Відділ освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації
Старокостянтинівський районний методичний кабінет
Ольга Галіцька
Алла Березовська
СУЧАСНИЙ КАБІНЕТ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ –
СКЛАДОВА ПОЗИТИВНОГО
ІМІДЖУ ВЧИТЕЛЯ
С У П У Т Н И К
завідувача кабінету
м.Старокостянтинів, 2011
Упорядники:
Галіцька Ольга Іванівна, вчитель німецької мови
Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області
Березовська Алла Михайлівна, методист районного
методичного кабінету відділу освіти
Старокостянтинівської райдержадміністрації
Рецензент
Березовська Алла Михайлівна, методист районного
методичного кабінету відділу освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації
Схвалено на засіданні ради РМК відділу освіти
Старокостянтинівської райдержадміністрації
(протокол №1 від 12.01.2011 р.)
Галіцька О.І., Березовська А.М.
Сучасний кабінет іноземної мови — складова позитивного
іміджу вчителя. — Старокостянтинівський РМК. — 2011.— 77 с.
Успішність роботи учителя іноземної мови значною мірою залежить від організації діяльності навчального кабінету.
У збірнику упорядковано методичні матеріали, які регулюють роботу всіх учасників навчально-виховного процесу у кабінеті іноземної мови, а також методичні рекомендації щодо планування й організації усіх напрямків його діяльності: оформлення, систематизації навчального матеріалу, науково-методичної та позакласної роботи.
Рекомендовано завідувачам кабінетів іноземної мови, керівникам навчальних закладів та методичних об’єднань, методистам.
© О.І.Галіцька, А.М.Березовська
Старокостянтинівський РМК, 2011
І. Кабінет іноземної мови —
творча лабораторія вчителя
Навчальний кабінет і його основні завдання
Сучасна школа покликана освоювати нові організаційні форми навчально-виховного процесу, які б сприяли:
• швидкому і активному засвоєнню учнями необхідної наукової інформації;
• створенню оптимальних умов для навчально-пізнавальної діяльності;
• вихованню духовності особистості.
Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів: майстерності вчителя, методів навчання, забезпеченості уроку технічними засобами навчання, змісту програм, навчального обладнання, засобів управління навчальним процесом.
Навчання предмета буде успішним, якщо в учителя є можливість пояснювати новий матеріал, використовуючи наочність, сучасні педагогічні засоби навчання. Оптимально комплексне використання всіх засобів навчального обладнання, що зосереджене в кабінеті, допомагає вчителю досягти високого рівня засвоєння навчальних досягнень учнів.
У сучасній науково-педагогічній літературі дається таке визначення навчального кабінету — це єдина, органічно зв'язана система навчального обладнання, змонтована в окремому приміщенні, оформлена відповідно до вимог наукової організації праці вчителя й учня, яка забезпечує високий рівень викладання предмета.
Кабінет іноземної мови має функціонувати як навчально-методичний центр і лабораторія, що відчувають значні можливості для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, бути одним із засобів виховного впливу на підростаюче покоління, проводити роботу відповідно до державних виховних і освітніх завдань в організаційній єдності з усією діяльністю освітнього закладу.
Головним завданням кабінету іноземної мови є організація освітньо-виховної, методичної, науково-пошукової роботи учнів, учителів, узагальнення і поширення надбань педагогічного досвіду.
Кабінет іноземної мови відповідно до покладених на нього завдань:
• організовує підвищення науково-методичного рівня вчителів, учнів, приділяючи особливу увагу вчителям, які ведуть факультативні заняття, гуртки, лекторії тощо;
• забезпечує використання вчителями сучасних педагогічних засобів навчання (мультимедійних проекторів, інтерактивних дошок, електронних педагогічних засобів навчального призначення);
• проводить семінари, практикуми, лекції, групові та індивідуальні консультації;
• надає допомогу керівникам (активу) дитячих об'єднань, гуртків тощо в організації позакласної роботи;
• спрямовує роботу учнівських об'єднань (гуртків) на поглиблення знань про культурно-історичний цілях розвитку українського народу і народів, мови яких вивчаються; проводить за проханням учителів і учнів екскурсійні огляди, лекторії тощо; надає методичну допомогу тим, хто підвищує свій теоретико-практичний рівень шляхом самоосвіти;
• організовує роботу пошукових груп та узагальнює їх досвід;
• поширює кращий педагогічний досвід роботи через семінари-практикуми, огляди-виставки пошукових матеріалів, виступи-звіти творчих об'єднань і колективів, огляди-читання, конференції, місцеве радіомовлення, пресу тощо;
• спільно з відповідними органами управління закладу, учнівського самоврядування координує роботу з пропаганди знань серед дітей і учнівської молоді.
Для чіткої організації роботи кабінету іноземної мови проводяться такі види організаторської роботи:
• здійснюється психолого-педагогічне дослідження у педагогічному та учнівському колективах шляхом бесід, спостережень, анкетування, тестування з метою виявлення лідерів, можливостей, нахилів, здібностей, інтересів, спрямувань;
• надаються необхідні рекомендації щодо ґрунтовного впровадження у навчально-виховний процес сучасних технологій навчання та виховання, проводяться практичні заняття, бесіди з учителями-предметниками, класними керівниками; розподіляються обов'язки серед активу кабінету згідно з можливостями і бажаннями..
• створюються ініціативні групи, до складу яких входять учителі, учні, батьки, представники громадськості; їх складом проводяться консультації, даються рекомендації, здійснюється контроль;
• створюються умови для відчуття радості від добрих справ, для згуртування учнівського колективу;
• плануються конкретні заходи, а саме: екскурсії, концерти, свята, вечори, конференції, виставки, зустрічі, лекції та ін.;
• формується всебічно розвинену соціально активну особистість, що керується загальнолюдськими (честь, людська гідність, совість, повага, любов) і культурно-національними цінностями (працелюбність, волелюбність, доброзичливість, добро, творчість тощо).
В основі організації роботи кабінету іноземної мови лежать такі основні принципи, як системність, наступність, безперервність, інтегрованість, творча співпраця.
Наявність добре обладнаного навчального кабінету сприяє забезпеченню високого рівня викладання іноземної мови, підвищенню ефективності праці вчителя та учня, рівня навчальних досягнень учнів; прищепленню інтересів учнів до навчального предмета.
Правильна організація роботи кабінету сприяє комплексному використанню видів навчального обладнання. А використання сучасних педагогічних засобів навчання розкриваєвеликі можливості, суть яких полягає в наступному:
— можливості організації вчителів і учнів на науковій основі (здійснення наукової організації праці);
— якісному і раціональному використанні сучасних педагогічних засобів навчання разом з традиційною наочністю;
— активізації пізнавальної діяльності учнів (у засвоєнні навчального матеріалу бере участь більше аналізаторів — слухових, зорових тощо), що позитивно впливає не тільки на розум учнів, але і на їх емоції;
— створенні широких можливостей для самостійної роботи учнів ;
— підвищенні інтересу учнів до матеріалу, що сприяє якісному засвоєнню основних знань, учить застосовувати їх на практиці, формує вміння робити аргументовані висновки, а отже розвиває наукове мислення;
— забезпеченні міжпредметних зв'язків.
ІІ. Комплексне методичне забезпечення
навчально-виховного процесу
Комплексне методичне забезпечення — це сукупність нормативних, організаційних і методичних документів.
Комплексне методичне забезпечення предмета
1. Основна навчально-методична документація
1.1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
1.2. Концепція мовної освіти.
1.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
1.4. Навчальна програма з предмета.
1.5. Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмета.
1.6. Календарно-тематичний план.
1.7. Поурочні плани.
1.8. Матеріали для вимірювання стандартів мовної освіти:
а) контрольні роботи;
б) тести для самостійної роботи і контролю знань;
в) тематичні завдання;
г) матеріали державної підсумкової атестації. Тексти тренувальних вправ і завдань до ДПА;
ґ) матеріали для проведення моніторингових досліджень якості освіти.
1.9. Матеріали для підготовки до ЗНО.
1.10. Матеріали перспективного педагогічного досвіду.
1.11. Методичні розробки вчителів.
1.12. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів.
1.13. Перелік навчально-наочної та довідкової літератури, навчально-наочних та екранно-звукових посібників, технічних засобів навчання.
2. Загальні питання роботи кабінету
2.1. Положення про навчальний кабінет.
2.2. Звіт про роботу кабінету.
2.3. План перспективного розвитку кабінету.
2.4. План роботи кабінету на поточний навчальний рік.
2.5. Орієнтовний перелік типового обладнання кабінету.
2.6. Правила техніки безпеки.
2.7. Книга матеріальних цінностей кабінету.
2.8. Інвентарна книга
2.9. Розклад роботи кабінету.
2.10. Копії заявок на придбання ТЗН, на виконання робіт у кабінеті.
2.11. Література з питань організації та обладнання кабінету.
2.12. Паспорт кабінету.
3. Матеріали позакласної роботи
3.1. Графіки додаткових занять, консультацій, гуртків, факультативів, курсів за вибором.
3.2. План роботи гуртка.
3.3. Журнал обліку роботи гуртка.
3.4. Матеріали для проведення позакласної роботи (сценарії вечорів, дискусій, КВК, зустрічей, конкурсів).
3.5. Матеріали олімпіад.
3.6. Профорієнтаційні матеріали.
3.7. Тематика творчих робіт, рефератів, доповідей.
3.8. Матеріали краєзнавчого характеру.
Комплексне методичне забезпечення методичного об’єднання
1. Планова та звітна документація
1.1. Перелік нормативно-правових документів.
1.2. Плани роботи методичного об'єднання.
1.3. Плани роботи кабінетів.
1.4. Матеріали відкритих заходів методичного об'єднання.
1.5. Книга взаємовідвідувань уроків.
1.6. Звіти про роботу методичного об'єднання.
1.7. Графік додаткових занять і консультацій, гуртків, курсів за вибором, факультативів.
1.8. План проведення відкритих уроків.
1.9. Графіки контролю за ходом навчального процесу.
1.10.Матеріали для вимірювання стандартів ос віти.
1.11.Моніторингові дослідження якості освіти.
2. Технічна творчість та дослідницька робота
2.1. Плани роботи гуртків, курсів за вибором, факультативів.
2.2. Орієнтовна тематика творчих робіт, рефератів.
2.3. Перелік рекомендованих наочних посібників.
2.4. Перелік рекомендованих тем для написання методичних розробок учителями методичного об'єднання.
Зареєстровано Затверджено
в Мін'юсті України Наказ Міносвіти і науки України 20.07.04 № 601
09.09 04 №1121/9720
Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
1. Загальні положення
Положення про навчальні кабінети (далі — кабінет) розроблено відповідно до Закону України «Про зальну середню освіту» та інших законодавчих актів України.
Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.
Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — заклади) незалежно від типу та форми власності.
Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів
2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24.
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:
• організації індивідуального та диференційованого навчання;
• реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
• забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;
• організації роботи гуртків та факультативів;
• проведення засідань шкільних методичних об'єднань;
• індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.
2.3. Перед початком навчального року проводить огляд кабінетів з метою визначення стану готовності до проведення занять
2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2 2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів»
3. Типи навчальних кабінетів
3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає;
• визначення предметної специфіки;
розміщення кабінетів:
• оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:
• кабінети з окремих предметів;
• комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів - класна кімната з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.
3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.
Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.
3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання споріднених предметів.
Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо,
3.5 Майстерні для проведення занять з технічних та обслуговуючих видів праці і комбіновані кабінети розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних приміщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.
3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним на навчально-виробничим комбінатом)
3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього згідно з ДБН В 2.2-3-97 п. З. 8.
3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розміщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції. Класні кімнати для учнів 1 -х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2—4-х — не вище третього згідно з ДБН В 2.2-3-97 п. 3.29.
3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.
4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів
4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах {класних кімнатах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двомісні учнівські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології — спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги {трьох розмірів за 4, 5, 6-ростовими групами).
Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1 -ша група) — лінія оранжевого кольору, 115—130 см
(2-га група) — фіолетового, 130—145 см (3-тя група) — жовтого, 146—160 см (4-та група) — червоного, 161—175 см (5-та група) — зеленого і більше 175 см (6-та група) — блакитного.
Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2 ДСанПіН 5.5 2 008-01).
У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01). 4.3 Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною — висотою 75см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висотою 90см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї. У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяжною шафою (розміром 64 х 85 х 250 см) К під том 45°. додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно і вимог ДСанПін 5.5.2.008-01.
4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 100 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний електричний струм (до 42В).
4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:
• розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, цифрами та лічильним матеріалом тощо — для початкових класів;
• нанесено контурну карту України або півкуль — для кабінету географії;
• нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічного письма —для початкової школи;
• накреслено графічну сітку для побудови графіків — у кабінетах математики і фізики.
Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо)
Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.
Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі технологій і математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти
4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки обладнуються: витяжною шафою, секційними шафами для збереження приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта, столом із пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо залежно від розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.
Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чітким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися.
Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі і органічні речовини, кислоти).
На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з написом «Отрута», з горючими — етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику — «Вогненебезпечно!».
4.8. Місця зберігання засобів навчання нумерують і позначаються назвами на етикетках, що заносять до інвентарної книги
4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою (додаток 1).
4.10. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, міндобрива тощо), заносяться до матеріальної книги (додаток 2).
4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України
4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені: аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги:
первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.
4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ Б. 01.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним Наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 3.98 № 348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами та доповненнями)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14