Ім'я файлу: Що таке ризик суттєвого викривлення і які його складові.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 12.05.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 12.05.2020
скачати
Що таке ризик суттєвого викривлення і які його складові, охарактеризувати їх.
Існування аудиторського ризику визначається тим, що:
По-перше, фінансова звітність, яка перевіряється, може містити суттєві помилки,
По-друге, аудитор під час проведення процедур перевірки не виявить цих суттєвих помилок
Таким чином, загальна модель аудиторського ризику передбачає виділення двох його складових частин. Це - ризик суттєвих викривлень та ризик не виявлення.
Ризик суттєвого викривлення – ризик того, що фінансова звітність містить суттєве викривлення до початку аудиту.
З метою оцінки ризику суттєвих викривлень він може розглядатись як такий, що складається ще з двох компонентів - властивого ризику (ВР) та ризику контролю (РК).
Властивий ризик - це чутливість твердження до викривлення, яке може бути суттєвим, окремо або в сукупності з іншими твердженнями, якщо припустити, що немає відповідних процедур контролю. Ризик таких викривлень більший для деяких тверджень та пов'язаних з ними класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації, ніж для інших.
Наприклад, рахунки, що складаються з сум, отриманих на основі облікових попередніх оцінок, яким притаманна значна невизначеність оцінки, становлять більший ризик, ніж рахунки, що складаються з відносно рутинних, фактичних даних. Якщо, припустимо, підприємство визначило очікуваний термін корисного використання специфічного технологічного обладнання десять років, а через три роки внаслідок конкурентного тиску продукція, яка на ньому виготовлялась, не має збуту, то, зрозуміло, твердження щодо відповідності оцінки основних засобів у балансі на звітну дату можуть мати викривлення.
Отже, на властивий ризик також можуть впливати зовнішні чинники, що спричиняють ризики бізнесу. Наприклад, удосконалення технології може зробити певний продукт застарілим і бути тим самим причиною більшої схильності до завищення запасів.
Крім факторів зовнішнього середовища на властивий ризик можуть впливати фактори, які формують внутрішнє середовище функціонування підприємства. Ці фактори можуть охоплювати, наприклад, відсутність робочого капіталу, достатнього для продовження діяльності, або спад у галузі, що характеризується великою кількістю банкрутств;
Ризик контролю — це ризик того, що не можна буде своєчасно запобігти викривленню, яке може відбутися у твердженні та бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, або його не можна буде своєчасно виявити та виправити за допомогою системи внутрішнього контролю підприємства. Цей ризик є функцією ефективності структури та функціонування системи внутрішнього контролю в досягненні цілей суб'єкта господарювання щодо складання його фінансових звітів. Деякий ризик контролю існує завжди внаслідок властивих обмежень системи внутрішнього контролю.
Від аудитора вимагається оцінити ризик суттєвих викривлень на рівні тверджень як основи для оцінки ризику не виявлення. Оцінений ризик не виявлення є визначальним фактором для прийняття рішення щодо характеру та обсягу аудиторських процедур, хоча така оцінка є більше судженням, ніж точною оцінкою ризику. Зрозуміло, що чим більшим буде оцінено значення ризику не виявлення, тим більшим буде обсяг перевірки.
Обмеження до аудиторів і аудиторських фірм.
Аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність
до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
У Законі України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» встановлені обмеження щодо діяльності аудиторів та аудиторських фірм.
Для аудитора існують такі обмеження :
заборона безпосередньо займатися іншими видами
підприємницької діяльності , які є не сумісними з аудиторською діяльністю .
заборона використовувати свої повноваження з метою одержання
неправомірної вигоди .
заборона отримання товарів і послуг від клієнта у якого аудитор
проводить перевірку.
не розголошувати таку інформацію третім сторонам без
належного та спеціального дозволу, якщо немає юридичного чи професійного права розкривати її; не використовувати цю інформацію для особистої вигоди професійного бухгалтера або третіх сторін.
приховувати чи пропускати інформацію, яку необхідно надати.
робити перебільшені заяви про послуги, які вони в змозі
запропонувати, про набуту кваліфікацію або отриманий досвід
аудитор не має права складати офіційний висновок про якість
аудиторського висновку і по проведеній аудиторській перевірці іншими аудиторами, таке право має виключно Аудиторська палата України.
Аудиторська фірма - юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги , які не суперечать аудиторські діяльності компанії.
Для аудиторських фірм встановлені такі ж самі обмеження як для аудитора , а також :
Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не
є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.
Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво
аудиторською фірмою, може бути лише аудитор.
Керівник аудиторської фірми не може бути керівником іншої юридичної особи, що
здійснює підприємницьку діяльність за видами, не сумісними з аудиторською діяльністю.
Аудиторська фірма повинна мати добру репутацію. Аудиторська фірма не може
вважатися такою, що має добру репутацію, якщо протягом двох років поспіль до аудиторської фірми застосовувалося більше трьох разів стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Задача №13
| № | Зміст господарської операції | Дт | Кт | Сума, грн |
| 1. | Відображено витрати сировини і матеріалів | 23 | 201 | 143265 |
| 2. | Відображено витрати купівельних напівфабрикатів | 23 | 202 | 5260 |
| 3. | Відображено витрати електроенергії | 23 | 685 | 2312 |
| 4. | Нараховано заробітну плату | 23 | 66 | 13828 |
| 5. | Нараховано ЄСВ | 23 | 65 | 3042,16 |
| 6. | Нараховано амортизацію виробничого обладнання | 23 | 13 | 1569 |
| 7. | Відображено витрати на освітлення і опалення цехів | 91 | 685 | 2567 |
| 8. | Нараховано заробітну плату начальнику цеху і ремонтно-налагоджувального персоналу | 91 | 685 | 3520 |
| 9. | Нараховано ЄСВ | 91 | 65 | 774,4 |
| 10. | Відображено витрати на охорону адміністративних будівель | 92 | 685 | 2600 |
| 11. | Відображено витрати на утримання гуртожитків де проживають виробничі робітники | 91 | 685 | 2954 |
Згідно наказу про облікову політику загальновиробничі витрати поділяються на зміні і постійні в пропорції 70% і 30%, а останні поділяють на розподіленні та нерозподілені як 60% на 40%.
На 91 рахунку витрати = 2567+3520+774,4+2600+2954=12415,4 грн.;
Змінні витрати = 12415,4*0,7=8690,78 грн. ;
Постійні витрати= 12415,4*0,7=3724,62 грн.;
Розподілені витрати = 3724,62*0,6=2234,77 грн.;
Нерозподілені витрати =3724,62*0,6=1489,85 грн.
Виробнича собівартість продукції = 143265 + 5260 + 2312 + 13828+ +3042,16 + 1569 + 8690,7 + 2234,77=180201,71 грн.
Собівартість реалізованої продукції = 180201,71*0,75=35151,28 грн.
Отже, після проведеної аудиторської перевірки встановлено наступне: бухгалтер неправильно відобразив кореспонденцію рахунків , тому що не всі витрати можна відобразити по дебету рахунка 23, також бухгалтер неправильно визначив суми ЄСВ згідно чинного законодавства (відхилення 2107,96 грн). Витрати підприємства неправомірно віднесені до виробничої собівартості продукції готової продукції (відхилення 3871361,89 грн.). Собівартість реалізованої продукції визначено неправильно (відхилення 4764,6 грн.)
Порушення розрахунків впливає на статті Балансу (Готова продукція, Виробничі запаси, Розрахунки зі страхування, ), на статті Звіту про фінансові результати (Матеріальні витрати, Собівартість продукції,).
Задача № 16
Залишок=500 кг. * 6 грн.=3000 грн.
Надійшло:
3.01. – 600 кг по 6,6 грн.;
10.01. – 800 кг по 7,2 грн.;
18.01. – 700 кг по 9,0 грн.
Відображено господарські операції:
1. Придбано цемент у постачальника Дт 20 Кт 631 Сума:13350 грн.
2. Відображено податковий кредит з ПДВ Дт 641 Кт 631 Сума: 2670 грн.
3. Оплачено постачальнику Дт 631 Кт 31 Сума: 16020 грн.
Списано – 1900 кг. цементу:
12.01. – 1000 кг.
20.01. – 900 кг.
Списано цемент: Дт 91 Кт 20 Сума: 13350 грн.
Згідно наказу про облікову політику підприємство використовує метод середньозваженої собівартості списання запасів у виробництво у системі періодичного обліку.
Середньозважена собівартість=(500*6+600*5,5+800*6+700*7,5)/ /(500+600+800+700)=6,3 грн.
Списано цемент на виробництво = 1900*6,3=11970 грн.
Залишок цементу=(2600-1900)*6,3=4410 грн.
Сальдо на кінець звітного періоду по рахунку 20 = 4410 грн.
Отже, відповідно до проведених розрахунків, можна зробити висновок, що формування елементів собівартості здійснено неправильно, оскільки середньозважена собівартість = 6,3 грн. Залишок матеріалів на кінець місяця визначено неправильно, бо за підрахунками аудитора він становить 4410 грн, замість 5040 грн, тобто відхилення становить 630 грн.
Аудиторська перевірка показала, що кореспонденцію рахунків складено правильно, проте існують відхилення сум по них: сума придбання цементу повинна становити 13350 грн, тобто відхилення становить 2670 грн.; сума списання цементу має відхилення 330 грн.
Порушення розрахунків може вплинути на статті Балансу (Розрахунки з постачальниками та підрядниками, Виробничі запаси, Рахунки в банках), на статті Звіту про фінансові результати (Матеріальні витрати, Собівартість продукції).