Ім'я файлу: Сечовидільна система. нефрон.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 2747кб.
Дата: 04.04.2022
скачати

ПРЕЗЕНТАЦІЯ на тему «Сечовидільна система. нефрон»

Виконала: студентка 214 групи

Полтавського Базового

Медичного Фахового Коледжу

Сусло Анжела Русланівна

Значення сечовидільної системи:

Значення сечовидільної системи:


Видільна: видалення з організму кінцевих продуктів обміну.

Регуляторна: підтримання сталості внутрішнього середовища ( регулює водно-сольовий баланс, артеріальний тиск, об'єм рідин внутрішнього середовища).

БУДОВА СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

нирка – парний орган

сечовід – парний орган

сечовий міхур

сечівник (сечовивідний канал)

Зовнішня будова нирки

НИРКА – це парний орган, що містяться у черевній порожнині з обох боків хребта на рівні попереку. Права нирка завжди розташовується на 2-3 см нижче лівої, причому ліва нирка своєю верхівкою торкається шлунка і підшлункової залози, права — печінки.

Нирка має близько 10 см у довжину, 6 см у ширину.

Нирка дорослої людини має масу майже 150 г.

Нирка має бобоподібну форму (за своєю формою нагадує насінину боба).

Своїм внутрішнім увігнутим боком обернена до хребта.

З внутрішнього увігнутого боку нирки є заглиблення - ниркові ворота.

У нирку через ниркові ворота входять артерія та нерви.

З нирки через ниркові ворота виходять вена, лімфатичні судини та сечовід.

Внутрішня будова нирки.
Нирки - основний орган виділення, вони виводять з сечею велику частину кінцевих продуктів обміну, головною складовою яких є азот (сечовина, аміак, креатинін та ін.). Процес утворення і виділення сечі з організму називається діурезом, цим же терміном в медицині прийнято позначати кількість сечі, що виділяється організмом за певний інтервал часу. Нирки в організмі виконують різноманітні функції. Вони беруть участь у видаленні з плазми крові кінцевих продуктів метаболізму (сечовини, сечової кислоти та інших сполук), шкідливих для організму. Нирки виводять чужорідні речовини, що надійшли в організм з їжею і у вигляді ліків, а також іони натрію, калію, фосфору, воду, що грає важливу роль в регуляції іонного складу плазми крові, кількості води і в підтримці кислотнощелочного рівноваги, тобто забезпеченні гомеостазу. У нирках виробляються гормоноподобниє речовини: ренін, що у регуляції рівня кров'яного тиску, і еритропоетин, стимулюючий утворення еритроцитів.
СЕЧОВІД – парний орган, що являє собою трубчасту протоку, яка з'єднує ниркову миску зі сечовим міхуром, по якій сеча постійно відтікає від нирок.

Діаметр сечоводу 4-9 мм, довжина 30-35 см.

Ззовні стінка сечоводу вкрита шаром сполучної тканини.

Середній шар утворений м'язовою тканиною, її непосмуговані м'язи забезпечують перистальтичні (хвилеподібні) скорочення стінки.

Внутрішній шар вистелений епітелієм зі слизовими клітинами, наявність слизу запобігає подразненню стінок сечоводу сечею.



СЕЧОВИЙ МІХУР - це порожнистий орган, який слугує для накопичення та виведення сечі.

Сечовий міхур розміщується у передній порожнині малого тазу.

Вміщує більше 0,5 л сечі. Вторинна сеча за рахунок скорочень гладеньких м'язів стінок сечоводів надходить у сечовий міхур безперервно зі швидкістю 50 мл/год.

Зовні сечовий міхур укритий сполучнотканинною оболонкою.

М'язова оболонка міхура побудована з трьох шарів м'язів.

Внутрішня поверхня міхура вистелена багатошаровим епітелієм, який захищає стінки міхура від подразнення сечею.

Міхур має складки, за рахунок яких він розтягується, коли наповниться.

Вихід із сечового міхура оточений круговими м'язами (сфінктером) для відкривання або закривання виходу до сечівника (сечовивідного каналу), що забезпечує періодичне сечовипускання.

СЕЧІВНИК — це трубка, що виводить сечу, яка накопичилася в сечовому міхурі, з організму.

У чоловіків сечівник має довжину 18 см, у жінок 3-4 см.
Нефро́н — структурнофункціональна одиниця нирки. У кожній нирці нараховується близько двох мільйонів нефронів. Нефрон — це епітеліальна структура, яка являє собою систему звивистих і прямих канальців, що сліпо починаються капсулою від судинного клубочка кожного ниркового тільця, та впадає у збірну трубочку.

НЕФРОН


Нефрон утворений нирковим тільцем - капсулою і системою звивистих канальців (два звивисті канальні з петлею між ними). Стінки всіх структур (канальці, дві стінки капсули) нефрона утворені одним шаром епітеліальних клітин.

Ниркове тільце оточене капсулою, у середині якої міститься клубочок капілярів. Капсула має дві стінки, які утворюють щілину – порожнину капсули, саме в цю щілину надходить частина крові, яка має очиститися від рідких шкідливих речовин.

Від щілини бере початок тоненька й довга звивиста трубочка – звивистий каналець першого порядку, стінки якого утворено епітеліальними клітинами з великою кількістю мікроворсинок Каналець із кіркового шару доходить до межі кіркової та мозкової речовини, де звужується, випрямляється і в мозковій речовині утворює петлю нефрону, яка повертається до кіркової речовини.

Тут каналець знову стає звивистим, він називається уже каналець другого порядку. Каналець другого порядку відкривається в певну збирну трубочку (збирна трубочка – це продовження звивистих канальців другого порядку багатьох нефронів, що зростаються).

У кожній нирці загальна довжина всіх канальців становить близько 70-100 км, а їхня поверхня сягає 25 м2 для швидкого очищення крові від непотрібних речовин.

Будова нефрона

Процес очищення крові у нефроні

А — Ниркове тільце

В — Проксимальний каналець

С — Дистальний звивистий каналець

D — Юкстагломерулярний апарат

1. Базальна мембрана

2. Капсула Шумлянського-Боумена — парієтальна пластинка

3. Капсула Шумлянського-Боумена — вісцеральна пластинка

3a. Події (ніжки) подоцита

3b. Подоцит

4. Прострір Шумлянського-Боумена

5a. Мезангій — інтрагломерулярні клітини

5b. Мезангій — Екстрагломерулярні клітини

6. Гранулярні (юкстагломерулярні) клітини

7. Щільна пляма

8. Міоцит (гладенька мускулатура)

9. Приносна артеріола

10. Клубочкові капіляри

11. Виносна артеріола

Залежно від локалізації, особливостей будови та функції розрізняють такі типи нефронів:

Типи нефронів


кіркові — становлять 1 % від загальної кількості нефронів, їх структурні компоненти повністю розташовані в межах кіркової речовини нирки

навколомозкові — складають близько 20 % нефронів. Їх ниркові тільця розташовуються поблизу основи мозкових пірамід. У них довгі петлі Ганле, переважно за рахунок тонкого канальця з довгою висхідною частиною, яка глибоко проникає у мозкову речовину до вершини пірамід. Вони забезпечують гіпертонічне середовище в інтерстиції, яка сприяє концетрації сечі

кіркові проміжні — становлять 80 % нефронів. Ниркові тільця цих нефронів локалізуються у зовнішній частині кіркової речовини. Їх петлі Генле короткі, оскільки тонкий каналець має лише низхідну частину, яка закінчується у зовнішньому шарі мозкової речовини. Кіркові проміжні нефрони активно беруть участь у процесах сечоутворення

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ


скачати

© Усі права захищені
написати до нас