Лімфатичні вузли: пальпуються латерально-шийні,підщелепні поодинокі,нещільні,неболючі,рухомі,неспаяні між собою та з оточуючими тканинами.Шкіра над ними не змінена.

М’язи:розвинені помірно ,рівномірно.Тонус знижений. При пальпації не болючі ,без ущільнень.

Об’єм активних та пасивних рухів в межах норми. Болючості при пальпації та рухах немає

• 
  перебої в роботі серця;
  
• 
  серцебиття і задишку при значному фізичному навантаженні;
  
• 
  набряки на нижніх кінцівках, що з’являються під вечір і зникають за ніч;
  
• 
  похудіння (приблизно на 7 кг, не зважаючи на хороший апетит та адекватне харчування);
  
• 
  тремор рук, підвищену пітливість, відчуття жару, випинання очей;
  
• 
  дратівливість, неможливість концентрувати увагу, неспокійний сон;
  
• 
  загальну м’язеву слабість.
  

• 
  початок захворювання в 1995р. після перенесеного стресу;
  
• 
  амбулаторне лікування в ендокринолога з приводу гіпертіреозу.
  

• 
  загальний стан пацієнтки середньої важкості;
  

• 
  симптом “телеграфного стовпа” при пальпації грудної клітки;
  
• 
  верхівковий поштовх знаходиться у V міжребір’ї зліва на 1 см назовні від лівої серединноключичної лінії,який пальпується у вигляді локалізованої, ритмічної позитивної пульсації, площею приблизно 1.5 см²;
  
• 
  пульс на правій і лівій променевих артеріях ритмічний, з частотою 100 ударів на хвилину, задовільного наповнення і напруження;
  
• 
  межі відносної тупості серця розширені вліво;
  
• 
  аускультативно тони серця ритмічні, над всіма точками вислуховування посилений І тон, а над верхівкою та легеневою артерією вислуховуєтся систолічний шум;
  
• 
  при пальпації печінки виявлено нижній край печінки, який є заокруглений, гладкий, м’якоеластичний, дещо болючий та виступає з-під реберної дуги на 1.5 см по правій серединноключичній лінії;
  
• 
  розміри печінки по Курлову складають: права серединноключична лінія – 12 см, передня серединна лінія – 10 см, по лівій реберній дузі – 9 см;
  
• 
  ділянка щитовидної залози незмінена, при ковтанні видно валик. (Ступінь збільшення залози ІІ.);
  
• 
  пальпуються права та ліва долі, перешийок щитовидної залози тугоеластичної консистенції, з гладкою поверхнею; щитовидна залоза рухома; розташування зобу шийне; пальпація щитовидної залози неболюча;
  
• 
  екзофтальм двосторонній;
  
• 
  очі блискучі, спостерігається припухлість повік із зглажуванням пальпеорбітальних складок;
  
• 
  позитивні симптоми Кохера, Марі, Дальрімпля, Розенберха;
  
• 
  спостерігається постійний тремор пальців витягнених рук, який не зникає при відвертанні уваги;
  

1. 
   Загальний аналіз крові.
   
2. 
   Загальний аналіз сечі.
   
3. 
   Біохімічне дослідження крові: загальний білок, цукор крові, креатинін, сечовина, холестерин, АлАТ, АсАТ, білірубін.
   
4. 
   Показники гормонального фону Т_3, Т_4, ТТГ.
   
5. 
   Аналіз крові на RW.
   
6. 
   Кал на яйця глист.
   
7. 
   УЗД щитовидної залози.
   
8. 
   ЕКГ.
   
9. 
   Консультація невропатолога, окуліста.
   
10. 
    Визначення ступеня поглинання І^131. щитовидною залозою.
    
11. 
    Радіоізотопне сканування щитовидної залози.
    
12. 
    Імунологічне дослідження крові: виявлення тиростимулюючих імуноглобулінів, антитіл до тиреоглобуліну, мікросомального антигену.
    

3. 
   Біохімічний аналіз крові від 21.11.01.
   

ТТГ 0,1 ммоль.екв/л

• 
  перебої в роботі серця;
  
• 
  серцебиття і задишку при значному фізичному навантаженні;
  
• 
  набряки на нижніх кінцівках, що з’являються під вечір і зникають за ніч;
  
• 
  похудіння (приблизно на 5 кг, не зважаючи на хороший апетит та адекватне харчування);
  
• 
  тремор рук, підвищену пітливість, відчуття жару, випинання очей;
  
• 
  дратівливість, неможливість концентрувати увагу, неспокійний сон;
  
• 
  загальну м’язеву слабість.
  

• 
  початок захворювання в 1995р. після перенесеного стресу;
  
• 
  амбулаторне лікування в ендокринолога з приводу гіпертіреозу.
  

• 
  загальний стан пацієнтки середньої важкості;
  

• 
  симптом “телеграфного стовпа” при пальпації грудної клітки;
  
• 
  верхівковий поштовх знаходиться у V міжребір’ї зліва на 1 см назовні від лівої серединноключичної лінії,який пальпується у вигляді локалізованої, ритмічної позитивної пульсації, площею приблизно 1.5 см²;
  
• 
  пульс на правій і лівій променевих артеріях ритмічний, з частотою 100 ударів на хвилину, задовільного наповнення і напруження;
  
• 
  межі відносної тупості серця розширені вліво;
  
• 
  аускультативно тони серця ритмічні, над всіма точками вислуховування посилений І тон, а над верхівкою та легеневою артерією вислуховуєтся систолічний шум;
  
• 
  при пальпації печінки виявлено нижній край печінки, який є заокруглений, гладкий, м’якоеластичний, дещо болючий та виступає з-під реберної дуги на 1,5 см по правій серединноключичній лінії;
  
• 
  розміри печінки по Курлову складають: права серединноключична лінія – 12 см, передня серединна лінія – 10 см, по лівій реберній дузі – 9 см;
  
• 
  ділянка щитовидної залози незмінена, при ковтанні видно валик. (Ступінь збільшення залози ІІ.);
  
• 
  пальпуються права та ліва долі, перешийок щитовидної залози тугоеластичної консистенції, з гладкою поверхнею; щитовидна залоза рухома; розташування зобу шийне; пальпація щитовидної залози неболюча;
  
• 
  екзофтальм двосторонній;
  
• 
  очі блискучі, спостерігається припухлість повік із зглажуванням пальпеорбітальних складок;
  
• 
  позитивні симптоми Кохера, Марі, Дальрімпля, Розенберха;
  
• 
  спостерігається постійний тремор пальців витягнених рук, який не зникає при відвертанні уваги;
  
• 
  неспокійна поведінка хворої: пацієнтка виконує багато лишніх рухів, настрій лабільний, швидка мова.
  

• 
  загального аналізу крові (зниження кількості еритроцитів та гемоглобіну);
  
• 
  біохімічного аналізу крові (гіпохолестеринемія, гіперглікемія);
  
• 
  аналізу крові на рівень гормонів Т₃,Т₄, ТТГ (зниження кількості ТТГ, та підвищення рівня Т₃,Т₄);
  
• 
  Імунологічного дослідження (виявлені антитіла до ТГ та МА)
  
• 
  УЗД щитовидної залози (дифузне збільшення розмірів, гіпоехогенність);
  
• 
  ЕКГ – перевантаження та гіпертрофія лівих відділів серця, гіпоксичний Т, блокада лівої ніжки пучка Гіса.
  

1. 
   Дієта № 15.
   
2. 
   Режим палатний.
   
3. 
   Мерказоліл по 0,005 г, по 2 таблетки 3 рази на добу, протягом 10 днів.
   
4. 
   Атенолол по 0,05 г 2 рази на добу, всередину, протягом двох тижнів.
   
5. 
   Аспаркам по 1 т, всередину, 3 рази на добу.
   
6. 
   Корглікон 0,06% – 1 мл, дом’язево, 1 раз на добу.
   
7. 
   Аспаркам по 1 таблетці 3 рази на добу.
   
8. 
   Діазепам 0,005 г, по 1 т всередину, 3 рази на добу.
   

1. 
   Rp.: Mercasolili 0,005
   

2. 
   Rp.: Atenololi 0,05
   

Куратор ___...._____