Ім'я файлу: Розвиток наук інформаційного-комунікаційного циклу.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 29.01.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 29.01.2022
скачати
Розвиток наук інформаційно-комунікаційного циклу
Розвиток теорії і практики інформаційного менеджменту потребує звертання до проблематики розвитку наук інформаційно-комунікаційного циклу.
Інформатика– одна із галузей наукового знання, яка формує системно-інформаційний підхід до аналізу оточуючого світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби одержання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації, фундаментальна наука про інформаційні процеси у системах різної природи.
Найбільший розвиток у інформатиці одержали такі напрями:
теоретична інформатика (теорія інформації, методи інформаційного моделювання, теорія інформаційних систем, комп’ютерна лінгвістика, теорія систем штучного інтелекту);
технічна інформатика (теорія і методологія створення і використання технічних систем збирання, зберігання, обробки і передачі інформації, орієнтованих на використання засобів ЕОМ і зв’язку);
прикладна інформатика (теорія і методологія створення і використання інформаційних технологій, комплексів і систем у різних сферах соціальної практики).
+Інформатика, як фундаментальна основа процесів інформатизації та інформаційно-комунікаційної діяльності, сформувалась як наука у розвитку таких вітчизняних концепцій (табл.1.)
Вітчизняні концепції інформатики
| Концепція | Об’єкт | Предмет |
| Документалістика | Документальні комунікації | Закономірності функціонування документальних систем |
| Наукова інформатика (О.І.Михайлов, А.І.Чорний, Р.С.Гіляревський) | Наукова комунікація Наукова інформація (структура, властивості) | Закономірності науково-інформаційної діяльності (теорія, історія, методика, організація) |
| Соціальна інформатика (А.В Соколов, А.І.Маркевич, А.Д.Урсул та ін.) | Соціальна комунікація Соціальна інформація | Інформатизація і закономірності інформаційних процесів у соціумі |
| Прикладна (технічна) інформатика (В.М.Глушков, В.С.Міхалевич, А.П.Єршов та ін.) | Технічна комунікація | Закономірності кібернетизації технічних комунікацій у суспільстві, математичного моделювання на ЕОМ процесів обробки і передачі інформації. |
Одночасно відбувалось встановлення зв’язків між інформатикою та іншими дисциплінами, основним предметом дослідження яких є закономірності інформаційно-комунікаційних процесів (бібліотекознавство, бібліографознавство, архівознавство та ін.). Останнім часом конституюється нова наукова дисципліна – “документознавство”, яка розглядається як узагальнююча для дисциплін документально-комунікаційного циклу [34]. Сучасне документознавство дослідники пов’язують з інформаційно-документаційним забезпеченням управління та організацією інформаційного менеджменту в установі [34].
Останніми роками відбувається формування наукового напряму, який одержав назву фундаментальної інформатики, яка розглядається узагальнюючою для дисциплін, що вивчають інформацію в системах різної природи [30]. Цей напрям має комплексний міждисциплінарний характер і об’єднує ряд нових наукових дисциплін, пов’язаних з вивченням багатогранності феномену інформації, а також закономірностей і особливостей його прояву у різних середовищах – технічному, соціальному, біологічному [31].
Розширення предметної галузі інформатики і вихід інформаційної діяльності за межі науково-технічної інформації, забезпечення не тільки науково-технічних комунікацій, а і таких сфер як організаційне управління і прогнозування, потребували інших видів інформації – економічної, статистичної, довідкової, кон’юнктурної та ін., отже викликали необхідність узагальнюючої дисциплінивідносно вже існуючих, які вивчають різні аспекти інформації – “науки про інформацію” або “інформаційної науки” (“information science”1за термінологією, що існує в англомовних країнах). Як зазначали В.Сламеска і Ч.Пірсон: “Термін [інформаційна наука] був прийнятий для позначення міждисциплінарної галузі, яка спочатку виникла у зв’язку з експонентним зростанням текстів наукової інформації. Пізніше прикладна інформаційна наука, яка спочатку здійснювала контроль над інформацією і комунікацією лише в секторі науки, розповсюдила свої заняття інформаційними процесами на інші професійні галузі: управління у діловій і державній сферах, освіту, медицину і охорону здоров’я, законодавство і юриспруденцію, воєнну справу та ін. ... Сьогодні інформаційна наука має риси як суспільної так і технічної дисципліни…”[12].
Підхід до інформаційної науки, предмет дослідження якої “...не пов’язаний ні з комп’ютерними, ні з бібліотечними проблемами”(за Ф.Махлупом і У.Менсфілдом), дає змогу віднести до сфери її досліджень такі напрями:
нові методи обміну інформацією (мережі, телеконференції);
управління доступом до інформації;
моделювання і автоматизація інформаційних систем і мереж;
вивчення характеристик і поведінки користувачів інформаційних систем і служб;
дослідження людського чинника у побудові людино-машинних систем та ін.
“Інформаційна наука” у деяких класифікаціях наук за кордоном включає інформатику, бібліотекознавство, комунікацію тощо. Разом з тим, “...різноманітність функцій кожного з видів комунікаційної діяльності, безперервна зміна цих функцій під впливом швидко змінюваних вимог життя, закономірності розвитку цих видів діяльності, ще не вивчені і не зовсім зрозумілі – все це вкрай ускладнює дослідження системи комунікації у цілому... Але оскільки це – система, й до того ж, функціонуюча, то кожний її елемент (тобто кожен вид діяльності) в той чи інший момент виконує певні функції у взаємодії з усіма іншими елементами” [55, с.401].
+Фундаментальні ідеї інформатики та інформаційний підхід, який нею розвивається, є методологічною основою вивчення можливостей нових інформаційних каналів, які виникли з розвитком комп’ютерних технологій. Інформаційна свобода в епоху інформаційного буму і розвитку нових інформаційних каналів викликає проблеми забруднення сфери комунікацій “інформаційним сміттям” – неперевіреними даними, квазінауковими матеріалами, дезінформацією, а повна свобода подання і розповсюдження інформації в мережі Інтернет викликає проблему інформаційно-психологічної безпеки людини, захисту її психіки від деструктивного інформаційного впливу.