Ім'я файлу: статистика (копия).docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 23.11.2020

Розвиток статистики як науки

Найперші статистичні дослідження ще не мали наукового підґрунтя, а методологія їх проведення нароблялась емпіричним шляхом виходячи зі ступеня розвинутості суспільства. З розвитком суспільства переписом населення та державних ресур­сів за розпорядженням глави держави стали займатися спеціально призначені для цього посадовці.  З’явилися перші статистичні звіти. Їх були зобов’язані подавати особи, які володіли або виконували розпорядчі функції стосовно зе­мель, корисних копалин, будівель тощо.

Розвиток цивілізованого суспільства приніс із собою не тільки під­вищення загальнонаукового потенціалу, а й усвідомлення необхіднос­ті володіння вичерпною інформацією щодо всіх сфер життя. Це по­тягло за собою необхідність розробки науково обґрунтованої методо­логії збирання й обробки такої інформації. У XVII ст. оформилися два основних статистичних напрямки: державознавство (описова школа) та політична арифметика (математична школа).

Засновником першого напрямку був німецький учений Г. Конринг Він розробив описову систему державного ладу. Другий напрямок формувався в Англії. Його засновником вважа­ється В. Петті, який у 1672 р. опублікував працю «Політична анатомія Ірландії», а в 1690 р. — «Політична арифметика». Аналіз суспільства він здійснив за допомогою кількісних показників і, усвідомивши об­меження можливостей по збиранню первинних даних, за допомогою методу побічних обчислень доповнив первинні дані реконструйовани­ми на їх основі показниками. Саме цей напрямок виявився більш при­датним для потреб індустріального суспільства, яке швидко розвива­лося. Історія виникнення статистичної науки в Україні бере свій початок з часів Київської Русі, а її розвиток тісно пов’язаний із науковими, еконо­мічними та історичними процесами в Російській імперії. Для обліку зе­мель, інвентарю, тварин, робочої сили, прибутків та видатків розробляли­ся різні системи обліку, а відомості заносилися в облікові книги. Історія виникнення та розвитку статистики свідчить про те, що її формування та розвиток були обумовлені практичними потребами управління виробництвом і життям суспільства. Таке становище збе­рігається і сьогодні. Оволодіння статистичною наукою є неодмінною умовою адекватного сприйняття тенденцій розвитку будь-якого сус­пільства, урахування помилок та позитивного досвіду, обрання най­кращої стратегії і тактики подальшого розвитку, прийняття оптималь­них рішень на всіх рівнях.

Термін “статистика” (від лат. слова status-це стан речей) означає к-сний облік масових, насамперед соц. екон. явищ і процесів. Статистику наз. також науку яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними. Статистика у практичній і науковій сферах застосовується у різних значеннях:

1) під статистикою розуміють галузі практичної д-сті, спрямованої на збирання, обробку та аналіз масових соц. екон. явищ і процесів;

2) статистику розглядають як галузь знань, тобто як соц. наукову дисципліну;

3) статистика – це сукупн. Зведених підсумкових цифрових показників, зібраний для кількісної характеристики будь-якої галузі суп. явищ чи окремих питань.

Об’єктом статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища і процеси сусп. життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими сусп. явищами, закономірності їх формування розвитку взаємозв’язку.

Предмет статистики підкреслюється 2-а принциповими його особливостями:

1) статистика вивчає кількісний бік сусп. явищ;

2) статистика вивчає непоодинокі а масові явища.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас