Ім'я файлу: міфи.doc
Розширення: doc
Розмір: 226кб.
Дата: 17.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат спорт для всіх Громов Г.В..docx
реферат.doc

Самостійна робота2

Міфи древньої греції.

Громов Георгій 413з
Виникнення Олімпійських, ігор зв'язано з і найдавнішими ритуалами "присвяти", "відродження до нового життя". Ці ритуали включали уявлення про священний шлюб Сонця і Місяця.



Одним із древніх попередників Олімпійських ігор було, безсумнівно, свято врожаю жителів Пелопоннеського півострова. Побічно про це можна догадатися, наприклад, по термінах їхнього проведення, обов'язковій присутності на них жриць богині родючості Деметри, нагородженні переможців вінком з оливи. Від похоронних змагань в Олімпійських іграх залишилися ті чи інші ритуали жертвоприносин. Характерною рисою релігійних вірувань древніх греків було шанування небіжчиків атлетичними і військовими змаганнями. У "Іліаді", наприклад, розповідається про похоронні ігри, що Ахілл улаштував на честь свого друга Патрокла. Ритуальний характер свят, включаючи змагання, був зв'язаний у древніх греків з віруваннями про те, що варто постійно дякувати олімпійських богів і інших божеств за перемогу в бої, за гарний врожай, за порятунок під час аварії корабля, за гарне одруження, щоб ушанувати пам'ять покійного. У той же час у греків не було строгої релігійної церемонії.

В ідповідно до міфів у долині поблизу Олімпії змагалися прості смертні, герої-напівбоги і навіть самі боги ще 3-4 тисячі років тому. Археологічні розкопки підтвердили, що ігри дійсно існували й у той далекий час. Більш того, у них дозволялося брати участь жінкам. Знайдені малюнки свідчать про те, що ще в 20 столітті до нової ери практикувалися кулачні бої, бої з биками, танці.

Існує декілька послідовних за часом міфів про заснування Олімпійських ігор. Найбільш древній з них називає серед основоположників ігор Зевса. Звідси і назва населеного пункту Олімпія. І згодом ця легенда підкріплювалася тим, що завжди свято в Олімпії проводилося на честь Зевса Олімпійського. Він уперше провів їх, святкуючи перемогу над своїм батьком Кроном. Ця перемога дала Зевсу абсолютну владу на землі і на небі. Тоді в змаганнях взяли участь усе найбільш відомі грецькі божества. Павсаній пише що першими переможцями Олімпійських ігор називають Зевса й Аполлона.

З якихось причин Олімпійські ігри, засновані Зевсом проводилися нерегулярно, а згодом і зовсім припинялися. Ще один міф пов'язує проведення Олімпійських ігор з ідейським Гераклом.

Третя за давністю широко розповсюджена легенда, зв'язує поновлення Олімпійських ігор з ім'ям напівміфічного атлета Пелопса. Павсаній пише: "Із усіх героїв, що знаходяться в Олімпії, елейці вшановують Пелопса настільки більше інших богів, наскільки Зевс для них вище інших богів". Ігри в Олімпії на честь Пелопса, очевидно, проводилися не дуже регулярно. Є відомості про те, що до перших відомих дат було раніше проведено 29 Олімпіад.

Ще одна легенда зв'язує поновлення ігор з одним з подвигів Геракла. Після здійснення одного із своїх подвигів Геракл зібрав весь видобуток, приніс жертви олімпійським богам і заснував Олімпійські ігри, присвятивши їх Зевсу. Учасники, крім іншого, змагалися у стадіодромі (багато авторів називають це змагання ще дромос) - біг на стадій - відстань у 600 стіп, відміряне самим Гераклом. Ігри почали проводитися один раз у 4 роки. Місце було обрано на священній рівнині Альтіс. Геракл обсадив цю площадку оливами на честь богині Афіни Паллади. Ці дерева вважалися священними. Зрізані з них гілки використовувалися для вінків переможцям.

Але і ці ігри ще не стали регулярними. Більш пізня легенда ґрунтується на відомих і міфічних особистостях і оповідає про поновлення Олімпійських ігор одночасно з установленням священного перемир'я між усіма містами-учасниками на час проведення самого шанованого в Древній Греції свята. Правитель Еліди, якого звали Іфіт, звернувся до оракула з питанням: "Коли припиняться війни?". У відповідь оракул нібито сказав: "Віднови Олімпійські ігри". Іфіт уклав договір про поновлення Олімпійських ігор із самою могутньою державою - Спартою і з маленькою державою - Пісою. На її території знаходилася Олімпія. Текст договору, укладеного Іфітом Елідським з Лікургом Спартанським (головним законодавцем Спарти) і Клеосфеном, володарем Піси, став одним з видатних історичних документів усіх часів. Припускають, що договір був укладений у 884 році до н.е. На мідному диску атлета Асклепідеса був висічений текст договору. У ньому встановлювалося: "Олімпія є священним місцем, і той, хто посміє ступити на це місце зі зброєю в руках, буде затаврований як богохульник. Таким же безбожником з'явиться і той, хто, будь це в його владі, не помститься за злодіяння". Тобто з'являлося на час ігор священне перемир'я - екехейрія. Воно могло тривати до 3 місяців. Екехейрія дотримувалася за деякими виключеннями сотні років. Договір установлював правила проведення ігор раз у чотири роки.

Пройшло ще кілька десятків років. Щоб упорядкувати проведення ігор і зберегти прізвища переможців, греки вирішили з 776 року до н.е. записувати їхні прізвища на кам'яних плитах в Олімпії. Крім того з цього року почали вести облік проведених ігор. От чому саме ця дата взята істориками як рік заснування Олімпійських ігор.

За легендами перші Олімпійські ігри проводились кожні 5 рокі ще в стародавні часи легендарного Геракла, як частина релігійного культу. За часів Трої олімпійці змагались з бігу, боротьби, кулачного бою, стрільби з лука, метанні диска, перегонів на колісницях. З часом традиція проведення Олімпійських ігор перервалась і була поновлена десь у проміжку між 728 і 828 роками до н.е царем Еліди Іфітом за сприяння законодавця Спарти Лікурга. Точна дата цієї події невідома, тому за рік відновлення Ігор прийнято вважати 776 рік до н. е.

За розпорядженням Іфіта спортивні змагання на честь Зевса Олімпійського стали проводитись щочотири роки у місті Олімпія (Пелопоннес) у перший повний місяць після літнього сонцестояння — на час їх проведення встановлювалось перемир'я не лише в Еліді, але й в усій Елладі. Тривали Ігри п'ять днів, з яких одна частина була присвячена змаганням, інша — релігійним обрядам з жертвопринесеннями, процесіями і громадськими бенкетами на честь переможців. До 472 року до н. е. всі змагання відбувалися в один день, а пізніше були розподілені на всі дні свята.

Участь в Олімпійських іграх могли брати лише чистокровні греки, а спостерігати за ними — лише чоловіки, не позбавлені громадянських прав, а також жриці богині родючості Деметри (іншим жінкам бути присутніми на іграх заборонялося). Єдиним видом спорту, де могли брати участь жінки, були кінні перегони, оскільки переможцями оголошувались власники коней, а не жокей. Нагородою для чемпіонів служив вінок з дикої оливи. Деякі країни надавали переможцям грошові винагороди, ставили їм статуї, поети складали в їх честь вірші. За часів Риму правила відвідування змагань були змінені для римлян.

У яких видах спорту проводились перші змагання достеменно невідомо, однак, вважається, що це був біг на один стадій (192 метри) і переможцем перших Олімпійських ігор став Кореб з Еліди. Починаючи з 14-ї Олімпіади (724 до н. е.) до переліку змагань додався біг на два стадія, а з 15-ї — "довгий" біг на 7 стадіїв (того, 720 року до н. е., в усіх змаганнях перміг Аканф із Лаконії і за його прикладом всі атлети наступних Олімпіад стали виступати голими). З часом серед змагань з'явились боротьба, п'ятиборство (біг на стадій, метання диска, метання списа, стрибки в довжину і борьба), стрибки, кидання диска, боротьба, кулачний бій, змагання на колісницях.

З часом Олімпійські ігри втратили своє значення, особливо із завоюванням Греції римлянами. Після того, як християнство стало офіційною релігією Римської імперії, вони стали вважатися язичницькими і в 394 році н. е. були заборонені імператором Феодосієм I.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас