Ім'я файлу: 189260.docx Розширення: docx Розмір: 19кб. Дата: 25.04.2021 скачати Пов'язані файли: Кузнецова Т. «Маленькие хитрости.docx ДИТЯЧА МУЗИЧНА ШКОЛА № 35 П л а н - к о н с п е к т ВІДКРИТОГО УРОКУ з фаху по класу фортепіано з ученицею 3 класу СОЛОМАХОЮ ЄВОЮ Тема: “ Розвиток самостійності музичного мислення учнів молодших класів дитячої музичної школи в процесі роботи над творами великої форми “ Підготувала та провела викладач по класу фортепіано БЄЛОДЄД ГАЛИНА ЄВГЕНІЇВНА м. К И Ї В Мета уроку : активізація творчого відношення здобувача освіти до роботи над твором; пробудити інтерес до музики; навчити слухати та розуміти світ звукових образів та розвивати творчий потенціал юного музиканта. Задачі уроку: Освітня: виявлення поєднаних в одному творі засобів музичної виразності; розвиток навичок образного мислення; усвідомлення цілісності в творах великої форми при наявності багатьох деталей. Виховна : створення на уроці вільної творчої атмосфери для більш повного розкриття творчого потенціалу учениці; пробудження творчого відношення до роботи та досягнення виразності і цільності при виконанні твору; Розвиваюча: самостійне застосування асоціативних зв`язків з музикою; пробудження творчої уяви; розвиток інтелекту : пам'яті, уваги, мислення; розвиток логічного та асоціативного мислення. Методи уроку: словесний, практичний, аналітичний; - метод емоційної драматургії. Реалізовані технології : - смартфон; інтернет; Знаряддя: фортепіано, стільці, смартфон. Форма заняття : урок ПЛАН УРОКУ: Вступне слово : аналіз музичної форми; усвідомлення образно-смислової ролі кожної музичної теми в контексті цілісності твору; Основна частина уроку: організаційний момент; повідомлення теми уроку; -тематичний та ладово-гармонічний аналіз твору; -образно-драматургічний аналіз твору; -розвиток та досягнення цілісності при виконанні твору великої форми. Висновок. Хід уроку. Робота над твором великої форми є невід'ємною частиною фортепіанного виконавського мистецтва. З молодших класів твори великої форми включені в програму дитячої музичної школи .В чому є сутність великої форми в порівнянні з іншими жанровими формами? Це не тільки об`єм твору, а і наявність драматургічного розвитку. Для виконання сонатини потрібна витривалість, емоційна витримка, відчуття форми та духовне піднесення. Великою складністю є швидке та гнучке переключення емоцій в середині кожної будови. Це переборне за допомогою визначення жанрових ознак та втілення їх у різні образи. Викладач: Добрий день, Єво. Сідай, будь ласка та приготуйся до роботи. Давай згадаємо, що таке сонатина. Учениця : Це інструментальний твір, назва якого є зменшена від соната, тобто - маленька соната. В.: А пам`ятаєш будову сонатини, з яких розділів складається перша частина сонатини? У.: Так. Це - експозиція, розробка та реприза. В експозиції проходять всі теми: головна, побічна та заключна. До речі, я придумала слова до головної теми, але не повністю. В.: Цікаво. Слухаю тебе уважно. У.: “ Мы решили танцевать, Не знали как начать. Но вдруг услышали мы звуки Нашей сонатины. Раз-два, капельмейстер в фраке И оркестр звучит: два - три, четыре - раз. И сразу стало слышно….” В.: Молодець, навіть по словам відчувається характер головної теми. До речі, який він є? У.: Головна тема легка, грайлива, танцювальна, але і досить чітка, ніби дійсно за змахом руки капельмейстера почав грати невеличкий оркестр. В.: В якій тональності лунає головна тема? У.: В До мажорі. В.: Добре. А зараз заграй, будь ласка, головну тему в характері. ( учениця грає) В.: Молодець, а зараз спробуй з текстом. ( Учениця грає та наспівує) В.: Дуже добре. А тепер зверни увагу на інтонацію та штрихи в 7 такті, де лігуються по дві четвертні ноти. Треба м'якше грати кінець ліги, як ти знаєш. Це відчувається і по словам тексту, що ти придумал. ( Учениця грає, виправляє інтонаційну похибку). Учениця: Після маленької зв`язки починається побічна тема. Вона носить ласкавий та ніжний характер. В.: Все правильно. На це вказує і композиторський термін dolce, що є ніжно. В якій тональності лунає побічна тема? У.: В Соль мажорі. Там з явився Фа дієз. В.: Заграй, будь ласка побічну тему. (У. грає) В.: І якою темою закінчується експозиція? У.: Далі - заключна тема. Енергійна, життєрадісна. В.: Тепер виконай твір спочатку, кожну тему в своєму характері, якомога виразніше ,щоб усі слухачі відчули характер кожної теми. Не забувай про рівну гру восьмих акомпанементу в лівій руці, вони лунають на другому плані. ( Учениця виконує сонатину спочатку). В. Молодець, досить виразно. А що далі? У.: Далі - розробка. Вона будується на побічній темі. Розробка лірична, наспівна. В першому та другому реченнях композитор підкреслює перші долі. Це створює інтонацію прохання. Суму надає відхилення в мінорний лад. В.: Заграй, будь ласка, розробку, як ти ЇЇ відчуваєш. ( Учениця грає). Наступний розділ називається реприза. Що ти можеш про неї сказати? У.: Реприза повторює експозицію. В.: НЕ тільки. В репризі відбувається співставлення головної та побічної тем. В даній сонатині реприза є кульмінаційним місцем всього твору. Це відображено загальним динамічним наростанням. Заграй, будь ласка, сонатину спочатку до кінця, кожну тему в своєму характері. Штрихи ти виконувала правильно, чітко. Не забувай про інтонування. ( Учениця грає). В,: Молодець. А зараз ми послухаємо як цю “ Сонатину” грає Кристина Михальченко ( в youtube). Дома прослухаєш ще раз, проаналізуєш гру дівчини, а на наступному уроці ми поговоримо про це виконання. До речі, придумай текст і до побічної партії. До побачення. Висновок: засвоєння знань; активність учениці; творчий характер уроку; доброзичлива атмосфера на уроці. Література: А.Шмидт-Шкловська “ Про виховання піаністичних навичок” Б.Милич “Про виховання учня-піаніста” А.Алексєєв “Методика навчання грі на фортепіано” |