Ім'я файлу: 6. Технологічні, механічні, та теплотехнічні розрахунки.docx Розширення: docx Розмір: 96кб. Дата: 20.02.2021 скачати Пов'язані файли: Зелений дім.pdf реферат.docx 1 Технічні характеристики продукції, шляхи підвищення ефективнос 2 Характеристика сировини та джерел її постачання.docx 3 Технологічна схема виробництва.docx 5 Матеріальний баланс виробництва.docx 7 Контроль виробництва.docx 10 Автоматичне регулювання виробництва.docx 11 Економіко – організаційні розрахунки.docx 12 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища.docx Вступ.docx Перелік посилань.docx Реферат.docx Титульний аркуш.docx 6 ТЕХНОЛОГІЧНІ, МЕХАНІЧНІ, ТА ТЕПЛОТЕХНІЧНІ РОЗРАХУНКИ 6.1 Вибір та розрахунок основного технологічного обладнання Остаточної міцності газобетон набуває в процесі запарки під тиском пару в автоклавах. Важливо встановити оптимальний режим запарювання, так як продуктивність заводу визначається продуктивністю автоклавів. Для нашого виробництва використовуватимемо прохідні автоклави німецької фірми Masa-Henke. АП 1,2 - 3,6 × 34. Характеристика автоклавів наведена в таблиці 6.1.
Тепловологісна обробка газобетонних масивів повинна проводитися в автоклавах при максимальному надлишковому тиску пари, який обмежується робочим тиском автоклавів або тиском в мережі пароутворення, але не нижче 0,8 МПа. Рекомендований тиск 1,2 МПа У початковий період обробки слід передбачити видалення повітря з автоклава продуванням парою. У початковий період обробки виробів з ніздрюватого бетону підйом температури середовища в автоклаві до 100 °С повинен здійснюватися із заданою швидкістю. Коливання тиску в автоклаві в період підйому і витримки не повинні перевищувати 0,02 МПа Конденсат, що утворюється повинен безперервно видалятися з автоклава. Тривалість процесів які відбуваються в автоклаві наведена в таблиці 6.2 Таблиця 6.2 Тривалість процесів що відбуваються при запарюванні малих стінових блоків марки D500 в годинах
Розміри масиву після різки – 6,6×2,2×0,6 м. Визначимо об’єм продукції в автоклавах за формулою, м3: де , , – розміри масиву, м; – кількість вагонеток; – кількість масивів на одній вагонетці. Визначимо коефіцієнт заповнення автоклаву: де, робочий об’єм автоклаву, м3. Визначимо кількість автоклавів для забезпечення потужності заводу 200 000 м3 газобетону в рік, штук: де – об’єм продукції в автоклавах, м3; Тр – річний фонд чистої роботи автоклаву, г; Кв – коефіцієнт який враховує втрати при автоклавуванні; τ – тривалість циклу автоклавування, годин. Отже для виробництва потужністю потрібно 3 автоклава АП 1,2 - 3,6 × 34. В якості допоміжного обладнання використовуються вагонетки, які складаються: з основи шириною 2,26 м та довжиною 6,66 м. Вагонетки розмішуються на коліях відстань між якими 1,52 м. максимальне навантаження вагонетки 80 т. Так як виробництво здійснюється за різальною технологією на вагонетку закладаються три масиви у горизонтальному положенні. Схема розміщення масивів у автоклаві показана на малюнку 6.1. Кількість вагонеток для нормальної роботи автоклавів повинна складати 50 штук. Вагонетки зберігаються у накопичувальній камері. Рисунок 6.1 – схема розміщення масивів в автоклаві Обираємо кульовий млин типу МС 3,2х15,0 з продуктивністю 84 т/год у кількості однієї одиниці. Продуктивність цього кульового млина забезпечує виробничу потужність виробництва з врахуванням запасу 15%. Таблиця 6.3 – характеристика кульового млина
6.2 Допоміжне обладнання Допоміжне обладнання складається з шнекового та стрічкового транспортерів, дозаторів, штовхача запарювальних вагонеток. Дані про допоміжне обладнання вказані в таблиці 6.2. Таблиця 6.2 – Перелік допоміжного обладнання та їх характеристика
6.3 Тепловий баланс виробництва Розрахунок теплового балансу проводився у відповідності до ДБН Г.1-8-2000 «Норми розрахунку витрат палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних» [х]. Таблиця 8.1 Вихідні дані для розрахунку теплового балансу виробництва
8.1 Визначення питомої витрати теплоти на технологічні потреби Відтавання та підігрівання піску. Потреба в піску на рік: кг, На зимовий період приймаємо кількість піску – 40 × 106 кг. При вологості піску % кількість замерзлої води в піску: кг. Витрата теплоти на підігрівання піску від мінус 10 °С до плюс 5 °С та відтавання замерзлої води: кДж, сп. = 0,75 кДж/кг °С – теплоємність піску. тис. кДж/1 м3 газобетону. Питома витрата умовного палива на відтавання льоду та підігрівання піску з урахуванням орієнтовного к.к.д. теплового агрегату ( ): кг ум.п./1 м3 газобетону. Підігрівання сировинної суміші при її гашенні. Питому витрату теплоти на підігрівання сировинної суміші при її гашенні визначають виходячи з вологості піску wп., %, і температури підігрівання сировинної суміші. При вологості піску 5 % і температурі підігрівання суміші 40 °С витрата теплоти становить влітку – 112,5×103, взимку – 157,5×103 кДж/1 м3 газобетону або відповідно 45 і 63 кг пари/1 м3 газобетону Середня питома витрата теплоти , тис. кДж/1 м3 газобетону, становить 135х103 кДж/1 м3 газобетону. Питома витрата умовного палива , кг умовного палива / 1 м3 газобетону, становить: , де к.к.д. теплового агрегату умовного приймаємо . Запарювання напівфабрикату в автоклаві Питома витрата теплової енергії на запарювання 1 м3 газобетону: , тис. кДж/1 м3 газобетону, де 3,63– продуктивність автоклава за цикл, м3 газобетону. Нагрівання маси сухої частини цегли від 40 °С до 191°С: , де Gс.ц. = 78408 кг – маса сухої частини газобетону, визначається як: Gс.ц. = 21,6 × 3630, сс.ц. = 0,82 кДж/(кг °С) – теплоємність блоку. тис. кДж. Нагрівання води в напівфабрикаті від 40 °С до 191, °С: , де Gв = 4536 кг – маса води в сирці, визначається як Gв = 0,21 х 21600; св = 4,19 кДж/(кг °С) – теплоємність води. тис. кДж. Нагрівання стінок і кришок автоклава від 65 °С до 191 °С: , де G3авт. = 23000 кг – маса металу стінок і кришок автоклава, кг; сст. = 0,482 кДж / (кг °С) – теплоємність металу стінок і кришок автоклава; Gіз. = 8400 – маса ізоляції стінок і кришок автоклава, кг; сіз. = 0,75 – теплоємність ізоляції, кДж/(кг °С); тис.кДж. Нагрівання вагонеток від 25 °С до 191 °С де Gтр. = 25 х 500 = 12500 кг – маса вагонеток; стр. = 0,482 кДж/(кг °С) – теплоємність металу вагонеток. тис. кДж Втрату теплоти через корпус автоклава в зовнішнє середовище розраховують для стінок і кришок автоклава. Приймаємо втрату 1680 кДж на 1 °С перепаду між температурою в автоклаві і температурою навколишнього середовища (експлуатаційні дані). Втрата теплоти через обшивку автоклава під час нагрівання за 1,5 години , тис. кДж. Втрата теплоти через обшивку автоклава під час запарювання: , тис. кДж. Тепловміст пари, що заповнює вільний об’єм автоклава: , тис. кДж, де, Vавт – вільний об’єм автоклава: м3, Іпари = 2859 кДж/кг; ρп. = 0,462 кг/м3; Іконд. = 578 кДж/кг. , тис. кДж. Тепловміст конденсату: ; тис. кДж. Приймаємо, що кількість видаленого конденсату становить 70%, тоді тепловміст видаленого конденсату Q18авт. Становить: ; тис. кДж. Загальна витрата теплоти складає: тис. кДж. Питома витрата теплоти на запарювання газобетону qавт.: ; тис. кДж/1 м3 газобетону. Питома технологічна витрата теплоти на виробництво автоклавного газобетону складає: взимку: тис. кДж / 1 м3 газобетону влітку: тис. кДж / 1 м3 газобетону. 8.2 Визначення витрати теплоти на загально цехові та загальнозаводські потреби Потреби цеху і заводу в тепловій енергії на опалення та вентиляцію наведено в таблиці 8.1. Питома витрата теплової енергії на технологічні потреби цеху: тис. кДж/1 м3 газобетону. Питома загально цехова витрата теплової енергії в зимовий період: тис. кДж/1 м3 газобетону. Питома витрата теплової енергії на нетехнологічні потреби заводу: тис. кДж/1 м3 газобетону. Питома загальновиробнича заводська витрата теплової енергії в зимовий період: тис. кДж/1 м3 газобетону. Розрахунок виконаний без урахування перепуску пари. Таблиця 8.1- Визначення витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію будівель
Продовження таблиці 8.1
|