Розділ Порівняльна характеристика теорій лідерства

1 2 3 4

Ім'я файлу: 44634783.doc
Розширення: doc
Розмір: 359кб.
Дата: 01.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
BTL-реклама.pptx
Безос.pptx

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Порівняльна характеристика теорій лідерства……………………1

1.1. Суть лідерства……………………………………………………………..1

1.2. Теорії лідерства…………………………………………………………...6

Розділ 2. Дослідження практики лідерства організації PepsiCo Inc…........11

2.1. Аналіз змісту роботи керівника з управління організацією…………..11

2.2. Впливу роботи керівника на фінансово-економічний стан організації..........................................................................................................16

Розділ 3. Підвищення ефективності лідерства в управлінні…………………

3.1. Основні складові частини ефективного керівництва трудовим колективом PepsiCo Inc…………………………………………..………….25

3.2. Удосконалення стилю роботи керівників PepsiCo Inc……………...…28

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Лідерство – це мистецтво, вінець управлінської діяльності. Його значимість в існуванні організацій та їх управлінні дуже вагома та суттєва.

На сьогодні існує багато різних компаній, організацій та установ, які функціонують в різних сферах економіки, але чи всі вони є процвітаючими, прибутковими та мають сталий дохід? Одностайна відповідь: ні. Одні організації досягають успіху і інтегрують, виходячи на світовий ринок, чи розширюють сферу діяльності тим самим збільшуючи свій капітал, але ж є компанії та організації в занепаді чи ще гірше: на грані банкрутства. На мою думку, головна причина криється в ефективному та динамічному керівництві, в талановитих та вмілих робітниках та правильно обраному стилю керівництва.

Проблеми лідерства являються ключовими для досягнення організаційної ефективності. З однієї сторони, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, які притаманні тим, хто успішно спричиняє вплив на інших, з іншої, лідерство – це процес несилового впливу у напрямку досягнення організацією своїх цілей. Для того, щоб складна організація ефективно виконувала свої задачі необхідно забезпечити виконання всіх функцій управління. Лідерство – являється тим видом діяльності, який пронизує всю систему управління. Неможливо ефективно виконувати функції планування, організації, мотивації і контролю, якщо немає ефективного керівництва і лідерів, здатних заохочувати інших працівників, позитивно впливати на них і вести за собою, тим самим досягаючи позитивних кінцевих результатів.

Тема лідерства опрацьована науковцями в достатній мірі. Ця тема більш досконало розвинена та розроблена зарубіжними фахівцями. Це такі представники, як: Д. Френсис, Б. Карлоф, Р. Блейк, Д. Дункана Танненбаум, Пітер Друкер, Ф. Фідлер, Ф. Йєттон, М. Мескон, П. Херсі і К. Бланшард. Вони створили моделі та висунули теорії, які отримали світове визнання, затвердили себе як правдиві та науково обґрунтовані ідеї. Українські та російські вчені Ф. Хміль, В. Лозниця, Д. Виханський, В. Веснін теж внесли неоціненний вклад у розвиток теорії лідерства.

Для досягнення найвищих цілей на фірмах чи підприємствах не достатньо мати якісну продукцію. Важливу роль тут відіграють люди, які прагнуть стати лідерами в своїй справі чи просто в колективі. Прагнення до першості спонукає їх до знаходження й винайдення нових підходів до того чи іншого питання. Тому, завдання керівника полягає ще й в тому, щоб у його підлеглих викликати потяг до лідерства. Для цього необхідно знати тонкощі людської поведінки в колективі і психологічні особливості колективної роботи. Саме тому, на сьогоднішній час є актуальним дослідження даної теми.

Мета: дослідити лідерські якості менеджерів організації «PepsiCo»

Об’єкт дослідження: лідерські якості генерального директора організації «PepsiCo» - Індри Нуйі

Предмет дослідження: визначення рівня лідерського потенціалу та вираження самооцінки лідерства

РОЗДІЛ 1. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЙ ЛІДЕРСТВА
1.1. Суть лідерства

В другій половині минулого століття після перемоги промислової революції на Заході ринкові відносини оволоділи всіма сферами життя суспільства. Як гриби після дощу росли великі фірми, що вимагали великого числа керівників вищого і середнього рівнів, здатних приймати грамотні раціональні рішення, працювати з великими масами людей.

У результаті з'явилися люди, які спеціально займалися управлінською діяльністю. Цим керівникам вже не потрібно було тримати своїх підлеглих у залізній руці. Головним завданням стає кропітка організація, і щоденне керування виробництвом з метою забезпечення найбільшого прибутку фірми. Ці люди стали називатися менеджерами.

Будь-який менеджер, який прагне працювати якомога ефективніше, повинен прагнути стати лідером. Навіщо? Чому? Що значить - бути лідером? Відповіді на ці питання дають ряд наук: соціальна психологія, філософія, педагогіка, економіка.

У США раніш усіх зрозуміли зв'язок між лідерством і результатами економічної діяльності, і за 50 років розробили значну кількість теорій і підходів до даної проблеми, видавши значну кількість як загальнотеоретичних праць (наприклад: робота У. Д. Дункана), так і вузькоспеціальних робіт (Д.Френсис, Б.Карлоф, Блейк). Для США ідея лідерства є національною й тут хотілося б процитувати американського економіста Ральфа Стогдилла: "Джаз - не єдиний американський внесок у світову культуру. Лідерство, як зміст теорії і наукових досліджень є результатом винятково американської творчості".

Для того, щоб успішно здійснювати управлінські функції, менеджеру потрібно вміти вести за собою підлеглих. Виступаючи сьогодні в ролях керуючого, дипломата, вихователя, новатора і просто людської істоти, менеджер насамперед виявляє себе як лідер.

Трудовий процес протікає в соціальних групах. В кожній конкретній групі діє індивід, до якого прислухаються і придивляються інші люди. Це лідер.

Лідер — істотна ланка соціальної групи. Як тільки на світі з'являється яка-небудь соціальна група, у її структурі народжується свій лідер. В міру розростання функцій групи і розширення сфери діяльності, складається ієрархія лідерів. Отут починають діяти формальні і неформальні лідери. Перші одержують повноваження керувати людьми з рук вищої інстанції, другі стають лідерами за визнанням оточуючих. Справжнім лідером, здатним вести за собою людей, стає той, хто знаходить загальне визнання. Оточуючі сприймають такого лідера за чотирма моделями (Таб. 1.1).
Таблиця 1.1. Моделі сприйняття лідера

«Один із нас»	«Кращий з нас»	«Втілення чеснот»	«Виправдання наших очікувань»
Передбачається, що спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члена соціальної групи. Лідер, як і всі, радіє, переживає, обурюється і страждає: життя приносить йому й приємне, й неприємне.	Мається на увазі, що лідер — це приклад для всієї групи як людини і професіонала. У зв'язку з цим поведінка лідера стає предметом наслідування.	Вважається, що лідер є носієм загальнолюдських норм моралі. Лідер розділяє з групою її соціальні цінності і готовий їх відстоювати.	Люди сподіваються на сталість поведінкових дій лідера незалежно від мінливого середовища. Вони хочуть, щоб лідер завжди був вірний слову, не допускав відхилень від схваленого групою курсу поведінки.

Люди хочуть, щоб їхній лідер був не стільки професіоналом, орієнтованим винятково на процес виробництва, а, насамперед, керівником з людським обличчям, що володіє всіма гамами психічних переживань. У його діяльності на першому плані повинна стояти орієнтація на людину. У цьому і полягає справжня суть лідерства. Не кожному керівнику (менеджеру) дано стати лідером. Різниця між лідером і керівником проводиться по багатьом позиціям (Таб.1.2). Ефективний керівник не обов‘язково являється ефективним лідером, і навпаки. Їх основні характеристики находяться як би в різних вимірах.
Таблиця 1.2. Різниця між лідером і керівником.

КЕРІВНИК	ЛІДЕР
Адміністратор	Новатор
Доручає	Надихає
Працює за цілями інших	Працює за своїми цілями
План – основа дій	Бачення – основа дій
Спирається на систему	Спирається на людей
Використовує доводи	Використовує емоції
Контролює	Довіряє
Підтримує рух	Надає імпульс руху
Професіонал	Ентузіаст
Приймає рішення	Перетворює рішення
Робить справу правильно	Робить правильну справу
Той, кого шанують	Той, кого обожнюють

Лідером може бути людина, що володіє цілком визначеними якостями:
1. Чесність — повна ясність з приводу дотримання норм загальнолюдської моралі. Відповідь на запитання «Пішов би ти з цією людиною в розвідку?», повинна бути позитивною.

2. Інтелект — швидкість, гнучкість і прогностичність розуму, стійка увага, уміння володіти мовою, допитливість.

3. Здатність розуміти людей — уміння зрозуміти поведінку співрозмовника, здатність бачити в людині особистість, прагнення духовно збагатити людину.
4. Стійкість поглядів — адекватна реакція на ситуацію, контроль над емоціями, сталість дій.

5. Впевненість у собі — прагнення брати на себе відповідальність, поінформованість про свої переваги та недоліки, наполегливість у досягненні мети.

6. Скромність у побуті — відсутність спрямованості до розкоші, раціоналізм у поводженні з речами, схильність до самообслуговування.

7. Ерудованість — широта і глибина пізнання в різних галузях науки і техніки, гарна поінформованість у філософії, політології, історії; знання в сфері психології.

Однак який в цілому вплив лідера на психологічний клімат і трудовий настрій робочої групи?

Природно, він може бути позитивним чи негативним. В останньому випадку діяльність лідера буде не бажаною. Теоретики і практики менеджменту давно дійшли висновку, що процесом лідерства (Рис. 1.2.) потрібно керувати.

Рис. 1.1.Сутність поняття «лідерство»

Лідерство в системі управління проявляється за трьома напрямами:

а) організація і корекція діяльності працівників: постановка ясних цілей, координація зусиль, окреслення результатів, виконання ролі ведучого;

б) мотивація діяльності підлеглих: надихати на цілеспрямовану поведінку,
задоволення індивідуальних і групових потреб, вселяння впевненості, захоплення людей своїм прикладом, створення групової синергії (наочний показ того, що спільна групова діяльність — це щось більше, ніж арифметична сума індивідуальних зусиль);

в) забезпечення представництва групи: представлення інтересів групи за її межами, підтримка рівноваги між внутрішніми та зовнішніми потребами групи, визначення перспективи розвитку групи.

Сьогодні сперечаються дві точки зору на лідерські здібності. Перша стверджує, що лідером потрібно народитися і, що виховання лідера — справа безнадійна. Інша точка зору ґрунтується на тому, що лідерські здібності розвиваються. Правда, для цього необхідні визначені задатки психофізіологічного плану — гостра увага, гарна пам'ять, схильність до продуктивного мислення та ін. Такі задатки характерні для багатьох видів діяльності комунікативного профілю. Лідерські здібності й особливо лідерська майстерність розвиваються в процесі цілеспрямованої діяльності. Будучи призначеним чи обраним на посаду менеджера, молодий керівник повинен ознайомитися з арсеналом знань, якими повинен володіти лідер робочої групи.

1.2. Теорії лідерства

На сьогоднішній день проведено тисячі різних досліджень з питань лідерства. В результаті цього сформувались три основні підходи до лідерства (Рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Підходи до лідерства
1. Підхід з позиції лідерських якостей (без урахування ситуації).

Найперший підхід у вивченні і поясненні лідерства, отримав також назву традиційного (або теорія великих людей). Перші дослідники, що намагалися виявити ті якості, які відрізняють "великих людей" в історії від усіх інших, вірили в існування унікального набору якостей і прагнули навчитись виміряти їх і використовувати, вірили в те, що лідерами народжуються, а не стають. Ці дослідження виявили досить великий перелік лідерських якостей, деякі з них - це інтелект, освіта, приваблива зовнішність, чесність, ініціативність, впевненість в собі тощо. Але крім того, що вчені не дійшли єдиної думки щодо конкретного переліку якостей, вони не змогли дати пояснення, яким чином з'являється лідер. Отже, ця теорія має певні недоліки, а саме: перелік якостей не має кінця, відсутній тісний взаємозв'язок між якостями лідера, немає остаточного портрета лідера. Разом з тим, підхід виявився досить цікавим, став своєрідним поштовхом до розвитку інших концепцій.

2. Підхід з позиції лідерської поведінки (поведінковий підхід).

Об'єктом дослідження цієї концепції стала лідерська поведінка і висновок про те, що лідера можна виховати. Відповідно до поведінкового підходу ефективність залежить не від особистих якостей лідера, а, передусім, від його манери поведінки й відносин із підлеглими. Поведінковий підхід став основою для класифікації стилів лідерства, зробив серйозний внесок у розуміння складнощів лідерства.

У соціально-психологічній літературі є також класифікація типів лідерства по стилям керівництва. Тут допускається існування трьох основних типів лідерів:

• авторитарний;

• демократичний;

• ліберальний.

У книзі Р.Л. Кричевського «Якщо вже ви – керівник» наводиться приклад даних типів лідерства.
Таблиця 1.3. Авторитарний тип

Формальний бік	Змістовна сторона
Ділові стислі розпорядження	Справи групи плануються заздалегідь ( в усьому їхньому обсязі)
Заборони без поблажливості, загрози	Визначаються лише безпосередні цілі
Чітка мова, непривітний тон	Голос керівника вирішальний
Жорстокий контроль підлеглих
Емоції до уваги не приймаються
Позиція керівника - поза групою	Свідоме обмеження контактів з підлеглими

Таблиця 1.4. Демократичний тип

Формальний бік	Змістовна сторона
Інструкція у вигляді пропозицій	Заходи плануються не заздалегідь, а в групі
Не суха мова, а товариський тон	За реалізацію пропозицій відповідають все
Похвала і осуд - із порадами. Розпорядження і заборони - з дискусіями	Усі розділи роботи пропонуються й обговорюються
Позиція керівника - всередині групи	Стимулює творчу атмосферу взаємної довіри і співробітництва

1 2 3 4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас