Ім'я файлу: Філософія, семінар 1.2 Синяк В С С-71(2).docx Розширення: docx Розмір: 17кб. Дата: 30.05.2021 скачати Пов'язані файли: Семінар по філософії.docx Виконав Курсант С-71 групи Синяк В.C Сформуйте визначення світогляду і назвіть його основні структурні елементи. Що є підставою для визначення історичних етапів розвитку філософії? Назвіть їх 1.Світогляд – це форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює оточуючу дійсність як світ свого буття, а також визначає своє місце в ньому. Структура світогляду: Узагальнені знання. Вони є основною, інформаційною базою світогляду. Переконання. Це внутрішні соціально-психологічні елементи духовності, завдяки яким сприймаються або ж, навпаки, відкидаються світоглядні знання. Цінності. Це позитивне або негативне ставлення до явищ навколишнього світу, яке ґрунтується на потребах та інтересах людей, культур певного соціуму, їх людина засвоює у процесі життя. Ідеали. Це світоглядна форма цілеспрямованого відображення дійсності, уявний зразок досконалості, норма, до якої слід іти як до кінцевої мети. Вірування. Це форма і спосіб сприйняття соціальної інформації, норм, цінностей та ідеалів суспільного життя. Принципи діяльності. Вони є нормативно-регулятивним компонентом світогляду; визначають свідоме практичне і теоретичне ставлення соціального суб'єкта до об'єкта і до самого себе. Життєві норми. Це зразки, стандарти діяльності, що склалися історично або усталилися як певні правила поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою людей є необхідною умовою підпорядкування особистої діяльності суспільним вимогам. 2. Історія світової філософії надзвичайно різноманітна, суперечлива, часом драматична. Підставою для визначення історичних етапів розвитку філософії є те, що філософська думка, відтворюючи дух історичної епохи, в той же час має власні закони і тенденції розвитку. І все-таки періодизація історії філософії, як правило, збігається з загальною історичною періодизацією. У власно філософії можна виокремити наступні історичні типи: • Антична філософія, сформувалася в VІІ – VІ ст. до н.е. як натурфілософія і є першою в історії спробою раціонального засвоєння навколишнього світу. Специфікою грецької філософії і особливо в початковий період її розвитку, є прагнення зрозуміти суть природи, космосу, світу загалом, тобто – космоцентризм. • Філософія середніх віків. Перший етап (ІІ – ІХ ст.) характеризувався виникненням і розвитком апологетики та патристики. Для другого (Х – ХVІ ст.) – були характерні течії схоластики та містики. • Філософія епохи Відродження. охоплює період від XIV до початку XVII ст. Визначальний зміст Відродження, який вкладали в нього італійські митці – це повернення до античної пластики, цілісного сприймання світу, відродження демократії, філософії тощо. • Філософія Нового часу. Характерними рисами розвитку філософії нового часу були: у гносеології розробка нових методів пізнання – емпіризму (Ф. Бекон, Т. Гобс, Дж. Лок), раціоналізму (Р. Декарт, Б. Спіноза) і сенсуалізму (Д. Юм); у соціальної філософії – просвітництво і французький матеріалізм (Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій, Ж. Ламетрі, П. Гольбах, Д. Дідро, Ф. Вольтер). • Сучасна філософія XIX–XXІ ст. містить такі основні напрямки – раціоналізм й ірраціоналізм, релігійну філософію, антропологію, культурологію, соціальну філософію, постнеокласичну філософію. |