Ім'я файлу: Лебідь-Юрчик Харитон Михайлович.docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 26.02.2024
скачати
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 26.02.2024
скачати
Слайд №2
До новітньої історії України цей державний діяч і економіст увійшов як визнаний авторитет з питань ведення державних фінансів взагалі і бюджетної галузі зокрема та історик українських національних фінансів.
Слайд №3
З оголошенням УНР самостійності і утворенням Республікою власної Державної скарбниці Х.М.Лебідь-Юрчик посідає крісло її директора. З переворотом 29 квітня 1918 р. і встановленням Гетьманату П.Скоропадського його було залишено виконуючим обов’язків директора Департаменту Державної скарбниці Української Держави, а 19 липня наказом Гетьмана по Міністерству фінансів його було офіційно затверджено директором Департементу Державної скарбниці. До її завдань входило господарювання державними фінансами країни, забезпечення державного бюджету через акамуляцію податків, інших прибутків та кредитових операцій, знаходження фондів для надзвичайних витрат тощо. Грошові знаки випускалися Держскарбницею як позика від Державного банку, на що останньому подавалося письмове зобов’язання сплати наданого кредиту.
Головний тягар законодавчої праці та аналізу пов’язаних з грошовою сферою державного життя справ за Гетьманату П.Скоропадського лежав на заснованій 28 червня 1918 р. при Міністерстві фінансів Фінансовій комісії, де головою став Лебідь-Юрчик Харитон Михайлович. Фінансова комісія несла важкий тягар у законотворчому житті країни, і її ролю у нім важко переоцінити, адже на її обговорення виносилися багатогранні й різновартісні фінансові проблеми молодої держави. До 16 грудня 1918 р. цією Комісією було затверджено позабюджетових кредитів на суму 4 млрд. 156 млн. крб. Ці суми мали увійти як складові елементи в кошторис офіційних відомств й до держбюджету, а отже, саме на стільки було скорочено надмірні витрати з Держскарбниці. Немала заслуга перед державою в цьому належала й самому її директорові. Х. Лебідь-Юрчик.
Після гетьманського перевороту новому урядові довелося зіткнутися з подібними ж складнощами. Основна маса кошторисів надійшла до Бюджетової комісії тільки наприкінці вересня, а отже лише з тої пори стало можливим приступити до їх розгляду і розпочати працю над укладанням бюджету. За таких обставин Бюджетова комісія під керівництвом Харитона Михайловича, установлюючи фактично зроблені видатки за 1918 р., розпочала обчислювати очікувані прибутки і розробку бюджету вже на рік 1919-й. Комісія закінчила свою роботу вже після падіння Гетьманату, а саме 30 грудня 1918 р., після чого й представила проект бюджету до розгляду Директорії, яка затвердила його 24 січня як державний бюджет УНР на 1919 рік.