Ім'я файлу: Скеляні розписи лоби Мезоліту. Верхогляд Х..docx
Розширення: docx
Розмір: 511кб.
Дата: 26.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
Архітектура Месопотамії Верхогляд Х..doc
Мистецтво Раннього Відродження Верхогляд Х..docx
Тема 5. Лекція.pdf
Верхогляд Діоген.pptx
верхогляд христинна.pptx
Мистецтво бароко Верхогляд Х..doc
Кубізм.doc
A_7_ЗАПИТИ НА ДОКИ_ТА_ОБЛІК_(вигрузка).docx

Історія Мистецтво

«Скельні розписи доби мезоліту»

Верхогляд Христина

Про виникнення мистецтва нам відоме не більше, ніж про походження мови. якщо мати на увазі під мистецтвом такі види діяльності, як зведення храмів і житлових будинків, створення картин, скульптур або тканих узорів, то у всьому світі не знайдеться народу, незнайомого з мистецтвом.
Якщо ж відносити до мистецтва тільки витончені предмети розкоші, твори, призначені для музеїв і виставкових залів, для прикраси салонів, то доведеться визнати, що найбільші зодчі, живописці і скульптори минулого гадки не мали про мистецтво.

Найкраще це можна пояснити на прикладі архітектури.

Всі ми знаємо, що є гарні споруди, які можна назвати справді

художніми творами.
Але навряд чи знайдуться в світі будівлі, не призначені для какойто певної мети. Люди, які використовують їх для богослужінь, розваг або проживання, судять про них перш за все з точки зору корисності. Але крім цього їм можуть подобатися або не подобатися загальні обриси, пропорції споруди, і тоді робота архітектора оцінюється не тільки з

практичного боку, а й за критеріями «вірною» форми.


Мистецтво завжди було органічно вплетене у життя первісної людини. Умови, в яких доводилося жити, світогляд і побут наших далеких предків визначали характер і форми цього мистецтва.

Палеоліт – старокам’яний вік – подарував нам величне диво печерних розписів. На стінах та стелях глибоких і темних печер, що тисячоліттями слугували домом і криївкою від суворих умов льодовикового періоду, первісний художник із дивовижною майстерністю та щирим реалізмом зобразив цілі галереї звірів – своїх основних суперників у навколишньому світі та, водночас, "постачальників" таких необхідних для життя м’яса, хутра, шкір і рогів.

Мезоліт (від грец. мезо – середній, проміжний і літос – камінь) – середній кам’яний вік (10-7 тис. років до н.е.) – став часом стрімких і різноманітних змін у середовищі існування та способі життя первісних людей. Зумовлена потеплінням переміна клімату пробудила до життя нових представників рослинного та тваринного світу. І в цьому новому світі, де не стало велетенських, але малорухливих мамонтів та незліченних гуртів бізонів і північних оленів у прильодовиковій тундрі та сухих холодних степах, а, натомість, вкриті буйними травами неозори й непрохідні хащі лісів опанували прудкі коні, антилопи, кози та стрімкі тури, лосі, благородні олені, кабани, – мусив змінитись і спосіб життя людини. Вже не жінка, берегиня родового вогнища, матір і вихователька дітей, а чоловік – вождь, мисливець і воїн відігравав головну роль у первіснообщинному ладі. На зміну матріархатові прийшов патріархат. Було винайдено нові знаряддя полювання та рибальства: лук зі стрілами, сіті, човни та гачки. Хоча камінь і роги вбитих тварин залишались основним матеріалом, зате значно вдосконалилася техніка їхньої обробки.

І головне – люди перестали бути "бранцями" споконвічних криївок – печер, гротів, скельних навісів. Перед ними відкрився неосяжний простір, який їм судилося завойовувати й освоювати. Зміна способу життя та світогляду не могла не позначитися на мистецтві первісної людини.

 Грандіозний пафос печерних розписів поступово згас. На зміну йому у мезоліті прийшли наскельний живопис та петрогліфи ( вибиті або вирізані на камені зображення).

Наскельне мистецтво було виявлене на величезних просторах Європи, Африки, Азії. В Україні його пам’ятки залишились у Криму (Шан-Коба, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба), на місці Гребенеківської стоянки в Одеській області та у стародавньому святилищі "Кам’яна Могила" поблизу с. Терпіння Запорізької області.

Це мистецтво дуже відрізняється від типово палеолітичного. Замість реалістичних, однофігурних (рідко кількафігурних) зображень, що точно відтворюють образ звіра, у ньому домінують багатофігурні сцени, дійовими особами яких є не тільки тварини, а й люди, що полюють на них. А головне, попри деяке спрощення й стилізацію зображень, відчувається спроба максимально передати рух, динаміку, дію.

Ось перед нами наскельне зображення полювання на оленів, які перепливають через річку, з гроту Кабаллос в Іспанії. З якою експресією зображено гнучкі тіла оленів, що в шаленому бігу вириваються з води, і фігури мисливців, які пронизують їх стрілами! А петрогліфи, які зображають людей у стані активного руху і лучників, що переслідують пораненого кабана, з печери Аддора поблизу Палермо на Сицилії!

Наскельні розписи Мезоліту



Полювання на оленів. Валлторта. Жінка, що збирає мед.

Наскельний живопис. Іспанія Ла Аранья. Іспанія



Полювання на вепрів. Наскельний живопис. Лучник. Наскельний живопис. Куева Реміджіа. Іспанія Валлторта. Іспанія

Чи рисунки воїнів у стрімкому бігу з розписів африканського циклу та лучників з ущелини Валлторта у Східній Іспанії!

Водночас, у живописі та наскельній графіці мезоліту вперше виявляється прагнення до вишуканості, граціозності. Ось, наприклад, зображення жінки з Арани у Східній Іспанії, що збирає на дереві дикий мед.

Стрункий, видовжений силует юного тіла, краса контура голови. Чітко вимальовані лінії рук, одна з яких тримає посудину, а друга зникає у вируючій хмарці бджолиного рою. Як не схожа ця граціозна фігурка на потужних, грубо окреслених палеолітичних "Венер"! Перед нами – відтворене фарбою на камені гармонійне бачення краси, у якому реалізм образу поєднується з декоративністю загальної композиції.

Мистецтво наскельного живопису і петрогліфів, народжене наприкінці палеоліту та розвинуте у мезоліті, знайшло продовження у неоліті – пізньому кам’яному віці. У деяких регіонах це мистецтво існувало протягом усіх цих історичних епох. Так, в українській "Кам’яній Могилі" можна спостерігати на стінах печер та гротів і фігуру мамонта з палеоліту, і багатофігурні мисливські сцени з мезоліту, і зображення вершників, що явно належать неолітові, коли людина вже освоїла коня.

        На території Алжиру, в самому серці пустелі Сахари, в гірській місцевості, що називається Тассілі-Аджер (вона колись була квітучим краєм, а тепер висушена сонцем), на самих скелях були знайдені п’ятнадцять тисяч рисунків, створених людиною від мезоліту (8 тисячоліття до н.е.) до неоліту (I тисячоліття до н.е.).

         Яскравий, різнобарвний, загадковий для нас світ відкривається у наскельному мистецтві Тассілі-Аджера.

        Симфонія брунатних, чорних, червонуватих і золотисто-жовтих тонів передає нам багатофігурні сцени, сповнені життя й динамізму. Могутні бики та стрункі мисливці, що полюють на них, табуни прудких антилоп і граціозні жирафи, сцени ритуальних танців і рибальства, нестримний рух і спокій стада, що пасеться… Життєвість, плинність, вільна фантазія!

        У деяких африканських і австралійських племен наскельне мистецтво, характерне для мезоліту, продовжувало існувати аж до новітніх часів.

        Широко відомі наскельні рисунки австралійських аборигенів, які зображають людські фігури у дивовижному одязі, що нагадує космічні скафандри. А скільки точності, грації та вишуканості у наскельному живописі африканських бушменів! Стрімкість жестів і поз, краса людей і тварин, гармонійне поєднання людини та природи!

        Мезоліт – це своєрідний міст між палеолітом і неолітом. Люди вже перестали бути троглодитами, мешканцями печер, але ще не стали осілими землеробами та пастухами. Попереду ще були відкриття кераміки, перші архітектурні витвори. Але кочівні мисливці мезоліту своїм мистецтвом ніби наближали прийдешні часи, готувалися до нових творчих звершень.





Дякую за увагу!
скачати

© Усі права захищені
написати до нас