові якості.

8 Інтуїція в менеджменті означає спосіб вибору рішення без аргументованого доказу на основі попереднього досвіду та «внутрішнього голосу». Цей тип рішень широко розповсюджений у практиці керування. Чи можна розвинути в собі «шосте почуття», так необхідне керівникові в умовах, коли ризик постійно супроводжує господарську діяльність? Для відповіді на це питання розглянемо механізм інтуїтивного мислення.

9 З усього, що нас оточує, ми встигаємо усвідомити тільки дещо. Це область «я» нашої свідомості, що відбиває здатність оцінювати й сприймати те, що діється навколо нас. Підсвідомість – набагато більша область мозку, у якій акумулюється усе, що ми побачили, почули протягом дня, протягом усього життя. Область прасвідомості (празнання) – це генетично передана інформація, накопичена в ході еволюції, наше вроджене знання. Фахівці відзначають, що нашим поводженням керує підсвідомість, вона посилає імпульси в область свідомості, і людина діє тим або іншим способом. Рівні свідомості взаємозалежні. Між ними існують проникні границі. У вільному, спокійному стані обмеження між рівнями ніби стираються, відбувається «взаємопроникнення» клітин головного мозку. У напруженому, «затиснутому» стані область контактів клітин мозку блокується, й підсвідомість не функціонує в режимі, вигідному для людини. Фахівці стверджують про можливості позитивного впливу на нашу підсвідомість. Для цього рекомендують застосовувати ментальний тренінг (розумове тренування), тобто вплив на підсвідомість у стані глибокого розслаблення, коли воно досить податливе. При цьому стає можливим Прасвідомість нейтралізувати минулі потрясіння, зміцнити та запрограмувати позитивні імпульси. Невипадково поняття інтуїції визначається як сукупність знань і досвіду. Інформація, отримана в результаті подій особистого та виробничого життя, накопичується в підсвідомості, що регулює наші дії. У зв’язку з цим для людини важливе прожите і теперішнє життя, його структура, навколишнє середовище. І якщо людина не може змінити минуле, то аксіомою повинна бути турбота про змістовність кожного дня тепер і в майбутньому. Існує й інша (досить близька до викладеної) точка зору про використання механізму інтуїції для вироблення рішення.

10 Основні методи тайм-менеджменту


Ритм, в якому живе більшість із нас складно назвати спокійним і розміреним. Велика кількість завдань та постійна завантаженість на роботі у поєднанні з особистим життям є справжнім випробуванням, справитись з яким не так і просто. Як при цьому всьому залишатись максимально ефективним та встигати все? Відповіді слід шукати у тайм-менеджменті. Тобто весь секрет особистої продуктивності криється у правильному розподілі свого часу. Тайм-менеджмент допомагає уникнути долі заручника власного бізнесу чи кар’єри.

Ось декілька методів тайм-менеджменту, які допоможуть стати ефективнішим.

Метод «Pomodoro»

Суть методу

«Помідорний» метод придумав італійський студент Франческо Чирилло. Він, як і всі студенти, перед сесією намагався осягнути неосяжне. І йому це вдалося. За допомогою кухонного таймера у вигляді помідора. Молодий чоловік заводив таймер на 25 хв., протягом яких інтенсивно зубрив лекції. Потім влаштовував 5-хв. перерву. Далі йшов другий «помідор» тривалістю 25 хв. І знову невелику перерву. Після запуску 4-х «помідорів» студент дозволяв собі розслабитися протягом 15-20 хв.


Що це дає?

Людина здатна максимально концентруватися протягом півгодини, потім активність мозку плавно знижується. Якщо планувати час з урахуванням цих біоритмів, можна виконати великий обсяг робіт у стислі терміни.

Метод «З’їжте жабу на сніданок!»

Суть методу

У кожного з нас є неприємні справи. Для когось це дзвінок клієнту, для когось – розмова з босом. Так от, в термінології тайм-менеджменту неприємні справи (які тим не менш необхідні) називаються «жабами». І щоранку потрібно починати з ліквідації такої «жаби».


Що це дає?

Обробивши «жабу» з самого ранку, Ви відчуєте прилив сил і гарного настрою – більше нічого поганого не передбачається. Якщо відтягувати рішення неприємною завдання, це буде тиснути на психіку, посилюючи стрес і знижуючи продуктивність.

Метод слона

Суть методу

«Слонами» в тайм-менеджменті називають великі завдання і обсяги робіт. Наприклад, написання дисертації, будівництво будинку, вивчення іноземної мови та інші глобальні проекти. Однак страшно стає вже від одного слова «глобальний». Ось чому рекомендується ділити його на фрагменти. Це називається «з’їсти слона».


Що це дає?

Коли ми розділяємо задачу на підзадачі, вона не здається такою масштабною. Нервове напруження зменшується, а ефективність роботи збільшується.

Метод швейцарського сиру

Суть методу

Швейцарський сир, як відомо, дірчастий. Якщо Ви боїтеся приступати до якоїсь справи, зробіть у ній «дірку», виконавши частину робіт. Причому, на відміну від послідовного «поїдання слона», робити «дірки» можна в довільному порядку. Припустимо, якщо Ви хочете будувати будинок, можна почати з тих пунктів, до яких сьогодні більше лежить душа. Наприклад, дізнайтеся, скільки коштує брус або праця робітників. Сувора послідовність необов’язкова: головне – щодня робити «дірки».


Що це дає?

Чим сильніше «роз’їдене» завдання, тим менше часу піде на його рішення.

Не відкладайте на потім, будьте ефективні тут і зараз!
скачати

© Усі права захищені
написати до нас