Розділ визначення функції витрат підприємства

РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
Першим етапом виконання контрольної роботи є розподіл витрат діяльності підприємства на постійні і змінні та визначення функції витрат спеціальними методами: аналізу рахунків, вищої-нижчої точки, найменших квадратів. Після розрахунків студент повинен порівняти результати та зробити висновки щодо точності та доцільності використання методів.
2.1. Метод аналізу рахунків
Метод аналізу рахунків – це метод визначення функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо обсягу виробництва на етапі аналітичного обліку.
На основі вихідних даних відповідно до свого варіанту студенту необхідно:
− розподілити статті витрат аналізованого підприємства на постійні та змінні методом аналізу рахунків;
− розрахувати змінні витрати на одиницю продукції і загальну суму постійних витрат;
− визначити функцію витрат підприємства.
При розподіленні витрат враховувати:
- 20% витрат на заробітну плату складаються з витрат на відрядну заробітну плату;
- половина витрат на утримання і експлуатацію обладнання складаються з амортизації обладнання, що нараховується виробничим методом;
- 10% від інших загальновиробничих витрат вважати змінними;
- за кожну реалізовану одиницю менеджери зі збуту отримують 10 грн.
Визначення функції витрат здійснюється для всього обсягу виготовленої продукції. Результати розрахунків та визначення функції витрат ТОВ
«Екосоюз» наведено у таблиці 2.

Таблиця 2
Розподіл витрат на постійні та змінні та визначення функції витрат методом аналізу рахунків для умовного прикладу ТОВ «Екосоюз», грн
Стаття витрат (рахунок)
Загальні витрати
Постійні витрати
Змінні витрати
Змінні втрати на одиницю продукції
1 2
3 4
5 1. Матеріали і комплектуючі
545000
—
545000 1090 2. Заробітна плата робітників і відрахування на соціальні заходи
(відрядна заробітна плата основного виробничого персоналу, заробітна плата допоміжного виробничого персоналу та керівників виробництва)
125000 100000 25 000 50 3. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання
(амортизація виробничого обладнання, витрати на поточний ремонт
і переналадку обладнання)
20000 10 000 10 000 20 4.
Інші загальновиробничі витрати (оренда виробничого цеху, витрати на комунальні послуги)
50 000 45 000 5 000 10 5. Адміністративні витрати
35 000 35 000
—
—
6. Витрати на збут
75 000 70 000 5000 10
Разом:
850 000 260 000 590 000 1180
Для заповнення стовп. 2 використовуються вихідні дані за варіантами.
Заповнення стовп. 3 і 4 здійснюється на підставі даних рахунків аналітичного обліку. Витрати на матеріали і комплектуючі вважаються повністю змінними
– сума витрат повністю переноситься в стовп. 4. Оскільки 20% заробітної плати приходиться на відрядну, то витрати на заробітну плату розподіляються

відповідно у пропорції: 20% - змінні витрати, 80% - постійні витрати. Оскільки половина витрат на утримання і експлуатацію обладнання складається з амортизації обладнання, що нараховується прямолінійним методом
(однаковими сумами у кожному періоді), то 50% цих витрат вважаються постійними. Як вказано раніше, 10 % інших загальновиробничих витрат визнаються змінними. Адміністративні витрати (заробітна плата адміністрації, оренда офісу та ін.) визнаються повністю постійними. Змінну частину витрат на збут необхідно визначити на весь обсяг виробленої продукції
(500 од. × 10 грн/од. = 5000 грн).
Змінні витрати на одиницю (стовп. 5) визначаються шляхом ділення змінних витрат відповідного рахунку на обсяг виробленої за звітний період продукції.
Функція витрат визначається за формулою:
Y = ПВ + ЗВ
од
× X (1) де Y – загальна сума витрат підприємства, грн;
ПВ – постійні витрати, грн;
ЗВ
од
- змінні витрати на одиницю виробленою продукції, грн/од.;
X – обсяг виробленої продукції, од.
За даними останньої строки таблиці 2 визначаємо функцію витрат для умовного прикладу ТОВ «Екосоюз», яка дорівнює:
Y = 260 000 + 1180×Х
Побудувати графіки залежності змінних та постійних витрат від
обсягу виробництва за допомогою Excell:
Графік 1. Змінні витрати (загальні)
Графік 2. Змінні витрати на одиницю виготовленої і реалізованої
продукції
Графік 3. Постійні витрати (загальні)

Графік 4. Постійні витрати на одиницю виготовленої і реалізованої
продукції
Графік 5. Загальні витрати на виробництво та реалізацію продукції
Графік 6. Загальні витрати на одиницю виготовленої і реалізованої
продукції
2.2. Метод вищої-нижчої точки
За останні 12 місяців працівники підприємства зібрали такі облікові дані щодо витрат та обсягів діяльності (табл. 3).
Таблиця 3
Облікові дані щодо рівня витрат та обсягів виробництва ТОВ «Екосоюз»
Місяць
Х, од.
Y, грн
1 580 996 000 2
630 1 065 000 3
650 1 090 000 4
470 850 000 5
520 915 500 6
500 850 000 7
450 845 000 8
425 806 500 9
380 736 000 10 350 695 000 11 405 782 000 12 510 912 000
На основі наведених статистичних даних визначити функцію витрат підприємства методом вищої-нижчої точки.
Метод вищої-нижчої точки – це метод визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами при максимальному та мінімальному обсязі виробництва.
Для умовного прикладу згідно даних табл. 3:
Мінімальний обсяг виробництва – 350 од. (витрати складають 695 000 грн);

Максимальний обсяг виробництва – 650 од. (витрати складають 1 090 000 грн).
Визначимо змінні витрати на одиницю продукції:
ЗВ
од.
= (1090000-695000) / (650-350)= 395 000 / 300=1317 грн/од.
Визначимо загальний обсяг постійних витрат:
ПВ = 695000 – 1317 × 350 = 234 050 грн.
Функція витрат для умовного прикладу ТОВ «Екосоюз», яка визначена методом вищої-нижчої точки, дорівнює:
Y = 234 050 + 1317×Х
2.3. Метод найменших квадратів
Метод найменших квадратів – це статистичний метод оцінки параметрів деякої сукупності даних, який дає змогу розрахувати значення a і b у рівнянні
Y=a+bX так, що квадрат відстані від усіх точок цієї сукупності до теоретичної лінії регресії – найменший.
Для визначення функції витрат методом найменших квадратів необхідно розв’язати систему рівнянь:

Y = na + b×

X (2)

XY = a×

X + b×

X
2
(3) де X – обсяг виробництва, од.;
Y – загальна сума витрат підприємства (грн); а – загальна сума постійних витрат підприємства (грн); b – змінні витрати на одиницю продукції (грн/од); n- кількість статистичних спостережень (для контрольної роботи – 12).
Наведену систему рівнянь розв’язують у такій послідовності:

1.
Розраховують значення

Y,

X,

X×Y,

X
2
, n.
2.
Здійснюють підставлення розрахованих величин у рівняння.
3.
Розв’язують систему рівнянь для змінних витрат на одиницю продукції (b).
4.
Розв’язують одне з рівнянь для визначення загальної суми постійних витрат (a).
Для визначення функції витрат методом найменших квадратів для умовного прикладу ТОВ «Екосоюз» сформуємо розрахункові дані на основі даних таблиці 3 (табл. 4).
Таблиця 4
Розрахункові дані для визначення функції витрат методом найменших квадратів для ТОВ «Екосоюз»
Місяць
(X)
(Y)
X
2
X×Y
1 580 996 000 336400 577680000,00 2
630 1 065 000 396900 670950000,00 3
650 1090000 422500 708500000,00 4
470 850 000 220900 399500000,00 5
520 915 500 270400 476060000,00 6
500 850 000 250000 425000000,00 7
450 845 000 202500 380250000,00 8
425 806 500 180625 342762500,00 9
380 736 000 144400 279680000,00 10 350 695 000 122500 243250000,00 11 405 782 000 164025 316710000,00 12 510 912 000 260100 465120000,00

X = 5870

Y = 10 543 000

X
2
= 2971250

XY = 5285462500
Для контрольної роботи розрахунки доцільно здійснювати за допомогою програмного забезпечення MS Excell. Підставивши результати розрахунків у рівняння (2 ) і (3), отримуємо:
10 543 000 = 12×а + 5870×b
5 285 462 500 = 5870×a + 2971250×b
Вирішивши рівняння, отримуємо: a= 250632 (грн); b=1284 (грн/од.).

Таким чином, функція витрат ТОВ «Екосоюз», яка визначена методом найменших квадратів, виглядає так:
Y = 250632+ 1284×Х
Порівняємо функції витрат, визначені різними методами (табл.5).
Таблиця 5
Порівняння функції витрат ТОВ «Екосоюз», визначених різними методами
Методи визначення функції витрат
Метод аналізу рахунків
Метод вищої- нижчої точки
Метод найменших квадратів
Результати визначення
Y = 260 000 +
1180Х
Y = 234 050 +
1317Х
Y = 250632+ 1284Х
Спрогнозувати за допомогою вище визначених функцій загальну
суму витрат при різних обсягах виробництва продукції та представити у
вигляді графіку.
Зробити висновки за результатами виконання другого розділу
курсової роботи.