![]() | Синдром гострого живота. Диференційна діагностика гострих захворювань органів черевної порожнини. Локальні та розповсюджені гнійно-запальні процеси органів черевної порожнини та очеревини. Синдром гострого живота Синдром гострого живота – гострий напад інтенсивного болю в черевній порожнині викликаного подразненням та гострим запаленням очеревини.
Клінічні прояви Етіологія
Перфораційний гострий живіт при розриві стінки порожнистого органу черевної порожнини, ішемія кишки, пельвіоперитоніт та ін. Постопераційний гострий живіт o неспроможність анастомозу o раптова перфорація o деваскуляризація Посттравматичний перитоніт викликаний тупою чи проникаючою травмою черевної порожнини Мікробіологія: найбільш частою причиною є грам-негативна флора (Escherichia coli, Enterobacter, Klebsiella, Proteus), грам-позитивна флора (ентерококи, стафілококи), анаеробні бактерії (Bacteroides, Clostridium) та грибки Постопераційні стани: - абсцес - сепсис - кишкова непрохідність - травма внутрішніх органів Диференційна діагностика Шлунковокишкові патології - перфорація порожнистого органу - апендицит - запальні захворювання кишківника - інфекційний коліт - дивертикуліт - гострий холецистит - перфорація пептичної виразки - панкреатит - кишкова непрохідність - синдром подразненої товстої кишки та інші функціональні болі в черевній порожнині Гінекологічні патології - позаматкова вагітність - запальний процес органів малого тазу - розрив та кровотеча кісти яєчника - перекрут яеєчника - дегенеруюча лейоміома - міттельшмерц Урологічна патологія - Нефролітіаз - інтерстиціальний цистит Диференційна діагностика Інші: - травма черевної порожнини - проникаючі поранення черевної порожнини - інфекційні ускладнення, викликані інтраперитонеальним діалізом. - Неоплазія - Діабетичний кетоацидоз Лабораторні дослідження Клінічне дослідження крові
Анемія Метаболічна панель
Порушення функції нирок Печінкова панель
Холелітіаз Бактеріологічне дослідження крові
Сепсис Посів асцитичної рідини
Клінічне та бактеріологічне дослідження сечі
- Мазок із піхви на гоноррею та хламідіоз - Сеча та сироватка крові на хоріональний гонадотропін Методи візуалізації Оглядова рентгенографія черевної порожнини:
розширення петель тонкої або товстої кишки при непрохідності копроліт Оглядова рентгенографія грудної порожнини
Пневмонія Реактивний плеврит Методи візуалізації УЗД органів малого тазу, черевної порожнини
Об’ємне утворення черевної порожнини Диференціація маткової та позаматкової вагітності Вільна рідина в черевній порожнині: ▪ Кровотеча ▪ Асцит ▪ Перфорація КТ черевної порожнини
Об’ємне утворення Локальні та розповсюджені гнійно-запальні процеси органів черевної порожнини та очеревини. Етіологія Перфоративні стани порожнистих органів Гострі запальні хірургічні захворювання органів черевної порожнини Післяопераційний перитоніт Травма живота Гострий мезентеріальний тромбоз Асцит-перитоніт Класифікація перитоніту За стадіями запального процесу
токсична (24-72 год.) септична (більше 72 год.) За площею ураження очеревини 1.Місцевий -обмежений (абсцес) -необмежений 2. Поширений -дифузний (виходить за межі однієї анатомічної ділянки) -розлитий (охоплює значну частину, або всю черевну порожнину) За характером ексудату:
фібринозно-гнійний, гнійний (5-10 діб) гнійно-некротичний (14 діб і більше) Клінічна картина Реактивна стадія. Переважає симптоматика з боку черевної порожнини (біль, дефанс передньої черевної стінки, симптом-Щеткіна-Блюмберга, парез кишечника, меншою мірою синдром інтоксикації, зокрема, висока Т° тіла, лейкоцитоз, тахікардія. Відсутні ознаки синдрому поліорганної недостатності. Токсична стадія. Домінує синдром інтоксикації, меншою мірою симптоми з боку черевної порожнини, наявна латентна або компенсована поліорганна недостатність. Септична (термінальна) стадія. Характерні ознаки синдрому поліорганної недостатності, меншою мірою синдрому інтоксикації. Діагностика Рентгенологічні методи: наявний газ у вільній черевній порожнині при перфоративних станах, вихід контрасту при неспроможності швів анастомозу, тонкокишкові «арки», миски Клойбера. УЗД: наявна рідина в черевній порожнині, діаметр петель тонкої кишки більше 3 см, збільшена товщина, набряк стінки тонкої кишки, наявний рідкий вміст в порожнині тонкої кишки, рідина між петлями тонкої кишки, відсутня перистальтика. Інвазивні методи: лапароцентез з дослідженням перітонеального вмісту, пункція черевної порожнини через задній звід вагіни, лапароскопія з використанням відеосистем, мікролапаротомія,діагностична лапаротомія. Бактеріологічні: ідентифікація мікрофлори з метою призначення антибіотиків, чутливих до виділених штамів, визначення домінуючого штаму мікрофлори. Обов’язкові лабораторні дослідження.
цукор крові амілаза сечі група крові, резус-фактор біохімічний аналіз крові (білірубін, АЛТ, ACT, тимолова -проба, електроліти, севчовина, білок, креатинін, азот сечовини, сечова кислота); білок і білкові фракції коагулограма С - реактивний білок (в кількісних одиницях) Обов’язкові інструментальні дослідження.
рентгенографія органів грудної порожнини; УЗД органів черевної порожнини антибіотикограмма; посів крові на стерильність; біохімічний, бактеріологічний аналіз ексудату черевної порожнини (якщо було проводено лапароцентез); КТ органів черевної порожнини, коли є підозра на абсцес черевної порожнини. Додаткові лабораторні методи дослідження:
концентрація прокальцитоніну (визначення концентрації прокальцитоніну в плазмі крові може бути простим і надійним способом оцінки тяжкості протікання бактеріальної інфекції); малоновый диальдегід; 5 -церулоплазмін, а 1-антитрипсин, поліморфноядерна еластаза, фосфоліпаза А2 I типу; амілаза, ліпаза крові. Додаткові інструментальні методи дослідження:
Магнітнорезонансна томографія. Лікувальна тактика Передопераційна підготовка:
Корекція показників водно-електролітного обміну. Білково-енергетичного обміну. Детоксикаційна терапія. Корекція поліорганної недостатності. Ліквідація джерела перитоніта (апендектомія, холецистектомія, видалення перфоративної виразки, резекція кишки.). • Лаваж черевної порожнини. • Назоінтестінальна інтубація з метою ліквідації парезу кишечника (за наявності показань). • Дренування черевної порожнини. • Дренування з метою проточного діалізу рекомендують виконувати лише за наявного місцевого перитоніту. Ведення хворих в післяопераційному періоді. Антибактеріальна терапія. Перевагу надають моноатибіотикотерапії - циклоспорінам останнього четвертого покоління (цефоксітін, цефметазол,)+препарати метранідазолу; -фторхінолонам (ципрофлоксацину, левофлоксацин, гатифлоксацин); -похідним карбапенемів (тієнам, меронем, карбопенем, інванз). • Детоксикаційна терапія. • Корекція гіповолемії, водно-електролітного балансу, білкового дефіциту, системи згортання крові, поліорганної недостатності. |