1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Курсова робота Гукай (завершена).docx
Розширення: docx
Розмір: 3745кб.
Дата: 25.11.2022
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

До захисту допустити:

Зав. кафедри

«»20р.

Кваліфікаційна курсова робота

за освітнім ступенем «Бакалавр» на тему:

«Сленг у соціальних мережах»

Студентки факультету філології та масових комунікацій

4 курсу ОС «Бакалавр»,

денної форми навчання

ОПП Середня освіта. Українська мова та література »

спеціальності «Середня освіта. Українська мова та література »

Гукай Карини Олександрівни

Науковий керівник:

Мороз Оксана Анатоліївна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології


Кваліфікаційна робота захищена

з оцінкою _ Секретар ЕК_

«_» _202_ р.
Маріуполь – 2021



ЗМІСТ




ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 СЛЕНГОВА ЛЕКСИКА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ 5

1.1.Поняття про сленг 5

1.2.Типологія соціальних мереж 10

1.3.Мовні особливості комунікантів мереж 15

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 21

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ СЛЕНГОВОЇ МЕРЕЖЕВОЇ ЛЕКСИКИ 22

2.1.Інтернет меми 22

2.2. Власні імена у соціальних мережах 27

2.3.Оцінний аспект лексики соціальних мереж 32

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 36

ВИСНОВКИ 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

ДОДАТКИ 40

Додаток А 40

Додаток Б 41

Додаток В 42


ВСТУП


У нашому світі все дуже швидко й неспинно розвивається й еволюціонує. Це стосується усіх сфер життя й наша мова не стала виключенням з правил. Інформаційні та цифрові технології майже витіснили друковані видання, соціальні мережі та месенджери спростили чи зовсім замінили спілкування у реальному житті.

У даній роботі розглядається явище сленгу у соціальних мережах, його поява, розвиток та вплив на мову. Актуальність даної теми забезпечується перш за все за рахунок того, що більшість людей вже не уявляє себе без особистої сторінки у одній або декількох соціальних мережах, що не залежить від віку і станових відмінностей.

Тому зазначена тема має місце бути аби розкрити сутність Інтернет-мови (сленгу), показати безперервні зміни й появи доповнень у сленговій лексиці.

Щодня створюються неологізми, які в свою чергу вимагають аналізу та класифікації. Це одна з багатьох причин, що привертає увагу дослідників до даного питання. Ось декілька імен науковців, що досліджували дану тему: Дзюбіна О. І., Зінченко О.В., Каптюрова В.В. та інші.

Метою роботи є дослідження нових сленгових утворень, вивчення умов для їх появи, дослідження типології соціальних мереж, як головного місця розповсюдження сленгових виразів та слів, особливостей використання сленгу в соціальних мережах, саме комунікантами.

Оцінка впливу так званих інтернет мемів на користувачів, дія мемів на культуру мовлення людей.

Для досягнення поставленної мети виконуватимуться наступні завдання:

  • вивчення та аналіз літератури з мети дослідження;

  • постановка основних питань виходячи з мети дослідження;

  • дослідження та аналіз типології соціальних мереж;

  • дослідження та аналіз існуючих різновидів сленгу;

  • дослідження та аналіз особливостей спілкування у соціальних мережах;

  • пошук та аналіз інтернет мемів.

Об'єктом дослідження є новоутворення сленгових виразів та слів в найбільш популярних соціальних мереж, таких як Facebook, Instagram, Telegram та Twitter. Предметом дослідження є типологічні особливості мережевої лексики, її характеристики та семантичне забарвлення.

Робота складається зі вступу, 2 основних розділів, які в свою чергу мають по 3 підрозділи, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 41 сторінка, 1 таблиця, 1 рисунок, та 3 додатки.

РОЗДІЛ 1 СЛЕНГОВА ЛЕКСИКА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

    1. Поняття про сленг



Останнім часом ми часто бачимо такі слова, як молодіжний сленг, неологізми та інтернет-сленг на сайтах соціальних мереж, різних порталах та веб-сторінках, ці слова не прописані в словниках.

Будь-яка жива вербальна мова, являє собою багаторівневе утворення, що складається з:

  • загальновживаного рівня, що включає слова і вирази, які використовуються, що розуміються і вживаються багатьма носіями мови незалежно від місця їх проживання і того, в якому контексті послуговуються дані слова та вирази. Значення саме таких слів легко пояснити, їх правопис і вимову представлено в тлумачних і орфографічних словниках. Як правило, саме цьому мовному рівню навчають іноземців;

  • розмовного рівня, використовуваного в щоденній побутовій інформативній мові та особистих листуваннях, але не придатного для ділового листування, переговорів і ввічливої мови. На відміну від сленгу даний розмовний рівень використовується і розуміється практично всіма представниками соціокультурної епохи. Якщо використання сленгу передбачає приналежність до якогось «братства» і посвячення у що-небудь невідоме іншим, то вживання розмовної лексики підкреслює лише інформативність і повторюваність загальних життєвих ситуацій. Тому практично всі ідіоми можуть бути віднесені до розмовного рівня мови;

  • рівня діалектів, який включає в себе слова, вирази, ідіоми, специфічну вимову (акцент) і розмовні звороти, властиві тим чи іншим географічним місцевостям, тієї чи іншої етнічної групи;

  • рівня сленгу, що представляє слова та вирази, властиві лише окремим групам людей (професійним, віковим, соціальним). Сутнісною характеристикою сленгу виступає те, що він не призначений для того, щоб бути зрозумілим для всіх. Так, прикладом молодіжного сленгу може служити така фраза: «Ну, знаєш, якщо тебе приколює цей хлопчик-даун, який тільки і вміє, що тусити на якихось незрозумілих тусовках, замість того, щоб рубити бабло, якщо у тебе по ньому рве дах - це твоя справа, мені абсолютно фіолетово з цього приводу!».

Всі зазначені вище рівні мови максимально проявляється в розмовній мові, а в письмову практично не проникають. І сленг тут не представляє виключення.

Сленг – ненормативна лексика, різноманітна семантично й стилістично, притаманна мовленню певних соціальних прошарків чи фахівців. Термін запроваджений англійською лексикографією початку XIX ст. Патрідж («Сленг нині і вчора», 1935) розглядає його як просторіччя без використання мовних нормативів. До цього відносять також діалектизми, вульгаризми, професіоналізми, жаргони тощо, будь-які емоційно-експресивні новотвори певної соціальної субкультури. [1] Такі слова та їх походження важливо знати та розуміти, бо вони є живою та динамічною складовою мови, яка постійно змінюється, росте та перетворюється. Наприкінці 90-х років сленг, як явище з’являвся частиною професійної розмовної лексики (на заводах, у кухарів, у викладачів, музикантів і т.д.), то з появою Інтернету та соціальних мереж для молоді стало бажаним аби мова була простою, а в деяких випадках зрозуміла лише їм.

Перш за все, сленг є засобом зазначення приналежності мовця до певної соціальної групи, яка самовиражається за допомогою такого відокремлення та розподілення. Тобто літературна мова чи мовні діалекти інколи бувать занадто «науковими» та позбавленими емоційного забарвлення, що може викликати труднощі у спілкуванні. Сленг став невід'ємною частиною мови, що може надавати експресивних акцентів, бути більш «живим» та відкритим. Це має суттєве значення для молоді.

Молодіжна культура – це наслідок процесу соціалізації в цілому і культурної соціалізації зокрема. Основним прагненням молодіжної субкультури практично завжди є самоідентифікація, саморозвиток та закріплення найбільш важливих для них світоглядних концепцій яскравою виразною формою в суспільстві. [2]

Відмінною особливістю молоді є те, що її представники ще вільні від обов'язків дорослих людей (у них, як правило, немає власних сімей, тобто дружини або чоловіка і дітей, про яких необхідно піклуватися) і при цьому у них є багато вільного часу (який, як припускає суспільство, вони повинні витрачати на власне навчання, але не завжди це буває так).

Подвійне соціальне становище молоді, - коли вони дітьми вже бути не хочуть, а «в дорослі» їх ще «не пускають», - приводить, з одного боку, до утворення ними молодіжних субкультур, як соціальних просторів, на яких збираються рівні за віком, статусу, соціальним станом, родом занять і т.д .; просторів, де молоді люди мають можливість самореалізуватися, а, з іншого боку, до вироблення ними своєї власної мови на основі їх рідної мови, якою вони розмовляють. Ця особлива, молодіжна мова, молодіжний сленг, націлений в першу чергу на те, щоб «свої» люди стали ближче, а «чужі» - далі. При цьому молодіжний сленг, використовується як представниками молодіжних субкультур, так і іншими, несубкультурними молодими за віком людьми, й цим самим сленг повністю відображає і вербалізує буття його носіїв.

Молодіжний сленг являє собою ряд слів і виразів, властивих і часто вживаних молодими людьми, але не часто він сприймається «дорослими» в якості «хороших», «потрібних» загальновживаних або літературних слів. Ці слова і вирази стають сленговими не тільки завдяки їх часом нетрадиційного написанням або словотвору, але, перш за все, тому, що, їх вживає більш-менш обмежене коло людей і, по-друге, ці слова і вирази привносять собою в мову особливий смисловий відтінок або «аромат». При цьому молодіжний сленг - це лише один з рівнів мови.

Використання сленгових неологізмів в мові дарує їй красу і емоційність, демонструє їх світосприйняття, вважають представники молодшого покоління.

Літературна розмовна мова та фразеологія зараз, не мають чіткого обмеження та граней, у наслідок цього розмовна лексика не є літературно правильною та не вживається у наукових цілях.

Існує декілька визначень щодо поняття: (англ. slang) – жаргон за сферою застосування:

  • юридичні виборчі сленгові терміни та вирази (Венеціанська комісія, вибіркове правосуддя, Європейська конвенція з прав людини, «зручний суд», кишеньковий суд, «м’яке право», паралелізм процедур, ревізія виборчого законодавства, спамити, Страсбурзький суд, судовий активізм, «телефонне право», штучний позов);

  • журналістські виборчі сленгові терміни та вирази (жорсткі новини, джинса, жовта преса, ехо-камера, інтертеймент, інфотеймент, «качка», м’які новини, «обрамлення», «паркет», постправда, «темники», «тепла ванна», фактчекінг, фейк, хайп, «холодний душ», «чорний піар»);

  • соціологічні виборчі сленгові терміни та вирази (аномальна явка, антирейтинг, базовий електорат, вибірка, виборці, які ще не визначилися, екзит-пол, електоральне поле, електоральний рейтинг, голосування ногами, мовчазна більшість, солом’яне опитування, «спіраль мовчання», штучна явка, явка виборців, entrance poll);

  • політтехнологічні виборчі сленгові терміни та вирази (виборчі клони, «відтягнути» голоси виборців, Ефект Шлейфа, Ефект Спойлера, «намалювати явку», «нарізка виборчих округів», «паровоз», «прокачка» кандидата, «розкрутка» кандидата, «розмити» голоси виборців, розсіювання голосів виборців, спойлер, технічні кандидати);

  • внутрішньо штабні виборчі сленгові терміни та вирази («вчи матчастину», «доступ до тіла», інсайд, мобілізація виборців, «конкуруюча фірма», нерукопотисний, підвезення виборців, поквартирний обхід, польова робота, «виборча піраміда», «виборча сітка», мобілізація виборців, точка агітації (ТА), чорна бухгалтерія, «шахматка»). [3, с. 15]

Під впливом іноземних соціальних мереж українські тінейджери почали слідкувати за іноземними блогерами, переймаючи слова з мови, або ж утворюючи на основі вже існуючих слів – нові. Діти починають активно спостерігати та повторювати «тренди», що з’являються у Інтернеті.

Проте доля сленгових слів та виразів неоднакова: одні з них з часом настільки приживаються, що переходять у загальновживану мову, інші ж існують лише якийсь час разом зі своїми носіями, а потім забуваються навіть ними, що не доживаючи до фізичної смерті останніх і, нарешті, треті сленгові слова і вирази так і залишаються сленговими протягом тривалого часу і життя багатьох поколінь, й ці слова ніколи повністю не переходять в загальновживану мову, але в той же час і зовсім не забуваються.

Можна зробити висновок, що культура мовлення залежить від загальної культури, розвиненості і грамотності її носіїв. Хочеться також відзначити, що будь-яка вербальна мова - живе явище, у якій вербалізуєтся буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових слів виникає і еволюціонує цілком природним чином з конкретних ситуацій. Так, поява нових предметів, речей, об'єктів, ідей або подій супроводжується появою нових слів для їх пояснення і опису.

Крім того, кожному новому молодіжному поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на існуючі раніше речі. Цей інший погляд відображає, в тому числі, й зміни в культурно-історичній ситуації, під час якої це покоління вступає в період своєї молодості.

Отже, можна зробити таке припущення, що від того наскільки увесь сленг та Інтернет-сленг особливо, швидко поширюється, незабаром він, цілком можливо, стане незалежною мовою зі своїми правилами та обов'язками.

    1.   1   2   3   4   5   6

      скачати

© Усі права захищені
написати до нас