1   2   3
Ім'я файлу: Дипломна на тему облік розрахунків з покупцями та замовниками. у
Розширення: rtf
Розмір: 462кб.
Дата: 10.06.2021
Пов'язані файли:
Господарський облік.doc

ЗМІСТ
Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

1.1 Суть та види дебіторської заборгованості

1.2 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з покупцями та замовниками

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

2.1 Документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями та замовниками

2.2 Створення та облік резерву сумнівних боргів

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ НА ТОВ «КОМПАНІЯ УКРІНТЕК»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ
В умовах ринкової економіки у своїй виробничо-фінансової діяльності підприємства щоденно здійснюють великий обсяг комерційних операцій. Так чи інакше, вони пов'язані з контрагентських розрахунками – з одного боку, підприємство виступає покупцем сировини, матеріалів та необхідних послуг для забезпечення своєї діяльності, а з іншого – підприємство саме є продавцем, реалізуючи на конкурентному ринку продукцію, товари та послуги іншим споживачам.

Ідеальна модель розрахунків передбачає, що, отримавши гроші від своїх покупців, підприємство направляє частину з них на оплату придбаної сировини і матеріалів. Насправді, в сучасних ринкових умовах правила диктують покупці і замовники, яким вигідно спочатку отримати товар або прийняти роботу, а тільки потім розплатитися. Для того щоб утримати свої позиції на ринку, постачальники та підрядники слідують бажанням клієнтів і все частіше використовують комерційне кредитування, надають відстрочки платежів і т. д. Якщо факт поставки товару (робіт, послуг) не збігається у часі з отриманням за них грошових коштів, у постачальника (підрядника) виникає дебіторська заборгованість.

Кругообіг оборотного капіталу підприємства безпосередньо пов'язаний з основними господарськими операціями:

купівлі призводять до збільшення запасів сировини, матеріалів, товарів і кредиторської заборгованості;

виробництво веде до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку.

Всі ці операції багато разів повторюються, супроводжуються грошовими надходженнями і грошовими платежами.

Таким чином, рух грошових коштів охоплює період між сплатою грошей за сировину, матеріали і надходженням грошей від продажу готової продукції. На його тривалість впливають: період кредитування підприємства постачальниками, період кредитування підприємством покупців, період перебування сировини та матеріалів у запасах, період виробництва і зберігання готової продукції на складі.

Враховуючи вищесказане, можна попередньо констатувати, що бухгалтерський облік розрахунків з покупцями і замовниками є одним з найбільш складних ділянок облікової роботи підприємства в силу:

частої повторюваності даних операцій;

великої різноманітності форм розрахунків;

великої кількості контрагентів підприємства.

Відповідно до цього метою даної роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками на прикладі ТзОВ «Компанія Укрінтек».

Завдання роботи обумовлені її метою і можуть бути сформульовані наступним чином:

розглянути загальнотеоретичну сутність і порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками;

проаналізувати порядок бухгалтерського обліку ситуацій, що виникають при розрахунках з покупцями і замовниками

дати загальну характеристику ТзОВ «Компанія Укрінтек», визначити основні фінансові результати діяльності

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ


1.1Суть та види дебіторської заборгованості
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Норми цього П (С) БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ). Згідно з П (С) БО 10 дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) – це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом, але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

У П (С) БО 2 «Баланс» дається визначення операційного циклу – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виникненням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) в період її нарахування.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

надання позик іншим підприємствам;

надання позик фізичним особам;

заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях – пожежі, повені, крадіжці тощо.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.
1.2 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з покупцями та замовниками
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Отже важливим питанням обліку дебіторської заборгованості є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р. № 996-ХІV (зі змінами і доповненнями, останні з яких унесені законами України від 2 жовтня 2012 року № 5406-VI, від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI, від 24 жовтня 2013 року № 663-VII) одного з основних принципів фінансової звітності – обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена.

Стандартом 10 визначені методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс, при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Розглядаючи оцінку дебіторської заборгованості, зазначимо, що наприкінці не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Тому у підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі дебіторської заборгованості. Відмовитися від продажу продукції в кредит продавець, як правило, не може, оскільки він зацікавлений негайно продати вироблену їм продукцію і за рахунок цього збільшити свій дохід. З урахуванням наведеної обставини Стандартом 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29. 03. 2001 р. № 135.

Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 135, і зазначають їх при укладанні договорів.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Крім зазначених форм розрахунків, розділом 8 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні» передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості.

Розділом 5 цієї Інструкції встановлено порядок розрахунків платіжними вимогами без акцепту платників і безспірного стягнення коштів, яке здійснюється у випадках, передбачених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, рішення податкових органів та визнаних претензій документи на безспірне стягнення і безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.

Безспірне стягнення і безакцептне списання кошті у іноземній валюті регулюються Порядком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з рахунків в іноземній валюті суб'єктів підприємницької діяльності на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10. 10. 1996 р. № 261. При безготівкових розрахунках між підприємствами, підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність – встановлений законом термін для захисту порушеного права.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ


2.1 Документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями та замовниками
«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1999, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Документація – це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами. Бухгалтерські документи використовуються для передачі розпоряджень від розпорядника виконавцю, для управління діяльності. Документація виконує роль імпульсу, що дає початок руху облікової інформації. Вона забезпечує бухгалтерського обліку цільне і безперервне відображення господарської діяльності підприємства. За допомогою документації контролюється правильність здійснення операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи.

Первинні документи – це документи, що складаються в процесі ведення господарської операції або після її завершення.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назва, код форми, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи.

Підставою для здійснення розрахунків з покупцями і замовниками є договір, в якому визначається обов'язки сторін щодо виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

Крім договору обов'язковою умовою відображення операцій у бухгалтерському обліку є наявність первинних документів.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство – покупець зобов'язане отримати від постачальника розрахункові документи наведені в таблиці 2. 1:
Таблиця 2.1

Розрахункові документи

Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками

Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками

Виникнення заборгованості

накладні;

рахунку фактури;

рахунки,

акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні;

товаротранспортні накладні;

(ТМ-1) товарні накладні;

листи на проведення взаємозаліків

комерційні документи транспортні накладні (CMR – залізнична накладна, авіа-накладна, товарно-транспортна накладна) ;

платіжні документи на перерахунок сум митних платежів та інші податки на рахунки митних служб;

розрахунки курсових різниць.


Погашення заборгованості

виписки банку,

платіжні доручення,

видатковий касовий ордер,

прибутковий касовий ордер,

вексель.

виписки банку,

платіжні доручення,

заяву на акредитив,

інкасо,

вексель.


Під постійним контролем працівників бухгалтерії має знаходитися підписання договорів про матеріальну відповідальність; відповідність документів оприбуткуванню, витрат матеріальних цінностей; наявність на підприємстві відповідних нормативних актів, норм витрати сировину на виробництво; первинні документи на перевезення матеріальних цінностей.


2.2 Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками
Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (після оплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем – дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.

В бухгалтерському обліку для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Він має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації.

По кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» кредитується в кореспонденції з рахунками обліку коштів, розрахунків на суми платежів, що надійшли, (включаючи суми отриманих авансів) і т. п. При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховуються обособлено.

Якщо за отриманим векселем, що забезпечує заборгованість покупця (замовника), передбачений відсоток, то в міру погашення цієї заборгованості робиться запис по дебету рахунка 31 «Рахунка в банках» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» (на суму погашення заборгованості) і 74 «Інші доходи» (на величину відсотка).

Облік розрахунків з покупцями і замовниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» обособленно.

У цілому можна сказати, що рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» як би дзеркально відбиває в продавця факти господарського життя, що реєструються покупцем по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Як тільки цей рахунок дебетується, тобто власність на відвантажені товари переходить до покупця, так відразу ж у підприємства виникає дебіторська заборгованість і саме тому рахунок листується з рахунками 90. 1 «Виторг» і/або 91. 1 «Інші доходи». Якщо роботи виконувалися за договором довгострокового характеру, то може кредитуватися рахунок 46 «Виконані етапи по незавершених роботах».

По усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто могло мати місце зарахування передоплати. У цьому випадку по рахунку 36 виникає кредиторська заборгованість.

Усе сказане вимагає відповіді на кілька питань:

для чого потрібний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

як відбивається оплата векселями;

як відбиваються отримані аванси.

Для чого потрібний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Насамперед, рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» потрібний для відображення заборгованості покупців за реалізовані цінності (роботи, послуги).

Сучасні П (С) БО вимагають відображення всіх операцій, зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає з допущення тимчасової визначеності факту господарської діяльності, тобто «.. незалежно від фактичного часу чи надходження виплати коштів».

Однак ми відзначимо й інші можливості. Основний варіант припускає відразу ж після відвантаження чи цінностей надання послуг складання наступної запису:

Дебет 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит 701 «Доход від реалізації готової продукції».

У тих випадках, коли моментом реалізації визнається, відповідно до умов договору закупівлі-продажу і/або обраній обліковій політиці, оплата цінностей, таких парадоксів не виникає.

Зобов'язання покупців і замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.

Перший варіант заснований на умові договору про перехід права власності в момент виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком. У цьому випадку зобов'язання чи покупця замовника виникають одночасно з виконанням зобов'язань чи постачальника підрядчика і переходом права власності на продукцію, (товари). Виконання зобов'язань постачальником чи підрядчиком за договором є підставою для відображення на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

У бухгалтерському обліку виторг відбивається при наявності наступних умов:

організація має право на одержання виторгу, що випливає з конкретного договору підтверджене іншим відповідним чином;

сума виторгу може бути визначена;

мається впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації. Впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації, мається у випадку, коли організація одержала в оплату актив або відсутня невизначеність у відношенні одержання активу;

право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до чи покупця робота прийнята замовником (послуга зроблена) ;

витрати, що зроблені чи будуть зроблені в зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.

Для відображення виторгу від реалізації на рахунках бухгалтерського обліку повинні виконуватися всі умови одночасно. Якщо не виконується хоча б одне з вище перерахованих умов, то кошти й інші активи, отримані організацією в оплату, у бухгалтерському обліку організації визнаються як кредиторська заборгованість, а не як погашення дебіторської заборгованості.

Отже, дебіторська заборгованість покупця в бухгалтерському обліку організації буде формуватися одночасно з відображенням інформації про виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг при виконанні всіх зазначених умов шляхом здійснення наступної запису на рахунках бухгалтерського обліку.

Другий варіант відображення інформації про дебіторську заборгованість заснований на умові договору про перехід права власності в момент оплати продукції, товару, чи настання інших обставин. У цьому випадку виникаючі в покупця зобов'язання по оплаті продукції (товару) не зв'язані з переходом права власності і, отже, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів. У загальноприйнятій в Україні практиці обліку зобов'язань покупця не застосовується в цьому випадку ні балансовий рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», ні забалансовий рахунок. Однак представляється доцільним звістки за балансовий облік дебіторської заборгованості по договорах, умовами яких передбачений перехід права власності в момент оплати чи товару настання інших обставин. По дебету за балансового рахунка «Дебіторська заборгованість покупців» відбивається величина зобов'язань покупця за договором за відвантажену продукцію, товари.

І одночасно по кредиту рахунка «Дебіторська заборгованість» списується сума дебіторської заборгованості, відбита по балансовому рахунку 36»Розрахунки з покупцями і замовниками».

На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги вітчизняним та зарубіжним покупцям і замовникам і за нарахованим податку на додану вартість на виручку та при погашенні заборгованості покупців і замовників складаються такі бухгалтерські проводки, які наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2

Типова кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з покупцями та замовниками



Зміст

Д-т

К-т

1

Відвантажено продукцію вітчизняним (зарубіжним) покупцям

36

70 (71, 74)

2

Нараховано податковий кредит за ПДВ

70 (71, 74)

64

3

Погашено заборгованість покупців за відвантажену продукцію

31 (30)

36


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас