ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
Ужченко Ірина Юріївна
УДК 159.954-053.6-056.36:371.695
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАСОБАМИ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
19.00.08 – спеціальна психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Інституті спеціальної педагогіки АПН України
Науковий керівник – доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник
Сак Тамара Василівна,
Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія інтенсивної педагогічної корекції, завідувач;
Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України
Киричук Олександр Васильович,
Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, кафедра психології та соціальної роботи, завідувач;
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник
Обухівська Антоніна Григорівна,
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН України.
Захист відбудеться 17 червня 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. М.Берлинського, 9, зала засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України (04060, Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розіслано 17 травня 2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Колупаєва А.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Разом зі становленням національної школи, реформуванням усієї системи освіти в нашій країні виникає необхідність перебудови змісту спеціальної освіти та одного з її сегментів – початкового навчання. Повною мірою це стосується навчання й виховання дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку.
У дослідженнях з’ясовано, що труднощі в навчанні дітей із ЗПР зумовлені своєрідністю пізнавальних процесів: уваги, пам’яті, мотиваційної й емоційно-вольової сфер, мислення й мовленнєвої діяльності (Т.В.Єгорова, Г.І.Жаренкова, Т.Д.Ілляшенко, В.І.Лубовський, Н.О.Менчинська, А.Г.Обухівська, Т.Д.Пускаєва, Т.В.Сак, Н.М.Стадненко, С.О.Тарасюк, Р.Д.Тригер, С.Г.Шевченко, Н.О.Ципіна). Особливо яскраво виявляються недоліки пізнавальної діяльності у цієї категорії учнів під час розв’язання інтелектуальних завдань.
У процесі пізнання навколишнього конкретно-чуттєва інформація є джерелом мислення. Серед недоліків розвитку якого неодмінно виявляється неповноцінне чуттєве пізнання. Із сприйманням і уявленням найчастіше пов’язане наочно-образне мислення. Саме цей вид мислення є тим важливим ланцюжком, без якого неможливий перехід до вищої форми мислення – словесно-логічного.
Проблема розвитку наочно-образного мислення ґрунтовно представлена у працях зарубіжних і вітчизняних дослідників. У галузі загальної психології це роботи Б.Г.Ананьєва, Дж.Брунера, О.В.Брушлинського, А.Валлона, П.Я.Гальперіна, Л.Л.Гурової, В.В.Давидова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Я.А.Пономарьова, О.К.Тихомирова, О.Н.Ткаченка; у віковій психології – Л.С.Виготського, Д.Н.Завалішиної, Н.О.Менчинської, М.М.Поддякова, Ж.Піаже, І.С.Якиманської; в останні роки ці проблеми вивчали Н.О.Батюк, К.К.Григорян, Л.М.Зламанюк, Л.М.Клигін, Є.О.Круглова, Л.В.Меньшиков, В.Б.Синельников, Б.О.Якимчук.
У галузі спеціальної психології та корекційної педагогіки проблеми наочно-образного мислення, зокрема його корекція засобами конструкторської діяльності, досліджувалися стосовно різних категорій дітей з особливостями психофізичного розвитку: з розумовою відсталістю й порушеннями слуху (О.Д.Виноградова, О.П.Гаврилушкіна, А.П.Гозова, Т.В.Єгорова, С.О.Клих, О.М.Кудрявцева, О.І.Липкіна, В.А.Лоніна, М.М.Нудельман, В.Г.Петрова, Б.І.Пінський, Т.В.Розанова, І.М.Соловйов, Е.А.Стребелєва, Ж.І.Шиф, Н.В.Яшкова), порушеннями зору різного ступеня (Т.Н.Головіна, Т.П.Головіна, М.І.Земцова, А.І.Зотов, Т.П.Назарова, Л.О.Ремезова, Л.І.Солнцева, О.М.Українська).
У сфері дослідження психології дитини із ЗПР є низка робіт, присвячених зокрема вивченню особливостей мислення цієї категорії дітей. Висвітлено питання встановлення причиново-наслідкових зв’язків (Т.В.Сак), особливості розвитку операцій мислення та опанування родовими поняттями дошкільниками й молодшими школярами із ЗПР (І.Н.Брокане, С.А.Домишкевич, З.М.Дунаєва, Т.В.Єгорова, Н.В.Єлфімова, А.Г.Обухівська, В.А.Пермякова, Т.В.Сак, Т.А.Стрекалова, У.В.Ульєнкова, С.Г.Шевченко). Проблема диференційно-діагностичних критеріїв психічного розвитку й особливостей мислення дітей із ЗПР представлена в роботах І.Н.Брокане, І.А.Коробейникова, Т.А.Стрєкалової, Г.Б.Шаумарова, Н.А.Шивирьова). В окремих дослідженнях визначено труднощі, з якими зустрічаються діти із ЗПР під час розв’язання не тільки вербальних, а й наочних завдань (Т.А.Власова, В.І.Лубовський, Н.А.Нікашина, К.Новакова, М.С.Певзнер, Т.В.Розанова). Визначено недостатню сформованість зорової аналітико-синтетичної діяльності (З.М.Дунаєва, Т.В.Єгорова, П.Б.Шошин), нездатність оперувати наочно-образним матеріалом (В.Л.Подобед, С.К.Сиволапов).
Однак проблема розвитку наочно-образного мислення, особливостей переходу від наочно-дійового до наочно-образного мислення, формування цього виду мислення засобами конструкторської діяльності у дітей із затримкою психічного розвитку не була предметом спеціальних досліджень. Одержані дані стануть підґрунтям для розроблення методів та прийомів корекції розвитку різних видів мислення, процесів пізнавальної діяльності молодших школярів із ЗПР.
Актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Особливості формування наочно-образного мислення молодших школярів із затримкою психічного розвитку засобами конструкторської діяльності».
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом досліджень Інституту спеціальної педагогіки АПН України «Реформування змісту спеціальної освіти дітей з особливими потребами» та комплексної тематики лабораторії інтенсивної педагогічної корекції «Науково-методичне забезпечення реалізації змісту початкової освіти дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР)» (реєстраційний номер 0105V000406), затвердженої Вченою радою (протокол засідання №10 від 25.12.2003 року). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 30.03.2004 року).
Об’єктом дослідження є процес наочно-образного мислення у дітей із затримкою психічного розвитку.
Предметом дослідження є психолого-педагогічні умови формування наочно-образного мислення у дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей розвитку наочно-образного мислення у дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку та розробці й апробації методики його корекції на основі конструкторської діяльності.
Гіпотеза дослідження. Становлення наочно-образного мислення у дітей із ЗПР відбувається зі значними труднощами ще на етапі його здійснення в наочно-практичних умовах. Ці труднощі суттєво зростають за необхідності оперувати образами, тобто переходити на рівень наочно-образного мислення.
Корекція наочно-образного мислення в дітей із ЗПР полягає в цілеспрямованому формуванні всіх етапів його розвитку. Методично така робота може здійснюватися на засадах поетапного формування операцій мислення засобами дитячої конструкторської діяльності.
Завдання дослідження:
Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури стосовно проблеми формування наочно-образного мислення у дітей із ЗПР та у дітей з нормальним розвитком.
З’ясувати стан сформованості наочно-образного мислення у молодших школярів із ЗПР.
Визначити та обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування наочно-образного мислення у молодших школярів із ЗПР.
Розробити й апробувати методику формування наочно-образного мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають: системно-структурний підхід до вивчення мислення (Л.І.Анциферова, О.В.Брушлинський, С.Л.Рубінштейн, К.С.Славська); теорія поетапного формування дитячого мислення (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, Ж.Піаже); теорія поетапного формування розумової дії (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна); положення теорії взаємозв’язку процесів навчання й розвитку (І.Д.Бех, В.І.Бондар, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, І.Г.Єременко, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Н.О.Менчинська, В.М.Синьов).
Методи дослідження: системний аналіз загальної та спеціальної літератури з проблеми дослідження; психологічний експеримент з констатуючою, формуючою та контрольною частинами; процедури кількісної, якісної та статистичної обробки експериментальних даних.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується комплексом методів дослідження, адекватних його меті, завданням; залученням значного фактичного матеріалу, його якісним, кількісним та статистичним аналізом; широким обговоренням результатів дослідження на наукових сесіях, науково-практичних конференціях і семінарах.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
одержано відомості, які характеризують етап переходу від наочно-дійового до наочно-образного мислення в дітей із ЗПР;
визначено істотні особливості структури наочно-образного мислення молодших школярів із ЗПР;
досліджено динаміку й механізми формування наочно-образного мислення в молодших школярів із ЗПР;
схарактеризовано рівні сформованості наочно-образного мислення в молодших школярів із ЗПР;
з’ясовано та обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування наочно-образного мислення в дітей із ЗПР;
розкрито шляхи підвищення рівня розвитку наочно-образного мислення дітей досліджуваної категорії засобами дитячої конструкторської діяльності.
Уточнено:
структуру наочно-образного мислення молодших школярів з нормальним розвитком і з розумовою відталістю;
вплив конструкторської діяльності на розвиток наочних видів мислення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання з діагностичною метою розроблених методик дослідження наочно-образного мислення. Запропоновані методичні прийоми корекції наочно-образного мислення можуть використовуватися в процесі спеціального навчання молодших школярів із ЗПР. Визначені експериментальним шляхом особливості формування наочно-образного мислення засобами конструкторської діяльності можуть бути враховані в психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній роботі з молодшими школярами із ЗПР. Результати дослідження можуть використовуватися при укладанні програм та розробки посібників з проблеми пізнавального розвитку дитини із ЗПР для психологів, педагогів, батьків.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті» (Луганськ – Москва, 2003 р., 2007 р.), «Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє» (Київ, 2004 р.), «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та спеціальної психології» (Київ, 2004 р.), «Проблеми та шляхи впровадження інтегрованого навчання й виховання дітей з особливими потребами» (Луганськ, 2005 р.), «Наука без границ – 2005» (Дніпропетровськ, 2005 р.), «Наукова молодь: досягнення та перспективи» (Луганськ – Москва, 2007 р.), Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (Кам’янець-Подільський, 2007 р.);на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Корекційна педагогіка. Стан і перспективи» (Луганськ, 2004 р.), «Теорія і практика навчання і виховання дітей з обмеженими фізичними і психічними можливостями: інноваційний підхід» (Полтава, 2004 р.), «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2005 р.), «Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність і перспективи» (Сімферополь, 2005 р.), «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми», (Київ, 2006 р.), «Актуальні проблеми спеціальної психології та педагогіки» (Херсон, 2007 р.). Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки АПН України та засіданнях кафедри дефектології та психологічної корекції ЛНПУ імені Тараса Шевченка.
Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі спеціалізованого комплексу «Школа-садок для дітей із затримкою психічного розвитку та нервово-психічними захворюваннями № 135» м. Луганська, загальноосвітніх і допоміжних класів комунального закладу середньої загальноосвітньої школи №45 м. Луганська, спеціальних класів для дітей із затримкою психічного розвитку при загальноосвітній школі №6 м. Луганська, Ровеньківського дитячого будинку-інтернату Луганської області.
У цілому експериментом було охоплено 180 учнів підготовчих|, 1 і 4 класів| масової| і допоміжної| шкіл|| (по 20 осіб у кожній віковій групі). Середній вік дітей, що нормально розвиваються, підготовчих, 1 і 4 класів – відповідно|відповідно до| 6 – 7, 7 – 8, 10 – 11 років. Кожна вікова група учнів допоміжної школи і класів|відокремлень| для дітей із|із| ЗПР| була старшою за відповідні групи дітей з нормальним розвитком на один рік – 7 – 8, 8 – 9, 11 – 12 років.
Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях автора. З них 6 статей опубліковано у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (242 найменування) та додатків. Загальний обсяг роботи – 255 сторінок, з них 216 – основного тексту. У роботі подано 24 таблиці, 8 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання. Висвітлено методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість. Наведені дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та впровадження їх у практику.
У першому розділі – «Теоретичні проблеми наочно-образного мислення й методичні аспекти його формування в молодших школярів у процесі конструкторської діяльності» – представлено аналіз наукових концепцій та підходів до визначення поняття наочно-образного мислення; визначено основні етапи та умови онтогенетичного розвитку наочно-образного мислення; представлено результати аналізу психолого-педагогічної літератури стосовно характеристики мислення дітей із ЗПР і висвітлено проблему конструкторської діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку.
Питання формування наочно-образного мислення розглядається в межах більш загальної проблеми формування різних видів мислення. Необхідною складовою частиною розумових процесів є образні компоненти (Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, Л.Л.Гурова, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Н.О.Менчинська, А.А.Гостєв, Е.П.Загданский, Е.В.Заіка, В.О.Меньшикова, Б.М.Ребус, М.В.Ричік, С.Л.Рубінштейн, О.В.Славін, О.К.Тихомиров). Основною одиницею наочно-образного мислення визначається образ, в основі якого лежить відбиття об’єктивно-реального світу в людській свідомості (Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, Ф.Е.Василюк, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн, С.Д.Смирнов). З’ясовано, що в основі наочно-образного мислення лежать психічні процеси – відчуття, сприйняття, мовлення, представлення, уява. Особливу роль у процесі наочно-образного мислення відіграє цілеспрямована практична діяльність, завдяки якій відбувається перехід до дій з реальними матеріальними предметами у внутрішньому плані, з їх образами (Б.Г.Ананьєв, П.Я.Гальперін, Л.Л.Гурова, О.В.Запорожець, В.П.Зінченко, К.М.Кабанова-Меллєр, Т.В. Кудрявцев, О.О.Люблінська, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейн, Ф.І.Шемякін, І.С.Якиманська).
З’ясовано, що у дитини на початку молодшого шкільного віку сформовано основні передумови наочно-образного мислення: чуттєве пізнання дійсності, наочно-дійове мислення, мовлення (В.А.Аснін, З.А.Ганькова, І.М.Жукова, О.В.Запорожець, О.Р.Лурія, А.А.Люблінська, Г.І.Мінська, Ж.Піаже, М.М.Поддьяков, Г.Л.Розенгарт-Пупко, Н.Г.Салміна, Н.Х.Швачкін). Наочно-образне мислення є інструментом створення узагальнених уявлень про об’єкти і явища (К.І.Калмикова, Н.А.Менчинська, С.Л.Рубінштейн). Сформованість узагальнених уявлень, що відображають відношення частина – ціле, стає підґрунтям розвитку вмінь розв’язувати завдання подумки, у внутрішньому плані (Б.Г.Ананьєв, Л.Л.Гурова, В.П.Зінченко, Б.Ф.Ломов, Р.Хольт). Це свідчить про сформованість у дитини здатності оперувати конкретними образами предметів під час розв’язання тих чи інших завдань на початку шкільного навчання.
Численні дослідження свідчать, що в дітей із ЗПР мають місце відставання в усіх компонентах структури мислення (І.Н.Брокане, С.А.Домишкевич, З.М.Дунаєва, Т.В.Єгорова, Н.В.Єлфімова, В.І.Лубовський, А.Г.Обухівська, Т.Д.Пускаєва, Т.В.Сак, Н.М.Стадненко, Т.А.Стрекалова, У.В.Ульєнкова). Визначено, що при ЗПР спостерігається мозаїчна дефіцитність окремих коркових і підкоркових функцій: гнозису, праксису, мовлення (В.В.Лебединський, І.Ф.Марковська, О.С.Нікольська). У наочно-образному мисленні помітні труднощі під час оперування образами-уявленнями (С.К.Сиволапов), недосконалість просторової орієнтації, (Е.Бедер), недостатня сформованість аналітико-синтетичної діяльності (З.М.Дунаєва, Т.В.Єгорова, Т.В.Сак). Ці дослідження дають підстави припускати, що наочно-образне мислення в дітей із ЗПР формуватиметься із затримкою і навіть з урахуванням потенційних можливостей розвитку не досягне норми внаслідок недостатньої орієнтувально-дослідницької діяльності, уміння встановлювати суттєві ситуаційні зв’язки між предметами та розвитку мовлення. Найважливішою передумовою створення різних образів на одній основі та вміння бачити ціле раніше за частини є дитяча конструкторська діяльність.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми конструкторської діяльності свідчить, що цей вид діяльності розглядається як створення різних конструкцій і моделей; його успішність залежить від рівня розвитку сприйняття, мислення, уяви, оскільки діяльність дитини спрямована на отримання визначеного, наперед задуманого реального продукту (В.В.Брофман, О.Н.Давидчук, А.Г.Івершинь, З.В.Лиштван, О.Р.Лурія, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьякова, О.О.Фльорина, Ф.Фребель). У своєму розвитку конструкторська діяльність проходить низку етапів – від наслідувальної діяльності до самостійного творчого конструювання (О.Н.Давидчук, З.В.Лиштван, О.Р.Лурія, Л.О.Парамонова, М.М.Поддьяков, О.О.Фльорина). Водночас установлено, що в дітей із ЗПР виявляються несформованими передумови конструкторської діяльності: обмежений запас знань про навколишнє, недостатня сформованість розумових операцій, низька можливість оперування наявними образами-уявленнями, недоліки плануючої функції мовлення. Однак при всіх недоліках цей вид діяльності має суттєве корекційне значення (Т.В.Єгорова, Г.І.Жаренкова, В.О.Лоніна, О.П.Монкявичине, К.Новакова, Т.В.Розанова, С.К.Сиволапов, Е.А.Стребелева, П.Б.Шошин).
Таким чином, проблема розвитку наочно-образного мислення дітей із ЗПР молодшого шкільного віку різнобічно представлена у психолого-педагогічній літературі. Однак, залишається актуальним розроблення концепції розвитку наочно-образного мислення молодших школярів, і розвиток цього виду мислення засобами дитячої конструкторської діяльності. У цьому контексті відсутній цілісний підхід до формування наочно-образного мислення школярів із ЗПР у процесі конструкторської діяльності, не створені науково обґрунтовані технології утворення образів, оперування ними, що суттєво ускладнює та збіднює психічний розвиток особистості дитини у процесі навчання.
У другому розділі –
1 2 3