Ім'я файлу: Австралія.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 21.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
Бджільництво.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 21.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
Бджільництво.docx
Слайд№1 Австралійське флористичне царство — одиниця флористичного районування в біогеографії. Займає континент Австралію і довколишні острови. До Австралійського царства входять три області:
Північно-східноавстралійська,
Південно-західноавстралійська,
Центральноавстралійська (Еремейська).
Слайд№2 Клімат
Австралійський континент розташованій в межах трьох основних теплих кліматичних поясів Південної півкулі: субекваторіального (на півночі), тропічного (у центральній части), субтропічного (на півдні). Тільки невелика частина острова Тасманія знаходиться в межах помірного поясу.
Субекваторіальній клімат, характерний для Північної і Північно-східної частини континенту, відрізняється рівним ходом температур (протягом року середня температура повітря 23-24°C) і великою кількістю опадів (від 1000 до 1500 мм, а місцями навіть 2000 мм.). Опади сюди приносить вологий північно-західний мусон, і випадають вони головного чином влітку. Взимку, в сухий період року, дощі випадають тільки епізодично. У цей час дмуть сухі, жаркі вітри з внутрішньої части материка, які іноді викликають посухи.
У тропічному поясі на Австралійському континенті формується два основних типи клімату: тропічний вологий и тропічний сухий. Тропічний вологий клімат властивий крайній східній частині Австралії, яка входить в зону дії південно-східних мусонів.
Слайд№3 Грунти
Розміщення ґрунтового покриву в загальних рисах підпорядковане широтній зональності, яка порушується лише в горах. Різкий посушливий тропічний клімат континенту призводить до того, що 3/4 території, від берегів Індійського океану на заході до західних схилів Великого Вододільного хребта на сході, займають пустелі та напівпустелі зі своєрідною рослинністю на пустельних ґрунтах вивітреної озалізненої материнської породи — «аридні червоні землі»
Слайд№4 Флора
Флора Австралійського царства дуже багата (близько 15 000 видів), надзвичайно самобутня, оригінальна і містить безліч стародавніх рослин. Австралійська флора відрізняється дуже високим ендемізмом на всіх рівнях.
Для острівних областей це природно. Але і для материкової області видовий ендемізм дуже високий (75%; 9000 видів з 12000). У Новогвінейській області - 85% (5800 з 6870). Новокаледонській - 80% і Фіджійській - 50%. На рівні родів (глибина ендемізму) в материкової області понад 500 ендемічних родів, в Новогвінейській - близько 100, Новокаледонській - понад 100 і Фіджійській - всього 15.
Найбільшу роль у флорі царства відіграють сімейства злаків, бобових, складноцвітих, орхідейних, лілійних, молочайних, осокових, рутових, миртових, відсутні представники сімейств вересових, бегонієвих, валеріанових, а також хвощів і бамбука.
Виняткову роль в австралійській флорі грають евкаліпти (з миртових), акації (з бобових), переважно філлодійні, а також казуаріни, мелалеукі і протейні, особливо види роду Банкса. Є 570 пологів квіткових рослин. З компонентів австралійської флори одні (миртові, стеркулієві, рутові, роди акація і казуарина), безсумнівно, виявляють тропічну зв'язку, інші (протейні, епакрідові, рестіонові) зв'язку з флорами Південної півкулі.
Обмін флори через Антарктиду з південними районами Південної Америки тривав до початку олігоцену, у зв'язку з цим є багато загальних між цими країнами родин Араукарієві, Подокарпові, Вінтерові, Протейні, Рестіонові, та рід Південний бук. Багато з них мають і новозеландських представників. Це релікти древньої Голантарктичної флори, особливо багато представленої в горах Південно - Східної Австралії і на Тасманії.
Слайд№5 Евкаліпт
Рід дерев і деяких кущів родини Миртові, представники якого домінують у деревній флорі Австралії.
Існує більш ніж 700 видів евкаліптів, більшість походять з Австралії, деякі — з островів Нової Гвінеї та Індонезії, а один вид — з Філіппінських островів. Багато видів були інтродуковані в посушливих районах інших частин світу.
Слайд№6 Пляшкове дерево (брахіхітон)
Наукова назва цієї рослини - брахіхітон, сімейство стеркулієвих. Дерево досягає 15 метрів висоти. Назва «пляшкове дерево» було дано за стовбур, що нагадує пузату пляшку. Така будова дерево необхідно в умовах зростання рослини. Розвинений і міцний стовбур пляшкового дерева є місцем збору води, яка поступово витрачається рослиною під час посухи. Квіти дерева за своїм виглядом нагадують дзвіночки діаметром півтора сантиметра і зібрані в суцвіття. Цікаво, що всі вони бувають різних відтінків від зелених до кремових і білих і покриті всередині крапочками різного кольору.
Слайд№7 Акація чорна
Деревна рослина роду акація з родини бобових. Являє собою досить велике дерево, до 15 м заввишки, з щільною пишною пірамідальною кроною, двічіперистим листям емно-зеленим кольору. Більші, ніж у акації сріблястою жовті квіти-кульки, до 1 см в діаметрі, зібрані в короткі пазушні суцвіття. Плоди — плоскі, часто сильно вигнуті червонувато-коричневі боби довжиною до 12 см.
Слайд№8 Банксія
Рід з близько 170 видів рослин родини протейних (Proteaceae), поширений виключно в Австралії. Ці рослини широко вирощуються як декоративні завдяки їх характерним суцвіттям з ківтками і плодами. Різні види варіюють від кущів до дерев висотою до 30 м. Висота в північних тропічних районах у рослин менше, ніж в південих помірних. Листя у банксій нагадує пташине перо, суцвіття циліндричні, часто нагадують шишки.
Слайд№9 Трав'яне дерево
Незвичайне і ендемічне трав'яне дерево має прямий короткий стовбур, увінчаний жмутом вузьких довгих листків, що стирчать в усі боки і нагадують копицю сіна.
Слайд№10 Нуітсія
Являє собою дерево заввишки до 10 метрів (33 футів) у висоту, або як чагарник. Груба кора сіро-коричнева. Квітки яскраві жовто-оранжеві, з'являються в період між жовтнем і січнем, серед місцевих отримала прозвище «Новорічна ялинка».
Слайд№11 Орхідеї
В Австралії росте близько 107 родів і більше 800 видів орхідей, багато з яких ви не зможете побачити більше ніде в світі, половина з них в даний час знаходиться під загрозою зникнення.
Слайд№12 Фауна
Фауна Австралійського царства надзвичайно своєрідна. Досить нагадати, що це єдине царство, де є ендемічний підклас ссавців, однопрохідні, представлені качкодзьобом (один вид) і єхидною (п'ять видів на материку і Нової Гвінеї). Стародавні компоненти є в іхтіофауні прісних вод Австралії. Це, перш за все дводишна риба рогозуб. Мешкають Голантарктичні риби галаксиди, що зустрічаються також у Магеллановій області Антарктичного царства і Капському царстві.
Із земноводних у фауні царства переважають квакші і свистуни. Ареал останніх охоплює Неотропічне царство, Південну Африку і Австралію. Справжні жаби є на півночі царства і на островах Фіджі. З плазунів характерні дві ендемічні родини: черепахи двукоготні і ящіроки лусконогі. Багато ендемічних родів у родинах Сцинковий, Агамових, Аспідових. Сюди не проникли Ігуанові (за винятком фіджійської області), справжні ящірки, Гадюкові. Тільки на півночі є Ужові. У Новогвінейській і Австралійській (Континентальній) областях представлено палеотропічна підродина пітонових з Удавових, на сході є рід тихоокеанський удав з Неотропічної підродини.
Фауна птахів характеризується високим ендемізмом на рівні родин. Ендемічні родини казуарів, ему, засмічених курей (поширені на деяких островах за межами царства), птахів-лір, чагарникових птахів, ластівкових сорокопуд, флейтових птахів, сорочих жайворонків, беседкових птахів, райських птахів, що водяться на деяких островах за межами царства. Дуже різноманітні і включають ендемічні роди родини медососи і папуг.
З ссавців, крім однопрохідних, є давня група сумчастих, які займають екологічні ніші, в інших царствах зайняті плацентарними ссавцями. Вони представляють сім ендемічними родин: хижих сумчастих мурахоїдів, сумчастих кротів, бандікут, кускус, вомбати, кенгуру. З плацентарних ссавців широко представлені тільки гризуни сімейства мишачих та рукокрилі. Собака Дінго проникла в Австралійське царство разом з людиною.
Первісна природа Австралії, її тваринний світ з часу появи там європейців невпізнанно змінилися. У минулі 200 років сюди було завезено сотні видів європейських рослин і тварин.
Поряд з однопрохідними і сумчастих тваринами, такими, як качкодзьоб, єхидна або різні кенгуру, зустрічаються тепер щури і миші Євразії, шпаки, дрозди і звичайні горобці.
Слайд№13 Коала
Це рід ссавців з підкласу «сумчасті», що поширені лише на східному узбережжі Австралії. Коала — дрібний звір: довжина його тіла 60-82 см, вага від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, ззовні непомітний. Голова велика й широка, зі сплющеною мордою. Вуха великі, закруглені, вкриті густим хутром. Очі маленькі. Спинка носа безволоса, чорна. Є щічні мішки. Волосяний покрив у коали густий і м'який, міцний.
Слайд№14 Кенгуру
Великорозмірні сумчасті тварини, ендеміки Австралії. Кенгуру — національний символ Австралії: він є емблемою, яка використовується на гербі Австралії, емблемах національних компаній. Тварина є важливим елементом австралійської культури.
Найхарактернішою рисою усіх представників родини є сильно розвинуті задні ноги. Саме довгим та дуже розвинутим ногам кенгурові зобов'язані своєму характерному способу пересування — стрибкам на задніх лапах.
Слайд№15 Собака Дінго
Дикий австралійський собака, австралійський підвид вовка. Єдиний в Австралії плацентарний (не сумчастий, ссавець) хижак.
Слайд№16 Качкодзьоб
Це водоплавний ссавець з ряду однопрохідних, які проживають в Австралії. Це єдиний сучасний представник родини Качкодзьобових); разом з єхиднами утворює ряд однопрохідних тварин, за рядом ознак близьких до плазунів. Це унікальна тварина є одним з символів Австралії; вона зображена на реверсі австралійської монети в 20 центів. Качкодзьоб цікавий тим, що використовує свій «дзьоб» для електролокації рухів м'язів своєї здобичі.