РОЗДІЛ 2. Проблема державного боргу та його вплив на економіку України.
2.1. Обсяг, динаміка і структура державного боргу України за період 2016-2020р.
У кожній державі існують окремі проблеми, які вимагають особливої уваги. Однією з таких є державний борг і його вплив на функціонування економіки. Ця проблема стала однією з провідних в ряді країн, що мають великі заборгованості. наявність внутрішніх і зовнішніх позик сильно погіршує соціально - економічне становище держави.
Діяльність органів державної влади в економічній сфері при складанні бюджету зводиться до того, щоб забезпечити всі сфери суспільства необхідними ресурсами. Існує два основних типи бюджету: збалансований (такий тип бюджету, при якому витрати дорівнюють доходам) та незбалансований. Бюджет, в свою чергу, ділиться на дефіцитний (Витрати перевищують доходи) і профіцитний (доходи перевищують витрати).
У разі нестачі державного бюджету, країна змушена вдаватися до
боргами. Проблема державної позики пов'язана з самим фактом прямого
участі країни у фінансовому житті суспільства. Участь це в нинішніх обставинах обумовлюється проблемою формування антиінфляційного механізму фінансового зростання, сутність якого полягає в забезпеченні абсолютної зайнятості і стійкого рівня вартості. Майже в ефективної, нормально що формується, стабільної економіці державний борг ніяк не рахується головним завданням розвитку і життєдіяльності суспільства. Як правило, державний борг збільшується в стадіях інтенсивного фінансового зростання, таким чином, як формується економіка і модернізоване виробництво закликають певних вкладень, в тому числі державних. Економічні кризи ведуть до збоїв не тільки в галузевих сферах, але і в збоях економіки держави в цілому. коли відбуваються економічні кризи, країна починає шукати шляхи вирішення даної проблеми: проводити прогнозування, аналітичні роботи, розробляти плани і проекти щодо врегулювання ситуації, що склалася. Також одним із способів вирішення проблеми є внутрішні і зовнішні позики держави, які перетворюються в державний борг. [1]
Державний борг - це загальна кількість фінансових позик, взятих державою для покриття бюджетних дефіцитів. Сума державного боргу виражається або в національній валюті, або в доларах США. Для об'єктивного порівняння вона вказується в процентному відношенні до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Він являє собою заборгованості держави минулих років, узятих без урахування надлишків державного бюджету.
Державний борг складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Розмір боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.
За роки незалежності України, починаючи з 1992 року загальний державний борг поступово зростає. Це спричинено різними факторами: дефіцитом державного бюджету та платіжного балансу, сильною залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, поганим інвестиційним кліматом.
Поточна економічна ситуація в Україні характеризується загрозливим борговим навантаженням, яке є одним із найсерйозніших факторів гальмування розвитку економіки країни.
Основними причинами зростання обсягу державного боргу в аналізованому (2016-2020 рр.) періоді стали наступні:
політична та соціально-економічна кризи, анексія АР Крим та військовий конфлікт на сході країни;
руйнування інфраструктури та великої частини промислових об’єктів на тимчасово окупованій території країни;
необхідність державної підтримки державних підприємств та банків, малого та середнього бізнесу в країні;
фінансування за рахунок державних запозичень дефіциту державного бюджету, зростання якого обумовлене збільшенням видатків на обслуговування державного боргу, тощо [5].
Розглянемо динаміку обсягу державного боргу України за 2013-2018 роки (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Динаміка обсягу державного боргу України за 2016-2020 рр., млн. грн. [22]
| Рік | ВВП, млн грн. | Державний борг, млн грн. | Відношенн я розміру державног о боргу до ВВП, % | |||||
| Зовнішній борг | Внутріш ній борг | Гарантовани й державою зовнішній борг | Гарантовани й державою внутрішній борг | Усього | ||||
| 2013 | 1454931 | 223016,1 | 256959,6 | 77009,2 | 27129,1 | 584114 | 40,15 | |
| 2014 | 1566728 | 485815,8 | 461003,6 | 125881,3 | 27863,3 | 1100564 | 70,25 | |
| 2015 | 1979458 | 826270,5 | 508001,1 | 216449,1 | 21459,5 | 1572180,2 | 79,42 | |
| 2016 | 2383182 | 980185,3 | 670645,5 | 259843,4 | 19084,5 | 1929758,7 | 80,97 | |
| 2017 | 2982920 | 1080310,5 | 294685 | 753399,4 | 13279,6 | 2141674,5 | 71,80 | |
| 2018 | 3202561 | 1104627,7 | 265382,9 | 741062,5 | 11403,4 | 2122476,5 | 66,27 | |
Розмір державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті позики та визначається у гривнях та дол. США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день. У зазначеній таблиці 2.1 стан номінального державного боргу надається у гривнях [1].
Слід відзначити, що з 2016 року державний борг України у національній валюті почав зростати. Якщо на початку 2016 року він становив 515511 млн. грн, то вже на початку 2017 року – 584114 млн. грн, тобто його приріст склав 13,3%.
У 2017 році загальний обсяг державного боргу збільшився до 1100564,0 млн. грн., його приріст становив 88,4%, тобто збільшення відбулося майже у 2 рази, що вже вказувало на серйозні наслідки політичних подій, що сталися у країні у той рік [1]. Того ж року приріст зовнішнього боргу по відношенню до попереднього періоду склав 103,9% [2].
Основна причина зростання зовнішнього боргу України у цей період пов’язана зі стрімкою девальвацією гривні, що припала на 2017 та 2018 роки. Також у цей період НБУ пояснював зростання боргу через нарощування запозичень в секторі держуправління на 3,7% (1,29 млрд. дол. США) – до 35,89 млрд. дол. США, а також самим Нацбанком, на 13,2% до 6,57 млрд. дол. США. У той же час відбулася домовленість з приватними кредиторами щодо
реструктуризації зовнішнього державного та гарантованого державою боргу. Головною метою реструктуризації була економія 15,3 млрд. дол. США на погашенні та обслуговуванні зовнішнього державного боргу перед приватними кредиторами протягом 2016–2020 років.
У 2016 році загальний державний борг України склав 1572180,2 млн. грн., що у процентному відношенні є збільшенням порівняно з 2015 роком на 42,9%.
У 2016 році продовжувалося збільшення боргу, який на кінець року становив 1929759 млн. грн., але приріст був майже у 2 рази менший, ніж у попередній рік, і склав 22,7%, що вже вказувало на позитивні зрушення в економіці країни [1].
Протягом січня-грудня 2016 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшувалася на 357,58 млрд. грн., при цьому у доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 5,47 млрд. дол. США.
Основною причиною таких змін було здійснення фінансування видатків державного бюджету за рахунок державних запозичень, капіталізація АТ КБ
«Приватбанк» відповідно до Постанови КМУ від 18.12.2016. № 961 (зі змінами) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Постанови КМУ від 28.12.2016 №1003, девальвація національної валюти, курс якої по відношенню до долара США зріс з близько 24,00 грн./дол. США на кінець 2016 року до близько 27,19 грн./дол. США на кінець грудня 2016 р.
На кінець 2017 року державний та гарантований державою борг України становив 2141674 млн. грн. (76305,2 млн. дол. США), з яких: зовнішній борг – 1374995,5 млн. грн. (64,2% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу); внутрішній борг – 766678,9 млн. грн. (35,8%).
У 2020 році загальний державний борг України склав 2122476,5 млн. грн., що у процентному відношенні показує зменшення у порівнянні з попереднім роком на -0,90%.
Підсумовуючи результати аналізу можна сказати, що загальний обсяг державного боргу України зберігає тенденцію до зростання (хоча і в 2020 році
він показав досить незначне зменшення) протягом досліджуваного періоду, що видно з таблиці 2.1, і це не є сприятливим для зростання економіки країни в цілому.
Також при аналізі державного боргу важливим є дослідження динаміки відношення сукупного державного боргу до ВВП країни, тому що він є центральним узагальнюючим показником боргової безпеки країни.
100
80
79 81
70 72 6672 76
відсотків
60 68 63
40 53
40 40
20
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Відношення розміру державного боргу до ВВП (у доларовому еквіваленті), % Відношення розміру державного боргу до ВВП (у гривні), %
Критичний рівеньРисунок 2.1 – Динаміка відношення обсягу сукупного державного боргу до номінального ВВП України за 2015-2020 рр., %
На рисунку 2.1 зображена динаміка цього показника. Отже, викликом для економіки країни в останні роки є тенденція до надмірного зростання рівня боргового навантаження: якщо у 2015 році рівень боргу складав 40,15% ВВП, то в 2016 році відповідний показник перевищив порогові значення (60%) й сягнув 70,25 %, а за підсумками 2017 року по відношенню до ВВП державний та гарантований державою борг становив 79,42%. На кінець 2018 року цей показник рівня державного та гарантованого державою боргу складав 80,97% ВВП, а у 2017 році він знизився і склав 71,8%. Вже у 2019 році показник досягнув 66%,
що є наближеним до критичного значення, тому можна вважати, що боргове навантаження на економіку України трохи спадає.
З рисунку 2.1 також видно, що різняться значення цього показнику через розрахунок спочатку у гривнях, а потім – у доларовому еквіваленті, що пов’язане зі зміною курсу гривні до долара США.
Також важливим є дослідження показників структури державного боргу, що дозволяє визначити наскільки країна залежна від зовнішніх кредиторів та які негативні наслідки можуть з цього бути.
У таблиці 2.2 та на рисунку 2.2 наведена динаміка та обсяги структури державного та гарантованого державою боргу.
Таблиця 2.2 – Структура державного боргу України у 2016-2020 рр., %
| Рік | Сукупний борг, млн. грн. | Приріст, % | Зовнішній борг, млн. грн. | Питома вага, % | Приріст, % | Внутрішній борг, млн. грн. | Питома вага, % | Приріст, % |
| 2013 | 584114 | - | 479975,7 | 82,17 | - | 104138,3 | 17,83 | - |
| 2014 | 1100564 | 88,42 | 946819,4 | 86,03 | 97,26 | 153744,6 | 13,97 | 47,64 |
| 2015 | 1572180,2 | 42,85 | 1334271,6 | 84,87 | 40,92 | 237908,6 | 15,13 | 54,74 |
| 2016 | 1929758,7 | 22,74 | 1650830,8 | 85,55 | 23,73 | 278927,9 | 14,45 | 17,24 |
| 2017 | 2141674,5 | 10,98 | 1374995,5 | 64,20 | -16,71 | 766679 | 35,80 | 174,87 |
| 2018 | 2122476,5 | -0,90 | 1370010,6 | 64,55 | -0,36 | 752465,9 | 35,45 | -1,85 |
За 2019 рік показник зовнішнього боргу України має найбільше значення у розмірі 1374995,5 млн. грн., а за 2020 рік він став дорівнювати 1370010,6 млн. грн., тобто відбулося незначне зменшення.
Крім того, можна побачити, що зовнішній борг України значно перевищує внутрішній, але починаючи з 2017 бачимо зменшення його частки майже на 20% (рис.2.2).
Науково обґрунтовано, що внутрішній борг, як правило, є більш вигідним і менш небезпечним, ніж зовнішній. Оскільки сплата відсотків за внутрішнім боргом залишається в межах своєї країни та в умовах помірних відсоткових ставок він не є тягарем у майбутньому [15].
Частка у сукупному державному боргу,
%
| | 17.83 | | 13.97 | | 15.14 | | 14.45 | | | | | |
| | | | | | 35.8 | | 35.45 | | ||||
| | | | ||||||||||
| | ||||||||||||
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | |||||||||||
| | | | | | | | | | | | | |
| | 82.17 | | 86.03 | | 84.87 | | 85.55 | | | | | |
| | | | | | | | | | 64.2 | | 64.55 | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
100 90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020
Зовнішній борг, % Внутрішній борг, %Рисунок 2.2 – Динаміка структури державного боргу України за 2016-2020рр., %
роки;
Причинами виникнення державного боргу України є [4]:
постійний дефіцит державного бюджету, що спостерігається в останні
перевищення темпів зростання державних видатків над темпами
зростання державних доходів;
– залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти.
Варто зазначити, що державний борг та його обсяги прямо та опосередковано впливають на процеси у всіх сферах життя держави. Сьогодні зовнішні займи держави спрямовані переважно на покриття саме державного дефіциту, а також погашення попередньої заборгованості, і це. в свою чергу, призводить до погіршення матеріального благополуччя населення [4].
У сучасній економічній теорії взаємозв'язок між державним боргом і економічним зростанням, як правило, є негативним. У цілому підкреслюється, що зростання боргу спричиняє зменшення майбутнього споживання, посилення тиску на бюджет у зв'язку із виплатами відсотків за боргом, зменшення можливостей для проведення податкових реформ через залежність від кредиторів. У той самий час, якщо припустити, що державний борг використовується принаймні частково для фінансування підвищення продуктивності капіталу, то збільшення боргу матиме позитивний ефект до певного порогу і негативний вплив за його межами [29].
Таблиця 2.3 – Таблиця обраних змінних для економетричної моделі
| Рік | Зовнішній борг України, млн. грн. | Темп приросту ВВП | Середній курс гривні до долару, грн. |
| 2015 | 300025,3 | 0,033 | 7,936997 |
| 2016 | 611697,1 | 0,077 | 11,88671 |
| 2017 | 1042719,6 | 0,263 | 21,84471 |
| 2018 | 1240028,7 | 0,204 | 25,55143 |
| 2019 | 1833709,9 | 0,252 | 26,59664 |
| 2020 | 1370010,6 | 0,15 | 27,17698 |
Дані таблиці 2.3 свідчать про нестабільність і зростання державного зовнішнього боргу у період між 2016 та 2020 роками (6 періодів). Цей період також показує прирости ВВП з кожним роком, тоді як посткризовий період обмінного курсу в 2017 році перейшов на немислимі рівні з 7,93 грн. за 1 долар США до 27,18 грн. за 1 долар США у 2020 року.
Із цих даних можна стверджувати, що модель має вигляд:
Y= β1 + β2X1 + β3X2 + e (2.1)
Метою дослідження є проведення різноманітних діагностичних тестів для того, щоб дана модель відповідала основним припущенням класичної лінійної регресії. Це гарантує, що результат обчислень не є помилковим і є надійним.
Таблиця 2.4 – Дисперсійний аналіз
| Дисперсійний аналіз | |||||||||
| | df | SS | MS | F | Значимість F | ||||
| Регресія | 2 | 7,51272E+11 | 3,75636E+11 | 10,08341325 | 0,046599586 | ||||
| Залишок | 3 | 1,11759E+11 | 37252843455 | | | ||||
| Разом | 5 | 8,6303E+11 | | | | ||||
| | |||||||||
| | Коефіцієнти | Стандартна помилка | t-статистика | P-значення | |||||
| Y-перетин | 274377,7245 | 228639,4854 | 1,200045233 | 0,316246935 | |||||
| Змінна X 1 | 880634,9852 | 1601905,661 | 0,549742102 | 0,620776354 | |||||
| Змінна X 2 | 38419,39185 | 18225,66359 | 2,107983156 | 0,12560764 | |||||
Таблиця 2.4 показує тестування стандартних властивостей серії, що відповідає статистиці тесту Дікі-Фуллера. Тест Дікі-Фуллера є засобом перевірки стаціонарності часового ряду, що використовує поняття нульової та альтернативної гіпотези. Всі змінні виявилися стандартними по порядку 1.
У ході дисперсійного аналізу (табл. 2.4) виводимо формулу нашої моделі:
𝑌 = 274377,7245 + 880634,9852 ∗ Х1 + 38419,39185 ∗ Х2 (2.2)
Оцінка параметра β2 характеризує граничну зміну величини зовнішнього боргу (Y) залежно від темпу приросту ВВП (X1) на одиницю. Тобто якщо темп приросту ВВП зросте на одиницю, то зовнішній борг збільшиться на 880634,9 одиниці за незмінного курсу гривні до долару США.
Оцінка параметра β3 характеризує граничне зростання зовнішнього боргу
залежно від зміни курсу гривні до долару (X2). Так, якщо курс гривні до долару США збільшиться на одиницю, то зовнішній борг зросте на 38419,39 одиниці за незмінної величини темпу приросту ВВП.
Тест Бройша-Годфрі використовується для перевірки присутності або відсутності серійних автокореляцій у моделі. Цей тест є асимптотичним, тобто для достовірності висновків потрібен великий обсяг вибірки. Також його можна використовувати практично завжди, тому що цей тест дозволяє перевірити автокореляцію будь-якого порядку. Це відбувається, якщо P-значення перевищує вибраний рівень значущості.
Таблиця 2.5 – Таблиця результатів послідовної кореляції
| Регресійна статистика | |
| Множинний R | 0,933008301 |
| R-квадрат | 0,870504491 |
| Нормований R-квадрат | 0,784174151 |
| Стандартна похибка | 193009,9569 |
| Спостереження | 6 |
З таблиці 2.5 величина P-значення перевищує вибраний рівень значущості 5%, що свідчить про відсутність автокореляції у моделі. Отже, ми не підозрюємо ніяких порушень припущень класичної лінійної регресії.
Також були знайдені коефіцієнт детермінації (R-квадрат), який дорівнює 87,05%, та скоригований коефіцієнт детермінації (Нормований R-квадрат) – 78,41%. Обидва коефіцієнти свідчать про високий зв’язок між факторними змінними та результативним показником. Варіація аналізованої залежної змінної Y на 78% визначена зміною факторних змінних.
У підсумку отримуємо, що найбільш статистично значущим фактором, що впливає на розмір зовнішнього боргу України, є саме приріст ВВП. Середній курс гривні до долару хоч і впливає на розмір зовнішнього державного боргу, але зв'язок не такий сильний, а отже, обсяг зовнішнього державного боргу не сильно залежить від цього фактору.
Взагалі, якщо зменшувати розмір зовнішніх зобов’язань країни та підвищувати ВВП, то можна вдаватися до внутрішнього займу та не залежати так сильно від зовнішніх кредиторів. Але якщо все ж таки вдаватися до
зовнішнього займу, то тоді і тільки тоді, коли є стабільний приріст ВВП (цей приклад можна спостерігати у розвинутих країнах Західної Європи та США).
На основі статистичних даних можна зробити прогноз зміни величини зовнішнього боргу на 2019-2020 р. за допомогою лінії тренду в Excel (рис. 2.3).
25000002000000
1500000
1000000
500000
0
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Рисунок 2.3 – Тенденції розвитку зовнішнього державного боргу України на 2019-2020 рр.
Якщо застосовувати раніше виведену формулу (2.2), то можна зробити прогноз зовнішнього боргу на 2019 рік. За даними Кабінету Міністрів України у 2019 року зростання ВВП України сповільниться до 3% з 3,1%, а мінімальні та максимальні оцінки курсу на 2019 рік складають відповідно 29,4 грн за 1 дол. США і 33 грн за 1 дол. США.
Y = 274377,7245+880634,9852*0,124 + 38419,39185*29,4 = 1513106,583
Отже, на період 2019-2020 рр. зберігається тенденція збільшення величини зовнішнього державного боргу України. Дана ситуація свідчить про подальші фінансові труднощі всередині країни, тому потрібно шукати ефективні заходи зменшення боргового навантаження на економіку країни.
Залишаючись досить високим, рівень державного боргу Україна в даний час є критичним.
Будь-яка держава має свій бюджет, який необхідний для реалізації різних функцій. Головною метою бюджету є покриття всіх необхідних потреб держави. уряду використовують пряме і непряме вплив на економіку. Але будь-який вплив має бути грамотним і продуманим, щоб економіка держави не приходила в занепад. До цього прагне будь-яка країна. У процесі складання економічного плану на майбутній рік, держава прагне до того, щоб бюджет був збалансованим за доходами і видатками. [3] Державний борг не включає в себе заборгованості інших країн перед даною державою. Розрізняють два основних типи: зовнішній державний борг (виплачується в іноземній валюті) і внутрішній державний борг (виплачується в національній валюті, в України – це гривні). За часовими рамками можна розділити на три періоди: короткостроковий (тривалістю до одного року), середньостроковий (від одного року до п'яти років) і довгостроковий (понад п'ять років). Стандарти списання державного боргу встановлюються Банком міжнародних розрахунків, але також регулюються вкрай складними законами. Щоб погасити державний борг, необхідно збільшити надходження фінансів до державного бюджету. Це можна зробити за допомогою підвищення ставки податків, збільшення митних зборів і т.д. але такі зміни можуть негативно відбитися на якості життя населення: погіршиться матеріальний стан жителів даної країни, відбудеться падіння рівня життя. У зв'язку з цим, держава повинна грамотно підійти до питання про державний борг: розглянути всі можливі варіанти вирішення даної проблеми, передбачити наслідки, ефективність прийнятих рішень. Регулювання і управління державним боргом – це контрольована нормами права сукупність заходів країни по використання боргових відносин, спрямованих на знищення боргових зобов'язань. Бюджет країни виконує ряд особливо значущих функцій, серед яких можна виділити основні (розподільча, контрольна) і додаткові (мобілізаційна, регулююча). Бюджетні доходи поповнюються за рахунок податків, позик, доходів від державної власності та емісії паперових грошей. У тих випадках, якщо існуючі у бюджету прибутку недостатні з метою реалізації витрат, повідомляють про появі бюджетного дефіциту. Як правило, він вимірюється у вигляді відсотка з ВНП. Бюджетний дефіцит не обов'язково вказує про якомусь надмірному стані в економіці держави. Він здатний бути обумовлений, наприклад, потребою реалізації великих державних інвестицій в формування економіки, що відображає збільшення валового національний продукт, а ніяк не кризове становище державного регулювання. Вірогідні надмірні обставини, пов'язані з війнами, стихійними лихами, витрати в які ніяк не могли бути заздалегідь сплановані, проте зобов'язані бути обов'язково здійснені поза Залежно від присутності грошей в резервному фонді бюджету. В деяких випадках незбалансований бюджет навіть корисний. структура бюджетних витрат здатна зміняться частіше, ніж структура доходів. Брак коштів у державний бюджет веде до внутрішніх і зовнішніх позик держави, тому позики в даному випадку виступають як додаткові джерела доходу. Особливій увазі в будь-якій країні піддається тема бюджетного дефіциту, який тягне за собою наслідки у вигляді державного боргу. Чому трапляється так, що з'являється державний борг? В країні утворюється дефіцит бюджету, а на покриття витрат не вистачає засобів. Це може бути пов'язано з рядом факторів: брак податків і неподаткових доходів, перевищення витрат над доходами держави, нерівномірне розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) у країні і т.д. але державний борг має таку функцію, як зворотність, тобто будь-які позики держави (будь то внутрішній або зовнішній борг) повинні бути повернуті. На повернення може даватися певний час (це залежить від умов позики) або ж тимчасові рамки можуть бути не визначені. В цьому випадку борг повертається у міру можливості держави. Взяті державою позики в руках публічної влади стають додатковими фінансовими ресурсами, які розподіляються відповідно до пріоритетами, розставленими країною. [6]
Зовнішній державний борг - заборгованість держави перед іншими країнами, фірмами і компаніями цієї країни. Внутрішній державний борг - всілякі заборгованості держави всередині країни (так само фірмам, компаніям установам). Але що внутрішній, що зовнішній борги держави мають негативні наслідки і сильно вдаряють по економіці країни, тому що держава має віддати борг з нарахованими відсотками, що в рази збільшує початкову суму позики. Іноді країна - кредитор згодна отримувати виплати за рахунок надходження від країни - позичальника різних ресурсів і надання послуг у різних галузевих сферах. Важливо пам'ятати, що існує прямий зв'язок між поняттями державний борг і державний бюджет, так як вони взаємопов'язані між собою, тому що державні позики покривають бюджетний дефіцит. [7] Сутність будь-якого державного боргу одна - нестача коштів на покриття всіх необхідних обов'язкових соціальних, військових, науково - технічних та інших потреб.
На сучасному етапі розвитку проблема державного боргу є однією з основних для України. Темпи зростання державного боргу України набули загрозливого характеру. За останні три роки розмір державного боргу збільшився в 4, 5 рази і майже в 2 рази перевищив доходи бюджету. На кінець 2010 року державний і гарантований державою борг України становив 432 235 410,19 тисяч гривень, в тому числі внутрішній 155 489 849,46 тисяч гривень і зовнішній борг 276 745 560,73 тисяч гривень. Згідно зі світовим рейтингом складеним на основі приросту запозичень Україна увійшла в 20-ку і зайняла 13 місце в світі і опинилася на 1 місці серед країн Східної Європи завдяки обсягами фінансової допомоги, отриманої в період кризи від МВФ, Світового банку, Європейського Союзу. [1, 205 c.]
Згідно з міжнародними стандартами (Маастрихтською угодою) критичними вважаються боргові зобов'язання держави, які перевищують 60% від ВВП [4]. На сьогоднішній день державний бюджет України в співвідношенні з ВВП становить 79%, що є досить таки поганим показником для нашої країни.
Якщо ж брати до уваги проаналізований період, то ми бачимо, що розмір державного та гарантованого державного боргу значно виріс. Так, розмір державного та гарантованого державного боргу на 1 січня 2015 року складав 39,685 млрд. дол. Станом вже на 1 січня 2016 року цей показник склав близько 64,3496 млрд. Дол. Тобто розмір державного та гарантованого державного боргу за цей період зріс на 24,6646 млрд. Дол., Тобто збільшився більш ніж в 1,6 рази [5]. Важливим є той факт, що з 2017 року по 2020 значно виріс державний борг за ставкою МВФ (від 2178 млн. грн. до 113,3 млрд. грн.) І на сьогоднішній день зростання позик не припиняється. За порівняно з недавніми даними динаміка зростання боргу України перед МВФ в 2014-15 роках різко контрастує і з загальносвітовою тенденцією. З урахуванням катастрофічного падіння ВВП частка заборгованості перед фондом до ВВП зросла вчетверо, з 3% у 2016 році до 12% в 2018 році. Внаслідок на кінець 2018 року на кожного з працюючих 16 мільйонів українців припадав борг в $ 653. Більшість пострадянських країн зовсім не має заборгованості перед МВФ. А Україна стала найбільш залежною від коштів МВФ країною в світі. У 2017 році вона обійшла всіх за показником відношення заборгованості - 12% ВВП. В даний момент цей показник складає близько 20% ВВП [9].
Ця ситуація пояснюється тим, що з настанням фінансової кризи уряд почав залучати кредити МВФ для збереження стабільності банківського сектора країни і стабілізації національної валюти. Також частина цих коштів використовувалася і для покриття державного боргу. Загальну структуру державного боргу на 29 лютого 2020 року в розрізі валютних погашень представлено на рис. 3 [6]. В умовах ринкової економіки важливою складовою фінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення та користування позик для його покриття призвели до формування і швидкого зростання державного боргу в Україні. Великі розміри боргу, також зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення цієї проблеми. Станом на 29 лютого 2020 державний борг України становив, 64,3 млрд. дол. США, з них 67,5% припадає на зовнішній борг, 32,5% - на внутрішній. Залучення іноземних кредитів закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу, існування якого створює для держави реальні проблеми. В Україні проявляється чітка тенденція до збільшення державного зовнішнього боргу. Так, розмір державного і гарантованого державного боргу на 1 січня 2019 року складав 39,685 млрд. дол .. Станом вже на 1 січня 2020 року цей показник склав близько 64,3496 млрд. дол. Тобто розмір державного та гарантованого державного боргу за цей період зріс на 24,6646 млрд. дол., тобто збільшився більш ніж в 1,6 рази. Збільшення державного зовнішнього боргу за 2017 рік викликано в основному зростанням курсу долара по відношенню до гривні. В результаті проведеного дослідження сформульовані наступні висновки і пропозиції: вирішення проблеми заборгованості вимагає в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих і переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього і зовнішнього державного боргу, вдосконалення системи управління та обслуговування державного боргу; в результаті аналізу зовнішнього державного боргу доведено, що залучені зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з точки зору їх обсягу і з позицій ефективності використання.
Це обумовлює необхідність встановлення кордону залучення кредитів; нинішній рівень економічної безпеки в Україні, з огляду на триваючу тенденцію до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості, недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди має перебувати в певній залежності відносно величини ВВП. Перевищення показника державного боргу відповідно розмірів ВВП, а потім і інших макроекономічних показників, починає становити загрозу економічній безпеці країни.
Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу з урахуванням запропонованих заходів сприятиме розвитку державних фінансів і поліпшенню фінансового стану України.
1 2 3