МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра ЗЕТ та ЕП
Тема: «Шведська модель ринкового господарства»
Виконала: студентка
IІ курсу ФЕУП, гр. 27
Короход А.В.
Науковий керівник:
викладач Маслов Д.С.
Одеса - 2020
Кожна країна відрізняється економічним розвитком, соціальними та національними умовами, що обумовлює існування своєї національної моделі організації господарства. Сучасна економіка має у своєму складі декілька різних за значенням моделей економіки. Зважаючи увагу на такі фактори як вплив держави на економіку та її пріоритетні завдання вони різняться.
На протязі довгого часу людство бажало прийти до справедливої держави, яка б забезпечувала належний рівень життя всім громадянам. Так з’явилося поняття «соціальної держави», введене німецьким економістом Л. фон Штейном (1815-1890 рр.). На його думку, головні функції соціальної держави полягали у встановленні рівності, свободи, забезпечення знедоленим верствам населення гідного рівня життя й економічного та суспільного прогресу всіх громадян. Згідно з визначенням російського вченого І. Грішина це модель “історичного еталона пропорції між ринком і державним втручанням найбільш вдало синтезувавшись в полюсі одного та іншого”.
В цій роботі я пропоную розглянути, які є переваги та недоліки у шведській моделі національного господарства. А також чи можливо використання такої моделі в Україні? Почнемо з розгляду переваг цієї моделі.
Шведська модель отримала назву «демократичний соціалізм», бо, з одного боку, вона базувалася на збереженні ринкової економіки з приватною власністю (понад 90 % підприємств країни належить приватним власникам, з іншого – на соціалізації сфери розподілу національного доходу.
Безперечно перевагою моделі є те, що основною характеристикою шведської моделі господарства є орієнтир на соціальну політику, спрямованість на скорочення соціальної нерівності шляхом перерозподілу отриманого доходу внаслідок використання податкового механізму, для забезпечення належного рівня життя прошарків населення с низьким доходом. Це формує сприйнятливі умови для підтримання належної кваліфікації робітників та службовців як у матеріальній та нематеріальній галузях виробництва так і в невиробничих інтелектуальних сферах. Швеція ілюструє соціальну стабільність с з високим рівнем якості життя, соціальною і правовою захищеністю громадян опираючись на соціально-демократичний шлях економічного і суспільного розвитку.
Один з головних принципів соціально-економічної політики Швеції був сформульований ще у 60-х роках XX ст., але не втратив своєї актуальності й донині. Прем’єр-міністр Швеції П. Ерландер визначив його так: «Людина повинна мати можливість використовувати свої здібності для іншого, ніж боротьба за існування. Єдність мети, повага до ближнього, відчуття причетності до загальних цілей і завдань, вплив на життя суспільства так само важливі для існування людини, як і зростання матеріального добробуту». Відповідно до ідеології шведів низка функцій держави відмирає і поступово вона стає більш демократичною. Кожному громадянину надані рівні можливості в політичному, економічному і культурному житті суспільства, яке спрямоване на розвиток особистості. Держава у свою чергу забезпечує досягнення цієї рівності через надання дешевих чи безкоштовних послуг у найважливіших сферах життя. Механізм державного втручання в економіку спрямовується на підтримку цін в аграрному секторі, досягнення повної зайнятості та побудову справедливої соціальної системи, яка містить в собі: страхування населення на випадок хвороби, безробіття, нещасних випадків на виробництві, безоплатну освіту і медичне обслуговування у формі обов’язкового медичного страхування.
З цих спостережень зрозуміло, що активна соціальна політика Швеції позитивно зображатися на темпах економічного зростання та суспільному добробуті. Однак з іншого боку, ми можемо спостерігати певні проблеми моделі, зокрема:
- зниження конкурентоздатності на внутрішніх і зовнішніх ринках через високий рівень непрямого оподаткування;
- відчутний відплив капіталу;
- зниження рівня трудової активності населення через надвисоку соціальну захищеність;
- розвиток утриманства.
Швеція демонструє один із найвищих стандартів здоров’я населення, проте за статистикою відсоток невиходів на роботу внаслідок хвороби є найбільшим у світі та він продовжує постійно зростати.
Отже, ця модель не є оптимальною, проте вона дозволяє збалансувати розвиток суспільства. Розглянувши успадковану Україною систему господарювання від Радянського Союзу яка більше була спрямована на індустріалізацію, ніж на масштабне покращення добробуту населення. Але мала місце наявність соціальних структур (санаторіїв, медпунктів, дитячих садків тощо), при виробничих або управлінських структурах та певною мірою компенсувало недоліки системи. Нині практично не залишилось у складі приватизованих господарчих суб’єктів об’єктів соціальної сфери та тому значна частка витрат на соціальні потреби реалізується через бюджетні асигнування. Крім того спостерігається значне збільшення нерівності розподілу доходів між робітниками у розрізі професій, регіонів, галузей. Також зменшення впливу професійних спілок на захист інтересів робітників. Неодмінно слід відзначити, що значно погіршилась ситуація із контролем інфляційних процесів, рівнем банківських кредитних та депозитних ставок, тарифами для населення, вартістю проїзду в громадському транспорті.
Процес побудування українського господарства з орієнтиром на соціальне ринкове господарства повинен враховувати національні передумови та відмінності типів національної держави, чимале значення для сьогоденної ситуації в Україні має аналіз і використання світового досвіду. Підбиваючи підсумки можна сказати, що шведська модель орієнтована на політичну культуру й етичні ідеали, саме те, до чого повинна прагнути Україна на сучасному етапі соціально-економічного розвитку.