Розробка принципів менеджменту А.Файоля з погляду організаційної поведінки.

Масовець Анна, 318 група

Класична (адміністративна) школа управління

• «Батьком» класичного менеджменту вважається французький підприємець і інженер Анрi Файоль (1841—1925 рр.), який створив першу цілісну класичну школу управління i сформулював її основні принципи i функції. Його перша стаття на цю тему вийшла в 1900р., а книга «Загальне і промислове управління»— в 1916р. В 1918р. А. Файоль очолив створений ним центр адміністративних досліджень. Він доводив, що відкриті ним принципи можна застосовувати як в правлячих колах, в установах, так і в армії, тобто вони носять універсальний характер.

• Файоль ставив під главу кута безпосередньо процес управління, який він розглядав як функцію адміністрування, призначену для надання допомоги адміністративному персоналу в досягненні цілей організації. Ця точка зору викладена, зокрема, в основному працю вченого "Загальне і промислове управління", написаному в 1916 р.
• Концептуальний базис досліджень Файоля виділяє в будь-якому підприємстві два організму: матеріальний і соціальний. Перший включає сама праця, засоби праці і предмети праці в їх сукупності, під другий - відносини людей у процесі праці. Ці відносини і стали власне предметом вивчення Файоля. Їм були зроблені спроби обґрунтувати необхідність і можливість створення особливої науки управління людьми як частини загального вчення про управління підприємством.

Основні принципи адміністративного управління А. Файоля:

• Управляти, як вважав Файоль, — «це означає передбачати, організувати, розпоряджатись, координувати і контролювати».
• Передбачати – враховувати майбутнє і виробляти програму дій.
• Організовувати – будувати подвійний матеріальний і соціальний організм підприємства.
• Розпоряджатись – примушувати персонал відповідно працювати.
• Координувати – зв’язувати, об’єднувати, гармонізувати всі дії та зусилля
• Контролювати – піклуватись про те, що все здійснювалось відповідно встановленим правилам і розпорядженням.
• Послідовниками Файоля можна вважати Л. Г’юліка, Л. Урвіка, Дж. Муні, К. Адамецького, А. Рейлі, Ч. Барнарда та інших учених, які розвинули і конкретизували вчення. Недоліком цієї школи вважається те, що її представники мало уваги приділяли соціальним аспектам управління.

• Керівництво переліченими операціями Файоль ідентифікував як загальне управління, а основну увагу зосереджував на адміністративні операції, суть яких полягає в управлінні персоналом. Він висунув рекомендації про використання санкцій як основного методу управлінського впливу.
• Технічні, комерційні, фінансові та інші операції дослідник розглядав тільки як об'єкт впливу адміністративної функції, що має інтегруючу основу.
• Теорія управління по А. Файолю (у його термінології - адміністрування) є сукупність правил, прийомів, принципів, спрямованих на підвищення ефективності підприємницької діяльності, раціональне використання ресурсів підприємства у всій їх сукупності.

• Збагатили світову науку 14 принципів управління Файоля (тобто фундаментальних, або універсальних, правил). При цьому головний його внесок у теорію управління полягає в тому, що він представив управління як універсальний процес і сформулював принципи ефективного управління. Він, зокрема, стверджував, що вся діяльність підприємства, спрямована на підвищення ефективності, успіх, може бути підрозділена на вищеперелічені шість груп, або сфер.
• У будь-якому підприємництво незалежно від його масштабів, як стверджує Файоль, завжди присутні ці шість сфер (груп) діяльності. Не останнє місце серед них займає шоста група, тобто власне управління. Саме для неї він і сформулював свої принципи і функції.

Принципи управління Файоля полягають у наступному:

• Поділ праці передбачає розширення спеціалізації, що неминуче призводить до підвищення кваліфікації виконавців, а отже, і до зростання обсягів виробництва і якості продукції. Спеціалізація дозволяє скоротити число цілей, на які повинні бути спрямовані увагу і зусилля працівників.
• Під владою і відповідальністю працівника розуміється, що, реалізуючи своє право віддавати накази і розпорядження, надавати та передавати повноваження, він одночасно приймає на себе відповідальність.
• Дисципліна означає слідування угодам, досягнутим між підприємством і найманими працівниками. Дисципліна забезпечується багатьма факторами, в тому числі справедливими санкціями.
• Єдиноначальність припускає, що виконавець, щоб не допускати конфліктів при виконанні розпоряджень, повинен підкорятися тільки одному начальнику.
• Єдність напряму дій має на увазі, щоб люди, зайняті в одних сферах діяльності, підпорядковувалися одним цілям і діяли але єдиним планом.
• Підпорядкування індивідуальних інтересів загальним полягає в тому, що менеджер повинен забезпечити підпорядкування інтересів працівників інтересам підприємства. Превалювання цілей підлеглих нал цілями підприємства неприпустимо.

•  Винагорода персоналу: справедлива оплата за роботу являє собою важливий стимул до праці (хоча Файоль підкреслював, що досконалої системи стимулювання немає).
• Централізація і децентралізація - даний принцип полягає в забезпеченні прийнятної пропорції між централізацією і децентралізацією, здатною змінюватися залежно від конкретних умов. Особливу важливість набуває визначення міри, яка може забезпечити найкращі результати.
• Скалярна ланцюг являє собою ієрархічну залежність, а значить, і підпорядкованість керівників підприємства різних рівнів (зверху вниз). При цьому повинна дотримуватися необхідна прийнятність між кількістю рівнів управління і числом підлеглих одному керівнику.
• Порядок передбачає дотримання як матеріального, так і соціального порядку. Перший з них зводить до мінімуму втрати робочого часу і забезпечує раціональне витрачання матеріалів. Другий - ефективну організацію праці.
• Принцип справедливості повинен супроводжувати відносини між керівниками і співробітниками.
• Стабільність робочого місця персоналу. Успіх будь-якої діяльності обумовлений наявністю стабільних управлінських кадрів. Посередній, але постійно працюючий керівник краще талановитого менеджера, який не дорожить своїм робочим місцем.
• Принцип ініціативи означає, що всім співробітникам організації повинні надаватися можливості для прояву активності, здатності до пошуку, самостійності.
• Корпоративний дух. Гармонійні відносини персоналу організації формують сприятливу корпоративну середу. Файоль писав: "Необхідний справжній талант, щоб координувати зусилля, заохочувати захопленість, використовувати можливості кожного працівника і нагороджувати кожного але його заслугах без примусу можливої заздрості і порушення гармонійних відносин".

Дякую за увагу!