Ім'я файлу: СОРГО тези.doc
Розширення: doc
Розмір: 31кб.
Дата: 23.11.2021
скачати

СКРИНІНГ ШТАМІВ-ПРОДУЦЕНТІВ БУТАНОЛУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ СОРГО ЦУКРОВОГО ЯК СУБСТРАТУ

Олександра Захарова

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

Олена Тігунова

Ганна Андріяш

ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки» НАН України, м. Київ, Україна

Джамал Рахметов

Світлана Рахметова

Київський національний ботанічний сад ім.. М. М. Гришко НАН України, м. Київ, Україна
Цукрове сорго (Sorgumsacharatum) - це кормова культура, яка широко розповсюджена у багатьох країнах світу. Останнім часом до цієї культури значно підвищився інтерес і зросли площі під засів сорго в Молдові, а також в південних районах України. Це можна пояснити тим, що цукрове сорго досить непримхлива рослина, як до кліматичних умов (посухи), так і до складу ґрунтів (засолення).На утворення 1 кг сухої речовини сорго потребує лише 270 літрів води, в той час як пшениця – 500, цукровий буряк – 470, кукурудза – 370. Ця рослина здатна і в несприятливих умовах давати високі врожаї - до 100 т зеленої маси з 1 га та накопичувати в стеблах до 16-18 % цукрів. Висота стеблин цукрового сорго в фазі збиральної стиглості досягає 2,7-3,5 м. Цукрове сорго є багатим джерелом вуглеводів, вітамінів, амінокислот, мікроелементів. При переробці цукрового сорго отримують сік, а стебла і листя використовують на кормові цілі в тваринництві.

Метою нашої роботи було скринінг штамів-продуцентів бутанолу за використання сорго (сік, зелена маса, бегаса) як субстрату

Матеріали і методи дослідження. Для досліджень використовували штам-продуцент бутанолу Clostridium sp. ІМВ В-7570 (IFBG C6H 5M)ClostridiumacetobutylicumІМВ В-7407 (IFBG C6H) та C. tyrobutylicumIFBG C4Bз «Колекції штамів мікроорганізмів та ліній рослин для сільськогосподарської та промислової біотехнології» ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»; сік, багасу та біомасу сорго (Київський національний ботанічний сад ім.. М. М. Гришко НАН України). Наявність етанолу, ацетону та бутанолу в культуральній рідині визначали за допомогою газового хроматографа з полум’яно-іонізаційним детектором. Використовували набивну колонку довжиною 3м, фаза – карбовакс 1500 на хроматоні N-A-W-DMSC (0,20-0,25 мм). Температура колонки 602 0C, випарювача – 1605 0С. Співвідношення потоків азот-водень-повітря 1:1:10.

Результати і обговорення. Проведено культивування штамів Clostridium sp. ІМВ В-7570 (IFBG C6H 5M)ClostridiumacetobutylicumІМВ В-7407 (IFBG C6H) та C. tyrobutylicumIFBG C4B на соці, багасі та біомасі сорго. Показано, що найменше накопичення бутанолу було за використання подрібненої біомаси сорго та штаму а C. tyrobutylicumIFBG C4B (0,5 г/л). Найбільше накопичення бутанолу у культуральній рідині було за використання нативного соку сорго та штаму ClostridiumacetobutylicumІМВ В-7407 (IFBG C6H) та склало 5,6 г\л.

Висновки. Таким чином, наведені дані та результати досліджень дають змогу стверджувати, що культивування цукрового сорго в умовах України та його подальша переробка є дуже перспективним, економічно вигідним напрямком, тому що дасть можливість розширити кормову базу для тваринництва та одержати дешеву сировину для спиртової галузі .
скачати

© Усі права захищені
написати до нас