1   2   3
Ім'я файлу: Цимбал П.Д.docx
Розширення: docx
Розмір: 150кб.
Дата: 16.07.2020
скачати
Пов'язані файли:

Мінастерство освіти науки України

Департамент освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації ДПТНЗ

Західно-Дніпровський Центр Професійно-Технічної Освіти

Підсумкова контрольна робота на тему:

«Санітарно-гігієнічні вимоги на свинокомплесах»

Виконав:

Слухач курсів цільового призначення

«Робітник фермерського господарства»

з очно-заочною формою навчання

Цимбал Павло Дмитрович

Керівник роботи:

Кучугура Віктор Степанович

Викладач курсів

2020

Зміст

Вступ

І. Загальні положення

ІІ. Терміни та їх визначення

ІІІ. Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до проектування, будівництва та експлуатації

IV. Ветеринарно-санітарні об’єкти

V. Вимоги до закритого режиму роботи у спеціалізованих свиногосподарствах, малих та середніх сільськогосподарських підприємствах

VI. Ветеринарно-санітарні вимоги до дрібних особистих селянських господарств

VII. Ветеринарно-санітарні вимоги до комплектування господарств, утримання та годівлі тварин

VIII. Профілактичний карантин свиней

ІХ. Компартменталізація свинарських (фермерських) господарств

X. Гігієна праці та правила безпеки для обслуговуючого персоналу

Висновок

Список використаної літератури

І. Загальні положення

1.1. Ці Вимоги розроблені з метою охорони території України від проникнення хвороб тварин з інших територій і карантинних зон, захисту тварин та населення від збудників та хвороб тварин і призначені для особистих селянських господарств та спеціалізованих господарств (ферм і комплексів) різної форми власності, в яких утримують (вирощують) свиней. Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання свиней визначають сукупність господарських, зоотехнічних і ветеринарних заходів, що забезпечують належну санітарну культуру, збереження здоров’я тварин, отримання від них високої продуктивності, охорону навколишнього середовища і поширюються на діючі свинарські підприємства всіх форм власності та підприємства, які проектуються, будуються, реконструюються, а також, на фізичних осіб, які займаються вирощуванням свиней.

1.2. Ці Вимоги розроблені відповідно до законів України «Про ветеринарну медицину», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про охорону навколишнього природного середовища», Державних будівельних норм України, Глав 4.3., 4.4. Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

1.3. Розподіл господарств за кількістю свиней, які одночасно утримуються в особистих селянських чи фермерських господарствах (юридичні особи):

1) дрібне особисте селянське господарство – до 15 голів свиней;

2) мале сільськогосподарське підприємство – до 200 голів свиней;

3) середнє сільськогосподарське підприємство – від 201 до 3000 голів свиней;

4) спеціалізоване свиногосподарство – понад 3000 голів свиней.

ІІ. Терміни та їх визначення

вакцинація – метод індивідуального або масового захисту тварин від інфекційних захворювань шляхом створення або посилення штучного імунітету, спрямований на недопущення виникнення захворювань впродовж всього періоду їх утримання;

ветеринарно-санітарний пропускник (ветсанпропускник) – будівля, призначена для санітарної обробки обслуговуючого персоналу і відвідувачів, дезінфекції транспортних засобів і тари з метою попередження заносу на територію комплексу (ферми) з вирощування свиней, станції штучного осіменіння свиней заразних хвороб тварин і має такі відділення (блоки): санітарне (прохідна з дезкилимками, гардеробна з сушильною шафою, душові установки, пральня);

ветеринарно-санітарні розриви – мінімальна відстань між приміщеннями для утримання свиней або між приміщеннями та іншими спорудами, а також від приміщень для свиней до інших господарств з вирощування тварин і птиці, підприємств із забою тварин і переробки продукції тваринного походження, житлових будинків, автомобільних шляхів та залізниць;

домінуючі (панівні) вітри – напрямок руху повітря що переважає впродовж року;

дрібне господарство – господарство, у якому утримується до 15 голів свиней;

закритий режим роботи господарства – комплекс адміністративно-господарських заходів, спрямованих на недопущення занесення на територію господарства збудників інфекційних хвороб тварин, який передбачає наявність суцільної огорожі території господарства, ветсанпропускника, діючих дезбар’єрів, дезкилимків та особливого режиму роботи персоналу;

знезараження (дезінфекція) – комплекс заходів, спрямованих на видалення або знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на об’єктах навколишнього середовища.

знищення – механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка та розміщення (захоронення) продукції або її залишкових компонентів у спеціально визначених місцях з метою зниження ризиків поширення інфекційних хвороб;

зоосанітарний статус (компартмент) - це ступінь захищеності господарства від збудників інфекційних хвороб, в тому числі спільних для людей і тварин, а також від токсинів біогенного походження, які можуть викликати отруєння у свиней і людей при вживанні в їжу продукції свинарства. Розрізняють чотири компартменти від I - незахищене від загрози господарство, до IV - господарство високого рівня захисту;

ізолятор – приміщення або секція, призначені для утримання хворих або підозрюваних у захворюванні тварин;

карантинне приміщення – приміщення для ізольованого утримання тварин, що надходять чи реалізуються з господарства, з метою контролю стану їх здоров'я і попередження поширення заразних хвороб тварин;

компартменталізація (розподіл свинарських (фермерських) господарств на зони за рівнем захищеності) – процедура визначення державним інспектором ветеринарної медицини стану господарства за рівнем захищеності, з метою відокремлення здорових субпопуляцій тварин в неблагополучній через певну хворобу країні;

корми – продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, у тому числі готові корми та комбікорми, що містять поживні в засвоюваній формі речовини, не мають негативного впливу на здоров’я тварин та якість одержуваної продукції;

літній табір для свиней – спеціально відведена, огороджена територія для літнього утримання тварин на відритому повітрі;

мале сільськогосподарське підприємство – виробничий об'єкт сільськогосподарського призначення для вирощування, зберігання та переробки окремих видів сільськогосподарської продукції, а також для утримання обмеженої кількості сільськогосподарських тварин. Свиноферми, сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, вважаються малими, за наявності поголів’я до 200 голів свиней одночасного утримання;

особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства;

профілактичні перерви – проміжок часу, впродовж якого приміщення вільні від тварин між черговими партіями свиней (за звичай - дві-п’ять діб);

утилізація – доцільне використання відходів або залишків виробництва для отримання корисної продукції, як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

фермерське господарство – є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до Закону України «Про фермерське господарство».

Інші терміни застосовуються у значенні, визначеному в Законі України «Про ветеринарну медицину».

ІІІ. Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до проектування, будівництва та експлуатації

3.1. Проектування будівництва, реконструкції спеціалізованих свиногосподарств (ферм, комплексів) з утримання (вирощування) племінних тварин, товарної репродукції і відгодівлі свиней проводять за проектами, розробленими відповідно до діючих норм, державних стандартів і правил. Фахівці державної служби ветеринарної медицини беруть участь у проведенні експертизи й узгодженні проектів планування будівництва та реконструкції тваринницьких ферм.

3.2. Територію ферми, комплексу відділяють від жилих районів, населених пунктів санітарно-захисною зоною відповідно до Державних будівельних норм України.

Примітка. Відповідальність за недотримання даних розривів покладається на підприємство або фізичну особу, чиїми діями спричинено недотримання розривів.

3.3. Введення тварин на комплекс (ферму) дозволяється після прийняття в експлуатацію об’єкта (реєстрація декларації або отримання сертифіката) й завершення передпускової профілактичної дезінфекції.

3.4. Територія господарської діяльності дрібних особистих селянських та малих сільськогосподарських підприємств планується таким чином, щоб мати окреме місце складування гною, окреме водопостачання та водовідведення.

3.5. Площа земельної ділянки має бути достатньою для забезпечення повного використання, зберігання та переробки органічних решток (гною) або його реалізацію після переробки та знезараження шляхом біотермічного перетворення в компостну суміш.

3.6. Свиногосподарство має забезпечувати закритий режим роботи.

3.7. Навколо приміщень свиногосподарств не рекомендується здійснювати лісові насадження дерев та кущів для зменшення ймовірності заселення їх синантропними та дикими тваринами.



IV. Ветеринарно-санітарні об’єкти

4.1. Дезінфекційний блок або дезбар’єри розташовують на головному в’їзді на територію підприємства і блокують із ветсанпропускником. Дезбар’єр має забезпечувати знезараження транспорту, при використанні наливних дезбар’єрів довжина водного дзеркала має бути не меншою 9 метрів.

4.2. Ветеринарний пункт – складається з амбулаторії та діагностичного відділу. Амбулаторія складається з кімнати фахівців, аптеки, кімнати з холодильною камерою для зберігання біопрепаратів, стерилізаційної, кімнати для розтину та складу для деззасобів.

Ветеринарний пункт розташовують та/або блокують з ветсанпропускником.

4.3. Забійно-санітарний пункт, по можливості, блокують з ветеринарною лабораторією (за наявності) або ветеринарним пунктом і розташовують на лінії огородження підприємства. Він складається із: забійного відділення з приміщеннями для забою свиней, розтину туш, засолу шкур і тимчасового зберігання туш і шкур, утилізаційного відділення, відділення для патолого-анатомічного розтину з утилізаційною камерою та душовою. Покриття стін вказаних відділень мають бути гладенькими, без виступів та забезпечувати зручне їх щоденне миття й знезараження.

Забійно-санітарний пункт розташовують на відстані не менше 50 м від інших приміщень.

В утилізаційному відділенні встановлюють автоклав або піч для спалювання трупів. При утилізації сировини автоклавуванням передбачають дві кімнати: для сировини і знешкодження конфіскатів. У стіні між ними встановлюють автоклав, завантаження якого здійснюють з кімнати для сировини, а вивантаження з кімнати для знешкоджених конфіскатів.

При розташуванні свинарського підприємства в зоні обслуговування заводу з виробництва м’ясо-кісткового борошна забійно-санітарний пункт будують без утилізаційного відділення. В такому разі в забійно-санітарному пункті обладнують лише холодильну камеру для ізоляції (короткочасного (до 3-х діб) зберігання) трупів і конфіскатів від вимушено забитих тварин.

4.4. Забійний майданчик будують з приміщенням для забою тварин та кімнатою для зберігання продуктів забою. Його розташовують у виробничій зоні якнайдалі (не менше 50 м) від свинарників та огороджують суцільним парканом.

4.5. Приміщення для карантину, передбачене для обслуговування одного свинарського комплексу (ферми), розташовують відокремлено від виробничих приміщень ферми чи комплексу, огороджують суцільним або сітчастим парканом заввишки 2 м та обладнують окремий в’їзд (виїзд) з дезбар’єром на дорогу загального користування.

Розміри будівлі для карантину визначають циклограмою надходження та руху поголів’я із розрахунку тривалості карантинування кожної групи свиней в ізольованих секціях впродовж 30 діб, періоду санітарної обробки і дезінфекції та вивільнення приміщень не менше ніж на 4 доби.

В карантиннику передбачають наявність окремих приміщень для зберігання кормів, інвентарю, ветеринарних препаратів, інструментів та дезінфектантів.

4.6. Ветсанпропускник будують на лінії розмежування адміністративно-господарської і виробничої зон.

Розташування та розміри санітарно-побутових приміщень для персоналу свиногосподарства (ферми) проектують відповідно існуючих нормативних вимог. Крім цього, в ветсанпропускнику передбачають приміщення для знезараження, прання і сушки спецодягу та спецвзуття.

На прохідній ветсанпропускника встановлюють цілодобове чергування.

Перед входом у ветсанпропускник, як зі сторони зовнішньої території, так і з боку виробничої зони, встановлюють дезбар’єри (кювети з килимками або тирсою), змочені дезрозчином. Розмір дезбар’єра повинен виключати можливість оминути його відвідувачем.

Ветсанпропускник включає ряд приміщень, обладнаних наскрізними душовими кабінами, що забезпечують необхідну обробку персоналу та відвідувачів. Душові кабіни встановлюють таким чином, щоб всі, хто заходить на територію ферми та виходить з неї, проходили через них.

Ветсанпропускник розділяють на «чисту» та «брудну» зони. В «брудній» зоні санпропускника працівники свиногосподарства (ферми) знімають свій домашній одяг і взуття та залишають їх в гардеробній домашнього одягу (в шафі, закріпленій за кожним працівником), приймають душ та в гардеробній в «чистій» зоні одягають чистий знезаражений спецодяг і взуття. Переміщення одягу між «чистою» і «брудною» зоною заборонено. По закінченню роботи процедуру повторюють в зворотному порядку - знімають спецодяг і взуття, приймають душ і одягають власний одяг.

4.7. Ветеринарні об’єкти обладнують автономною каналізацією для відведення стічних вод.

4.8. Пункт зі штучного осіменіння при великому свинарському підприємстві розташовують на території племінного репродуктора або промислового комплексу. У ньому передбачають приміщення для утримання кнурів та лабораторно-технологічну кімнату.

V. Вимоги до закритого режиму роботи у спеціалізованих свиногосподарствах, малих та середніх сільськогосподарських підприємствах

5.1. Всі спеціалізовані свиногосподарства, малі та середні сільськогосподарські підприємства з вирощування та відгодівлі свиней незалежно від форми власності працюють в закритому режимі роботи.

Вхід на територію спеціалізованих свиногосподарств, малих та середніх сільськогосподарських підприємств стороннім особам, а також в’їзд транспортних засобів, не пов’язаних з обслуговуванням господарства, забороняється.

5.2. При цьому всі відвідувачі реєструються в спеціальному журналі та проходять санітарну обробку. Крім того, відвідувачі (включаючи посадових осіб органів, уповноважених на здійснення державного контролю (нагляду)), щонайменше за останні 2 тижні не повинні відвідувати інші господарства, що належать до компартментів нижчого рівня, контактувати з домашніми та (або) дикими свинями (включаючи відвідування мисливських господарств, брати участь в полюванні на диких свиней), відвідувати епізоотичні вогнища, або брати участь у проведенні протиепізоотичних заходів.

5.3. Територію спеціалізованих свиногосподарств, малих та середніх сільськогосподарських підприємств поділяють на такі зони:

1) виробничу, в якій можуть виділяти репродуктивний і відгодівельний сектори, вигульні майданчики з твердим покриттям, ветеринарно-санітарні об’єкти, які розташовують відповідно до технологічного процесу. Територію виробничої зони по всьому периметру огороджують суцільною огорожею, яка унеможливлює проникнення сторонніх осіб, диких та безпритульних (синантропних) тварин;

2) адміністративно-господарську, яка включає будівлі і споруди адміністративно-господарських служб, об’єкти для інженерно-технічного обслуговування (гараж, технічні склади, механічні майстерні), приміщення для зберігання і приготування кормів. Кормоцех розташовують при в’їзді на територію підприємства. У безпосередній близькості до кормоцеху або в блоці із ним розташовують склад концентрованих кормів, сховища для коренеплодів, силосу та інших кормів.

5.4. Вхід у виробничу зону спеціалізованих свиногосподарств, малих та середніх сільськогосподарських підприємств дозволяється лише через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу працівників, відвідування господарства сторонніми особами, руху та знезараження транспорту, приготування дезрозчинів та заправки дезбар’єрів, прання та знезараження спецодягу.

Всі інші входи у виробничу зону спеціалізованих свиногосподарств, малих та середніх сільськогосподарських підприємств мають бути закриті.

5.5. Виходити в спецодязі, а також виносити його за межі спеціалізованих свиногосподарств, малих та середніх сільськогосподарських підприємств забороняється.

5.6. При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки. Зсередини приміщення біля дверей, при вході в склади комбікормів, кормокухню та інші ветеринарні об’єкти облаштовують дезкилимки, заповнені тирсою або іншим пористим матеріалом, зволоженим дезрозчином.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас