Шлюбний контракт

• Інститут шлюбного договору у світовій практиці існує доволі давно. У національному ж законодавстві перше поняття шлюбного договору з'явилось у 1992 році. Чинний на той час Кодекс про шлюб та сім’ю України було доповнено положеннями стаатті27, де зазначено, що особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укладати угоду щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний контракт), у якій передбачити майнові права і обов'язки подружжя.

• Умови шлюбного контракту не мали погіршувати становище будь-кого з подружжя порівняно із законодавством України. Аналогічна умова щодо цього діє й донині. Положення шлюбного контракту суд повинен був враховувати під час вирішення питань про розірвання шлюбу й визнання його недійсним; під час вирішення справ щодо майнових спорів подружжя; у спорах про дітей тощо.

• Можна зробити висновок: шлюбний контракт міг містити питання не лише майнового характеру, а й регулювати особисті, немайнові й моральні аспекти подружнього життя. Однак, аналізуючи судову практику щодо застосування інституту шлюбного контракту, слід зазначити, що суди розглядають спори, пов'язані саме з питаннями майнового характеру, які відрегульовані у шлюбному контракті, що укладені до 2004 року.

• Можна побачити, у Кодексі про шлюб та сім’ю України шлюбному контракту було присвячено лише одну норму, зараз Сімейнийкодекс України містить уже 12 статей стосовно шлюбного договору, що, безумовно, більш докладно регулює цей інститут. Однак при цьому також слід зауважити, що, як і до 2004 року, так і тепер, шлюбний договір не є популярним.

• У шлюбному договорі можна визначити майнові права й обов'язки подружжя як батьків. Укладаючи шлюбний договір, сторони можуть передбачити і встановити з ким із батьків залишаються проживати діти після розірвання шлюбу, а також підстави, розмір і порядок виплати аліментів на утримання дітей після розірвання шлюбу. Можна включити положення щодо оплати навчання, лікування дітей тощо.

• Підстави для визнання шлюбного договору недійсним є загальними, як і для визнання правочинів недійсними. Ці підстави встановлено Цивільним кодексом України, за винятком "спеціальних", які передбачено Сімейним кодексом України, наприклад, зменшення обсягу прав дитини, включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Висновок

• Можна зробити висновок, що шлюбний договір не є панацеєю від можливих судових спорів із приводу придбаного в шлюбі майна і майнових відносин подружжя між собою в цілому, але якщо підійти до укладання шлюбного договору обдумано, звернутись до фахівців, то можна дійсно знайти компроміс і уникнути багатьох непорозумінь.