Ім'я файлу: Реферат на тему 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 36кб.
Дата: 17.06.2021
скачати

Визначення необхідного зниження рівнів звуку на території житлової

забудови та необхідної звукоізоляції вікон

Шумове забруднення та його вплив на організм людини

Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха). Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частот від 16 до 20 000 Гц. Але деякі із звуків не сприймаються органами слуху людини: коливання з частотою нижче 16 Гц–інфразвуки, з частотою вище 20 000 Гц– ультразвуки [3].

Шум вимірюється в децибелах. У дБ проводиться спектральний аналіз шуму. Для інтегральної оцінки служить одиниця вимірювань рівня звуку – дБ. Оскільки сприйнята вухом гучність звуку об'єктивно залежить від інтенсивності коливань повітряного середовища – так званого звукового тиску (змінного надлишкового тиску, що виникає в повітрі при проходженні звукової хвилі) – шум можна вимірювати і в одиницях тиску – Паскалях [9].

За походженням шуми бувають:

  • аеродинамічного походження — шум, що виникає у газах;

  • гідродинамічного походження — шум, що виникає у рідинах;

  • електромагнітного походження — шум, що виникає внаслідок коливань елементів електромеханічних пристроїв під впливом магнітних змінних сил;

  • механічного походження — шум, що виникає внаслідок вібрацій поверхонь машин та обладнання, а також ударів у з'єднаннях деталей, збірних одиниць або конструкцій у цілому [1].

За частотною характеристикою шуми звукового діапазону частот поділяються на: низькочастотний (<400 Гц); середньочастотний (400—1000 Гц) та високочастотний (>1000 Гц) [7].

В умовах щільної міської забудови люди, які проживають на першій лінії забудови, відчувають на собі негативний вплив акустичного забруднення, спричинений, в першу чергу, автотранспортом [21]. Це проявляється у нервових розладах, серцево-судинних захворюваннях, постійному недосипанні та у інших хворобах. Людина може адаптуватися до багатьох яких впливу, але не до акустичного забруднення. Попри це, встановлено, що шум шелесту листя, співів птахів, дзюрчання струмка, звуків дощу оздоровче впливають на нервову систему людини [5]. Тому варто звертати увагу на таке поняття як інтенсивність або рівень шуму (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Інтенсивність шуму від різних джерел [5]

Джерело шуму

Рівень шуму, дБА

Зимовий ліс у тиху погоду

0

Шепіт

20

Сільська місцевість

30

Бібліотека

40

Салон автомобіля

70

Відбійний молоток

90

Важкий грузовик

100

Музичний концерт

110

Блискавка

130

Реактивний літак на віддалі 25 м

140

Старт космічного корабля

150

Зазвичай шум — це неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність. Шум підвищеного рівня несприятливо діє на організм людини. Ступінь цієї дії залежить від характеристики шуму та індивідуальних особливостей людини. Шум діє не тільки на органи слуху, але й на нервову систему, спричиняє підвищення кров'яного тиску, ослаблення уваги, приводить до зниження продуктивності праці і підвищення рівня травматизму. Шум впливає на зоровий і вестибулярний апарати, знижує стійкість ясного бачення й рефлекторної діяльності, що часто стає причиною нещасних випадків і травм. Шум діє на психіку, пригнічуючи її, сприяє значній витраті нервової енергії. Відсутність необхідної тиші, особливо в нічний час, приводить до передчасної втоми. Шум заважає нормальному відпочинку й відновленню сил, порушує сон. А систематичне недосипання й безсоння, у свою чергу, ведуть до важких нервових розладів. Шуми високих рівнів можуть бути гарним ґрунтом для розвитку стійкого безсоння, неврозів й атеросклерозу [8].

Рівень шуму в 20-30 дБ практично нешкідливий для людини. Це природне шумове тло, без якого неможливе людське життя. Для «голосних звуків» припустима границя приблизно 80 дБ. При шумі 68-90 дБ виникають неприємні відчуття, при 120-130 – болючі, при 150 – необоротна втрата слуху, при 180 – смерть, зі звуком у 190 дБ вибухає атомна бомба [1]. Для прикладу, шум створений проїздом легкового автомобіля становить близько 70 дБ, вантажівки – 95 дБ, зльотом чи посадкою реактивного літака – 110 дБ, шум у промислових цехах коливається в межах 90-120 дБ [4]. Будь-який шум достатньої інтенсивності й тривалості може призвести до різного ступеня зниження слухової активності. При високих рівнях шуму слух починає погіршуватися вже через 1-2 року, при середніх – зниження слуху виникає набагато пізніше, через 5-10 років. Тому особливо важливо заздалегідь вживати відповідних заходів захисту від шуму. Адже в цей час майже кожна людина, яка піддається впливу шуму, ризикує стати глухим [5].

Одним із основних видів акустичного забруднення міського середовища є транспортний шум, його внесок у загальну частку шуму в житлових зонах складає 60-80 %. На придорожніх територіях транспортний шум триває 15-18 годин на добу. Встановлено, що зона впливу автомобільної дороги залежно від інтенсивності дорожнього руху, метеорологічних та топографічних умов місцевості поширюється на відстань до трьох кілометрів від кромки проїзної частини [9]. Шум від автотранспорту буває двох видів: зовнішній, який має вплив на оточуючих і внутрішній, який має вплив на водія і пасажирів [18].

Отож, шум це вид фізичного забруднення навколишнього середовища, який негативно впливає на здоров’я людини. Транспортний шум – це перевищення природного рівня шуму, спричиненого роботою двигунів, колесами, гальмами і аеродинамічними властивостями транспортного засобу. Шум від автотранспорту виступає основним акустичним забруднювачем у міському середовищі.

Необхідне зниження еквівалентного і максимального

рівнів звуку в розрахунковій точці на території житлової забудови .

Методика дослідження шумового забруднення мікрорайону міста

Шумові характеристики транспортних потоків є основними вихідними даними для виконання за діючими нормативно-технічними документами акустичних розрахунків за оцінкою шумового режиму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на територіях житлової забудови, прилеглих до вулично-дорожньої мережі міст та інших населених пунктів, до автомобільних і залізних дорогах, а також до відкритих лініях метрополітену. При вимірюванні шумових характеристик транспортного потоку доцільно одночасно визначати його інтенсивність та склад руху. Інтенсивність транспортного потоку дорівнює числу транспортних засобів, що проходять через поперечний переріз дороги в обох напрямках за одиницю часу [9].

Для вимірювання характеристик шуму застосовуються шумоміри, частотні аналізатори та інші прилади. Для об'єктивного вимірювання рівня звуку застосовують шумоміри. Фактично шумомір являє собою мікрофон, до якого підключений вольтметр, проградуйований в децибелах. Оскільки електричний сигнал на виході з мікрофону пропорційний вихідному звуковому сигналу, приріст рівня звукового тиску, що впливає на мембрану мікрофона, викликає відповідний приріст напруги електричного струму на вході у вольтметр, що і відображається за допомогою індикаторного пристрою, проградуйованого в децибелах [4].

Перед проведенням вимірів шумових характеристик транспортних потоків слід визначати метеорологічні умови (швидкість вітру, температуру повітря, вологість, атмосферний тиск) за офіційними даними метеослужби або за допомогою відповідних засобів вимірювальної техніки. Дослідження необхідно виконувати у дні із сприятливими погодними умовами та доброю видимістю. Оптимальними порами року для виконання таких замірів є осінь або друга половина весни, оскільки взимку та влітку інтенсивність руху транспорту суттєво знижується. У Тернополі, дослідження транспортного шумового забруднення рекомендується проводити у будні дні (оптимально – вівторок, середа, четвер). У понеділок і п’ятницю спостерігаються нерівномірність транспортних потоків і тижневе «пікове» навантаження, що спричиняє появу більшої кількості автотранспорту на дорогах. У вихідні дні, в місті, інтенсивність транспортних потоків знижується в рази. Рекомендований час виконання дослідження (вимірювань) від 15.00 год. до 18.00 год. (т. зв. «вечірній час пік»). Адже, вранці та в обідню пору дослідження не забезпечать оптимальних показників через різкі зміни транспортних потоків [13].

Місця для проведення вимірювань шумових характеристик автотранспортних потоків варто вибирати на прямолінійних ділянках вулиць і автомобільних доріг з усталеною швидкістю руху автотранспортних засобів і на відстані не менше 50 м від перехресть, транспортних площ і зупиночних пунктів пасажирського громадського транспорту. Вимірювання варто проводити на ділянках вулиць і автомобільних доріг з чистою і сухою поверхнею проїжджої частини [9].

При проведенні вимірювань шумових характеристик головна вісь вимірювального мікрофона повинна бути направлена в бік транспортного потоку і перпендикулярно до напрямку дороги. Оператор, який проводить вимірювання, повинен знаходитися на відстані не менше 0,5 м від вимірювального мікрофона для попередження небажаних відображень звуку.

Вимірювання еквівалентного і максимального рівня звуку слід проводити інтегруючими усереднюючими шумомірами, а вимір рівня звукового впливу - інтегруючими шумомірами. Допускається застосування комбінованих вимірювальних систем, в тому числі автоматичних, що відповідають технічним вимогам шумомірів згідно ГОСТ 17187-2010 [7].

Вимірювання шумового забруднення мікрорайону «Дружба» у місті Тернопіль проводили за допомогою цифрового шумоміра моделі AR814 (рис 1.1.). Цифровий шумомір AR814 – спеціалізований пристрій для вимірювання характеристик шуму (рівня звука). Цифровий шумомір перетворює аналоговий звуковий сигнал, сприйнятий мікрофоном шумоміра, у вигляд цифрового. Діапазон вимірів складає: 30-130 дБ, 35-130 дБ. Чуттєвість приладу – 2 с, тобто показання на дисплеї відображаються миттєво. Електронний шумомір AR814 використовується в широкому діапазоні сфер застосування [4].


Рис. 1.1. Шумомір AR814

Таким чином, у м. Тернопіль було проведено вимірювання шумового забруднення основних вулиць мікрорайону «Дружба». Виміри проводили за допомогою цифрового шумоміра моделі AR814, із врахуванням метеорологічних умов та основних рекомендацій щодо відбору місця і часу проведення таких вимірювань.

Нормативні величини звукоізоляції зовнішніх огороджувальних

конструкцій з вікнами та світлопрозорих фасадних систем для житлових кімнат

квартир, номерів готелів, гуртожитків, палат лікарень, офісів, приміщень в

адміністративних будівлях тощо треба приймати відповідно до таблиці 5 ДБН

В.1.1-31 в залежності від еквівалентного і максимального рівнів звуку

зовнішнього шуму біля фасаду та призначення будівлі і окремих її приміщень.

Для приміщень, які не увійшли у таблицю, необхідну звукоізоляцію

зовнішніх огороджувальних конструкцій у дБА приміщень, що

захищаються від шуму, треба визначати як за еквівалентними, так і за

максимальними рівнями звуку, а в приміщеннях, у яких проникаючий шум

нормується як у денний, так і у нічний час, крім того, окремо для умов денного

та нічного періоду доби. Як остаточний результат приймається найбільше із

визначених значень. Розрахунок необхідної звукоізоляції , дБА, у

кожному окремому випадку .

При визначенні необхідної величини звукоізоляції треба додатково

враховувати до неї поправку ΔR΄A тран в залежності від співвідношення між

загальною площею зовнішньої огорожі (Sзовн, м2) і площею підлоги (Sп, м2) даного

приміщення. Величини вказаних поправок наведені в таблиці 6 ДБН В.1.1-31.

Величину звукоізоляції зовнішніх стін без світлопрозорих

елементів треба приймати більшою на 10 дБА від відповідних величин,

визначених згідно з 8.2. Така сама вимога висувається також і до суміщених

дахових покриттів.

Нормативні величини звукоізоляції для зовнішніх стін з вікнами,

являють собою результуючу звукоізоляцію (R΄A тран, рез, дБА) зовнішньої

огорожі, яку визначають за величинами звукоізоляції вікна (вікон) (R'A тран в,

дБА) і звукоізоляції стіни (R'A тран ст, дБА) з урахуванням їх часток площ у

загальній площі даної огороджувальної конструкції.

Примітка. Результуючу звукоізоляцію огороджувальних конструкцій, які

складаються із кількох елементів з різною звукоізоляцією, слід визначати згідно з розділом 7 ДСТУ-Н Б В.1.1-34
скачати

© Усі права захищені
написати до нас