Січень 2021 обмеження розповсюдження: обмежень для розповсюдження не має. Головне управління морально-психологічного сторінка 6

Місце проведення: навчальний клас, ділянка місцевості, спортивний зал, спортивне містечко.
Матеріальне забезпечення: не потребує.
Прийом № 7.15 Збереження працездатності.
Засвоєння даного прийому дозволить витримувати довготривале навантаження під час виконання завдань за призначенням.
Зручно сядьте і покладіть долоні на коліна. Пальці рук при цьому прижаті один до одного і цілком охоплюють колінну чашечку. Вказівний палець знаходиться на її середині. У цьому випадку безіменний палець буде прощупувати невелике заглиблення під виступом круглої кістки під колінною чашечкою. Це ‒ «крапка довголіття», «крапка від ста хвороб». Її стимуляція протягом 1-2 хв. дозволяє підвищити загальний тонус організму, зберегти бадьорість, підтримувати необхідну працездатність.
Масажування цієї крапки на обох ногах робіть легким натискуванням подушечок середніх пальців рук із поступовим посиленням тиску. При цьому палець як би вгвинчується в точку, це викликає в ній відчуття теплоти і легкої ломоти.
Місце проведення: розташування, ділянка місцевості на полігоні, парк бойових машин.
Матеріальне забезпечення: не потребує.
8. Прийоми оцінки психофізіологічного стану
Прийом № 8.01. Проба Руф’є
Використовується для оцінки працездатності при фізичному навантаженні.
Після 5-хвилинного спокою, стан в положенні сидячи підрахувати пульс за 15 сек. (Р1), потім на протязі 45 сек. виконати 30 присідань. Потім після присідань підрахувати пульс за перші 15 сек. (Р2) а потім за останні 15 сек. з першої хвилини періоду відновлення (Р3). Результати оцінюються по індексу, який визначається за формулою:
4х (Р1 + Р2 + Р3) – 200
Індекс Руф’є = ------------------------------10
Оцінка працездатності серця:
менше 0 – атлетичне серце;

44
Продовження додатка 1
(підпункт 2.2)
0,1 – 5 – “відмінно” (дуже добре серце);
5,1 – 10 – “добре” (добре серце);
10,1 – 15 – “задовільно” (серцева недостатність середнього ступеня);
15,1 – 20 – “незадовільно” (серцева недостатність великого ступеня).
Місце проведення:
розташування; спортивний майданчик; військовий полігон.
Матеріальне забезпечення:
секундомір; лист паперу (блокнот); олівець (ручка).
Прийом № 8.02. Степ-тест
Застосовується для оцінки реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.
Фізичне навантаження задається шляхом підйому на сходинку висотою
50 см для чоловіків, 43 см для жінок. Необхідно протягом 5-ти хвилин, виконувати вправу по сходженню на сходинку з частотою 30 разів за 1 хвилину. Кожен підйом та спуск складається з наступних дій: підйом однієї ноги на сходинку; військовослужбовець стає двома ногами на сходинку і приймає вертикальне положення; опускається на підлогу нога, з якої починалось сходження; опускається друга нога на підлогу.
Підйом здійснюється на 4 рахунки: один – ліва нога на сходинку, два – права, три – ліва опустити на підлогу (землю), чотири – права приставити до лівої. Всього 30 разів за 1 хвилину на протязі 3 хвилин.
В положенні стоячи на сходинці ноги повинні бути прямими, тіло повинно знаходитись тільки в вертикальному положенні. При підйомі і спуску руки виконують прості вправи для ходьбі в русі. Під час виконання тесту необхідно декілька разів змінювати ногу, з якої починали підйом.
Перед виконанням степ-тесту військовослужбовця необхідно ознайомити з технікою виконання фізичного навантаження, надати йому можливість зробити декілька пробних підйомів на сходинку.
Після закінчення фізичного навантаження військовослужбовець відпочиває сидячи. Частота підйомів на сходинку підраховується за перші 15 сек. На 2-й, 3-й і 4-й хвилинах після навантаження з послідуючим перерахунком в кількість ударів в хвилину. Проба оцінюється за формою:
4 3
2
.)
180
(
100
P
P
P
сек
Т
Х





45
Продовження додатка 1
(підпункт 2.2)
Х – індекс степ - тесту;
Р2 – число серцевих скорочень ЧСС (уд/хв) на 2-й хвилині періоду відновлення;
Р3 - число серцевих скорочень (уд/хв) на 3-й хвилині періоду відновлення;
Р4 - число серцевих скорочень (уд/хв) на 4-й хвилині періоду відновлення.
Критерій оцінки проби:
Х

60 – добре;
Х = 50-59 – задовільно;
Х

50 – незадовільно.
Місце проведення: розташування, спортивний майданчик, зал, військовий полігон.
Матеріальне забезпечення: любий виріб висотою 50 см;секундомір,
лист паперу (блокнот), олівець (ручка).
Прийом № 8.03. Проби з затримкою дихання під час вдиху (проба
Штанге) и на видих (проба Генча).
Призначена для оцінки функціонування кардіораспіраторної системи.
До проведення проби Штанге у військовослужбовця двічі підраховується пульс в положенні стоячи і записується в відомість контролю.
З початку відпрацювання прийому дихання затримується на повному вдиху, який робиться після трьох актів дихання на 3/4 глибини повного вдиху.
На ніс рекомендовано надягти спеціальний затискач чи просто затиснути пальцями. Час затримки фіксується в секундах. Відразу після продовження дихання проводиться підрахунок пульсу. Проба може проводитись двічі з
інтервалом в 3-5 хв. між визначеннями.
За терміном затримки дихання проба оцінюється наступним чином:
- ‹ 39 сек – незадовільно;
- 40-49 сек – задовільно;
- › 50 сек – добре.
При пробі Генча у військовослужбовця двічі підраховується пульс в положенні стоячи і записується в відомість.
З початком відпрацювання прийому дихання затримується на повному видиху, який військовослужбовець робить після трьох актів дихання на 3/4 глибини повного вдиху. На ніс рекомендовано надягти спеціальний затискач чи просто затиснути пальцями. Час затримки фіксується в секундах. Відразу після продовження дихання проводиться підрахунок пульсу. Проба може проводитись двічі з інтервалом в 3-5 хв. між визначеннями.
За терміном затримки дихання проба оцінюється наступним чином:
- ‹ 34 сек – незадовільно;

46
Продовження додатка 1
(підпункт 2.2)
- 35-39 сек – задовільно;
- › 40 сек добре.
Інтегральний показник рахується за формою:
Розраховані за формулою “сирі” значення показників резервних можливостей кардіораспіраторної системи переводяться за таблицею в 10-ти бальну шкалу.
Перерахунок “сирих” значень в бали
Бали
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10 49 и меньше
50-56 57-69 70-87 88–95 96-101 102-110 111-
113 114-
120 121 і більше
Незадовільний стан резервних можливостей
КРС
Задовільний стан резервних можливостей КРС
Добрий стан резервних можливостей КРС
Місце проведення: розташування, спортивний майданчик, зал, військовий полігон.
Матеріальне забезпечення: секундомір, лист паперу (блокнот),олівець
(ручка), носовий затискач.
Прийом № 8.04. Пальцево-носова проба.
Військовослужбовець повинен доторкнутися вказівним пальцем до кінчика носа з відкритими, а потім – з закритими очима. В нормі - спокійне доторкання до кінчика носа. При травмах головного мозку, неврозах
(перевтомлення, перетренування) та
інших функціональних станах відмічаються промахи (непопадання), тремтіння (тремор) вказівного пальця чи кісті.
Місце проведення: розташування, спортивний майданчик, військовий полігон.
Матеріальне забезпечення: секундомір,лист паперу (блокнот),олівець
(ручка).
Прийом № 8.05. Тест Ярицького.
Застосовується для визначення порога відчуття вестибулярного аналізатора. Тест виконується в вихідному положенні стоячи з закритими очима, при цьому військовослужбовець за командою починає робити кругові оберти головою в швидкому темпі. Фіксується час обертів голови до втрати військовослужбовцем рівноваги.
В нормі час збереження рівноваги в середньому 28 сек., у тренованих військовослужбовців – 90 сек. і більше.
Місце проведення: розташування,навчальний майданчик.
Матеріальне забезпечення: секундомір,лист паперу (блокнот), олівець
(ручка).
100 90



Генча (с)
Штанге (с)
ІП
КРС

47
Продовження додатка 1
(підпункт 2.2)
Прийом № 8.06. Тепінг-тест.
Застосовується для оцінки функціонального стану військовослужбовця, які перебувають на посадах операторів, зв’язківців.
Лист паперу двома лініями розділяють на чотири рівні частини.
Військовослужбовець за 10 сек. в максимальному темпі ставить точки в першому квадраті, потім — 10 сек. період відпочинку і знову повторює процедуру від другого квадрата до третього і четвертого. Загальний період тесту – 40 сек.
Для оцінки тесту підраховується кількість крапок в кожному квадраті. У тренованого військовослужбовця максимальна частота руху зап’ясті більше 70 за 10 сек. Зниження кількості крапок від квадрата до квадрату свідчить про недостатню стійкість рухової сфери і нервової системи. Збільшення частоти рухів в 2-му і 3-му квадратах – свідчить про затримання процесів адаптації.
Місце проведення: розташування;навчальний майданчик.
Матеріальне забезпечення: секундомір, лист паперу (блокнот), олівець
(ручка).
Вправа № 8.07. Оцінка фізичного стану військовослужбовця за
виконанням комплексу силової вправи (далі – КСВ)
КСВ призначений для перевірки фізичної підготовленості військовослужбовців з метою оцінки фізичного розвитку основних м’язових груп (плечовий пояс, м’язів спини, м’язів кінцівок) і координації рухів.
Відповідно до цього у даний комплекс включено чотири тести: згинання рук в упорі (віджимання від підлоги), нахили тулуба, присідання і стрибки з поворотами.
Для безпосереднього проведення вправи група військовослужбовців у кількості 10-40 чоловік ділиться на дві частини згідно списку і шикується у дві шеренги обличчям один до одного. Відстань між шеренгами два-три метри,
інтервал між військовослужбовцями – один метр.
За командою керівника після короткого інструктажу перша шеренга виконує комплекс у наступному порядку:
1) віджимання за 30 секунд, на кількість раз. Потім 30 секунд відпочинок;
2) нахили тулуба вперед до торкання руками носків ніг з положення стоячи, ноги нарізно, руки вгору в сторони на кількість раз за 30 секунд. Потім
30 секунд відпочинок;
3) присідання на кількість раз за 30 секунд без опори рук об коліна, потім відпочинок 30 секунд;
4) стрибки поштовхом двома ногами з поворотом на 180° кругом через ліве плече і назад (два стрибки на 180° зараховується за одне виконання).
Військовослужбовці другої шеренги в цей час рахують кількість рухів у

48
Продовження додатка 1
(підпункт 2.2)
кожному тесті та фіксують результат.
Після виконання КСВ першою шеренгою, вправи у такій же послідовності виконуються військовослужбовцями другої шеренги, а перша виступає у ролі рахівників (суддів). З урахуванням перестроювань і
інструктажу загальний час проведення складає 12-15 хвилин. У протоколі фіксується кількість рухів по кожній вправі. Потім визначається сума за усіма вправами (інтегральна оцінка фізичної підготовленості) яка за допомогою таблиці переводиться у бали (стени).
Шкала бальних оцінок при дослідженні рухових якостей
Вправа
Бали
1
2
3
4
5
6
7
8
9
110
Віджимання
10 11-15 16-19 20-21 22-24 25-27 28-29 30-34 35-38
≥ 39
Нахили
17 18-19 20-21 22-23 24-25 26 27-28 29-30 31-32
≥ 33
Присідання
23 24-25 26 27-28 29 30-31 32 33-34 35-36
≥ 37
Повороти
16 17-18 19-20 21-22 23-24 25 26-27 28-29 30
≥ 31
Сума рухів
85 86-88 89-93 94-98 99-104 105-109 110-118 119-125 126-130 ≥ 131
Місце проведення: розташування;спортивний майданчик.
Матеріальне забезпечення: секундомір, лист паперу (блокнот), олівець
(ручка).

49
Додаток 2 до Методичних рекомендацій з психологічної підготовки військовослужбовців Збройних Сил
України щодо формування стресостійкості до дій в умовах різкої зміни бойової обстановки
(пункт 2.3)
ВАРІАНТИ РОЗПОДІЛУ
ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ПІД ЧАС
ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
№ п/н
Назва предмета бойової
підготовки
Номера психологічних
прийомів
1 2
3
1
Тактична (тактико-спеціальна)
підготовка
1.03.; 1.04. -1.08.; 1.10; 1.15 - 1.18.; 2.01-
2.04.; 3.01 - 3.05.; 3.08.; 3.10; 4.04.; 5.01. -
5.03.; 5.06.; 5.08.; 5.09.; 5.11; 6.01. – 6.09.;
7.01. – 7.11.; 7.15..
2
Вогнева підготовка
1.01.; 1.07.; 1.17.; 1.18.; 3.08.; 3.09.; 3.11.;
4.04; 5.01.- 5.07.; 5.09.; 5.11; 6.01. – 6.08.;
7.01. – 7.11., 7.15..
3
Технічна підготовка
5.07.; 5.11; 6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14.;
7.15..
4
Водіння
1.02.; 1.19.; 3.03.; 3.08.; 3.09.; 5.07. – 5.09;
5.11; 6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14.; 7.15.
5
Розвідувальна підготовка
1.03.; 1.04.; 1.08.; 1.10.; 1.12.; 1.16.; 1.17.;
2.01. – 2.05.; 3.05. - 3.09.; 3.11.; 5.01. –
5.07.; 5.11; 6.01. – 6.09.; 7.01. – 7.11.; 7.15.
Демонстрація художніх (документальних), навчальних фільмів про озброєння, тактику дій іноземних армій.
6
Підготовка зі зв’язку
1.02.; 3.02.; 3.08.; 5.01.; 5.02.; 5.05. - 5.07.;
5.09.; 6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14.; 7.15.
7
Інженерна підготовка
1.12.; 1.13.; 1.15.; 3.10.; 5.11; 6.01. – 6.08.;
7.01. – 7.11.; 7.14.; 7.15.
8
Підготовка
з
радіаційного,
хімічного, біологічного захисту
1.05.; 3.01.; 3.03.; 3.05.; 3.07.; 3.10.; 5.01.;
5.03.; 5.07.; 5.09.; 5.11; 6.01. – 6.08.; 7.01. –
7.11.; 7.14.
9
Спеціальна,
методична
підготовка
5.11; 6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14.; 7.15.
Демонстрація художніх (документальних), навчальних фільмів на військову тематику.
Тренажі згуртування військового колективу; рольові ігри.
10
Фізична підготовка
1.10.; 2.01 – 2.03.; 3.02.; 3.09.; 4.01. -4.04.;
5.08.; 5.11; 6.01. – 6.09.; 7.01. – 7.11.; 8.01.-
8.06.; 8.07.
11
Військова топографія
1.10.; 1.12.; 3.06. - 3.08.; 5.01. - 5.03.; 5.05.;
5.06.; 5.11; 6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14.;
7.15.
12
Тактична медицина
1.08.; 3.03.; 3.05.; 3.07.; 3.09.; 5.09.; 5.11;
6.01. – 6.08.; 7.01. – 7.11.; 7.14; 8.01. – 8.06.
При підготовці і проведені різного виду навчань, комплексних занять по можливості використовуються всі можливі прийоми, вправи психологічної підготовки.

50
Додаток 3 до Методичних рекомендацій з психологічної підготовки військовослужбовців Збройних Сил
України щодо формування стресостійкості до дій в умовах різкої зміни бойової обстановки
(пункт 2.4
)
КОМПЛЕКСИ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ
Комплекси складаються з досить простих вправ, що займають за часом від
1 до 15 хвилин. Варто відзначити, що попри простоту ефект від їхнього виконання буде досягнутий лише за умов регулярної практики.
Комплекс №1. Рекомендується при розумовому стомленні, зниженні працездатності.
Положення – стоячи. Очі розфокусовані, напівприкриті, м’язи розслаблені.
Активно потерти долоні, тильні сторони п’ястей до відчуття тепла. Пальцями погладити голову – від чола до потилиці. Кінцевими фалангами пальців м’яко погладити чоло, щоки, підборіддя, вушні раковини. Повторити 3-4 рази.
Розслабивши м’язи шиї, зробити по 3 повні повільні повороти головою у кожний бік.
Поклавши підборіддя на груди, напружити м’язи шиї на 4-6 с Виконати 5 кругових махів прямими руками вперед і стільки ж назад. Лівою рукою, енергійно розминаючи, промасажувати плече і передпліччя правої руки.
Зробити те саме для лівої руки.
Протягом 5 с максимально напружувати грудні м’язи, а потім різко розслабити їх. З’єднавши за спиною прямі руки “у замок”, максимально підняти
їх, викликавши тим найбільшу напругу між лопатками. Час напруги – 5-7 с.
Гребенями стиснутих у кулаки рук енергійно розтерти спину від боків до хребта, послідовно переміщуючи кулаки донизу, від лопаток до талії. Час виконання – 8-10 с.
Поклавши ліву долоню поверх правої, круговими рухами розтерти область живота. Час виконання – 8-10 с.
Нахилитися назад із напругою в області попереку. Час напруги – 5-7 с.
Повністю розслабивши верхню половину тіла, виконати 4-5 повільних присідань.
На вдиху повільно підняти руки через сторони вверх і, ставши на пальці ніг, затримати дихання на 3-4 с. Також повільно через сторони опустити руки з одночасним видихом. Повторити 2-3 рази.
Примітка: при виконанні комплексу необхідно чітко зосереджувати увагу на напружених групах м’язів.
Комплекс №2. Виконується при необхідності зняти зайве нервове збудження.
Положення – сидячи. Очі напівприкриті, м’язи розслаблені.
Діафрагмальне дихання. Вдих на 4 с, при цьому передня стінка живота випинається вперед. Видих на 4 с із втягуванням передньої стінки живота.
Потім затримка дихання на 8 с. Повторити 8 разів.

51
Продовження додатка 3
(підпункт 2.4)
(протягом 1 хвилини). Рекомендується при відчутті втоми: енергійно розтерти долоні – 5 с; швидко потерти пальцями щоки вверх-вниз – 5 с; постукати розслабленими пальцями по верхівці голови (“барабанний дріб”)
– 5 с; кулаком правої руки інтенсивно розтерти плече і передпліччя лівої руки – 8 с. Те саме для правої руки; обережно надавити 4 рази на щитовидну залозу (нижче кадика) великим і вказівним пальцями правої руки; намацати великим пальцем западину в основі черепа, натиснути, порахувати до трьох, відпустити. Повторити 3 рази; щільно захопити великим і вказівним пальцями руки Ахіллове сухожилля, здавити його, відпустити. Повторити по 3 рази для кожної ноги; енергійно потерти гребенем кулака (або п’ятою ноги) підйоми стоп обох ніг.
Комплекс №4. Рекомендується виконувати при стомленні очей. Положення
– сидячи, м’язи розслаблені: на вдиху, не повертаючи голови, скосити очі максимально вправо, на видиху – повернути у вихідне положення. Повторити те ж уліво. Прикрити очі на 4-5 с, розслабитися. Те саме максимально вверх і вниз. Те саме у напрямку лівий верхній кут – правий нижній; скосити очі максимально вправо і повільно описати ними коло максимально можливого радіуса проти годинникової стрілки; те саме за годинниковою стрілкою; прикрити очі, розслабитися (30 с).
Комплекс №5. Рекомендується виконувати при головному болі, положення
– сидячи, м’язи розслаблені: вдих животом на 4 с, видих на 4 с, затримка дихання на видиху 4 с.
Повторити 3-4 рази; одночасно пальцями обох рук натискати на верхівку голови. Час натискання – 45 с. Потім різко забрати пальці. Те саме повторити на потилиці;
“барабанний дріб” по верхівці голови розслабленими пальцями обох рук
30–40 с; прикрити очі. Долонями обох рук повільно пригладити волосся від чола до потилиці. Концентрація уваги на поверхні долонь. Повторити 7-10 разів, із кожним разом послабляючи контакт руки з волоссям; долонею енергійно погладити декілька разів задню поверхню шиї. Те саме зробити іншою рукою. Інтенсивно помасажувати долонею комірцеву область
(нижче шиї). Повторити іншою рукою; гребенями кулаків обох рук енергійно помасажувати спину. Енергійно напружити витягнуті ноги. Розслабити м’язи пальців ніг і покрутити з напругою стопою кожної ноги в різні боки.

52
Продовження додатка 3
(підпункт 2.4)
Комплекс №6. Виконується для зняття втоми.
Сісти у крісло, прийняти зручну позу, розслабитися, прикрити очі.
Подумки оглянути один за іншим пальці обох рук, уявляючи їх повністю розслабленими, потім так само оглянути передпліччя і плечі.
Подумки оглянути м’язи обличчя і шиї, намагаючись розслабити затиснуті місця.
Виконати те саме для ніг і тулуба.
Уявити себе там, де вам звичайно буває добре, наприклад, у лісі, у горах, на березі моря. Спробувати відчути шелест листя, звуки прибою, почути клекіт чайок.
Енергійно потягнутися, напружити м’язи, встати.
Комплекс №7. Ці вправи, запозичені у ченців Тибету, мають комплексний оздоровчий і тонізуючий вплив на організм.
У перший тиждень вправи виконуються по 3 рази, у другий – 5, у третій – 7
і т. д., до 21 повторення включно. Звичайно ефект спостерігається вже після 2-3 тижнів. Час виконання – ранком або ввечері, за 1-2 години до сну.
Стоячи, руки витягнути в сторони. Зберігаючи положення рук, виконати круговий оберт навколо своєї осі за годинниковою стрілкою (якщо дивитися зверху).
Лежачи на спині, з витягнутими уздовж тіла руками. Притиснувши долоні до підлоги, підняти голову, торкаючись підборіддям грудей. Після цього підняти прямі ноги вгору під прямим кутом до підлоги. Повернутися у вихідне положення.
Стоячи на колінах, п’ясті рук розташовані на задній поверхні стегон, під сідницями. Відкидаючи голову назад і випинаючи грудну клітку, прогнутися назад, спираючись руками об стегна. Повернутися у вихідне положення.
Сидячи на підлозі, із притиснутим до грудей підборіддям і витягнутими вперед ногами. Ступні – на ширині плечей. Долоні – з боків від сідниць.
Закинувши голову якнайдалі назад, підняти тулуб до горизонтального положення, спираючись на п’ясті та ступні. При цьому гомілки і руки розташовані вертикально. Повернутися у вихідне положення.
Лежачи, упор на руках прогнувшись. Тіло спирається тільки на п’ясті та подушечки пальців ніг. П’ясті та ступні на відстані, небагато ширшій плечей.
Притискаючи підборіддя до грудей, прогнутися у зворотному напрямку, при цьому тіло приймає положення гострого кута вершиною вверх. Руки і ноги – прямі.
Комплекс №8. При виконанні значно збільшується енергопотенціал, відновлюється емоційна врівноваженість.
Стоячи, ноги ширше плечей. Підняти руки, випрямити, перенести праворуч від себе та уявити кулю між долонями. Ліва рука зверху, права знизу, діаметр кулі – 0,5 м.
На вдиху перевернути кулю так, щоб права і ліва руки помінялися місцями.
На видиху повільно переносимо кулю ліворуч. На вдиху перевертаємо кулю. На

53
Продовження додатка 3
(підпункт 2.4) видиху так само повільно переносимо кулю праворуч.
Повторити 7-8 разів. Важлива безперервна концентрація уваги на кулі: супроводжуємо її рух поглядом, намагаємося відчути її долонями.
Комплекс № 9. Рекомендується при загальному стомленні.
Виконується при досить розвинених навичках у концентрації та візуалізації. Суть – у розслабленні локальних м’язових груп, що досягається зосередженням уваги на них. Складається із чотирьох блоків. Виконується сидячи, очі прикриті.
Розслаблюємо по черзі:
1.
Бокові частини тіла – бокові частини голови, шийні м’язи, плечові м’язи, м’язи лопаток, передпліччя, п’ясті рук, пальці рук. Закінчуємо зосередженням уваги на середніх пальцях рук (1 хв).
2.
Передню частину тіла – обличчя, грудні м’язи, м’язи живота, стегна, коліна, м’язи литок, м’язи стопи, пальці ніг (1 хв) Наприкінці – зосередження на великих пальцях ніг (1 хв).
3.
Задню частину тіла: потилиця, поверхня шиї, м’язи спини, п’яти.
Закінчуємо зосередженням на області в середній частині підошви (2 хв).
4.
Підсумкове розслаблення – голова, шия, плечі, спина, руки і п’ясті, груди, живіт, стегна, литки, стопи.
Комплекс № 10. Дуже добре знімає втому, відновлює працездатність.
Лягти на спину, закрити очі, розслабитися. Подумки простежити рух повітря при вдиху і видиху – 2 хв.
Після деякої практики на цій стадії відбувається занурення у стан глибокої релаксації, з якого організм виходить через 15–20 хв. Суб'єктивно відчуваючи свіжість, бадьорість, прилив сил. Повільно потягнутися і 2-3 рази глибоко вдихнути та різко видихнути.
Комплекс № 11. Сприяє підвищенню загального тонусу організму.
Потерти долоні одну об другу до відчуття тепла. Інтенсивно розтерти пальці лівої руки, по черзі затискаючи їх між вказівними і середнім пальцем правої. Повторити для іншої руки.
Обхопивши правою рукою зап’ястя лівої, енергійно розтерти його.
Повторити для іншої руки.
Комплекс № 12. Швидко й ефективно відновлює емоційну рівновагу.
Стоячи, із закритими очами. Уявимо на відстані 1 м над головою джерело зцілющого золотого світла, маленьке сонечко. Відчуваємо приємне тепло шкірою голови. На вдиху подумки опускаємо потік світла вниз. Постаратися – на це буде потрібно декілька вдихів – довести потік до стоп. Почуваємо в них легке тепло.
Безупинно відслідковуємо потік, послідовно наповнюємо золотою енергією п’ята, стегна, таз, живіт і груди. Почуваємо, як тепло струменіє по руках. Якщо потік “не піднімається”, спробуйте уявити контури свого тіла і повільно, знизу догори, “зафарбувати” його золотавим кольором.

54
Продовження додатка 3
(підпункт 2.4)
Уявимо себе в конусі світла, що іскриться, відчуємо його ніжний очищаючий дотик до шкіри.
Вправу можна підсилити, уявляючи, що границі тіла поступово зникають, і воно розчиняється у світлі. Але цей варіант краще виконувати сидячи (щоб уникнути втрати рівноваги).
Комплекс № 13. Виконується при відчутті важкості в голові, розумовому стомленні.
Натискаючи пальцями на шкіру в районі верхівки черепа, обробити тім’яну область.
По черзі натискаючи, обробити точки над бровами.
Натиснути трьома пальцями на скроні, чотирма пальцями – на задню поверхню шиї та на потилицю – великим або вказівним пальцем.

55
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ)
1. Агаєв Н. А.,
Пішко І. О., Лозінська Н. С. Прийоми психологічної самодопомоги учасникам бойових дій : метод. реком. для військовослужбовців учасників бойових дій. Київ : НДЦ ГП ЗСУ. 2014. 41 с.
2. Алієв Х. М. Метод “Ключ”. Відчини свій світ! Включи внутрішні резерви. СПб. : П., 2011.
3.
Варій М.Й. Психологія: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] – [2-ге вид.]. – Київ: Центр навчальної літератури, 2009. – 288 с.
4. Довідник з МПЗ : довідник для фахівців структур морально- психологічного забезпечення. Інформаційно-довідковий матеріал занять з психологічної підготовки. Режим доступу : https://dovidnykmpz.info/
5. Збірка вправ для зняття психологічного напруження та подолання стресу.
Хмельницький : Хмельницьке міське управління освіти, 2015. 44 с.
6.
Ковальова М. Техніки самодопомоги під час панічних атак. Режим доступу : https://foundationdv.com/ua/articles/Tekhniky-samodopomohy-pid-chas- panichnykh-atak
7. Колесніченко О.С., Мацегора Я.В., Приходько І.І. Протоколи надання першої психологічної допомоги військовослужбовцям Національної гвардії
України в екстремальних умовах діяльності : посібник / За заг. ред. проф.
І.І.Приходька. Х. : НА НГУ, 2018. 40 с.
8. Курченко Є., Мороз Р., Цуканова Т. Подолання бойового стресу та його психологічних наслідків. Миколаїв, 2015. 64 с.
9. Оніщенко Н. В. Екстрена психологічна допомога в умовах масової паніки внаслідок вибуху снарядів на військових складах. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 2. С. 270‒275. Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2013_2_53 10. Поняття саморегуляції.
Способи саморегуляції. https://sumy- gospital.lic.org.ua/novyny-2/poniattia-samorehuliatsii-sposoby-samorehuliatsii/
11. Потапчук Н. Д. Динаміка виникнення паніки в екстремальних ситуаціях та особливості її подолання. Проблеми екстремальної та кризової психології.
2016. Вип. 19. С. 130–140.
12.
Романишин А.М., Бойко О.В., Богородицький Д.В., Мацевко Т.М.,
Кожевніков В.М., Капінус О.С., Смага І.Т., Пазина В.І., Грицевич Т.Л., Гузенко І.М.
Психологія бою: діяльність командира підрозділу щодо підтримання морально- психологічного стану особового складу в ході бойових дій: навчально-методичний посібник – Львів: НАСВ, 2015. – 322 с.
13. Фоменко А.Г., Колєва Г.М., Сябренко Г.П Тренінги для психологічної підготовки та адаптації військових до бойових дій. Кіровоград: Імекс-ЛТД,
2015. — 108 с.