| КУРСОВИЙ ПРОЄКТ КПМ. 00.00.00.004. ПЗ Височанський Ярослав Миколайович 2021р. |
ЗМІСТ Вступ
Вихідні дані проектування 6ст.
Визначення числа і розмірів холодильних камер. 7ст.
Вибір будівельних конструкцій та ізолюючих 10ст.
матеріалів
Розрахунок ізоляції 13ст.
Тепловий розрахунок холодильних камер 16ст.
Вибір системи охолодження і типу холодильної
Установки
Розрахунок і підбір основного обладнання 23ст.
Складання і опис схеми холодильної установки 25ст.
Охорона праці 27ст.
Охорона навколишнього середовища 31ст.
Висновок
ВступМ'ясо птиці - всі тканини її організму (м'язи, шкіра, кістки, хрящі, сухожилля, фасції, нерви, кровоносні судини і кров), що людина використовує для харчування. Особливістю м'яса птиці вважають наявність двох видів м'язів, що відрізняються за кольором і якістю. У курей, індиків, цесарок біле м'ясо - грудні м'язи, а в гусей та качок у грудних м'язах є білі й червоні волокна. Біле м'ясо містить більше легкоперетравних повноцінних білків, а червоне - неповноцінних (колаген, еластин). Так, у грудних м'язах курей 92 % повноцінного білка, тому такий продукт дієтичний. Біологічна повноцінність м'яса птиці обумовлена складом його білка, у ньому всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні для засвоєння організмом людини. Харчова цінність м'яса птиці залежить також від кількості жиру і співвідношення жирних кислот. У м'ясі курчат та індиченят у кілька разів менше жиру (410 %), ніж у гусячому (20-50 %) і качиному (18-38 %) м'ясі. Тому його використовують у дієтичному харчуванні. Вміст жиру залежить від вгодованості і віку птиці. Бажано, щоб у м'язовій тканині вміст жиру не перевищував 4 %. Жир м'яса птиці легко плавиться, бо містить багато олеїнової кислоти. Так, у гусячому жирі 90 % олеїнової кислоти, він плавиться за температури 25-34 °С, а жир яловичини, в якому близько 32 % олеїнової і 68 % стеаринової та пальмітинової кислот, розплавлюється за температури 50 °С. Чим нижча точка температури плавлення жиру, тим краще він засвоюється організмом людини. Гусячий жир має лікувальні властивості.У м'ясі птиці багато калію, кальцію, натрію, фосфору, заліза, хлору. Є у м'ясі птиці вітаміни А, Е, РР, групи В. Залежно від виду, породи, кросу, віку, статі, умов утримання і годівлі хімічний склад та поживність м'яса птиці різна (табл. 18, 19).
Специфічний запах і смак м'яса птиці обумовлені відносно високим вмістом у ньому екстрактивних речовин (1,5-2,5 % у сирому м'ясі, при "дозріванні" якого їх кількість збільшується). Ці неорганічні сполуки в процесі варіння м'яса переходять у бульйон, при його вживанні позитивно впливають на секрецію залоз травних органів людини. Смак м'яса залежить також від його фізичних властивостей - ніжності та соковитості. М'язові волокна у м'ясі птиці тонші, сполучної тканини між ними менше, ніж у м'ясі інших тварин. Біле м'ясо ніжніше за червоне.
У м'ясі качок, гусей м'язові волокна товстіші, ніж у м'ясі курей та індиків. Під соковитістю м'яса розуміють здатність м'язової тканини утримувати біологічно зв'язану вологу (м'ясний сік) при кулінарній обробці. Червоне м'ясо соковитіше за біле, а ніжність і соковитість м'яса залежать від виду, віку, статі птиці, а також від умов годівлі та утримання.М'ясо є основною продукцією птиці м'ясного напряму продуктивності - індиків, качок, гусей, м'ясних і м'ясо-яєчних порід курей. Проте найбільш ефективно вирощувати на м'ясо гібридний молодняк, одержаний схрещуванням спеціалізованих поєднаних ліній.
Оцінюють м'ясну продуктивність птиці не тільки за кількістю і якістю м'яса, а також за типом будови тіла, живою масою, швидкістю росту, вгодованістю, оплатою корму, несучістю батьківського стада (материнських ліній), збереженістю молодняка і поголів'я батьківського стада. Тип будови тіла тісно пов'язаний з напрямом продуктивності птиці. Для м'ясної птиці характерні широкий і глибокий тулуб, довга і широка спина, широкі і округлі груди, довгий кіль грудної кістки, добре розвинуті грудні м'язи й м'язи стегна та гомілки. Оцінюють м'ясні форми тіла за допомогою промірів і промацуванням м'язів. Жива маса - основний показник м'ясної продуктивності птиці. Найбільшу живу масу мають індики. Дорослі самці досягають живої маси 16-20 кг і більше, а самки - 6-12 кг. Жива маса дорослих гусей 6-9 кг, качок - 3-5, курей - 2-4, цесарок - 1,5-2,5, перепелів - 0,12-0,30, голубів - 0,5-1,3 кг. Самці, за винятком перепелів, важчі за самок на 20-30 %.
Швидкість росту птиці оцінюють на основі абсолютного і відносного приростів живої маси. Для цього птицю зважують у певні періоди індивідуально або групами. Здебільшого про швидкість росту молодняка судять за живою масою у віці забою. Найінтенсивніше росте молодняк усіх видів птиці в перший місяць життя. Так, жива маса курчат-бройлерів у віці 49-56 діб досягає 1,6-2,2 кг, каченят - 49-55 діб - 2,5-3,2 кг, гусенят - 63-75 діб - 4-4,5 кг, індиченят у віці 90-120 діб - 4-5 кг. Самці ростуть швидше за самок. Відносний приріст курчат, індиченят за перший місяць вирощування становить 150 % до маси у добовому віці, каченят - 180, гусенят - 170 %. Щодо темпів росту, то найшвидше (в абсолютних показниках) збільшується жива маса гусенят, потім індиченят та каченят. У місячному віці гусенята важать на 75 % більше за індиченят, майже у 6 разів перевищують масу курчат, у 3 рази каченят. Птиця з високою швидкістю росту відзначається і високою оплатою корму (кількість продукції на спожиту їх одиницю). Проте економічну оцінку як яєчної, так і м'ясної продуктивності птиці визначають на підставі витрат корму, що становлять 65-70 % Мікроелементи - мідь, марганець, нікель, кобальт, алюміній знаходяться в м'язах в незначній кількості.
Хімічний склад м'яса птиці варіює залежно від виду птиці, породи, віку, вгодованості і інших чинників.
М'ясо птиці характеризується високими смаковими якостями. Це пов'язано як з морфологічними особливостями м'язової тканини, так і з його фізичними властивостями - ніжністю і соковитістю. М'язове волокно тонше і сполучної тканини між ними менше, ніж у інших тварин. Відомо, що сполучна тканина зменшує харчову цінність м'яса, знижує його якість і збільшує жорсткість. На відміну від м'яса худоби внутрішньом'язова сполучна тканина м'яса птиці менш розвинена і не має жирових відкладень. Лише незначна кількість жиру іноді зосереджується між крупними м'язовими пучками.
М'ясо птиці має приємний запах. Це пояснюється утворенням при термічній обробці специфічного співвідношення речовин, що беруть участь в створенні "букета" смаку і аромату. При вивченні процесів ароматоутримання в м'ясі птиці вдалося ідентифікувати понад 180 компонентів, що впливають на його смак і аромат, які є різноманітними кислотами, спиртами, складними ефірами, сірковмісними з'єднаннями, ароматичними речовинами. М'язи у птиці розрізняються за кольором (біле і червоне) і якості. У курей, індичок і цесарок біле м'ясо - це в основному грудні м'язи, червоне - решта м'язів. У гусок і качок в грудних м'язах є білі і червоні волокна. Відмінності в кольорі м'язів обумовлені наявністю в них білка міоглобіну, який і додає червоний колір м'язовим волокнам. У білих м'язах міститься дещо більше повноцінного білка, менше жиру, холестерину, фосфатидів. Біле м'ясо ніжніше, ніж червоне, що пояснюється тонкою структурою м'язових волокон і меншим вмістом сполучної тканини. Наприклад, діаметр м'язових волокон грудних м'язів бройлерів на 6-8 мікрон менший, ніж ножних. Проте червоне м'ясо соковитіше в порівнянні з білим.
Птиця різних видів відрізняється швидкістю росту, м'ясною продуктивністю, якістю м'яса. Швидше за інших (у абсолютних показниках) відбувається збільшення живої маси у гусят, потім у індичат і качат. У місячному віці гусята важать на 75 % більше, ніж індичата, майже в 6 разів більше, ніж курчата, і в 3 рази більше, ніж качата. Середньодобовий приріст живої маси залежно від породи, умов вирощування і годівлі у гусят досягає 80-60 г, у качат 50-30, у бройлерів - 33-28, у індичат - 25-20, у цесарок - 15-12 г
Вихідні дані проектування
1.1. Визначення параметрів зовнішнього повітря
Параметри зовнішнього повітря визначаються з таблиці в додатку. При водяному охолодженні необхідно знати температуру мокрого термометра. Її визначають із діаграми і-d для вологого повітря наступним чином:
Знайти точку складу зовнішнього повітря. Вона лежить на перехресті лінії tн = tconst зовнішнього повітря з кривою, що відповідає відносній вологості зовнішнього повітря.
3 точки А (рис. 1) по лінії і=соnst перейти на граничну криву φ=1, це і є точка В мокрого термометру, tм.т. її температуру можна прочитати на осі ординат, переходячи на вісь по лінії t=соnst, точка tм.т..
При охолодженні конденсаторів зворотною водою температура води, що надходить у конденсатор, буде вище температури повітря по мокрому термометру на 3-4 0С, а при охолодженні водопровідною водою - на 6-8 0С нижче температури зовнішнього повітря (рис. 1).
Рис. 1. d–і – діаграма вологого повітря
Продукт- пиця
Температура повітря:
/ 
Температура в камері зберігання:
= 
= 
Температура в камері термічної обробки:
= -
Вологовміст повітря: 95% - 100%
Термічна обробка: 20год
Ємність камера зберіганя: 100 т
Ємність камери термічної обробки: 20 т
Визначення числа і розмірів холодильних камер.Планування холодильника
Будівельна площа камери зберігання F c визначається за формулою:
. де Мк - місткість камери, т;
Vq - норма навантаження на 1 м3 об'єму камери, т/м3 ;
h - вантажна висота штабелю, м; βF – коефіцієнт
βF-коефіціент використання площі камери.
Fpc=
2Будівельна площа камер термічної обробки F Т визначається за формулою:
. де τ - час холодильної обробки, год. ([2] с. 7-8);
qF - норма завантаження на 1 м2 будівельної площі камери, т/м2
FpT
м2Приймаємо стандартну сітку колон 6 х 12 м (або 6 x 6 м)
Число будівельних прямокутників пр, визначається за формулою:
npс
nd=4бКВnрт
nd=1бКВде f - будівельна площа прямокутника, м2:
f = 6 •12 = 72 м2 (f = 6 • 6 = 36 м2)
Приймається дійсне число прямокутників np та визначається дійсна площа Fд: Fд = nд • f ; м2 д
де f - будівельна площа прямокутника, м2:
f = 6 •12 = 72 м2 (f = 6 • 6 = 36 м2)
Приймається дійсне число прямокутників np та визначається дійсна площа Fд: Fд = nд • f ; м2 nдс=2
nдт=1
FД=nд×f
FДС=3×36=108м2
FДТ=1×36=36м2
Дійсна місткість камер М к:
МДкс=
ТМДкт=
Будівельна площа експедиції F cек визначається за формулою:
де М д - добова видача вантажу, т/добу;
0,35 - норма навантаження на 1 м2 будівельної площі.
Fpекс=
м2Будівельна площа камер холодильника ΣF хол визначається за формулою:
м, де ΣFРз - будівельна площа камер зберігання вантажів м2;
ΣFРТ - будівельна площа камер термічної обробки, м2.
∑Fpхол=97,4+43,8=141,2м2
Допоміжна площа холодильника FРдоп визначається за формулою:
FРдоп = (0,2÷0,4) ΣFРхол ; м2
Fpдоп=0,4×141,2=56,48м2
Будівельна площа машинного відділення FРмаш визначається за формулою:
FРмаш = (0,1÷0,2) ΣFРхол ; м2
Fpмаш=0,2×141,2=28,24м2
Будівельна площа службового приміщення FРсл визначається за формулою:
FРсл = (0,1÷0,2) ΣFРхол ; м2
Fpсл=0,2×141,2=28,24м2
Приймається дійсна площа усіх приміщень (кратна площі будівельного прямокутника).
Fд,екс=1×36=36м2
Fд,доп=2×36=72м2
Fд,маш=1×36=36м2
Fд,сл=1×36=36м2
2.10. Дійсна будівельна площа холодильника в контурі ізоляції Fдк.із визначається за формулою:
Fк.із = ΣFзбр + ΣF екс + ΣFдоп ; м2
Fк.із = 141,2+26,3+56,48 = 223,98 м2
Дійсна загальна площа холодильника F д визначається за формулою:
Fд = Fк.із + Fмаш + Fсл ; м2.
Fд=223,98+28,24+28,24=280,46 м2
Усі дані заношу до таблиці 2.1| Назва камер |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |  |
| Мд, т/доб | tдоб, год | Мк, т | qv, т/м3 | qf, т/м2 | βF | h, м | f, м2 | Fр, м2 | np | nд | FД, м2 | МДК, т | |
| Камера заморожування продуктів | 20 | 20 | | | 0.38 | | | 36 | 43,8 | 1,2 | 1 | 36 | 33,3 |
| Камера охолодження продуктів | | | | | | | | | | | | | |
| Камера зберігання охолоджених продуктів | | | | | | | | | | | | | |
| Камера зберігання заморожених продуктів | | | 100 | 0,38 | | 0,75 | 3,6 | 36 | 97,4 | 2,7 | 3 | 108 | 111,1 |
| Камери зберігання (універсальні) | | | | | | | | | | | | | |
| Експедиція | | | | | | | | | 26,3 | 0,7305 | 1 | 36 | |
| Допоміжні приміщення | | | | | | | | | 56,48 | 1,5 | 2 | 72 | |
| Машинне відділення | | | | | | | | | 28,24 | 0,7 | 1 | 36 | |
| Службові приміщення | | | | | | | | | 28,24 | 0,7 | 1 | 36 | |
| Площа холодильника в контурі ізоляції | | | | | | | | | 223,98 | 6,2 | 7 | 252 | |
| Загальна площа холодильника | | | | | | | | | 141,2 | 3,9 | 9 | 324 | |
3. Вибір будівельних конструкцій та ізолюючих матеріалів.
Зовнішні стіни, внутрішні стіни і перегородки в моєму холодильнику будуються із залізобетону. В якості теплоізолючого матеріалу я використовую пінопласт ПСБ-С
Конструкції ізольованих огороджень
1 2 3 4