Ім'я файлу: глава2.docx
Розширення: docx
Розмір: 216кб.
Дата: 21.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
2_Служба охорони праці.docx
Розширення: docx
Розмір: 216кб.
Дата: 21.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
2_Служба охорони праці.docx
Розділ 2.Роль імпорту в економіці України
На протязі останніх десятиліть процеси розвитку світової економіки стали каталізатором зростання обсягів міжнародних торговельно-економічних відносин та обумовили необхідністю утворення регуляторних систем обміну товарами. Відбувається обмеження використання деяких протекціоністських інструментів і методів регулювання міжнародної торгівлі, це зменшує можливості держави в забезпеченні захисту національних економічних інтересів на вітчизняних та міжнародних ринках, а отже потребує зміни їх регуляторної політики.
Сьогоденна модель взаємодії України із світовим ринком не відповідає даним можливостям розвитку та довгостроковим економічним інтересам. Однією з основних проблем зовнішнього сектора української економіки залишається диспропорційний та нераціональний розподіл ресурсів ,що націлені переважно на швидке одержання доходу. Не маюча ефективності міжнародна спеціалізація створила небезпечну та вкрай високу залежність економіки від ситуації на світових товарних і фінансових ринках, викликавши високий рівень вразливості для мікроекономічної стабільності.
За підсумками першого півріччя 2020р. зовнішня торгівля товарами України скоротилася на 9,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2019р.В основному скорочння відбулося через зменшення імпорту на 12,3%,в той час як єкспорт цих товарів скотився на 6,3%.(рисунок1)
Рис.1Зовнішня торгівля України у першій половині 2019 та 2020 рр.
Також треба визначити що скорочення відбулося за різкого зменшення обсягів торгівлі у травні ,саме тоді товарообіг у порівнянні до травня 2019 скоротився на 27,3%,в той час як за період з січня по квітень скорочення становило 5,2%,а у червні 2020р. порівняно з червнем 2019 товарообіг скоротився майже на 7%.Більш високі темпи зниження імпорту товарів, а не їх експорту ,викликали скорочення негативного показника сальдо зовнішньої торгівлі. Негативне сальдо за підсумками січня-червня 2019р. становило 3,2 млрд дол. США, то за підсумками аналогічного періоду 2020 р. воно зменшилося на майже 1,9 млрд дол. США до 1,4 млрд дол. США.
За перше півріччя2020р. імпорт товарів у порівнянні до аналогічного періоду 2019 р. скоротився на 3,4 млрд дол. США і становив 24,3 млрд дол. США. Скорочення показників імпорту стало значною мірою через зменшення закупівель паливно-енергетичних товарів на 26,6%,а також машин, устаткування та транспорту на 13,5%. Разом з цим протягом зазначеного періоду збільшився імпорт продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції на 14,3%.Попри таку динаміку товарна структура імпорту України не зазнала суттєвих змін. Попри зменшення обсягів імпорту провідну роль відіграють машини, устаткування та транспорт(32,1% від загального імпорту), продукція хімічної промисловості (20,7%) та паливно-енергетичні товари(16,3%).Від загального імпорту саме ці продукти займають майже три чверті від загального імпорту товарів до України.
Таблиця1
Динаміка товарної структури імпорту України за перше півріччя 2020 р.
| Товарна група | Динаміка першого півріччя 2020 р. | Динаміка до першого півріччя 2019 р. | ||
| Вартісні обсяги, млрд. дол. США | Питома вага, % | Вартісні обсяги, млрд. дол. США | Питома вага, % | |
| Машини, устаткування та транспорт | 7,80 | 32,09 | -1214 | -13,17 |
| Продукція хімічної промисловості | 5,05 | 20,73 | -5,47 | -9,79 |
| Паливно-енергетичні товари | 3,97 | 16,32 | -1,436 | -26,58 |
| Продовольчі товари та сільськогосподарська продукція | 3,03 | 12,47 | 3,79 | 14,30 |
| Інші товари | 1,53 | 6,31 | -1,52 | -9,02 |
| Метали та вироби з них | 1,40 | 5,76 | -327 | -18,93 |
| Текстиль, текстильні вироби, взуття | 1,22 | 5,03 | 19 | 1,58 |
| Мінеральні продукти | 0,32 | 1,30 | -122 | -27,79 |
Насамперед, скоротилися фізичні обсяги імпорту машин, устаткування та транспорту на 25,8 % (або на 363 тис. тон) та продукції хімічної промисловості на 21,8 % (або на 986 тис. тон). Також скоротились фізичні обсяги імпорту паливно-енергетичних товарів на 5,5 % (або на 1 017 тис. тонн) при скороченні вартісних обсягів імпорту цієї товарної позиції на 26,6 %. В основі цього скорочення лежали суттєво нижчі ціни на ці товари. Так, Національний інститут стратегічних досліджень середня ціна імпорту природного газу у першій половині 2019 р. становила 353 дол. США за тонну, а у першій половині 2020 р. вона склала 189 дол. США за тонну. При цьому, середня ціна цієї товарної позиції у січні 2020 р. становила 246 дол. США, а середня ціна у червні 2020 р. – 125 дол. США. Як наслідок, при збільшенні фізичного обсягу імпорту природного газу на 51,6 %, у вартісному вимірі імпорт цієї товарної позиції скоротився на 9,7 %. Також суттєво знизились ціни на імпорт сирої нафти та нафтопродуктів (рисунок 2)
Рисунок 2 Середньомісячні ціни на імпорт окремих паливно-енергетичних товарів
Скорочення імпорту промислових товарів на 9,2 % (або на 335 млн дол. США) та транспортних засобів на 32,9 % (або на 560 млн дол. США) відбулось з паралельним збільшенням імпорту продовольчих товарів та напоїв на 15,7 % (або .на 148 млн дол. США).В географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами за підсумками першого півріччя 2020 р. значне місце займає ЄС.
Частка країн СНД в товарообігу України також скоротилася з 17,7 % за підсумками першого півріччя 2019 р. до 14,2 % за підсумками аналогічного періоду 2020 р. Значною мірою це відбулось через скорочення товарообігу з Росією на 34,5 %, переважно за рахунок зменшення на 40,1 % (або на 910 млн дол. США) закупівель палив та мазуту у Росії (товарної позиції, на яку припадає понад 60 % імпорту з цієї країни) та промислових товарів на 49,7 % (або на 562 млн дол. США). Якщо товарообіг з ЄС та СНД протягом першого півріччя 2020 р. продемонстрував скорочення, то динаміка торгівлі з іншими країнами мала іншу направленість. Збереження динаміки нарощування торгівлі з іншими, крім ЄС та СНД, країнами призводить до покращення платіжного балансу України, адже у торгівлі з ними Україна має позитивне сальдо, в той час як у торгівлі як з ЄС, так і СНД сальдо є негативним.
Основними детермінантами асинхронності слід вважати неспрятливі умови торгівлі ключовими позиціями вітчизняного експорту, низьку конкурентоспроможність товарів та їх невідповідність вимогам світових ринків, а також слабкість торговельної політики зокрема у частині експорт-промоушн України на зарубіжних ринка.
Проведене дослідження впливу імпорту на розвиток внутрішнього ринку дозволило окреслити такі основні проблеми: перевищення темпів зростання обсягу імпорту товарів над власним виробництвом, яке поступається іноземним аналогам за ціною, якістю та конкурентоспроможністю; витіснення вітчизняних товаровиробників з внутрішнього ринку України; зростання залежності промисловості України від імпортних комплектуючих, матеріалів та сировини у таких галузях як видобування енергетичних матеріалів, легкій промисловості, машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній промисловості. Зменшення частки імпорту у валовому нагромадженні до 7,8 % у 2014 р., що вказує на скорочення поставок новітнього та прогресивного устаткування і обладнання з-за кордону та спроби оновлення технологічного потенціалу в основному за допомогою вітчизняного устаткування, яке не є передовим, зумовлює інноваційний регрес в імпорті товарів в Україну. Залежність насичення внутрішнього ринку від зовнішньої торгівлі наразі актуалізує проблематику державного регулювання експортно-імпортними потоками. Структура формування товарної пропозиції внутрішнього товарного ринку України в цілому свідчить про значні диспропорції промислового потенціалу та потреб внутрішнього ринку, а також відображає суттєвий тиск з боку імпорту