Ім'я файлу: Ростові рухи рослин, види, значення, механізми.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 09.01.2022
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Біологічний факультет

Кафедра фізіології та біохімії рослин та мікроорганізмів

Реферат з курсу: «Фізіологія та біохімія рослин»

Тема:

« Ростові рухи рослин, види , значення, механізми»

Виконала:

Студентка 3 курсу

групи Б133

Удод Ю. О.
Харків 2021

Зміст


Зміст 2

Вступ Для всіх живих організмів характерний рух. На відміну від тварин, рослини ведуть прикріплений спосіб життя і не можуть змінювати місце свого зростання, але і для них характерний рух. У більшості рослин рух не вдається спостерігати безпосередньо, оскільки вони відбуваються дуже повільно. Зміна положення органів рослин у просторі, обумовлена різними факторами зовнішнього середовища:світлом, температурою, вологою, силою ваги, хімічними елементами й ін. називають рухами рослин. Їх поділяють на позитивні( тобто у напрямку від чинника), пасивні та активні. Під впливом вітру, течії води виникають пасивні рухи. Активні рухи в свою чергу поділяються на ростові та тургорні. Розрізняють локомоторні рухи та орієнтовні. Активні рухи рослин, пов'язані з процесами росту називають ростовими рухами. Їх вважають найважливішими. Тургорні рухи пов’язані зі зміною тургорного напруження окремих клітин і тканин. 3

Основна частина 4

1.1. Тропізми, види , значення, механізми 4

1.2. Настії, види , значення, механізми 7

1.3 Кругові нутації 8

Висновок 8

Список літератури 9

Вступ
Для всіх живих організмів характерний рух. На відміну від тварин, рослини ведуть прикріплений спосіб життя і не можуть змінювати місце свого зростання, але і для них характерний рух. У більшості рослин рух не вдається спостерігати безпосередньо, оскільки вони відбуваються дуже повільно. Зміна положення органів рослин у просторі, обумовлена різними факторами зовнішнього середовища:світлом, температурою, вологою, силою ваги, хімічними елементами й ін. називають рухами рослин. Їх поділяють на позитивні( тобто у напрямку від чинника), пасивні та активні. Під впливом вітру, течії води виникають пасивні рухи. Активні рухи в свою чергу поділяються на ростові та тургорні. Розрізняють локомоторні рухи та орієнтовні. Активні рухи рослин, пов'язані з процесами росту називають ростовими рухами. Їх вважають найважливішими. Тургорні рухи пов’язані зі зміною тургорного напруження окремих клітин і тканин.

Ростові рухи в більшості рослин здійснюються повільно, не пов'язані зі значними переміщеннями всього тіла у просторі і охоплюють лише окремі органи – корінь, стебло, листки, квітки. Ростові рухи є результатом швидшого росту клітин на одному якомусь боці органа під впливом чинників середовища (наприклад, світла, температури). Причиною ростових рухів у рослин є зміна умов існування протягом доби, і насамперед освітленості й температури. Ростові рухи рослин поділяють на тропізми і настії, в основі яких лежить явище подразливості. [1]

Основна частина

1.1. Тропізми, види , значення, механізми


Тропізми – це орієнтована ростова реакція, що спричинює вигин частини рослини в бік зовнішнього стимулу, що визначає напрям руху. Вони здійснюються в частині рослини, яка росте за рахунок більш швидкого росту клітин розтягування на одній стороні кореня, пагона чи листка. Розрізняють позитивний тропізм - якщо рух спрямований в бік подразника, і від’ємний – якщо від нього.

[Відповідно з гормональною тeopiєю тропізмів Холодного— Вента зовнішні подразники індукують відповідну електрополяризацію тканин, в результаті чого транспортування ауксинів , а отже i ріст стає асиметричним. У механізмі тропізмів беруть участь також абсцизова кислота, сила тяжіня, освітлення та інші фактори. Як результат тропізмів відбувається орієнтація органів у просторі, забезпечується найбільш ефективне використання факторів живлення та захист від шкідливих впливів]. [1]

У залежності від природи подразника, що викликає вигин, кожен конкретний тропізм одержав відповідну назву. Наприклад фототропізм - вигин викликаний дією світла , геотропізм – силою ваги, гідротропізм- нерівномірним поділом води в ґрунті, хімічних сполук (добрив) – хемотропізм, кисню – аеротропізм і т. д.

Геотропізмом називають вигини під дією гравітаційного поля внаслідок різної швидкості зростання протилежних сторін органу. [Сприйняття сили тяжіння пов'язано з впливом на плазмалему і ендоплазматичний ретикулум статолітів (амілопласти, хлоропласти, відкладення солей). Тиск статолітів на мембрани призводить до зміни мембранного транспорту, поляризації клітин. При цьому нижня частина стебел і коренів, наведених в горизонтальне положення, набуває сумарний електропозитивний заряд. Активується транспорт ауксину як негативно зарядженого аніону до нижньої сторони органу. У стебла це призводить до посилення росту нижньої частини горизонтально розташованого стебла і його вигину вгору. У клітин коренів вище чутливість до ауксину, тому підвищена концентрація в нижній частині кореня пригнічує її ріст і верхня половина зростає швидше, що призводить до вигину кореня вниз][1].

Тигмотропізмом називають реакцію на контакт із твердим предметом. Механізм руху пов'язаний з скорочувальним білком, який приходить в дію при подразненні. При скороченні білків витрачається енергія, що виробляється в процесі дихання і накопичується у вигляді АТФ. При подразненні АТФ розкладається, розпадається зв'язок з скоротливі білками, вивільняється енергія, укладена в АТФ. Внаслідок цього процесу листя складаються. Тільки через певний час коли утворюється АТФ листя можуть розкритися. Прикладом такого руху, можуть бути вусики гороху, які при зустрічі з механічною опорою обвивають її. Здатністю до таких рухів володіють також кінчики повітряних коренів і листових черешків ряду рослин. Корені, які ростуть, в ґрунті вибирають шлях найменшого механічного опору, здійснюючи вигини при зіткненні з зонами підвищеної щільності.

Фототропізм – це вигини рослин під впливом одностороннього висвітлення. При позитивному фототропізмі сприймається не напрямок світла͵ а різниця в кількості світла між тіньовою і освітленою стороною органу. Біля коріння деяких рослин, заростків папороті, спостерігається негативний фототропізм. [4] Листя можуть здійснювати діафототропізми, тобто займаюти положення, перпендикулярне до падаючого світла. Фототропічні вигини обумовлені розходженням у швидкості росту розтягуванням на освітленій і неосвітленій сторонах органу. Затінена сторона зростає більш інтенсивно. У ряді випадків характер фототропічної реакції у одного і того ж органу змінюється виходячи з інтенсивності освітлення.[2]

Хемотропізм - це вигини коренів при нерівномірному розподілі в грунті якоїсь хімічної речовини. Хемотропізм крім коренів властиві пилковим трубкам і кореням рослини. Спостерігається позитивний і негативний хемотропізм, який може змінюватися в залежності від концентрації і характеру речовин. У коренів хемотропін - кінчик кореня, а вигин знаходиться в зоні розтягування. Завдяки хемотропізму рослина здатна засвоювати добрива, уникати їх надмірного накопичення. Це пов'язано з рухом кореня (зростанням) в напрямку наявних добрив або при надлишку їх - від добрив. [3]

Гідротропізм - вигин деяких органів рослин під дією нерівномірного розподілу вологи в їх навколишньому середовищі. Рухи позначається як позитивні, коли корені роблять вигин у сторону більшої вологості. Негативним гідротропізмом, реалізованим у відхиленні в бік меншої вологості, мають деякі паросткові пагони (льон, картопля). В умовах достатньої вологості гідротропічні рухи не виникають. [1]

Аеротропізм - це орієнтування в просторі, зумовлене нерівномірним розподілом кисню. Такий рух насамперед кореневим системам[1]. У природних умовах аеротропізм може спостерігатися у багатьох мангрових дерев і інших рослин, які ростуть на погано аерованому грунті. [1]

Термотропізм – рух рослин або частин рослини у відповідь на зміну температури. Типовим прикладом термотропізмів є скручування листя рододендрона, листочків мімози сором'язливо при зниженні температури. Дослідження термотропізмів листя у рододендрона кажуть, що згортання у відповідь на зниження температури може запобігати пошкодженню клітинних мембран, що викликається швидким розморожуванням після замерзання. Коріння, в більшості випадків ростуть в сторону більш низької температури. Було показано, що такий напрямок руху вигідно рослинам, так як в більшості природних умов температура грунту на поверхні тепліше, ніж в глибині.

Електротропізм (реагування) проявляється при приміщенні органу рослини в електростатичне поле або при пропущенні струму через рослини. Вигин апікальної ділянки колеоптиля спричиняє струм (20 мкА) протягом 2 хв. Якщо перемістити проростки в електричне поле (між пластинами конденсатора) спостерігаємо згинання пагонів до зарядженої, а коріння - до негативно зарядженої пластини. Слід зазначити, що для цього потрібно висока напруга поля (сотні вольт на 1 см). [5]

Під автотропізмом, розуміють здатність органів виправляти тропічні вигини після того, як подразник , який зумовив вигин, перестав діяти. Наприклад, якщо дотик виявилося короткочасним, закручений вусик знову випрямляється. Згідно з однією з гіпотез причиною розгинання може бути механічне здавлювання клітин увігнутої сторони органу, що сприймається як одностороннє роздратування і викликає негативну тропічну реакцію. [5]

Травмотропізм - це рухи, викликані пораненням. Не має значення чим викликано пошкодження. Коріння в більшій частині негативно травмотропні, а колеоптиль - позитивно. В основі травмотропізму також лежить зміна напрямку росту. [5]

1.2. Настії, види , значення, механізми


Настії – рухи рослини у відповідь на певні стимули, а напрямок руху не залежить від дії стимулу. Тобто це рухи, що виникають у відповідь на дії дифузійних факторів:температура, інтенсивність світла, вологість повітря. Настичні рухи властиві тим органам, які мають двобічну симетрію. В більшості випадків настичні рухи зумовлені зміною тургору і відбуваються в результаті збільшення або зменшення концентрації осмотично активних речовин (малату, йонів калію, хлору) в спеціалізованих клітин. Направленість настичних рухів залежить від структури самого органу. Це більше довершена форма руху, чим тропізми. У деяких рослин настії відбуваються в результаті нерівномірного росту клітин розтягування. При більш швидкому рості верхньої сторони орган (листок,пелюстка) вигинається до низу (епінастія), при зворотньому відношенні швидкостей росту – до верху (гіпонастія) [1].

По відношенню до різних подразників настії поділяють фото-, термо-, хемо-, гідро-, тигмо-, сейсмо-, електро- і травмонастії.

Настичні рухи забезпечують захист органів (закриття квітів, опускання листя) або захоплення предметів (рух вусиків та ін.) Якщо тропізми здійснюються переважно як ростові рухи, то настії виявляються в першу чергу завдяки змінам тургорного тиску.

Фотонастичні рухи властиві молодим листкам і квітам багатьох рослин. Більшість денних рослин закриваються зі зменшенням освітленості, у нічних квітів все відбувається навпаки. Листові пластинки молодих листків, які здатні до фотонастій, вдень розташовуються горизонтально, а ввечері змінюють своє положення шляхом викривлення листкової пластинки.

При підвищенні температури прискорюється ріст внутрішньої сторони пелюсток тюльпанів і крокусів і квіти розкриваються, а при зниженні температури ріст інтенсивніший на зовнішній стороні основи пелюсток і квіти закриваються. Такий рух має назву термонастії. Швидкістю зміни температури визначається швидкість руху.

Тигмонастія характерна для лазячих рослин, коли вусик у відповідь на дотик закручується. Він реагує тільки при створенні ефекту тертя. Рух відбувається за участю етилену і ауксину, так як обробка ними викликає закручування вусики без механічного подразнення. Після дотику нижня сторона вусики втрачає тургор і стає увігнутою. Потім починає рости верхня сторона вусики, що призводить до його закручування. Такі рухи регулюються за допомогою електричної та хімічної передачі сигналу, що поширює подразник по всій рослині. [3]

Ніктинастичні рухи – рухи, що викликаються зміною дня і ночі. Вони контролюються циркадним годинником і передачою світлового сигналу через фітохром. [6]

1.3 Кругові нутації


Не всі ростові рухи зумовлені дією якогось подразника. Кругові нутації - це кругові або коливальні рухи органів рослини, характерні, в основному, для зростаючих пагонів і коренів. Вони відбуваються за рахунок клітин, які йдуть по колу прискорень росту клітин. В основі ростових кругових мутацій пагонів і коренів лежить геотропічне коригування в гравітаційному полі та автотропізм. [5]

Висновок


Рослини - це живі організми. Будь-який живий організм має таку властивість як рух. І рослини не виняток. Рухи рослин різноманітні і відбуваються в результаті їх зростання і розвитку.

Ростові рухи — це активні рухи рослин, пов’язані з процесами росту. У більшості рослин вони охоплюють лише окремі органи — корінь, пагін, квітку. Ростові рухи є результатом швидкого росту клітин на якомусь одному боці органа під впливом чинників середовища.

Тропізми — це ростові рухи в напрямку, що визначається однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи можуть бути спрямовані в напрямку до подразника або від нього. Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі найсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя.

Настії — це ростові рухи в напрямку, що визначається внутрішніми факторами, а зовнішні впливи лише зумовлюють їхнє виникнення. Вони бувають зумовлені нерівномірним ростом нижнього та верхнього боку листка, пелюсток. їх можна спостерігати протягом доби, коли світло періодично змінюється темрявою. Можна сказати, що настії – це захисна реакція організму на несприятливі умови середовища. У комахоїдних рослин настії полегшують захоплення здобичі.

Список літератури


1. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: підручник. - Київ: «Либідь», 2005. - 808с.

2. Кузнецов В.В., Дмитриева Г.А. Физиология растений. - М.: Высш.шк., 2006. – 504 с.

3 Малиновский В.И. Физиология растений. Учеб. пособие. - Владивосток: Изд-во ДВГУ, 2004. - 502 с.

4. Медведев С.С. Физиология растений: Учебник. - СПб: Изд-во: С.-Петерб. ун-та, 2012. - 495с.

5. Полевой В.В. Физиология растений. Учебник. - М.: Высшая школа, 1989. - 464с..

6. Якушкина Н.И. Физиология растений. - М.: Просвещение, 1993. - 351с


скачати

© Усі права захищені
написати до нас