![]() | 1 2 3 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра обліку та аналізу РОЗРАХУНКОВА РОБОТА з дисципліни «Звітність підприємств» Варіант 3 Виконав(ла): студент групи ___________ ________________________ Перевірив(ла)____________ ________________________ Львів 2020
ВСТУП Звітні показники є важливим джерелом інформації про хід виконання планів соціально-економічного розвитку підприємств, бізнес-планів інших формувань, які створюються в галузях у результаті реформування власності. На основі цих показників виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтовуються заходи, що дозволяють у майбутньому уникнути недоліків, які мали місце в минулих звітних періодах. Важливе значення має звітність підприємств для наукових досліджень у галузі економіки. Будь-які узагальнення результатів господарської діяльності підприємств з метою виявлення характерних тенденцій їх розвитку проводяться на основі обробки матеріалів звітності. . Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, виробляються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. Звітність – це завершальна стадія й елемент методу бухгалтерського обліку; система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07. 1999 р. № 996-XIV, усі юридичні особи, створені відповідно до чинного законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності. Для прийняття правильних управлінських рішень вимогам i нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Для одержання інформації про результати діяльності підприємства дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Отже роль звітності бухгалтерської, податкової та статистичної надзвичайно важлива. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Порядок складання і подання Балансу (Звіту про фінансовий стан) Для управління діяльністю підприємства та прийняття відповідних рішень необхідна інформація про наявність господарських ресурсів, їх склад, розміщення, а також джерела їх утворення і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену та згруповану в певному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс є засобом економічного групування й узагальненого відображення в грошовій оцінці наявності господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Як правило, баланс складають на 1-ше число місяця. З економічної точки зору баланс – це система взаємопов’язаних показників, які характеризують з одного боку активи, те чим володіє чи розпоряджається підприємство (ресурси), а з іншого боку – те, що характеризує правовий аспект цього майна (пасиви), до яких відносяться зобов’язання і капітал. Баланс відображає фінансове становище підприємства на звітну дату, тому в міжнародній практиці його називають звітом про фінансовий стан підприємства. За формою, Баланс (Звіт про фінансовий стан) має вигляд таблиці, у лівій стороні якої зафіксована інформація про активи, а в правій – інформація про пасиви, тобто про власний капітал, зобов’язання і забезпечення. Мета складання Балансу надати інформацію користувачам повну, правдиву та неупереджену інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень. Головною властивістю Балансу є рівність підсумків активу та пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу, що ґрунтується на подвійному запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Актив містить три розділи: І. Необоротні активи. ІI. Оборотні активи. ІІІ. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття. Пасив має чотири обов’язкові розділи й один — додатковий: І. Власний капітал. ІІ. Довгострокові зобов’язання і забезпечення. ІІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення. ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття. V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду (додатковий рядок Балансу). Структурною одиницею кожного розділу балансу є стаття, яка є неподільним показником в Балансі і характеризує окремий вид або групу активів (активна стаття) або вид зобов’язань чи капіталу (пасивна стаття). Стаття – елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановлених НП(С)БО 1, тобто визначенню активів, зобов’язань і власного капіталу. Деякі статті Балансу складаються з декількох рядків, у кожному з яких міститься детальна інформація про складові статті. Балансові статті об’єднуються в розділи, що дає можливість загального огляду Балансу і дуже зручно при проведенні аналізу інформації. В основі об’єднання балансових статей в розділи покладено принцип їх ліквідності (за активами) та економічна класифікація (за пасивами). Інформаційним забезпеченням складання Балансу є Головна Книга за журнальною формою обліку або оборотна відомість за синтетичними рахунками при інших формах обліку, а також дані синтетичних (бухгалтерських) рахунків. Перш ніж приступити до заповнення звітної форми Баланс, необхідно ретельно перевірити та пересвідчитися в правильності сум, відображених на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку, їх повній відповідності аналітичному обліку та відображенню на них господарських операцій, обраних у відповідності до облікової політики підприємства. Необхідно пересвідчитися також у рівності підсумків оборотів за місяцями звітного періоду і рівністю підсумків по залишках, що відображені за дебетом і кредитом рахунків синтетичного обліку по Головній книзі або в Оборотному балансі. Звітним періодом для складання Балансу (Звіту про фінансовий стан) є квартал та календарний рік. Проміжна звітність (квартальна) складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс (Звіт про фінансовий стан) складається у такі строки: – за 1 квартал, тобто станом на 31 березня; – за перше півріччя, тобто станом на 30 червня; – за 9 місяців, тобто станом на 30 вересня; – за рік, тобто станом на 31 грудня. У разі якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, строк подання фінзвітності переносять на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419). Керуючись зазначеним у шапці форми, показники Балансу щодо активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства слід наводити в тисячах гривень без десяткових знаків При складанні Балансу показники фінансової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звіту підприємства – юридичної особи. Призначення Балансу як форми фінансової звітності в управлінні підприємством полягає в: 1) оцінці фінансового стану підприємства: структури активів, власного капіталу, зобов’язань, його здатності відповідати за своїми зобов’язаннями (платоспроможність); 2) визначенні можливості створення грошових потоків у майбутньому; 3) визначенні потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку; 4) оцінці здатності підприємства щодо виконання своїх обов'язків перед кредиторами (кредитоспроможності); 5) оцінці автономності та ліквідності підприємства. Баланс також дозволяє визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність оборотних активів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Для складання Балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства використовують дані, що узагальнені на рахунках класів 1-6 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій. При цьому використовується взаємопов’язаність між Планом рахунків бухгалтерського обліку та структурою «Балансу» (Звіту про фінансовий стан). За своїми класифікаційними ознаками розрізняють основні види балансів: початковий (сальдовий, вступний), розподільчий, ліквідаційний, санаційний, оборотно-сальдовий, окремий і Баланс (Звіт про фінансовий стан) (іноді зустрічаються словосполучення – бухгалтерський баланс, баланс підприємства) як складова фінансової звітності підприємства. Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі — Порядок № 419), Баланс у комплекті з іншими формами звітності подають: • органам, до сфери управління яких належать підприємства; • трудовим колективам на їх вимогу; • власникам (засновникам) відповідно до установчих документів; • іншим органам і користувачам, зокрема, органам державної статистики, податковим органам (пп. 16.1.5 ПКУ). До податкових органів фінансову звітність подають у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (разом із квартальною чи річною декларацією) (п. 46.2 ПКУ). В Україні Баланс підприємства складають за методом нетто: валюта Балансу підраховується за виключенням сум за регулюючими статтями (в активі це знос необоротних активів, резерв сумнівних боргів; в пасиві – вилучений та неоплачений капітал). Суми за регулюючими рахунками наводяться в Балансі у дужках і при підрахуванні підсумків віднімаються. Баланс виступає базою фінансового аналізу підприємства. Фінансовий аналіз розкриває зміст основних фінансових показників і їх зв'язку з виробничими показниками (реалізація, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних активів та ін.). Отже, Баланс – це прийом надання економічної інформації, який досить широко використовується в економічній роботі. Це зручний наглядний прийом, який дає можливість охарактеризувати явище, що вивчається, з різних сторін в економічних дослідженнях. РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА Таблиця 1 Журнал господарських операцій за звітний період
Продовження табл. 1
Продовження табл. 1
Продовження табл. 1
Продовження табл. 1
Закінчення табл. 1
Таблиця 2 1 2 3 |