ЕКОЛОГО-МОРФОЛОГІЧНИЙ ОПИС Суниця лісова Систематична приналежність рослини: Суни́ці лісові́ (Fragaria vesca L.) — багаторічна трав'яниста рослина роду суниці (Fragaria) родини розових (Rosaceae). Місце існування: росте на галявинах, лісокультурних площах, узліссях, на луках, схилах. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні-серпні. Рельєф місцевості: низовинний (рівнини). Умова освітлення: багато світла (відкрите місце). Світло має бути м’яким і розсіяним. Умови зволоження: вологий грунт, але без застою води, не любить зайвої вологості повітря і не переносить обприскування листової пластинки. Грунт: повинний бути м’якою і повітроникною: це суміш торфу, піску, дернової землі і моху-сфагнуму. Життєва форма: Трав’янисті. Підземні органи: одно-дворічна трав’яниста рослина з тонким слаборозвинутим, малорозгалуженим, повзучим кореневищем з світло-коричневим кольором. Підземні органи: Кореневище коротке з тонкими корінцями. Надземні пагони: довгими повзучими пагонами-вусами. Листя: Листки трійчасті, прикореневі — на довгих черешках; прості — листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно- зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями. Суцвіття: у щиткоподібному. Квітки: білі (до 20 мм у діаметрі), правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках; мають по 5 білих пелюсток. Тичинок і маточок багато, вони розміщені на випуклому квітколожі. Плід: багатогорішок (суничина). Насіння: насіння дрібне, блідо-жовте, 1.25-1,75 мм завдовжки та 0,75-1,25 мм завширшки. Практична значимість: Харчова, вітамінозна, лікарська, танідоносна, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, використовують їх також для приготування варення, джемів, начинки для цукерок, тіста-пюре для інших кондитерських виробів, соків, екстрактів тощо. Плоди суниць є прекрасною сировиною для фруктово-ягідного виноробства, для виготовлення різних типів високоякісних вин. Вина з лісових суниць мають тонкий аромат і приємний смак. Свіжі плоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому в продуктах переробки суниці зберігають аромат, властивий свіжим плодам. Плоди суниці Плоди суниць містять цукри (до 10 %), лимонну, яблучну й саліцилові кислоти (1,6 %), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій. Плоди і листки суниць багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С (до 60 мг%), каротин (0,08 мг%), вітамін В1 (0,03 мг%), вітамін 132 (0,1 мг%), вітамін К (0,1 мг %), РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С (400 мг%), їх вживають як сурогат чаю. У науковій медицині застосовують плоди і листки суниць — Fructus et Folium Fragariae як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, при маткових кровотечах, недокрів'ї. У народній медицині лікування суницями дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою. У гомеопатії застосовують плоди суниць. Соком ягід натирають вулики, щоб запобігти захворюванню бджіл. У кореневищах суниць містяться таніни (9,4 %). У косметичній практиці застосовують живильні маски з плодів суниць, сік — для виведення ластовиння і лишаїв. Екологічні особливості: росте і добре плодоносить на чорноземах, сірих лісових, дерново-підзолистих грунтах середньої щільності. Оптимальним є легкосуглинковий і супіщаний механічний склад, що забезпечує добру аерацію кореневої системи та достатню водоутримуючу здатність. |