Ім'я файлу: анатомія.docx Розширення: docx Розмір: 26кб. Дата: 16.06.2020 скачати Пов'язані файли: стратегічний менеджмент.docx ПДАФКіС Кафедра анатомії, біомеханіки і спортивної метрології КОНТРОЛЬНА РОБОТА З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ Тема: «Шийний відділ хребетного стовпа» Виконав: студент группи:фкс017-19-2б Євтухов М.В. Перевірив: Дніпро- 2020 План роботы: 1. Будівля, характеристика, форма 2. Можливі рухи. 3. М'язи приводящие в рух у цих зчленуваннях. 4. Кровопостачання м'язів. 5. Іннервація. Шийний відділ хребетного стовпа Шийний відділ хребта-перший відділ хребта людини та хребетних тварин, що підтримує голову. У людини шийний відділ завжди представлений 7 хребцями. Позначають їх латинською літерою C (від лат. collum — «шия»). За будовою їх класифікують на типові (C-III — C-VI) та атипові. До атипових належать атлант (atlas, C-I), епістрофей чи осьовий хребець (axis або epistropheus, C-II) та виступний хребець (vertebra prominens, C-VII) Атлант – перший шийний позвонок- скорочено С1. Цей хребець підтримує череп. Його зовнішній вигляд відрізняється від інших спинних хребців. Атлас Атлант-кільцева кістка, що має два потужних бічних суглоба, які з’єднуються спереду і ззаду за допомогою передньої і задньої дужок. Другий шийний позвонок- С2. Має зубець осьового хребця. З’єднання зубця з «атлантомом» забезпечує функції повороту шиї – дозволяє голові повертатися на зубці. Шийні хребці людини мають невеликі розміри і круглий отвір в кожному із поперечних відростків. Ці отвори утворюють канал для хребтової артерії, яка несе кров до головного мозку. Тіла шийних хребців не високі і їх форма наближається до прямокутної. Довжина остистих відростків збільшується від 2-го до 7-го. Кінці відростків роздвоєні (крім 7-го, у якого він найдовший). У зв'язку з прямоходінням значно змінені 1-й (атлант) та 2-й (епістрофей) хребці. З'єднується з черепом двома суглобами: атланто-потиличним та атланто-елістрофейним. В людини складається з 7 хребців. Два хребці — атлант і епістрофей мають відмінну будову від інших.;Особливості будови всіх інших шийних хребців: Тіло мале, Хребетний отвір трикутної форми, Остистий відросток (крім 7-го хребця) роздвоєний. У 7-го він найдовший і легко промацується на шиї, тому від нього ведуть рахунок інших хребців, Поперечні відростки з отворами (проходить хребетна артерія). Поперечно-остьові м’язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців, перекидаючись через один чи кілька хребців. Ці м’язи потужніші в шийному, поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м’язів найкоротші, розташовані майже горизонтально і прикріплюються до суміжних хребців. Чим поверхневіше розташовані м’язові пучки, тим вони довші і через більше число хребців перекидаються (до 5–6); Ремінний м’яз голови (m. splеnius cаpitis) плоский і довгий, розташований попереду трапецієподібного м’яза. Початок: від нижньої половини каркової зв’язки на рівні IV–VII шийних хребців, остистих відростків VII шийного і І–IV грудних хребців. Прикріплення: пучки цього м’яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки. Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову; при однобічному скороченні м’яз повертає голову в той самий бік. Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія. Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ) Ремінний м’яз шиї (m. splеnius cеrvicis) розташований нижче від ремінного м’яза голови. Початок: від остистих відростків III–VІ грудних хребців. Прикріплення: пучки м’яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до задніх горбків поперечних відростків І–ІІІ шийних хребців. Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта, при однобічному скороченні м’яз повертає шийну частину хребта в той самий бік. Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія. Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ). Клубово-ребровий м’яз (m. iliocostаlis) є бічною частиною м’яза-випрямляча хребта. Початок: від задньої частини клубового гребеня, внутрішньої поверхні поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції. Прикріплення: пучки м’яза прямують догори і прикріплюються до задньої поверхні всіх ребер присередньо від їхніх кутів і до поперечних відростків IV–VII шийних хребців. З урахуванням розташування окремих частин, у клубово-ребровому м’язі виділяють клубово-ребровий м’яз попереку і клубово-ребровий м’яз шиї: – клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis) має вигляд вузької стрічки; початок: від кутів III–VI ребер присередньо від місць прикріплення грудної частини клубоворебрового м’яза попереку; прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців. Функція: клубово-ребровий м’яз разом з іншими частинами м’яза-випрямляча хребта розгинає хребет. При однобічному скороченні м’яз нахиляє хребет у той самий бік, опускає ребра. Нижні пучки м’яза, опускаючи і зміцнюючи ребра, створюють опору для діафрагми. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії. Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C3 –L4 ). Найдовший м’яз (m. longissimus) розташований між клубово-ребровим м’язом і остьовим м’язом. Найдовший м’яз складається з трьох відділів – найдовший м’яз грудної клітки, шиї і голови: – найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thоracis); початок: від спинної поверхні крижової кістки, поперечних відростків поперекових і нижніх грудних хребців; прикріплення: до задньої поверхні IV–XII ребер між їхніми горбками і кутами, а також до верхівок поперечних відростків усіх грудних хребців; – найдовший м’яз шиї (m. longissimus cеrvicis); початок: від верхівок поперечних відростків I–V грудних хребців; – найдовший м’яз голови (m. longissimus cаpitis) розташований присередньо від найдовшого м’яза шиї; початок: від поперечних відростків I–III грудних і III–VII шийних хребців; прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і ремінного м’яза голови. Функція: найдовші м’язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному – нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м’яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – повертає обличчя в той самий бік. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії. Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C2 –L5 ). Остьовий м’яз (m. spinаlis) є присередньою частиною м’яза-випрямляча хребта. Розташований у кістковому жолобі, вздовж остистих відростків грудних та шийних хребців. Цей м’яз також підрозділяється на три частини – остьовий м’яз грудної клітки, шиї і голови: – остьовий м’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis); початок: від остистих відростків I і II поперекових, XI і XII грудних хребців; прикріплення: м’язові пучки прямують догори, прилягаючи до остистих відростків, і прикріплюються до остистих відростків I–VIII грудних хребців; – остьовий м’яз шиї (m. spinаlis cеrvicis); початок: від остистих відростків I–II грудних і VI–VII шийних хребців, а також від нижньої частини каркової зв’язки; прикріплення: до остистих відростків II–IV шийних хребців; – остьовий м’яз голови (m. spinаlis cаpitіs); початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення: до потиличної кістки поблизу зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями. Функція: остьовий м’яз при двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет і голову у той самий бік. Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії. Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (С2 –L 3). шийних хребців; – остьовий м’яз голови (m. spinаlis cаpitіs); початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення: до потиличної кістки поблизу зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями. прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців; Функція м’яза-випрямляча хребта: він є антагоністом передніх м’язів тулуба, що згинають хребет. При скороченні згиначів м’яз-випрямляч хребта, виконуючи уступаючу роботу, запобігає падінню тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин цей м’яз опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет у той самий бік. ЛІТЕРАТУРА «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001. Анатомія кісток та їх з'єднань (остео-артросиндесмологія) [Текст]: навч.-метод. посіб. / С. Т. Чорнокульський, В. О. Єрмольєв. — К. : [б. и.], 2002. Синельников Р. Д.. Учение о костях, соединении костей и мышцах // Атлас анатомии человека. — 7-е изд. — М. : Новая волна, 2009. — Т. 1. — 344 с. — 4000 прим. Обухова Л. А.. Функциональная анатомия мышечной системы // Анатомия человека. — Новосибирск : НГУ, 2012. — 102 с. — 150 прим. Привес М. Г., Лысенков Н. К., Бушкович В. И.. Анатомия человека. — 12-е изд. — СПб. : СПбМАПО, 2006. — 720 с. Анатомический атлас человеческого тела / Под ред. Ф. Кишш, Я. Сентаготаи. – Т. 1: Костная система. Суставная система. Мышечная система. – Будапешт: Изд-во АН Венгрии «Медицина», 1973. – 314 с. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 1992. – 334 с. |