ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
Розрахунок величини сумарного матеріального потоку та його оптимізація
Мета практичного заняття: усвідомити особливості формування матеріального потоку та розробляти практичні заходи щодо оптимізації його величини.
Теоретичні відомості
Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік. Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів і операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах, на виробничих дільницях. Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, з цієї філософської точки зору, всі потоки є матеріальними. Однак у господарській практиці матеріальні потоки сприймають у більш вузькому, але конкретному сенсі – як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють велику роль у суспільному виробництві.
Основними параметрами характеристики потоку є: початкові та кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.
Безперечно, для формування потоку необхідні процеси, пов’язані з транспортуванням, переробкою, складуванням та виконанням інших операцій з сировиною, матеріалами, напівфабрикатами і готовою продукцією, починаючи з первинного джерела сировини до кінцевого споживача.
Матеріальний потік на певному етапі трансформується в матеріальний запас. Об’єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Тому в практиці має місце велика кількість видів складів. Сукупність робіт, виконуваних на різних складах,
приблизно однакова. Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують наступні схожі функції:
тимчасове розміщення і зберігання матеріальних запасів;
перетворення матеріальних потоків;
забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.
На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік називають, як правило, товарообігом. Для усвідомлення сутності та особливостей матеріального потоку проаналізуємо його на приладі складі оптового торгівельного підприємства.
Розглянемо технологічний процес на складі. Товар, який надійшов на склад, вивантажується із транспортного засобу на ділянці розвантаження (див. рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Схема складу оптової торгівлі
Розрізняють вантажі, що надійшли в робочий і неробочий час. Якщо розвантаження відбувається в неробочий час, тобто тоді, коли основний склад закритий, вантаж надходить у приймальну експедицію – приміщення, окреме від основного складу.
Вивантажений у робочий час вантаж спрямовується в основне приміщення складу. При цьому деякі товари, наприклад, цукор у стандартних мішках, відразу переміщують на ділянку зберігання. Інші товари направляються на ділянку приймання, для розпакування і перевірки.
Надалі весь вантаж, що надійшов на склад так чи інакше зосереджується в зоні зберігання основного приміщення складу.
Товар, що відпускається зі складу, може проходити або не проходити операцію комплектування. Через ділянку комплектування складу проходить тільки товар, що упаковується і відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.
Товар зі складу підприємства оптової торгівлі може доставлятися замовнику транспортом даного підприємства. Тоді в приміщенні, окремому від основного складу, необхідно організувати відправну експедицію, що буде накопичувати підготовлений до відвантаження товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершує технологічний процес на складі операція навантаження, яка виконується на автомобільній рампі.
Перелічимо основні логістичні операції, які виконуються з вантажем на окремих ділянках розглянутого складу, та які формують матеріальний потік в логістичній системі.
Ділянка розвантаження (залізнична або автомобільна рампа):
механізоване розвантаження транспортних засобів;
ручне розвантаження транспортних засобів.
Приймальна експедиція (розміщається в окремому приміщенні складу): приймання вантажу, який надійшов в неробочий час, по кількості місць і його короткочасне зберігання до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять із ділянки розвантаження.
Ділянка приймання (розміщається в основному приміщенні складу): приймання товарів по кількості та якості. Вантажі на ділянку приймання можуть надходити з ділянки розвантаження та з приймальної експедиції.
Ділянка зберігання (головна частина основного приміщення складу): укладання вантажу на зберігання і відбірка вантажу з місць зберігання.
Ділянка комплектування (розміщається в основному приміщенні складу): формування вантажних одиниць, що містять асортименти товарів, підібраних відповідно до замовлень покупців.
Відправна експедиція – здійснюється короткочасне зберігання підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їхньої доставки покупцеві.
Ділянка навантаження (автомобільна рампа): здійснюється навантаження транспортних засобів (ручне і механізоване).
На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок або по окремим операціям (наприклад, внутріскладське переміщення вантажів, ручна переробка вантажу на ділянках приймання і комплектації тощо). При цьому підсумовують обсяги робіт по всіх операціях на даній ділянці або в рамках даної операції.
Сумарний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається додаванням матеріальних потоків, що проходять через його окремі ділянки і між ділянками.
Величина сумарного матеріального потоку на складі залежить від того, яким шляхом піде вантаж на складі, будуть або не будуть виконуватися з ним ті або інші операції. У свою чергу, маршрут матеріального потоку визначається значенням факторів, перерахованих у вихідних даних, згідно індивідуального варіанта:
А1 – частка товарів, що надходять на склад у неробочий час і проходять через приймальну експедицію;
А2 – частка товарів, які проходять через ділянку приймання складу;
А3 – частка товарів, які підлягають комплектуванню на складі;
А4 – рівень централізованої доставки, що відображає частку товарів, які потрапляють на дільницю завантаження з відправної експедиції;
А5 – частка доставлених на склад товарів, які не підлягають механізованому вивантаженню із транспортного засобу і потребуючих ручного розвантаження з укладанням на піддони;
А6 – частка товарів, які завантажуються у транспортний засіб при відпуску зі складу ручним способом (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантаження);
А7 – кратність обробки товарів на ділянці зберігання (разів).
Обсяг робіт по окремій операції, розрахований за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), являє собою матеріальний потік по відповідній операції.
Величина сумарного матеріального потоку на складі (МП) визначається додаванням величин матеріальних потоків, згрупованих за ознакою виконуваної логістичної операції.
Далі при розрахунку величини сумарного потоку будемо використовувати поняття «група матеріального потоку», зміст якого варіюється залежно від конкретних ділянок складу або операцій.