Сьогоднішня презентація

ГІСТОЛОГІЯ
(від грец.
ἱστός — тканина + грец. λόγος — знання, слово,
наука) — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів. Гістологія є важливою галуззю медицини,
хірургії, вкрай істотною для до- і післяопераційного аналізу, а також біології.
Передвісником зародження гістології став барон Альбрехт фон
Галлер (1708—1777) — визначний науковець, літератор та ерудит
XVIII ст. Він вперше висловив припущення про мікроскопічну структуру тканин живого організму, яку визначив як сукупність невидимих «волокон». Ці волокна, за фон Галлером, являють собою фундаментальну основу органів та бувають трьох основних типів: «структурні волокна», що утворюють кровоносні
судини, мембрани яких прирівнюються до поняття сучасної
сполучної тканини, «чутливі волокна», що реагують на подразнення і відповідають м'язовій тканині, та «сприймаючі
волокна», які відповідають нервовій тканині.

Гістологія вивчає морфологію тканин та клітин, з яких вони складаються, з морфологічної
й функціональної точки зору.
Основним інструментом дослідження є мікроскоп, що дозволяє безпосередньо спостерігати досліджувані
тканини.
Основний метод дослідження в гістології — мікроскопічний.

Гістотехнологія — наука, що поєднує технічні засоби вивчення тканин із теоретичними знаннями про них для підготовки мікропрепаратів тканин, їх забарвлення, з метою ідентифікації
порушення структури тканин та визначення бактерій, грибів,
пухлин, ферментів, антигенів для діагностики патології. Наприклад,
проби тканин заморожують, а потім із застосуванням різних методів мікроскопічної техніки розрізають на тоненькі платівки,
зневоднюють, забарвлюють різними сполуками тощо.

підготовка мікропрепаратів для гістологічного дослідження;
проведення спеціальних досліджень на тканинах із метою визначення причин хвороби;
підготовка тканин для патологоанатомічних досліджень із метою визначення наявності
захворювання чи встановлення причин смерті.
консервування мікропрепаратів за допомогою спеціальних барвників;
Завдання гістотехнології

«ЗАПЧАСТИНИ» ДЛЯ ЛЮДИНИ
ВЧЕНИЙ ДЖОН ГEРДОН І ЯПОНСЬКИЙ НАУКОВЕЦЬ
СІНЬЯ ЯМАНАКА ОТРИМАЛИ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА
“ВІДКРИТТЯ МОЖЛИВОСТІ ПЕРЕПРОГРАМУВАННЯ
ЗРІЛИХ КЛІТИН У ПЛЮРИПОТЕНТНІ”.ЗАВДЯКИ
РОБОТАМ НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ 2012 РОКУ У
ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ І ФІЗІОЛОГІЇ ВЖЕ В НЕДАЛЕКОМУ
МАЙБУТНЬОМУ МОЖНА БУДЕ ВИРОЩУВАТИ ТКАНИНИ І
ОРГАНИ ДЛЯ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ