Ім'я файлу: укрмова.docx Розширення: docx Розмір: 33кб. Дата: 29.06.2022 скачати Пов'язані файли: вступ екз (1-10)(31,32).docx Module Test.docx Філософія сз6.docx укрмоваекзамен.docx етика 42-51.docx САМОСТІЙНА РОБОТА з навчальної дисципліни «Українська мова в професійній діяльності» студентки І курсу факультету української філології та журналістики ZhR1-B18 групи Волошиної Олександри Змістовий модуль №1 Заналізуйте сучасний стан українського театру, радіо- та телебачення і конкретними прикладами доведіть, чи залишаються вони джерелами збереження української національної мови. На сьогодні, ситуацію з театром, радіомовленням та телебаченням в плані збереження української національної мови не можна назвати плачевною, як це було якихось 5-6 років тому назад. Українські ЗМІ, які старанно виконують умови закону та регламент комунікаційних квот, виступають за відродження української мови, виступаючи проти мови-агресора скорочуючи її мовлення до максимуму. Засоби масової комунікації, театр та кіно, що виконані державною мовою, лише популяризують її, роблять її статус більш престижним серед молоді. Питання мови, що мусується у народі, (і у ЗМІ), викорінює «комплекс меншовартості» в українців, перетворюючи жителів України на громадян незалежної та вільної держави. Приклади та ситуації активного збереження української мови у ЗМІ, театрі, кіно та радіо: Використання питомої української мови, «скрипниківки», під час прайм-тайму на деяких каналах. (Наприклад: використання працівниками служби новин СТБ не «Європа», а «Европа»; не «ефір», а «етер»). Активне висвітлення проблеми мовного питання, закону про мову. Активне фінансування Міністерством культури фільмів та кіно знятих державною мову заради популяризації. Скорочення радіоквот на російську музику та мову в прайм-тайм до 10% ефірного часу. Популяризація українських співаків та їх музики. Визначіть значення засобів масової інформації для стабілізації мовної ситуації в суспільстві. Оскільки ЗМІ грають у економічному, політичному та соціальному житті суспільства істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (діючу) функції, то вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави. Грубо кажучи, ЗМІ це інструмент популяризації та пропаганди в сучасному світі, який регламентує народу до яких дій і модних течій варто вдаватися. Щоб стабілізувати мовне питання та зробити, нарешті, єдину державну мову в Україні, ЗМК треба керуватися правилом: «Українська - це модно». Змоделюйте власне бачення мовної політики в Україні як взірця для інших держав На мою думку, основною проблемою мовної політики в Україні вважається те, майже всі догми прописані «на папері» і рідко мають практичне примінення. Що мовна політика України стала взірцем для інших країн, вона має мати доступно прописані пункти її виконання. Наприклад: Державна мовна політика на сьогодні має зосереджуватися на таких пріоритетних напрямках: 1) внесення на розгляд Верховної Ради України проекту закону України про розвиток і застосування мов в Україні; 2) приведення мовного законодавства і практики його застосування у сувору відповідність з Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України; 3) утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України; 4) створення незалежної нормативної бази підтримки і пільг для україномовних ЗМІ; 5) вироблення дієвих засобів захисту від актів зовнішньої мовно-культурної експансії та публічної дискредитації української мови; 6) поліпшення якості українського на теле- і радіоканалах України; 7) сприяння розвитку мов національних меншин; 8) запобігання дискримінації за мовною ознакою; 9) сприяння підвищенню загальної культури громадян України; 10) створення системи контролю за дотриманням мовного законодавства (10 стаття Конституції України); 11) врегулювання питань, пов'язаних з удосконаленням юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови. Орфоепічні та акцентуаційні огріхи у радіопередачах Доволі довгий час, українське радіомовлення де-факто було не зовсім українським. За регламентом ЗМК, з періоду 2005-2015, українським квотам виділялось біля 70% ефірного часу (наразі 90%). Але так як владні органи закривали очі на мову ефірного часу, диктори на радіо та телебаченні часто спілкувались російською. На сьогодні, правила гри на комунікаційному полі української журналістики стали жорсткішими, норми використання ефірних квот стали більш чіткими та структурованими, тому щоби зберегти роботу та статус дикторам потрібно переходити на державну. При роках спілкування російською, білінгуальні звички дикторів даються взнаки: спікери часто вдаються до калькованих структур мовлення, використовують росіанізми, послуговуються (при незнані перекладу) словами з російської мови. Але, і орфоепічні та акцентуаційні помилки диктори також роблять: це не викриває їх незнання української мови, скоріш за всього це звичка набута з роками при послуговуванні мови-агресора в прайм-тайм. Ось доречні приклади, які помилки найчастіше проскочують у мовлені українських дикторів: Часто-густо у мовленні ведучих трапляються помилки у наголошуванні слів. Такі огріхи свідчать про те, що журналіст не дбає про свою мову, що для нього орфоепічний словник – це швидше "сумне провалля", а не "пишний яр". Акцентуаційні помилки разом із гугнявою, монотонною манерою ведення програми створюють враження, що перед мікрофоном – байдужа та нецікава людина. Причина, як і в попередньому випадку, полягає у незнанні, рідше у небажанні дотримуватися літературних норм. Серед акцентуаційних помилок ведучих найтиповішими є такі: а) наголос в інфінітивних дієсловах: потрібно говорити – "піднесТИ", "розповісТИ", "довесТИ" (кажуть – "підНЕсти", "розпоВІсти", "доВЕсти"); б) наголос у прикметникових суфіксах: потрібно говорити – "багатораЗОвий", "податКОвий" (кажуть – "багатоРАзовий", "поДАтковий"); в) наголос у віддієслівних іменниках: потрібно говорити – "вигНАння", "поДАння", "чиТАння" (кажуть – "вигнанНЯ", "поданНЯ", "ЧИтання"); г) наголос у прислівниках: потрібно говорити – "боСОніж", "віддалеКИ" (кажуть – "босоНІЖ", "відДАлеки"); д) наголос у власних назвах: потрібно говорити – "ДЕбрецен", "БАлатон" (кажуть – "ДебРЕцен", "БалаТОН"). Дослідниця Н. Бабич уважає, що акцентуаційні норми мають еталоном живе народнорозмовне мовлення, тому вони частіше змінюються, відбувається їх уточнення, що (разом із впливом діалектного мовлення та поширеної російськомовної практики) є однією з причин появи типових помилок у наголошуванні слів [1]. Звісно, словники наголосів мають бути настільною книгою ведучого інформаційної програми. 2. Стиль ведення програми – це, по суті, стиль читання матеріалів. Професійний ведучий читає матеріали у розмовній манері, непрофесійний – робить це як сумлінний декламатор у кращому випадку. Але здебільшого ведучі новин залишаються в ефірі сірими, нецікавими людьми. Так відбувається через те, що впродовж тривалого часу (30–45 хвилин звучання програми) більшість з них читають найрізноманітніші повідомлення, користуючись однією тональною й тембральною забарвленістю. Йдеться про суху, сувору, офіційну, позбавлену емоцій тональність. А тим часом текст повідомлення потрібно розбити на синтагми, зробити його партитуру. Так, уже згадувана дослідниця Н. Бабич з цього приводу зазначає: "Перш ніж виголосити чужий текст, треба вчитатися в нього, вслухатися у власний внутрішній голос, яким промовляється написане. Для цього текст потрібно підготувати до виконання, тобто розмітити на ньому логічні та інші наголоси, зміни інтонації, паузи" [1, 200]. Скажімо, ось речення: "Президент України Віктор Ющенко і Президент Польщі Александер Кваснєвський проведуть переговори, на яких розглядатимуться питання впливу світової фінансової кризи на економіки обох країн". Слова "Президент України" вимовляємо з підвищенням тону (так звана мелодія злету), оскільки повідомляється новина – хто саме, про кого йдеться. Слова "Віктор Ющенко" вимовляються менш підвищеним тоном (бо всі знають, що Президентом України є Віктор Ющенко, це не новина). Але це ім'я та прізвище людини, глави держави, і зовсім зі зниженням тону ми не можемо ці слова вимовити. За таким самим принципом вимовляємо й словосполучення "Президент Польщі Александер Кваснєвський". Словосполучення "проведуть переговори, на яких розглядатиметься питання" слід вимовляти зі зниженням тону (так звана мелодія спаду), бо зазначене не має особливого змістового навантаження. Крім того, речення є складнопідрядним, тож перед сполучником "на" потрібно застосувати мелодійну хвилю, яка вказує на інтонаційне поєднання двох слів чи конструкцій ("на яких"), необхідно вимовляти їх "одним подихом". І, зрештою, остання частина речення " впливу світової фінансової кризи на економіки обох країн". Це новина, повідомляється предмет переговорів. Тож цю новину потрібно "розсвітити" голосом. Отже, вимова тут повинна бути певною мірою уповільненою та з підвищенням тону. Таким чином, ми звертаємо увагу слухача на те, про що ж саме говоритимуть глави держав, та допомагаємо йому краще сприйняти суть цього повідомлення. Н. Бабич справедливо зауважує, що інтонаційний малюнок тексту (мовлення загалом) залежить від багатьох мовних і позамовних чинників. За її словами, наприклад, людина млява, слабовольна говоритиме монотонно, без виразних наголосів. І, навпаки, як зауважує дослідниця, упевнена у своїй правоті, енергійна людина володітиме голосом інтонаційно різноманітним, різновисотним [1]. На превеликий жаль, ведучі інформаційних програм Національного радіо фактично не володіють знаннями та вміннями щодо виразності мовлення та структурно-інтонаційної організації тексту. За поданим початком продовжіть розповідь, використовуючи лише односкладні речення (різних типів): Не спалося… Задумаймося! Борітеся - поборете! ПРИКЛАД: Не спалося сьогодні цій дівчині, вона просто не зімкнула очей вночі. Що ж послугувало її неспокійному сну: погода, настрій чи може щось інше? Ні, все куди більш прозаїчніше і описане студентами майже всіх вікових категорій – її сну як завжди заважала надокучлива робота та непосильна праця студента. Розчесав свої заспані та червоні від кави очі, найбільше їй хотілось повісити удавку за настільну лампу і більше ніколи в житті не бачити цю надокучливу купу паперу, документів та іншої, за її словами, «макулатури», що просто «забиває їй баки». Вона уявила себе на місці лідера думок, що править словами і діями людей. Вона кричала: «Задумаймося, шановні, ви що, так часто використовуєте ці «білитристику» в справжньому житті?» На свій спіч, молода студентка отримувала лише схвальні вигуки, вона відчувала, що вона не одна, хто стає жертвою «пустої» та «нецінної» інформації. «Інформація може стати найбільшим скарбом в руках людства, якщо вона використовується на практиці» - студентка відчула приємний релакс по всьому тілі, а її думки стали потихеньку розсіюватись. «Я що, знов заснула?» - подумала дівчина, яка прокинулась за робочим столом. Що ж, в питаннях сесії існує лише одне правило: «Борітеся – поборете! Вам енергетик з таурином допомагає». Змістовий модуль №2 Складіть документи відповідно до вашого фаху: своє резюме; Волошина Олександра Ігорівна (Alexandra I. Voloshyna) Дата народження: 23.05.2001 Місто: Кам’янець-Подільський Моб. телефон: +38 (000) 000 00 E-mail: valkiria2305@gmail.com Ціль: Отримати посаду головного редактора. Освіта: вересень 2018 р. – червень 2022 р., Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Спеціальність: 061 Журналістика. Реклама та зв’язки з громадськістю; бакалавріат. Досвід роботи: Головний редактор, журналіст ЮО «Titanium Office» Професійні навички: — володію комп’ютером; — знання законодавства; — навички ведення договірної роботи; — уміння проводити переговори; уміння креативити в складних ситуаціях; — навички складання різних юридичних документів; — Знання мов: українська — рідна; російська – вільно володію; англійська – середній рівень. Особисті якості: Комунікабельність, креативність. Чесність, відповідальність, уважність до деталей. Дисциплінованість, пунктуальність, комунікабельність. Додаткова інформація: Сімейний стан: неодружена. Водійське посвідчення: так. Власне авто: так. Можливість відряджень: так. Хобі: займаюсь плаванням, малюю. характеристику товариша; Зимін Олександр Ігорович, за період перебування на посаді водія-експедитора, по теперішній час, зарекомендував себе позитивно, як фахівець у своїй. Ділові якості проявив на найвищому рівні, постійно прагне до самовдосконалення. За характером спокійний та врівноважений, жодної скарги від клієнтів певної сфери обслуговування не надходило, тільки позитивні відгуки. В колективі користується повагою та авторитетом. Не мало підготував молодих працівників. У порушенні техніки безпеки помічений не був. Нагороджений відзнаками та почесними грамотами за сумліну працю. прес-реліз про намір провести певний захід; «100 кроків до успіху» Прес-реліз щодо візиту Дня відкритих дверей на факультеті української філології та журналістики в Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка Сучасному абітурієнту, для того, щоб обрати предмети ЗНО, перш за все треба зорієнтуватися при виборі своєї спеціальності, царини, в якої він буде досягати успіху. Щоб зорієнтувати майбутнє покоління на правильний вибір своєї професії, викладачі факультету української філології та журналістики організували День відкритих дверей. 1 – 12 жовтня 2018 року в рамках заохочення та популяризації української філології в Кам’янці-Подільському, було проведено ряд масових заходів, що також слугували задля привернення уваги майбутніх абітурієнтів у навчання української мови і культури. Увесь захід було організовано та проведено завдяки силам викладачів кафедри журналістики та кафедри української мови. Інформаційний захід відвідали не тільки майбутні абітурієнти та зацікавлені школярі, а й представники научної царини в українській мові та літературі, першовідкривачі секретів «державної»: Чужиков Йосафат Вікторович та Любачівська Перцефона Зіновіївна. Слухачами заходу були співробітники відділів міжнародних зв’язків вищих навчальних закладів України та викладачі КПНУ. Інформаційний захід вкладав у собі роботу в групах для обговорення питань щодо визначення ключових напрямів розвитку української мови на теренах університету та регіону, обговорення нового закону про мову та його юрисдикцію, а також проводили дебати на тему «Українська мова — модно?». Увесь цей дискурс супроводжувався приємною атмосферою, смачним чаєм та кавою з тістечками. Учасники заходу активно обговорювали вищезазначені теми, ділились досвідом та обговорювали перспективи розвитку популяризації держаної на території ВНЗ. Щоб дізнатися детальніше про емоції та враження від заходу, ми запитали про це викладачів факультету, що були присутні на ньому: “Ми були приємно вражені кількістю зацікавлених студентів з всієї України. У всьому університеті панувала атмосфера творчості. Ми раді робити все для того, щоб українська молодь не забувала про найважливіший чинник патріотизму та нашого суспільства - мову. ” – якийсь викладач. “Проведений профорієнтаційний захід вражав перспективами факультету. Як на мене, то було цікаво спостерігати за дебатами, проведеними студентами факультету. ” “Чесно кажучи, ми не очікували такий наплив народу, але все пройшло на “Ура!”, дякуючи студентам, що підготували даний захід” Проведений захід надав можливість учасникам обговорити проблемні питання, дізнатися особливості роботи факультету української філології та журналістики. витяг з протоколу колективу Вашої групи. ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 10 засідання ZhR1-B18 групи факультету української філології та журналістики Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка 19.06.2019 м.Кам’янець-Подільський ПРИСУТНІ: Волошина О.І.; Кісілішина Н.А; Степанюк Д.Б.; СЛУХАЛИ: Почапська О.І. про переселення Степанюка Д.Б. до іншого корпусу гуртожитку. ВИСТУПИЛИ: Степанюк Д.Б та Кісілішина Н.А. про причини дискомфорту життя в Гуртожитку №1. УХВАЛИЛИ: переселити Степанюка Д.Б. до іншого корпусу гуртожитку. лист-відповідь
Шановний Юрій Олександрович! Нами була уважно вивчена ваша пропозиція на написання матеріалу про книжкову толоку в Кам’янці-Подільському у наступному номері. На жаль, на думку наших фахівців та редакторів, у наступному номері ця інформація вже стане неактуальною і нецікавою, адже захід вже пройшов, а матеріали були висвітлені нашими конкурентами. Редактор редакції ЮО «Подолянин» Батькова Батька Батьковича тел: 000-000-00-00 Email: 0000@gmail.com |