1   2   3   4   5
Ім'я файлу: звіт_СОК_Сокілець.docx
Розширення: docx
Розмір: 98кб.
Дата: 07.04.2020

РОЗДІЛ 6. ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ТА МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
У ринкових умовах результати господарювання здебільшого залежать від зменшення витрат та збільшення прибутків. На затрати виробництва вирішальний вплив має ціна ресурсів, а на розмір доходів — ціна продажу та складські і транспортні витрати. У сукупності всі фактори впливу на кінцеві результати господарювання залежать від організації логістичної структури на підприємстві. Тож за налагодження діяльності логістичних систем підприємств можна розраховувати на успішне ведення аграрного бізнесу.+

У ринкових умовах результати господарювання здебільшого залежать від зменшення витрат та збільшення прибутків. На затрати виробництва вирішальний вплив має ціна ресурсів, а на розмір доходів — ціна продажу та складські і транспортні витрати. У сукупності всі фактори впливу на кінцеві результати господарювання залежать від організації логістичної структури на підприємстві. Тож за налагодження діяльності логістичних систем підприємств можна розраховувати на успішне ведення аграрного бізнесу.

По­нят­тя логісти­ки у світовій прак­тиці ста­ло по­ши­рю­ва­ти­ся із се­ре­ди­ни ми­ну­ло­го століття. Про­те в аг­рар­но­му сек­торі Ук­раїни во­но на­бу­ло по­ши­рен­ня в ос­таннє де­ся­тиліття — з ак­тив­ним над­хо­д­жен­ням у сільське гос­по­дар­ст­во іно­зем­них інве­с­тицій, ство­рен­ням ве­ли­ких аг­рар­них ком­паній та роз­бу­до­вою їхньої інфра­с­т­рук­ту­ри.

Логістич­на дія­ль­ність грун­тується на інфор­ма­цій­но­му за­без­пе­ченні, що ле­жить в ос­нові прий­нят­тя уп­равлінських рішень та фінан­со­во­му за­без­пе­ченні відповідних ви­т­рат. До ок­ре­мої логістич­ної струк­ту­ри під­приємств на­ле­жать транс­портні під­розділи та складсь­ке гос­по­дар­ст­во.

У своїй збу­товій діяль­ності аг­рарії ви­ко­ри­с­то­ву­ють ав­то­мобільне, заліз­нич­не та морсь­ке транс­пор­ту­ван­ня про­дукції. Виз­на­чен­ня спо­со­бу транс­порт­но­го пе­ре­ве­зен­ня за­ле­жить від ви­ду та об­ся­гу сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, а та­кож від відстані (регіональні, за­га­ль­­­­­­но­дер­жавні, міжна­родні). Вра­хо­ву­ю­чи спеціалізацію сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, ос­нов­ни­ми ви­да­ми про­дукції, що підля­га­ють пе­ре­ве­зен­ню, є зер­но та олійне насіння. Як пра­ви­ло, ви­роб­ни­ки цих видів про­дукції за­без­пе­чу­ють її пе­ре­ве­зен­ня вла­сним транс­пор­том у ме­жах регіону або країни. Для між­на­род­них пе­ре­ве­зень ко­ри­с­ту­ють­ся по­слу­га­ми транс­порт­но-ек­с­пе­диційних ком­паній. Про­те не­ве­ликі та се­редні за розміром підприємства про­во­дять ре­алізацію зер­на ко­мерційним струк­ту­рам, об­ме­жу­ю­чись мінімаль­ни­ми за відстан­ню пе­реміщен­ня­ми про­дукції, у т. ч. на умо­вах са­мо­ви­во­зу зі скла­ду ви­роб­ни­ка.

Під час ви­бо­ру ви­ду транс­пор­ту­ван­ня виз­на­чаль­ним є об­сяг то­вар­ної пар­тії. У разі ав­то­мобільної до­став­ки мі­німаль­на партія зер­на має бу­ти крат­ною 20 т. За внутрішніх пе­ре­ве­зень про­дук­ція за­ван­та­жується на­си­пом, а за міжна­род­них — фа­сується у мішки ва­гою 20–25 кг або біг-бе­ги — по 1 т. У разі пе­ре­ве­зень залізни­цею то­вар­на партія має бу­ти крат­ною ва­гонній нормі, яка у се­ред­нь­о­му ста­но­вить 60 т. У ва­го­ни зер­но за­ван­та­жується на­си­пом без­по­се­ред­ньо із зер­но­во­го скла­ду, де про­дукція пе­ре­бу­ває на зберіганні.

Кож­не сільсько­го­с­по­дарсь­ке під­приємство, СОК «Сокілець» не є винятком, не­за­леж­но від йо­го розмірів має своє складсь­ке гос­по­дар­ст­во та на­ма­гається йо­го поліпши­ти. По­тре­ба у складсь­ких по­туж­но­с­тях обу­мов­ле­на не­обхідністю зберіган­ня ви­роб­ни­чих ре­сурсів та го­то­вої про­дукції. То­му аг­рарії зна­хо­дять мож­ли­вості виділя­ти ча­с­ти­ну от­ри­ма­них до­ходів на роз­ви­ток склад­сь­ко­го гос­по­дар­ст­ва, яке, окрім по­туж­но­с­тей зі зберіган­ня про­дукції, пе­ред­ба­чає на­дан­ня до­дат­ко­вих по­слуг. До та­ких на­ле­жить, зо­к­ре­ма, про­ве­ден­ня на­ван­та­жен­ня та роз­ван­та­жен­ня про­дук­ції, зва­жу­ван­ня, сушіння, очи­щен­ня ви­ро­ще­но­го вро­жаю. Ці по­слу­ги на­да­ють­ся спеціалізо­ва­ним об­лад­нан­ням та об­слу­го­ву­ють­ся відповідним пер­со­на­лом підприємств. Крім цьо­го, спеціалісти складсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва за до­по­мо­гою су­час­но­го про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня про­во­дять пер­вин­ний облік над­хо­д­жен­ня ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та відпу­с­кан­ня зі скла­ду го­то­вої про­дукції.

За да­ни­ми ек­с­пертів рин­ку зер­на, в Ук­раїні функціонує по­над 1200 зер­но­­­схо­вищ за­галь­ною по­тужністю по­над 41 млн т. За зро­с­та­ю­чих об­сягів ви­роб­ництва зер­на цьо­го не­до­стат­ньо. То­му ба­га­то аг­рар­них ком­паній, по­при склад­ну еко­номічну та політич­ну си­ту­а­­цію в країні, за­вер­шу­ють роз­по­чаті та роз­роб­ля­ють нові про­ек­ти будівництва зер­но­вих складів. Тож до­с­ко­на­ле складсь­ке гос­по­дар­ст­во є ос­но­вою збе­ре­жен­ня якості й цілісності го­то­вої про­дукції та ви­роб­ни­чих ре­сурсів.

На­разі в Ук­раїні сфор­му­вав­ся внут­рішній аг­рар­ний ри­нок, на яко­му пра­цює ши­ро­кий спектр різних за на­пря­ма­ми спеціалізації та мас­шта­ба­ми діяль­ності ком­паній, що зай­ма­ють­ся по­став­ка­ми ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та за­купівлею го­то­вої про­дукції. Аг­рарії із досвідом ро­бо­ти співпра­цю­ють із ком­паніями — парт­не­ра­ми із ре­сурс­но­го за­без­пе­чен­ня та зі збу­ту сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Про­те у рин­ко­во­му се­ре­до­вищі слід завжди порівню­ва­ти про­по­зиції парт­нерів з на­яв­ни­ми на рин­ку.

Для цьо­го є декілька варіантів зби­ран­­­­ня потрібної інфор­мації. Один із них — участь у спеціалізо­ва­них міжна­род­них ви­с­тав­ках, на яких пред­став­лені за­кор­донні ком­панії, що про­яв­ля­ють зацікав­леність до Ук­раїни. Здебільшо­го це підприємства, які ма­ють наміри ре­алізу­ва­ти в Ук­раїні власні то­ва­ри чи по­слу­ги: ви­роб­ни­ки та по­ста­чаль­ни­ки техніки, сільсько­го­с­по­дарсь­ких ма­шин, об­лад­нан­ня, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, вет­пре­па­ратів, комбікормів, тех­но­логії то­що. Окрім цьо­го, такі за­хо­ди відвіду­ють й офіційні де­ле­гації різних країн із ши­ро­ким пред­став­ництвом бізне­со­вих кіл. Тож на діло­вих зустрічах, круг­лих сто­лах, що про­во­дять­ся у рам­ках ви­с­тав­ко­вих за­ходів, відво­дить­ся час для знай­ом­ст­ва із по­тенційни­ми парт­не­ра­ми та підпи­сан­ня до­го­ворів співробітництва.

Завжди мож­на от­ри­ма­ти ціка­ву інфор­мацію про інно­ваційні підхо­ди у гос­по­дарській діяль­ності на міжна­род­них кон­фе­ренціях, сим­позіумах, бізнес-фо­ру­мах то­що, де зби­ра­ють­ся учас­ни­ки аг­рар­но­го рин­ку, щоб роз­г­ля­ну­ти тен­денції роз­вит­ку, об­го­во­ри­ти по­точні про­бле­ми та знай­ти шля­хи їхньо­го вирішен­ня. До участі у та­ких зібран­нях за­про­шу­ють­ся провідні ком­панії світу, що цікав­лять­ся вітчиз­ня­ною про­дукцією. Тож такі за­хо­ди є по­тенційною на­го­дою для знай­омств та на­ла­го­д­жен­ня діло­вих зв’язків.

Ос­таннім ча­сом усе більше діло­вих кон­тактів вста­нов­люється че­рез ме­ре­жу інтер­нет. Міжна­родні ком­панії, орієнто­вані на ри­нок Ук­раїни, ма­ють власні спеціалізо­вані веб-сай­ти, з яких мож­на от­ри­ма­ти інфор­мацію про ком­панію та ос­новні на­пря­ми її діяль­ності. То­му на пер­шо­му етапі по­шу­ку парт­нерів до­стат­ньо обміня­ти­ся діло­ви­ми ли­с­та­ми та уз­го­ди­ти наміри про по­даль­ше співробітництво.

Сільськогосподарський маркетинг передбачає вивчення ринку сільгосппродукції і на цій основі прогнозування розвитку сільгосппідприємства. Вивчення ринку означає вивчення поточних споживчих потреб, вимоги споживачів і покупців до продукції, факторів, що впливають на споживацьку поведінку.

Розробка та реалізація маркетингової товарної політики СОК «Сокілець» передбачає: врахування вимог споживачів та вимог ринку при формуванні товарного асортименту, врахування можливостей і ресурсів виробника при впровадженні нових товарів у асортимент та виведенні їх на ринок, забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів, позиціонування товарів на ринкових сегментах, освоєння нових ринкових сегментів.

Ринок в наш час ставить все вищі вимоги до якості сільськогосподарської продукції, безпеки споживання, що відкриває перспективи для впровадження екологічного маркетингу. Концепція екологічного маркетингу передбачає орієнтацію виробництва і збуту на задоволення екологічно-орієнтованих потреб і запитів споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари – економічно ефективні та екологічно безпечні у виробництві й споживанні [3].

Особливо актуальним питання екологічних товарів є для зернових культур. За загальним принципом екологічні товари виробляються «без застосування хімічних добрив та препаратів, генетично-модифікованих речовин, на екологічно чистій землі та на місцевості, віддаленій від великих міст, промислових підприємств та інших забруднюючих факторів. Також екотовари передбачають їх виготовлення з мінімальною шкодою для навколишнього середовища» [5].

Разом з тим, питання екологічної сільгосппродукції, в принципі як і будь-якої іншої, тісно пов’язане з питанням ціни: значні витрати на вирощення екологічних культур зумовлюють значне зростання їх собівартості. Сьогодні ціна на зерно в Україні є проблемою як для споживачів, так і для виробників. Довгий шлях від виробника через низку посередників до споживача суттєво збільшує вартість готової продукції, але виробник при цьому не отримує достатньо вагомої винагороди за свою працю – основний прибуток переважно осідає саме у касах посередників.

Ще один важливий елемент комплексу маркетингу в сільському господарстві – комунікаційна політика, яка передбачає не просто просування товару до кінцевого споживача, а налагодження взаємної співпраці з різними покупцями на постійній основі.

Вважаємо, що сільгоспвиробники овочевої продукції мають використовувати усі засоби маркетингової комунікації, зокрема:

1) самостійні: реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю (паблік рілейшенс), прямий маркетинг, персональні продажі, директ-маркетинг;

2) синтетичні: участь у ярмарках та виставках, інвент-маркетинг, мерчандайзинг, формування торгівельної марки тощо. Синтетичні методи передбачають поєднання самостійних засобів.

Отже, в Україні відзначаємо відсутність традиції використання маркетингу у сільськогосподарському виробництві. Професійний маркетинг є засобом зміцнення сільськогосподарського виробництва, отож є обов’язковим елементом управління в агросфері. При плануванні маркетингової діяльності слід враховувати специфічні особливості сільськогосподарського виробництва (сезонність та просторово-кліматична орієнтація виробництва, низький потенціал зберігання сільськогосподарської продукції тощо).

РОЗДІЛ 7. ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА
Жорстка конкуренція на ринках, постійно зростаючі в умовах інфляції ціни на ресурси та високі тарифи спонукають підприємства до пошуку векторів, за допомогою яких можна вдосконалити свою діяльність. Одним із найважливіших напрямів є оптимізація за критерієм витрат, що є результатом процесу управління ними. Тому велике практичне значення має дослідження процесу управління витратами, його функцій і процедур.

Таким чином, щоб система управління витратами функціонувала ефективно, в основу її формування має бути покладена концепція, що враховує особливості діяльності підприємства, його структуру, стадію життєвого циклу продукції та підприємства в цілому, а також стратегій, яких дотримується підприємство. Дослідження проведене нами за матеріалами СОК «Сокілець» показали, що господарство має молочно-м'ясну спеціалізацію з розвиненими виробництвом зерна. Молочна продукція в структурі товарної продукції за досліджуваний період займає 56,3 %, продукція вирощування ВРХ у живій вазі — 23,7 %, а зерно — 18,5 %. У процесі виробництва сільськогосподарської продукції СОК «Сокілець» здійснюються відповідні витрати (табл7.1.).

Таблиця 7.1.

Структура витрат на виробництво продукції рослинництва СОК «Сокілець»

Елементи витрат

Рік

Відхилення 2019 р. до 2017р.

2017

2018

2019

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

В %

П.с.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Витрати на оплату праці

199

11,0

339

35,4

313

23,9

157,3

12,9

Відрахування

на соц. заходи

72

11,8

126

13,2

116

8,9

161,1

-2,9

Матеріальні

витрати

311

51,0

390

40,6

554

42,3

178,1

-8,7

в т. ч. насіння і посадковий матеріал

126

20,6

121

12,6

187

14,3

148,4

-6,3

Продовження Табл. 7.1.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Амортизація,

18 2

9

70

7,3

70

5,4

> в 3,9 р

2,5

Інші витрати

11

1,7

34

3,5

256

19,5

> в 23,2 р

17,8

Всього витрат

610

100,0

959

100,0

1308

100,0

> в 2,1 р

0,0


За даними таблиці 7.1 видно, що затрати за досліджуваний період значно зросли по всіх елементах витрат. У структурі витрат витрати на оплату праці в 2019 р. займають 23,9 %, тобто на 12.9 п. с більше ніж в 2017 р., що свідчить про зростання заробітної плати, як чинника мотивації праці. Найбільшу питому вагу в 2019 р. займали матеріальні витрати — 42,3 %, але цей показник значно зменшився в порівнянні з 2017 р. (- 8,7 п. с.). І це відбулося за рахунок зменшення витрат на насіння і посадковий матеріал, що вказує на використання власного насіння.

Зростання витрат на амортизацію пояснюється придбанням техніки для обробітку грунту та збирання врожаю. Інші витрати зросли в 23,2 рази, витрати виробництва у рослинництві за період дослідження зросли в 2,1 рази. Це дає змогу зробити висновок, що результатом зростання витрат є недостатній рівень управління ними.

Як видно з приведених даних, витрати на виробництво продукції тваринництва незначно зросли — (на 8,5 %). У структурі витрат в 2019 р. найбільшу питому вагу займали матеріальні затрати, але відносно 2017 р. вони зменшилися на 22.5 п. с., що є свідченням розвитку власного кормовиробництва. На що й вказує зменшення витрат на корми. Зростання виплат на оплату праці в 2019 р. відповідно до 2017 р. відбувалося у зв'язку зі зростанням мінімальної заробітної плати та з метою стимулювання працівників ферми. Витрати на амортизацію зросли у 9,5 рази за рахунок оновлення основних фондів.

Проведені дослідження показали, що мало місце, зростання витрат, обумовлене зниженням ресурсовіддачі та інфляційним фактором. Сьогодні у структурі сільськогосподарських витрат більше третини займає вартість придбаних засобів виробництва. Використання мінеральних добрив, гербіцидів, добавок до кормів дає можливість нарощувати обсяги виробництва вищими темпами, а отже, швидше реагувати на зміни економічної кон'юнктури.

Таким чином, можна сказати, що зростання виробничих витрат обумовлені рядом об'єктивних причин.

Разом з цим, зростання витрат на виробництво продукції у сільськогосподарських підприємствах відбувається і в результаті недосконалого управління витратами, зокрема не враховуються особливості виробничого процесу, що впливає на економічну ефективність діяльності товаровиробників.

Облік витрат на виробництво і вихід продукції ведеться в рослинництві за окремими культурами (групами культур), а в тваринництві — за видами і групами тварин. Сума всіх прямих і розподілених витрат становить їх загальний обсяг по кожному з об'єктів обліку. При вирощуванні сільськогосподарських культур і утриманні худоби і птиці господарства одержують, як правило, не один, а декілька видів продукції — основну, супутню і побічну. Основною є продукція (зерно, цукрові буряки, картопля, молоко, приріст, вовна, яйця тощо), для одержання якої організоване відповідне виробництво. Якщо в одній галузі виробляється два і більше основних продуктів, вони є супутніми. Біологічні особливості рослин і тварин зумовлюють одержання поряд з основною побічної продукції (соломи, гички, гною тощо).

Із зазначеного можна констатувати, що будь-яке підприємство повинно використовувати такий механізм формування витрат виробництва, який дасть змогу отримати повну інформацію, яка буде гарантувати успіх підприємства в конкурентному середовищі. Вчасне реагування на відхилення витрат від нормативних значень дасть змогу оптимізувати обсяг витрат підприємства для забезпечення більш високої результативності його діяльності. Зростання конкуренції вимагає створення нових систем калькуляції, що є дуже важливим сьогодні.

Обчислення собівартості окремих видів сільськогосподарської продукції грунтується на загальних принципах планування і обліку витрат, які вимагають єдності об'єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу між різними продуктами. Це забезпечує необхідні умови для правильного та ідентичного обчислення собівартості окремих видів продукції в сільськогосподарських підприємствах, дає можливість аналізувати її рівень у динаміці та порівняно з іншими господарствами, за планом встановлювати причини відхилень і розробляти заходи щодо зниження собівартості.

Для обчислення собівартості одиниці сільськогосподарської продукції після встановлення об'єкта калькуляції визначають кількість виробленої продукції і загальну суму витрат на вирощування окремих сільськогосподарських культур і утримання худоби. Загальна сума витрат розподіляється між окремими видами продукції. При цьому використовують декілька методів розподілу витрат і обчислення собівартості.

Метод прямого віднесення витрат на відповідні види продукції використовується в тих галузях, де в процесі виробництва одержують один вид продукції. При цьому собівартість одиниці продукції визначають діленням суми витрат по даному об'єкту обліку на загальний обсяг виробленої однорідної продукції. Цим методом обчислюють собівартість 1 ц картоплі, зеленої маси кукурудзи і однорічних трав, а також одиниці робіт і послуг обслуговуючих виробництв.

Метод виключення вартості побічної продукції із загальної суми витрат. При цьому побічна продукція (солома, стебла кукурудзи, гичка, гній тощо) оцінюється за нормативною собівартістю або фактичними витратами на її збирання, перевезення і заготівлю. Після вирахування вартості побічної продукції із загальної суми витрат решту її відносять на обсяг виробленої основної продукції. Цим методом обчислюють собівартість 1 ц приросту живої маси молодняка великої рогатої худоби і свиней та ін.

Метод розподілу витрат між видами продукції пропорційно до кількісного значення однієї з ознак, спільної для даних видів продукції. Такими ознаками можуть бути вміст в окремих видах продукції повноцінного зерна, поживних речовин і т. і. Цей метод використовують при обчисленні собівартості зернових відходів, нестандартних овочів, картоплі, фруктів та ягід з урахуванням їх поживних якостей та інших характерних особливостей.

Метод оцінки витрат на окремі види продукції експертним шляхом і вираження їх у певних відносних показниках. Наприклад, 1 голова приплоду оцінюється в розмірі собівартості 60 кормо-днів утримання тварин.

Метод розподілу витрат за допомогою коефіцієнтів, які встановлюються централізовано. При їх визначенні витрати на одиницю одного з видів продукції приймаються за одиницю, а щодо інших видів продукції виражаються відповідним коефіцієнтом. Таким чином, усі види продукції переводять в основну, визначають її загальний обсяг та обчислюють собівартість основної продукції. Витрати на окремі види продукції розподіляють пропорційно до їх частки в загальному обсязі умовної продукції.

Метод розподілу витрат пропорційно до вартості окремих видів продукції в оцінці за реалізаційними цінами використовують при обчисленні продукції овочівництва, льонарства, вівчарства та інших галузей. При обчисленні багатьох видів продукції застосовують відповідні комбінації кількох розглянутих вище методів. Собівартість сільськогосподарської продукції, робіт і послуг визначається в певній послідовності, бо продукція і послуги одних галузей і виробництв споживаються іншими в процесі господарської діяльності. Спочатку визначають собівартість робіт допоміжних виробництв:

в автомобільному вантажному транспорті — 1 тоннокілометра вантажних перевезень;

у транспортних роботах тракторів — 1 тонно-кілометра вантажних перевезень або 1 еталонного гектара роботи;

в електропостачанні — 1 кіловат-години електроенергії.

Послуги цих виробництв практично повністю споживаються в галузях господарства і їх витрати відносяться на собівартість сільськогосподарської продукції.

Після розподілу витрат допоміжних виробництв за об'єктами обліку визначають собівартість продукції рослинництва, а потім тваринництва.

Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:

1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції;

2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за статтями, а також за окремими видами і групами продукції;

3) виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Собівартість сільськогосподарської продукції є одним з вирішальних чинників та водночас показників економічної ефективності виробничої діяльності та вартісним виміром рівня ресурсних питомих витрат на виробництво продукції.

Дослідження групування витрат на сільськогосподарських підприємствах показує, що поділ витрат на постійні та змінні, в більшості із них не здійснюється.

Відсутній також чіткий поділ витрат на прямі та непрямі. І зовсім не проводиться дослідження поведінки витрат.

Відповідно до вимог управлінського обліку для виділення окремих груп витрат у сільськогосподарських підприємствах потрібно враховувати значні особливості виробничих процесів, що спричиняють особливості управління витратами, зокрема:

нерівномірність проведення витрат протягом звітного періоду;

можливість отримання інформації про фактичну собівартість продукції лише один раз в кінці року, коли будуть зібрані понесені за весь виробничий період витрати та розподілені між усіма видами виробленої продукції;

витрачання на годівлю тварин корму власного виробництва та зеленого корму, який у літній період значно дешевший; застосування відповідних систем стимулювання працівників.

Підприємство має самостійно вибрати концепцію управління витратами, яка максимально сприятиме підвищенню його конкурентоспроможності та прибутковості на ринку.

Варто зазначити, що в управлінні витратами слід також враховувати особливості виробничих процесів в сільськогосподарських підприємствах, зв'язок витрат виробництва з показниками ефективності виробництва, перехід від пасивних методів обліку витрат за минулий період до активних методів втручання у виробництво на основі аналізу ефективності формування витрат, виявлення суттєвих відхилень від норм і нормативів, що забезпечить досягнення мети.

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас