Ім'я файлу: Шляхи формування здорового способу життя засобами рухової активн
Розширення: docx
Розмір: 54кб.
Дата: 16.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
БЕМ 920в, 2-й курс, Шаруділова Д.П. «Карта індивідуального латер
referat.docx
схемот.docx
англ 1-3.docx
Індивідуальне завдання 2.docx
МКР2_АС-225_Чайка_А.О..docx

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Реферат

з дисципліни «Фізичне виховання»

Тема: «Шляхи формування здорового способу життя засобами рухової активності»
Виконала:

студентка гр.

Перевірив викладач:

Харків 2021

ПЛАН РОБОТИ

Вступна частина 3

ОСНОВНі поняття теми 4

ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАВДАННЯ 5

1Аналіз шляхів формування здорового способу життя у молодого покоління 5

2 Здоровий спосіб життя та його критерії (рівень життя, якість та стиль життя). Складові здорового способу життя. 6

3 Напрями формування здорового способу життя 8

РЕЙТИНГОВИЙ ПЕРЕЛІК ЕМОЦІЙ, ЯКІ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 10

пЛАН ФОРМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ТА ОЗДОРОВЧО-МАСОВОЇ РОБОТИ У ВУЗІ 11

Висновки 12

список літературних джерел 13

ПЛАН РОБОТИ 2

Вступна частина 3

ОСНОВНі поняття теми 4

ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАВДАННЯ 5

1 Аналіз шляхів формування здорового способу життя у молодого покоління 5

2 Здоровий спосіб життя та його критерії (рівень життя, якість та стиль життя). Складові здорового способу життя. 6

3 Напрями формування здорового способу життя 8

РЕЙТИНГОВИЙ ПЕРЕЛІК ЕМОЦІЙ, ЯКІ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ 10

пЛАН ФОРМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ТА ОЗДОРОВЧО-МАСОВОЇ РОБОТИ У ВУЗІ 11

Висновки 12

список літературних джерел 13

Вступна частина


Рухова і фізична активність є винятково важливим, фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров’я та розвитку людини. Під час фізичних вправ в організмі людини спрацьовують певні механізми, в результаті дії яких посилюються функції не тільки м’язів, але й дихальної, серцево-судинної, нервової та травної систем.

Робота скелетних м’язів, які складають близько 40 % маси тіла, супроводжується посиленим припливом до них крові. У результаті м’язові волокна краще забезпечуються поживними речовинами і киснем, відбувається інтенсивне виведення з організму продуктів метаболізму (обміну речовин) і шлаків. Заняття фізичними вправами одразу позначаються на роботі дихальної системи. Під час цих вправ дихання стає глибшим і частішим, відбувається розкриття та розширення бронхів та легеневих альвеол, через легені проходить більше повітря, збільшується насичення крові киснем.

При достатній руховій активності збільшується частота і сила скорочення м’язів серця, з’являються нові коронарні судини, в результаті чого покращується живлення серця, стає значно витривалішим до фізичного навантаження.

Внаслідок фізичних вправ розширюються і відкриваються кровоносні судини (капіляри та артеріоли, які називають «краниками» су динної системи). Зовнішньо це проявляється почервонінням шкіри, посиленим потовиділенням. При цьому покращується рух венозної крові до серця, тобто скелетні м’язи виконують функцію «м’язового насоса».

Під час рухової активності частіше скорочуються м’язи діафрагми (внаслідок підвищення частоти дихання), а також м’язи передньої стінки живота, що покращує перистальтику (хвилеподібні послідовні скорочення) кишечника, а отже, і функцію шлунково-кишкового тракту.

ОСНОВНі поняття теми


Ключові слова:

  1. Здоровий спосіб життя

  2. Фізична активність людини

  3. Здоров’я

  4. Фізична культура

  5. Рухова активність

Актуальність обраної теми було відображено в орієнтуванні студента на здоровий спосіб життя. Завдяки запровадженню у вищому навчальному закладі педагогічної стратегії через реалізацію педагогічних умов, визначення мети, форм із активною взаємодією викладача і студента, методів, змісту освіти буде сприяти вирішенню проблеми здоров’я нації (схема 1).


Схема 1 - Педагогічна стратегія формування здорового способу життя студентів у вищому навчальному закладі.

ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАВДАННЯ

  1. Аналіз шляхів формування здорового способу життя у молодого покоління


Стиль здорового способу життя обумовлюється особистісно- мотиваційними особливостями, можливостями і нахилами молодої людини. Він передбачає активну діяльність по збереженню і укріпленню особистого здоров’я в якій можна виділити слідуючи основні компоненти:

- свідоме, ціле направлене застосування різнобічних форм і засобів фізкультурної активності;

- ціле направлене засвоєння гігієнічних навичок і навичок збереження здоров’я ;

- використання природних факторів в укріпленні здоров’я (загартування) і цивілізоване відношення до природи;

- активна боротьба зі шкідливими звичками і їх повне викорінювання;

- діяльність по пропаганді і впровадженню здорового способу життя в життя кожної людини і суспільства.

Під індивідуальним стилем здорового способу життя необхідно розуміти наявний конкретній людині, спосіб організації життєдіяльності, який враховує індивідуальні інтереси, потреби, можливості і зв’язок їх з навчальною, професійною і побутовою діяльністю. Основною з умов яких слід дотримуватись для збереження і укріплення здоров’я, є правильно організована і достатня по об’єму та інтенсивності рухова активність.

Фізична активність людини - головний і вирішальний фактор збереження і укріплення здоров’я , нічим не замінимий засіб профілактики недуги і сповільнення процесів старіння організму. Руховий режим людини неоднаковий у різному віці. Для школярів і студентів він рекомендований науковцями 8-12 годин на тиждень. Однак загальне в тому, що фізична активність абсолютно необхідна дитині, молоді, дорослій людині, людині похилого віку. Вона повинна бути постійним фактором життя, головним регулятором всіх функцій організму.

Тому, фізична культура не просто одна із складових, але і найголовніший компонент здорового способу життя. Вона представлена у ньому у виді ранкової гігієнічної гімнастики кожного дня, регулярних фізкультурно-оздоровчих занять, систематичних процедур загартування, а також інших видів активності, направлених на збереження і укріплення здоров’я.

Метод вправ – це спосіб виховання молодого покоління через організацію відповідної виховної діяльності на заняттях фізичними вправами, іграми тощо. Особливе місце у системі педагогічних впливів займає приклад – як позитивний, так і негативний. Позитивний приклад батьків, вчителів, викладачів, тренерів, людей які ведуть здоровий спосіб життя і усвідомлюють його цінності, є одним з основних методів виховання. Позитивний приклад стимулює формування у молоді переконань і навичок поведінки, сприяє високій результативності формування здорового способу життя. Негативний приклад людей, чия ціннісна система здійснює свій негативний вплив. На цих прикладах молоде покоління краще усвідомлює переваги здорового способу життя, відбувається формування особистісної ціннісної системи.

2 Здоровий спосіб життя та його критерії (рівень життя, якість та стиль життя). Складові здорового способу життя.


Здоровий спосіб життя – це дії, звички, певні обмеження, пов’язані з оптимальною якістю життя, яка охоплює соціальні, розумові, духовні, фізичні компоненти, та, відповідно, із зниженням ризику розвитку захворювань. Здоровий спосіб життя поєднує усе, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних і побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах і виражає орієнтованість особистості в напрямку формування, збереження і зміцнення як індивідуального, так і суспільного здоров’я.

Здоровий спосіб життя включає наступні основні компоненти:

1. Дотримання правил особистої гігієни (раціональний добовий режим, загартовування організму, догляд за тілом і порожниною рота, використання раціонального одягу і взуття).

2. Раціонально збалансоване харчування.

3. Оптимальний руховий режим (регулярна рухова активність середньої інтенсивності).

4. Відсутність шкідливих звичок.

5. Володіння елементарними методиками самоконтролю. Медичний контроль (профілактичні огляди).

6. Культуру міжособистісного спілкування і поводження в колективі (створення навколо себе і для себе сприятливого психо­логічного клімату).

7. Психофізичну саморегуляцію організму (уміння протистояти стресу).

8. Статеву культуру.

Здоровий спосіб життя має постійно та цілеспрямовано формуватися упродовж життя людини, а не залежати від обставин і життєвих ситуацій. Тільки у цьому випадку він буде важелем первинної профілактики, зміцнення та формування здоров’я, сприятиме удосконаленню резервних можливостей організму, забезпечуватиме успішне виконання соціальних і професійних функцій, незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій.

Питання спроможності вести здоровий спосіб життя – надзвичайно суб’єктивне, тому що воно, перш за все, детерміноване ступенем усвідомлення людиною важливості реальних дій у цьому напрямі. Навіть за відсутності деяких об’єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній дохід тощо), особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров’я. І навпаки, за досить оптимальних умов брак особистих стимулів унеможливлює досягнення мети: бути здоровим.

3 Напрями формування здорового способу життя


Основними напрямами охорони і зміцнення здоров'я учнів є: формування цінності здоров'я і здорового способу життя у діяльності освітньої установи; нормалізація навчального навантаження; розробка та впровадження інноваційних програм, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток; створення адаптивності освітнього середовища для дітей, що мають обмежені можливості здоров'я і проблеми у розвитку; створення системи та механізмів спільної діяльності школи та сім'ї з формування культури здорового способу життя учнів, їх батьків, педагогів.

Тому, запорукою досягнення високих показників ефективності формування здорового способу життя є правильна організація просвітницької діяльності і врахування психолого-педагогічних і фізичних особливостей учнів. Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що у формуванні потреби в здоровому способі життя ефективним є використання засобів фізичної культури і спорту; формування потреби в здоровому способі життя засобами фізичної культури проходить тільки за умови активної участі особистості в фізкультурній діяльності, що викликає позитивні емоційні переживання.

Характеризуючи об’єктивні зв’язки між особистістю учнів, зовнішнім середовищем і умовами навчальної діяльності, потреби пробуджують його інтерес і активність, викликають цілеспрямовані дії щодо їх реалізації. Характерною рисою здорового способу життя є його нерозривний зв’язок з загальною культурою особистості учня.

Він є складовою частиною загальної культури особистості, що стає критерієм оцінки способу її буття, рівня біологічної життєдіяльності і соціальної практики. Будучи базовою цінністю людини, здоровий спосіб життя забезпечує біологічний потенціал життєдіяльності організму, створює передумови для гармонійного розвитку особистості, створює прояви високого рівня соціальної активності і творчого ставлення до професійної діяльності. Формування здорового способу життя здійснюється шляхом надбання і накопичення певних знань та вмінь на навчальних заняттях не тільки з фізичного виховання, а й інших циклів дисциплін. Освіченість дає більш широкий діапазон для розвитку загальнолюдської культури молодої людини.

Теорія розвитку здібностей наголошує на тому, що в процесі розвитку навичок або вирішення проблем люди використовують свої здібності по-різному. Тому необхідно використовувати різноманітні навчальні методи, залучати різні стилі навчання з опорою на сильні сторони характеру учнів. Наголошується, що управління емоціями та здатність розуміти свої почуття, а також почуття інших дуже важливі для розвитку людини, і підлітки можуть навчитися цьому, так само як вони вчаться читати та рахувати. Дуже важливим є використання шкільного середовища для вивчення питань, що виходять за межі традиційних шкільних предметів, оскільки можливості навчання соціальним навичкам за межами школи досить обмежені.

Теорія соціального пізнання та соціальна-когнітивна теорія наголошують на тому, що діти вчаться поведінковим аспектам через формальний процес навчання та через спостереження. З огляду на це важливо поєднувати процеси моделювання, спостереження та соціальну взаємодію. Вчителі, батьки та інші дорослі виступають прикладом (зразком), визначають стандарти поведінки. На основі теорії проблемної поведінки зроблено висновок про те, що поведінка дитини є результатом складних взаємовідносин між суб'єктами та об'єктами.

Теорія ступеневої зміни поведінки описує етапи, коли людина розглядає можливість зміни поведінки: попередніх роздумів (ще немає бажання зміни поведінки), спрямованих роздумів (є намір зміни поведінки), підготовки (є намір до змін у найближчий час), дія (зміна поведінки тривалістю до 6 місяців), підтримка (збереження бажаної поведінки більше 6 місяців і до кількох років) та припинення (бажана поведінка стає постійною практикою). У процесі навчання важливо розуміти етапи, на яких знаходяться учні, що дозволяє формувати ставлення, мотивації та особистий досвід, враховуючи їх очікування.

РЕЙТИНГОВИЙ ПЕРЕЛІК ЕМОЦІЙ, ЯКІ НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ


Емоції впливають на фізичний стан людини нітрохи не менше, ніж інфекції або ліки. Деякі з них здатні підняти на ноги, пробудити бажання жити і рухатися до мети, але інші руйнують тіло і дух, пригнічують, призводять до депресій і неврозів. Наведено 3 найбільш шкідливих і небезпечних почуттів, з якими слід впоратися якомога швидше.

1. Гнів

Гнів не дарма зараховують до 7 смертних гріхів: він підштовхує людей до різких необдуманих вчинків, неправильних суджень, психологічної та фізичної агресії по відношенню до оточуючих. Але й сама людина, яка гнівається не знайде в цьому почутті ніякого полегшення. Більш того, пригнічуючи сильне роздратування, ми завдаємо шкоди здоров’ю, ризикуючи отримати виразку шлунка, інфаркт міокарда чи інсульт.

2. Тривога

Сама по собі тривога не є негативним почуттям. Вона природна, часто підкріплена об’єктивними зовнішніми причинами і спрямована на людей, якими ми дорожимо. Патологічна тривожність є передвісником неврозів і фобій. Вона впливає на серцево-судинну систему, викликаючи скачки артеріального тиску, тахікардію, запаморочення, відчуття ускладнення подиху і інші вегетативні порушення.

3. Туга

Та, світла ностальгія не заподіє нікому шкоди. Знижений настрій має медичний термін – дисфорія. Воно є симптомом захворювань щитовидної залози, серця, шлунка, судин та інших життєво важливих органів. Подбайте про себе: якщо безпричинна туга турбує вас тривалий час, зверніться за консультацією до терапевта.

пЛАН ФОРМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ТА ОЗДОРОВЧО-МАСОВОЇ РОБОТИ У ВУЗІ


Практичне приучення учнів до систематичних занять фізкультурою є вирішальною умовою вироблення у них потреби фізичного удосконалення. Потреба формується через звичку. Адже звичка – це сформована навичка, виконання якої стало необхідністю. Звичка, як відомо, виробляється в результаті багаторазового повторення даної дії, вчинку. У зв’язку з цім потрібно добиватися такого поєднання різних форм занять, при якому вони стають обов’язковими компонентами режиму для кожного учня.

У процесі фізичного виховання існує такий план форми фізкультурно-спортивної та оздоровчо-масової роботи у вузі:

  • зміцнення здоров’я, сприяння правильному фізичному розвитку учнів;

  • оволодіння фізкультурно-спортивними знаннями;

  • формування рухових умінь і навичок;

  • розвиток рухових якостей (сили, спритності тощо);

  • виховання моральних якостей (сміливості, наполегливості, дисциплінованості, колективізму тощо);

  • формування естетичних якостей (статури, культури рухів і т. п.);

  • формування звички до систематичних занять фізкультурою і спортом;

  • формування гігієнічних умінь і навичок.



Висновки


Отже, невід’ємною частиною здорового способу життя є високі моральні та етичні цінності людини. Велику увагу треба приділяти формуванню свідомості особистості. Адже, якщо кожна особистість буде вести здоровий спосіб життя, то тоді все наше суспільство буде здоровим.

Бути здоровим – природне бажання й прагнення людини, її неусвідомлена потреба. Здоров’я – основа всіх наших справ і починань, трудових і творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. Відсутність здоров’я, повна або часткова, забирає у людини багато повсякденних радощів активного життя, праці, кохання, тому в усі часи здоров’я було і залишається основою сутністю людського існування. Ситуація із станом здоров’я населення в Україні погіршується. Однією з причин цього є низький рівень знань переважної більшості людей щодо фундаментальних законів раціонального формування, збереження і зміцнення свого власного здоров’я впродовж усього життя, зневажливе й нерідко безвідповідальне ставлення до цієї єдиної онтологічної цінності, якою природа нагороджує людину разом з життям. Єдиним способом розв’язання проблеми є кардинальна зміна поглядів людини на причини і наслідки нездоров’я, формування основ здорового способу життя. Формування здорового способу життя підлітків – важлива складова молодіжної та соціальної державної політики. У формуванні свідомості та культури здорового способу життя саме підлітків полягає першочергове завдання, оскільки саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, вивчення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень.

список літературних джерел

  1. Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лісіцин Ю. П. Глобальні проблеми охорони здоров'я та шляхи їх вирішення // Зап. філософії - 1979. - № 7. - С. 102-113.

  2. Бальсевич В.К. Фізична підготовка в системі виховання здорового способу життя / В.К. Бальсевич // Теорія і методика фізичної культури. – 1990. - № 1. – С.22-26.

  3. Іванова О. Є. Валеологічні основи фізкультурно-оздоровчої роботи серед студентів у вищих технічних закладах освіти. – Луцьк, 1999. – С. 9–11.

  4. Карпова І. Б., Корчинський В. Л., Зотов О. В. Фізична культура та формування здорового способу життя: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. С. 4-6.

  5. Смирнов І. Н. Здоров'я людини як філософська проблема // Зап. філософії – 1985. – № 7. – С. 83-93.

  6. Вернадський В. І. Кілька слів про ноосферу // Вернадський В. І. Початок і вічність життя. - М.: Рад. Росія, 1989. – С. 166-188.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас