Система судоустрою України
Судову владу представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону "Про судоустрій України"). Судова система України становить сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України , який є єдиним органом конституційної юрисдикції та судами загальної юрисдикції.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду України базується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості винесених ним рішень. Конституційний Суд України ухвалює рішення та дає висновки у справах щодо: конституційності законів та інших нормативно-правових актів Верховної Ради України.
Рішення й висновки Конституційного Суду України із зазначених питань є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації. Відповідно до ст. 125 Конституції України та ст. 18 Закону “Про судоустрій України” до системи судів загальної юрисдикції належать: місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Згідно з Конституцією України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій.
Судова система загальних судів складається з трьох ланок:
1. Місцеві суди району, району в місті, міськрайонні, військові суди гарнізонів.
2. Апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; апеляційні військові суди регіонів і Військово - Морських Сил; Апеляційний суд України.
3. Верховний суд України.
Спеціалізованими судами в системі судів Загальної юрисдикції є:
1.Господарські суди;
2.Адміністративні суди.
Система господарських судів складається з чотирьох ланок:
1) місцеві господарські суди;
2) апеляційні господарські суди;
3) Вищий господарський суд;
4) Верховний Суд України (Судова палата у господарських справах).
Завданням господарських судів є:
- захист прав і охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин;
- сприяння зміцненню законності в сфері господарських відносин;
- внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
Господарські суди сприяють зміцненню законності й протидіють проявам злочинності в економічній сфері.
Будова судової системи, функціонування її окремих гілок і ланок мають бути похідними від тих завдань, які суспільство ставить перед судовою владою як однією з основних гілок державної влади.
Судова влада зобов'язана:
а) вирішувати суперечності, які виникають між законодавчою і виконавчою гілками влади;
б) реалізовувати невід'ємне право громадян на судовий захист від будь-яких посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, майно тощо, захист від неправомірних дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
в) забезпечувати захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб незалежним і компетентним судом;
г) гарантувати реалізацію прав громадян і юридичних осіб на оскарження судового рішення в поєднанні з його стабільністю як одного із чинників юридично визначеного стану.
Будова судової системи базується на принципах: а) територіальності; б) спеціалізації; в) інстанційності.
Територіальність: судові системи побудовано з урахуванням адміністративно-територіального устрою України. В кожній області, містах Києві є відповідні суди. Загальні суди функціонують у кожному районі (місті) і районі в місті. Простота системи, таким чином, забезпечує доступність судів для населення, оскільки районний (міський) суд, який розглядає переважну більшість кримінальних і цивільних справ, відповідно до Закону "Про судоустрій і статус суддів" , створюється в кожному районі (місті), районі в місті незалежно від чисельності населення, що проживає в ньому, та кількості судових справ.
Спеціалізація: суда загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Інстанційність: над кожним судом, відповідно до адміністративно-територіального поділу, створюється вищий суд. Повноваження вищого суду відрізняються від повноважень нижчого і одне з цих повноважень – перевірка законності та обгрунтованості рішень нижчого суду.
Для характеристики діючої судової системи необхідно усвідомити зміст таких понять: судові інстанції та ланки судової системи.
В основу системи судів загальної юрисдикції покладений розподіл судів на ланки.
Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.
Так, судами першої ланки є місцеві суди, другої ланки – апеляційні суди, третьої – вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.
Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
Апеляційних суд є судом другої інстанції і розглядає справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону, розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів), аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, надає методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам, а також здійснює інші передбачені законом повноваження.
Вищий спеціалізований суд: розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Верховний Суд України: розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації всі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов’язані з винятковими обставинами; дає судам роз’яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, у разі необхідності визнає нечинними роз’яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду та ін..
При здійсненні правосуддя суди пов'язані між собою системою інстанцій.
Судова інстанція визначає повноваження окремого суду під час розгляду конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. Кожна така стадія відрізняється характерними ознаками судочинства.
За чинним законодавством, в Україні визначені такі судові інстанції:
а) перша інстанція, в якій справа розглядається вперше по суті в судовому засіданні і суд приймає рішення;
б) апеляційна інстанція, в якій переглядаються рішення, ухвали судів першої інстанції, що не набрали законної сили;
в) касаційна інстанція, в якій переглядаються рішення, ухвали судів першої та апеляційної інстанції, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв'язку нововиявленими та винятковими обставинами, чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення. Основне призначення інстанцій – забезпечення законності й обґрунтованості прийнятих рішень, неухильне дотримання і створення можливостей захисту прав людини; усунення порушень закону, що допускаються, відновлення справедливості.
Судову систему України представляють суду, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.