ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕБЛІВ В УКРАЇНІ 5
1.1. Стан та перспективи розвитку ринку меблів в Україні 5
1.2. Класифікація меблів 9
РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯКИХ МЕБЛІВ 12
2.1. Стан та тенденції розвитку ринку м’яких меблів в Україні 12
2.2. Споживчі властивості м’яких меблів та їх формування у процесі виробництва 15
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ЯКОСТІ М’ЯКИХ МЕБЛЕВИХ ТОВАРІВ 28
3.1. Вимоги до якості м’яких меблевих товарів 28
3.2. Складання експертного висновку та аналіз результатів 36
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42
ВСТУП
Меблі – це один з основних товарів народного споживання. Вони відіграють велику роль в організації побуту людини, її відпочинку, роботі. Поліпшення їх якості, ергономічних властивостей – найважливіше завдання, що стоїть перед виробниками.
По мірі насичення ринку меблями питання підвищення їх якості й ергономічних властивостей набуває першочергового значення. Вітчизняним виробникам меблів слід враховувати, що в умовах широкої міжнародної торгівлі продукція має не лише збільшувати асортимент, але й бути конкурентоспроможною на світовому ринку.
З року в рік збільшується кількість виробників меблів, підвищується їх технічний рівень, з’являються нові матеріали для виготовлення меблів, вони відповідають найвищим вимогам споживачів.
Тема роботи актуальна, особливо зараз, коли у виробництво залучаються нові технологічні процеси, які сприяють поліпшенню якості, вдосконалюється технічний рівень підприємств, що виготовляють меблі, з’являється високовиробниче обладнання, інструмент та технологічне устаткування, вдосконалюється архітектурно-художні форми і конструкція меблів, покращується естетичний вигляд, підвищуються надійність і витривалість меблів. Все це природно збільшує вимоги споживачів до вибору м’яких меблів, а особливо загострюється увага на ергономічних властивостях. Споживач виявляє завищену увагу до комфортності використання виробу, який саме механізм у даному виробі і чи зручно його використовувати, які наповнювачі і чи практичні у використанні матеріали для оббивки. Всі ці чинники повинен враховувати виробник під час виробництва, і саме цими показниками керується споживач під час вибору м’яких меблів.
Мета курсової роботи - проведення товарознавчої експертизи та аналізу показників якості м’яких меблів.
Завдання:
1. Вивчення товарознавчої характеристики меблів;
2. Вивчення показників якості меблів;
3. Проведення аналізу показників якості м’яких меблів;
4. Підбити підсумки про проведення аналізу показників якості меблів.
В останні роки розроблені ДСТУ з окремих питань конструювання, типорозмірів, показників якості та оцінки меблів. Проводиться робота щодо створення єдиної системи типових конструкцій, розмірів, вузлів і деталей меблів, режимів її виготовлення, обладнання, інструментів і засобів технічного контролю. На основні конструкційні елементи, деталі та вузли, функціональні розміри меблів діють ДСТУ «Меблі побутові», «Меблі побутові для сидіння і лежання», «Меблева фурнітура», «Методи випробування надійності м’яких елементів» та ін.
РОЗДІЛ 1. ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕБЛІВ В УКРАЇНІ
1.1. Стан та перспективи розвитку ринку меблів в Україні
Український меблевий ринок за останні роки році зріс не менше, ніж на 12%, і у найближчі 3-4 роки динамка росту залишиться стабільно високою. У останні кілька років на українському меблевому ринку почала помітно змінюватися структура споживання. Активізувались покупці меблів середнього сегменту і саме цей перспективний для виробників сегмент буде рости найдинамічніше. Звичайно, ринок, що має настільки великий потенціал, приваблює все більше гравців, в тому числі великих закордонних виробників меблів и постачальників матеріалів. Простий приклад. У минулорічній міжнародній виставці Київ Експо Меблі брали участь не більше десяти турецьких компаній, у більшості своїй добре відомих в Україні. Цього року, за інформацією, яку надали нам організатори, з Туреччини приїхало вже понад тридцять експонентів, серед яких більшість тільки починають експансію на український меблевий ринок.
Збільшення уваги до нашого внутрішнього ринку з боку турецьких та східноазійських, передусім китайських, компаній пояснюється тим, що незабаром Україна стане членом СОТ. Про те, що це станеться у найближчий час, свідчить хоча б той факт, що США нарешті надали Україні статус країни з ринковою економікою. Це вірна ознака закінчення підготовчого до вступу у СОТ етапу. Що станеться відразу після вступу до СОТ, розуміє кожен бізнесмен. Нас очікує засилля іноземного, власне китайського, товару. Китайські меблі значно дешевші за українські при більш-менш нормальній якості матеріалів і високому рівні меблевого дизайну.
Надто вже велика маржа очікує на торгівців китайськими меблями. Тому багатьом меблевикам доведеться або робити свій продукт більш конкурентноздатним, або іти з ринку. Це об’єктивні закони розвитку ринку, орієнтованого на споживача. Але навала імпортних продуктів після вступу до СОТ не є новиною для наших бізнесменів. І запас міцності вітчизняних виробників меблів достатньо великий для того, щоб не просто вижити, а перемогти у конкурентній боротьбі з імпортною продукцією. Звичайно, щоб зберегти капітал і виробництво, доведеться приділити більше уваги торгівлі меблями, в тому числі і китайськими. Гроші треба заробляти, не пропускаючи жодної сприятливої нагоди. Тим більше, коли це відповідає нашим майбутнім стратегічним планам.
Мине деякий час, і на українському ринку залишиться тільки той невеликий процент імпортних меблів, які не матимуть українських аналогів.
Якщо казати про український меблевий ринок взагалі, то можна назвати ряд конкурентних переваг, використавши які ми можемо вигравати і на внутрішньому і на зовнішньому ринках. Це і сировинні ресурси, і більш-менш дешева енергія, розвинені транспортні комунікації. Але найбільшими потенційними перевагами є високий інженерний потенціал України і, як не дивно, великі можливості оптимізації виробничих і бізнесових процесів, а також покращення законодавчого і інвестиційного клімату у галузі. У китайців, як і європейців, все максимально раціоналізовано, схематизовано, підприємства і торгові організації працюють з найбільшим можливим за даних умов КПД. А у нас бізнес, навіть великий, досі справа наполовину інтуїтивна. І якщо придивитись до лідерів галузі, видно, що ними стали ті, хто взяв на озброєння європейську модель менеджменту і клієнтоорієнтовану систему маркетингу.
Загалом в Україні працюють близько 7 тис. виробників і роздрібних продавців меблів. За даними управління деревообробної і меблевої промисловості Мінпромполітики, 80% вітчизняного виробництва забезпечує 21 велике підприємство (з обсягами продажу від $200 тис.), решту 20% — близько 1000 середніх і дрібних виробників. З-поміж іноземних виробників конкурентів українському ринку — близько 60 компаній.
На ринку меблів, як свідчать оператори та фінансові показники компаній, погоду роблять ДП «Меркс Меблі» (найбільший експортер українських дерев’яних офісних меблів), ЗАТ «Енран» (торгові марки «Енран-Акрос» та «Акрос»), фабрика «Классум», ПП «Ірма» (ТМ «Аматі»), ТОВ «Снайт» (щойно перейменоване ТОВ «Інтехсервіс»), ТМ «Ліга-Нова», ТОВ «Арт Метал Фурнітура», ВАТ «Спецмеблі», ТОВ «Конус», ЗАТ «Лагода», ЗАТ ВБФ «Берест», ВАТ «Меблева фабрика ім. Боженка», АТЗТ «Новий стиль-Україна», ТОВ «Олісма», ТОВ «L-майстер» тощо.
Найбільш влучно охарактеризувати стан справ на сучасному українському ринку меблів до 2014р. допоможе словосполучення «спокійний розвиток». Причому, що важливо, – це справді розвиток, який видно неозброєним оком, судячи хоча б про кількість нових салонів м’яких меблів. Ще одна зовнішня ознака розвитку – поява нових виробників. За неповними даними Держкомстату (було враховано лише обсяги великих підприємств, з річним обсягом виготовлення продукції від $200 тис.) у 2013 році було виготовлено 274 480 столів, шаф та поличок, 12 760 шаф-купе, кухонь, барних та інших стійок та майже 58 000 меблів для ванних кімнат. До того ж, за даними Мінпромполітики частка корпусних меблів складає 20% від загального обсягу попиту на меблі для житлових приміщень.
Характеристика «спокійний» говорить про те, що за попередні роки спостерігалися неквапливі тенденції розвитку. У динаміці обсягу виробництва корпусних меблів в Україні з 2010 до 2013 рр. спостерігалася чітко виражена тенденція до зростання – загалом за вказаний період обсяг виробництва корпусних меблів на території Україні зріс на 23%. Імпорт корпусних меблів на територію України у 2010 р. склав близько 250 тис. шт. У 2011 р. цей показник зріс практично в 2 рази (на 90%) по відношенню до попереднього року, показавши максимальне зростання протягом 2010 – 2013 р.р. Загалом за період 2010 - 2013 рр. обсяг ввезення корпусних меблів з-за кордону на територію України збільшився на 240%, склавши в 2013 р. 601 тис. шт.
У 2014 р. імпортувалися переважно елітарні меблі, які скоріше відносяться до предметів розкошів, ніж до предметів побуту. До того ж, поряд із митними труднощами, у імпортерів виникає чимало турбот з приводу закупівлі товару. Головною причиною небажання формувати дилерські відносини для великих німецьких та італійських виробників є те, що український ринок перестає бути для них об’єктом перспективних економічних інтересів. Купівельна спроможність українського споживача в 2014 -2015 роках різко знизилась.
Експорт корпусних меблів з України в інші країни в 2011 р. склав 1610 тис. шт. У 2013 р. обсяг експорту корпусних меблів за межі України склав 1170 тис. шт., що на 8% більше аналогічного показника 2012р. До двадцятки країн, в які Україна експортувала в 2013 році найбільші обсяги меблевих виробів, ввійшли: Росія – $21,55 млн.; Казахстан – $7,57 млн.; Польща – $5,27 млн.; Білорусь – $2,92 млн.; Німеччина – $1,90 млн.; Угорщина – $1,61 млн.;Молдова – $1,54 млн.; Данія – $1,12 млн.;Грузія – $1,06 млн.; Туркменістан – $0,65 млн.; Литва – $0,72 млн.; Іспанія – $0,44 млн.;Латвія – $0,44 млн. та ін.
Меблевий бізнес має певні сезонні тенденції збуту, що не може не впливати на ритмічність продажів та, відповідно, на моделювання маркетингової діяльності виробництва і збутових мереж. Так, сезон продажу корпусних меблів «відкривається» у вересні і триває до середини весни. Найбільш прибутковий період припадає на листопад - січень. Перед Новим роком попит різко зростає і подекуди неможливо його своєчасно задовольнити – запропонувати товар у необхідному асортименті та необхідному обсязі. В такій ситуації дрібні виробники змушені переносити виконання замовлень на січень. Фінансово потужні компанії, в свою чергу, користуються такою ситуацією. Заздалегідь збільшивши обсяги складських запасів, вони здатні задовольнити попит покупців. Весною попит на меблі поступово зменшується, а влітку майже відсутній. Тому рівень продажів в цей період зменшується на дві третини у порівнянні із зимою. Найбільш ефективним рекламним засобом виробники корпусних меблів вважають саме зовнішню рекламу, причому не рекламні щити в центрі міст, а безпосередньо привабливо оформлені вітрини салонів. Спеціалісти формують думку про нові методи просування продукції рекомендаційним шляхом, оскільки довіра до відгуків друзів і знайомих у споживачів на порядок вища, ніж до найдорожчого креативного рекламного звернення. До того ж далекоглядні підприємства значну увагу приділяють зміцненню зв’язків із клієнтом. Все частіше зустрічаємо наявність VIP-клубів, накопичувальних бонусних систем та дисконтних карток. Найбільш цікавим методом «приручання покупця» є пожиттєве обслуговування, що здійснюється у вигляді заміни облицювального матеріалу та здійснення сервісного обслуговування на замовлення клієнта. Отже, можна зробити висновок, що підприємствам меблевої промисловості, що виробляють корпусні меблі, потрібно дуже добре потрудитися, щоб вирішити всі наявні проблеми і досягти високого рівня розвитку промисловості. Але, на жаль, цьому не сприяє скрутна економічна та політична ситуація в Україні.
1 2 3 4 5